Зачистка врожаю
Ігор СТОРЧОУС, канд. с.-г. наук, завідувач лабораторією гербології ІЗР НААНУ
Десикацією (від лат. Desiccare - висушувати) називають переджнивне підсушування рослин з метою прискорення їх достигання (на 5-7 діб), полегшення збирання урожаю, яке є ефективним на забур’янених посівах та за умов вологої погоди. На сьогодні використовують десиканти на основі диквату, глюфосинату амонію та гліфосату. Десикацію проводять на посівах соняшнику, льону, сої, рису, пшениці, гороху, картоплі, насінників цукрових буряків, люцерни, конюшини та інших культур приблизно за 10 діб до збирання урожаю.
Особливістю десикації є те, що під час її проведення не пошкоджуються ні насіння, ні бульби культур, які дозрівають, у той час як створюються сприятливі умови для роботи збиральних машин. Проведення десикації забезпечує часткове знищення багаторічних бур’янів на полях, таким чином, створюючи сприятливі умови для посіву на них наступних культур. Обприскування десикантами перед збиранням урожаю особливо результативне на полях із середнім і сильним ступенями забур’яненості та є основним чинником збереження урожаю культури в умовах несприятливої вологої погоди.
Спосіб застосування десикантів – наземне обприскування, на великих площах – авіацією.
Десикація картоплі
Використання десикантів можливе як на насіннєвій, так і на продовольчій картоплі, і є багатофункціональним прийомом, який забезпечує підготовку культури до збирання, підвищує її урожай та якість зберігання. Десикація картоплі препаратами сприяє формуванню щільної шкірки бульб, скорочуючи ризик їх травмування під час збирання і транспортування. Бульби з добре сформованою і неушкодженою шкіркою під час зберігання менш схильні до втрати вологи і ураження патогенними організмами, які передаються через пошкодження, такими як фузаріоз, суха і мокра гнилі та бактеріальні хвороби. Застосування десикантів знижує ризик зараження бульб фітофторозом ураженим картоплинням (бадиллям) під час збирання врожаю, що, в свою чергу, забезпечує зменшення втрати картоплі від ураження бурою фітофторозною гниллю під час її зберігання.
Десикація дозволяє корегувати строки збирання картоплі. Для більшості сортів картоплі період між застосуванням десикантів і збиранням становить 14-20 днів. У той же час збирання деяких ранніх сортів картоплі можна здійснювати вже через 8-10 днів після застосування десикантів.
Передзбиральна десикація картоплиння стала обов’язковим елементом технології зарубіжних виробників картоплі, чого варто перейняти і вітчизняним. З початку свого використання десиканти на основі диквату застосовувалися тільки для одноразового обприскування у нормі витрати 2 л/га. Через вирощування сортів картоплі з потужно розвиненим картоплинням з’явилася необхідність дворазового або дробового застосування десиканту у максимальній нормі витрати 2 л/га.
За умов розвитку масивного бадилля доцільно практикувати дробове застосування препаратів: 1) застосовувати дикват із нормою витрати 2 л/га ; 2) через 7-10 днів - із нормою витрати 1,5-2 л/га. Збирають картоплю через 7-10 днів. При середньому утворенні картоплиння десикант застосовують із нормою витрати 1-2 л/га, збирання урожаю проводять через 7-10 днів. Однак все це можливо з урахуванням під час проведення десикації погодних і грунтових умов, зважаючи на сорти картоплі (столові, технічні, кормові та універсальні) та строки дозрівання (ранні, середньоранні, середньостиглі, середньопізні та пізні), якості обприскування.
Оптимальні умови застосування десикантів
Температурний оптимум сягаєє +10-25°С. З усіх перерахованих показників особливу увагу слід звернути на температурний фактор. Це важливо як для самих препаратів, так і для рослин картоплі. Температурний оптимум як для застосування десикантів, так і для нормального росту і розвитку картоплі знаходиться приблизно в одному діапазоні. Відомо, що для утворення бульб, їх формування, розвитку і повноцінного дозрівання найбільш сприятлива температура повітря становить +17-20 °С. Різке збільшення температури - вище 30°С - призводить до небажаних результатів, таких як утворення вторинних пагонів.
Картопля нового врожаю, що росте при дуже високих температурах, втрачає здатність вступати у період спокою і набуває властивостей насіннєвої, відбуваєтьсяприскорення дозрівання вічок на бульбах, які можуть проростати навіть до збирання урожаю або стають нежиттєздатними. Накопичені поживні речовини починають тут же розтрачуватися на проростання вегетативних частин. Наслідком такого порушення є те, що бульби картоплі нового врожаю не запасають необхідну кількість сухої речовини, через що може погіршитися дозрівання покривної тканини – шкірки. У цьому випадку використання десикантів буде також виправдано, тому що десиканти здатні забезпечувати відтік поживних речовин із картоплиння у бульби. Їх застосування забезпечує зниження вторинного проростання бульб і зупиняє витрати накопиченої у бульбах сухої речовини.
Вологість грунту - другий важливий фактор, незалежно від того, чи використовуються хімічна десикація або механічні способи видалення картоплиння. Це пов’язано з тим, що між бульбою і надземною частиною постійно відбувається обмін вологою. При видаленні бадилля в умовах достатньої вологості грунту дефіцит вологи в бульбі поповнюється за рахунок води, що міститься у грунті. Якщо ж видалення картоплиння проводиться при низькій вологості грунту, бульба не може компенсувати дефіцит води, через що відбувається зневоднення клітин судинного кільця, по яких у звичних умовах у бульбу надходить волога. Цей фактор провокує так зване потемніння судинного кільця бульби картоплі, що негативно впливає на показники якості. За рекомендаціями спеціалістів компанії «Сингента» доцільно використовувати експрес-тест, щоб визначити оптимальні грунтові умови для проведення десикації:
-
У полі, яке ви готуєте для десикації, виберіть декілька точок для відбору проб грунту;
-
Викопайте жменю грунту в центрі гребеня на глибині приблизно 5 см від залягання самої нижньої бульби;
-
Сформуйте в руці комок із відібраного зразка грунту;
-
Якщо грунт тримає форми після розжимання руки, то він досить вологий. Це говорить про те, що десикацію можна проводити. Якщо ж ні, то не слід видаляти картоплиння;
-
Проводити десикацію не пізніше, ніж через 24-72 години після отримання позитивних результатів експрес-тесту.
Обробка соняшнику
Значимість десикації не обмежується, як вважають деякі, оптимізацією вологості рослин перед збиранням. Зниження вологості - лише мала частка того позитивного ефекту, який дає застосування десикантів, особливо при вирощуванні олійних культур і, зокрема, соняшнику. Так, нерідко перед збиранням урожаю виникає проблема знищення бур’янів у посівах. Вона досить легко вирішується застосуванням десикантів, які до того ж дозволяють істотно знизити ймовірність розвитку таких небезпечних хвороб, як біла (склеротініоз) і сіра гнилі, фузаріоз, фомопсис та інших.
Особливо актуальна в останні роки проблема поширення фомопсису соняшнику, який істотно знижує урожай і якість насіння. Джерелом інфекції є рослинні рештки і насіння. Такі агротехнічні прийоми, як сівозміни, використання стійких сортів і гібридів, післяжнивне лущення стерні і глибока оранка пожнивних залишків не забезпечують 100%-го знищення патогена, оскільки повного перегнивання стебел соняшнику за одну зиму не відбувається. Передзбиральна десикація посівів дає можливість локалізувати вогнища ураження, скоротити подальше поширення інфекції у сезон застосування і знизити розвиток хвороб на наступний рік. Десикація у поєднанні з лущенням післяжнивних залишків та глибокою оранкою забезпечує найбільш ефективний контроль фомопсису.
Несприятливі для збирання соняшнику погодні умови й неодночасне достигання насіння можуть внести свої корективи щодо збору врожаю цієї культури. Основним показником початку збирання урожаю соняшнику є вологість насіння. Господарства, які мають техніку для сушіння чи здаватимуть соняшник на елеватор, збирання можуть розпочинати за вологості насіння 14-16%. Надійне зберігання насіння соняшнику забезпечується при вологості не більше 8%, тому збирання слід починати, коли його вологість становить не більше 10%. Десикацію проводять у фазі початку побуріння кошиків за 11 діб до збирання урожаю. Десикацію розпочинають на початку побуріння кошиків при вологості насіння 25-30%. Використовують рекомендовані гербіциди та десиканти. Обмолот починають через 7-10 днів після десикації при побурінні 75-85% кошиків та вологості насіння у межах 12-14%. Десикація також забезпечує припинення розвитку білої, сірої гнилей та інших хвороб на кошиках та насінні, в тому числі і в дощову погоду.
Ефективність препаратів на основі диквату не залежить від температурних умов. Але обробку краще проводити ввечері або вдень під час великої хмарності, оскільки сонячна і спекотна погода прискорює процес десикації, хоча недостатньо ефективно. На якість обробітку впливає те, що перекис водню під дією ультрафіолетового проміння швидко руйнується, зменшуючи тим самим ефективність препарату. Належний ефект від десикації досягається через 4-7 днів, залежно від погодних умов і стану розвитку рослин. Тоді ж можна починати збирання урожаю. До позитивних характеристик препаратів можна віднести те, що дикват є найбільш швидкодіючим з існуючих десикантів. Незважаючи на контактну дію, препарат не змивається дощем після повного висихання, тобто вже через 10-20 хвилин з часу застосування. Окрім культурних рослин препарат висушує і наявні бур’яни, чим полегшує збирання урожаю і зменшує кількість насіння бур’янів, перешкоджаючи поетапному дозріванню останніх.
Потрібно пам’ятати, що ефективність обробки багато в чому залежить від якісного внесення препарату. Витрата робочого розчину повинна бути достатньою для повного змочування всієї поверхні культурних рослин. Щоб не було стікання препарату з обробленої поверхні, обприскування повинно бути дрібно-крапельним із нормою витрати робочого розчину при наземному застосуванні 250-400 л/га та при авіаційному 50-70 л/га. Для обприскування потрібно використовувати тільки чисту нежорстку воду, тому що дикват швидко зв’язується із частинками грунту, які можуть бути в розчині та інактивується, внаслідок чого ефективність препарату зменшується. Робочий розчин необхідно використати одразу після приготування, у крайньому разі, не пізніше, ніж через 24 години.
Зберегти врожай зернобобових
Характерною особливістю зернобобових культур, і зокрема сої, є фізіологічна різноякісність, яка проявляється як на окремих рослинах, так і бобах, що утворилися на різних плодоносних вузлах. Як наслідок, розвиваються і дозрівають вони неодночасно. Ця властивість небажана для виробництва, оскільки через нерівномірну вологість стеблостою ускладнює встановлення оптимального строку збирання. Під час дощів у період достигання насіння вище викладені властивості сої проявляються ще більше, що вкрай негативно позначається на використанні її як гарантованого попередника під озимі зернові. Нерівномірність дозрівання сої, підвищена вологість у серпні-вересні, забур’яненість посівів і поширення хвороб призводить до кількісних та якісних втрат урожаю. Значно зменшити втрати від вище згаданих негативних явищ можна за допомогою таких елементів технології, як десикація та сенікація посівів.
Збирання гороху має свої особливості. Горох збирають у стислі строки, тому що в суху погоду боби тріскаються, насіння осипається, а у вологу — уражуються грибними хворобами. Зріє горох нерівномірно, тому збирають його, коли боби 2–3 нижніх ярусів дозріють і затвердіють. Основний спосіб збирання гороху — роздільний. Але він призводить до значних втрат зерна. Внаслідок нерівномірного достигання вологість обмолоченого зерна у верхніх бобів може бути високою. Крім того, потрапляють до вороху зелені частини бур’янів. Якщо навіть впродовж однієї доби не очистити і не підсушити, то все зерно зволожується і швидко самозігрівається.
На чистих від бур’янів посівах у суху погоду, при вирощуванні короткостеблових стійких до осипання і вилягання сортів, застосовують однофазне збирання при повній стиглості бобів і знижені вологості зерна до 15-17%.
Для запобігання втратам гороху та розповсюдженню хвороб застосовують десиканти. Обробку рослин гороху десикантами проводять при побурінні 70–75% бобів за два тижні до збирання урожаю. Після проведення десикації горох збирають напряму.
Технологія застосування десикантів
Чистоту бака, магістральних трубопроводів та наконечників, а також справність всього обприскувача перевіряють до початку робіт із десикації. Потім визначають кількість і рівномірність подачі води через наконечники і порівнюють із розрахунковими даними з витрати робочої рідини на 1 га. Обприскування проводиться у ранкові (краще проводити в ясну, але не сонячну, чи похмуру погоду) або вечірні години в безвітряну погоду, не допускаючи знесення препаратів на сусідні культури. У яскраву, жарку, сонячну погоду десикація відбувається швидко, але менш ефективно.
При роботі з препаратами важливо правильно визначити терміни проведення десикації. Починати обробку посівів або посадок потрібно за настання фізіологічної стиглості насіння та вологості 30-50% залежно від культури. Обробка в більш ранні терміни може призвести до зниження врожайності. Інтенсивність десикації залежить від норми витрати препаратів, оброблюваної культури, густоти стояння рослин, засміченості посівів, погодних умов в момент обробки і після неї. Збільшувати норму витрати препаратів потрібно зі збільшенням листкової поверхні у культури, високої засміченості посівів і посадок, при високій вологості, а також за необхідності проведення збирання у стислі терміни. Ефективність препаратів практично не залежить від температурних умов. У сонячну, суху погоду швидкість десикації збільшується. Норма витрати робочого розчину повинна бути достатньою для повного змочування всієї листової поверхні. При обприскуванні не допускається стікання робочого розчину з обробленої поверхні. Після закінчення робіт з препаратами потрібно ретельно промити обприскувач і розпилювальні пристрої.
Приготування робочої рідини
Відомо, що якість води при приготуванні робочих розчинів пестицидів маєвелике значення і може по різному вплинути на ефективність дії хімічних засобів захисту рослин. У деяких регіонах України вміст солей у воді та рівень рН не завжди є оптимальними, тобто придатною для приготування робочих розчинів пестицидів. У такому разі для покращення води при розчиненні препаратів, зокрема за рН вище 6,5 одиниць, слід додавати відповідний сурфактант, який надає можливість підвищити якість робочого розчину та ефективність дії препаратів.
Робочий розчин готують безпосередньо перед обприскуванням. Для цього використовують тільки чисту воду. Потрібно заповнити 1/2 бака обприскувача чистою водою, увімкнути мішалку, додати розраховану і відведену кількість препарату та продовжувати заповнення бака обприскувача з одночасним перемішуванням. Продовжувати перемішування і під час обробки для забезпечення однорідності робочої суміші. Робочий розчин повинен бути використаний протягом 24 годин після приготування.
Таким чином, застосування десикації сприяє зменшенню вологості зерна та насіння, полегшує збирання урожаю, зменшує забур’яненість, а також втрати врожаю та витрати на доведення до стандарту зібраного насіння.