×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

Глибока переробка зернових культур: вигідна альтернатива

Глибока переробка зернових культур: вигідна альтернатива

/ Агрономія Сьогодні / Понеділок, 15 квітня 2024 09:42

Уже багато років тривають дискусії щодо доцільності експорту одного лише зерна та переходу до глибокої його переробки й отримання продукції з високою доданою вартістю. Спробуємо експертно проаналізувати це питання

Вітчизняний АПК останніми роками суттєво нарощував виробництво аграрної продукції і, зокрема, зернових культур, тоді як агротрейдери без особливих перешкод до 2022 року експортували його на світовий продовольчий ринок. Однак нині в умовах ускладнення проблеми з експортом і логістикою в експертному середовищі багато хто уже звертає увагу на необхідність розвивати глибоку переробку зернових культур як вигідної альтернативи, порівнюючи із сировинним його експортом.

Аналіз моніторингової інформації на основі даних FAO-AMIS показує: поточного маркетингового сезону прогнозоване вітчизняне виробництво зерна кукурудзи становитиме 27,6 млн тонн, що разом із перехідними запасами минулого врожаю сформує його пропозицію на рівні 34,79 млн тонн. Експорт очікується близько 22 млн тонн (табл. 1).

 

Таблиця 1. Баланс зерна кукурудзи

03 04 514 515 20 2

Джерело: FAO-AMIS

 

З урахування внутрішнього використання зерна кукурудзи на продовольчі і кормові цілі лишається близько 7 млн тонн зерна перехідних запасів на кінець року. Постає питання: що робити із цим зерном в умовах обмеженої логістики? Це є однією з нерозв’язаних проблем аграрія. Поки що можна окреслити один-єдиний раціональний вихід із цієї ситуації — глибока переробка зерна кукурудзи, зокрема на біоетанол. Для цього доцільно залучити наявну промислову інфраструктуру Державного підприємства Укрспирт і побудувати додаткові заводи.

За розрахунками із 7 млн тонн цього зерна кукурудзи можна отримати близько 3 млн тонн біоетанолу. Цього достатньо, щоб забезпечити основні потреби внутрішнього ринку та експорту. Для порівняння у табл. 2 наведено орієнтовний вихід біоетанолу із різних видів зернових культур.

 

Таблиця 2. Технологічний потенціал отримання біоетанолу з різних видів сировини (дані із сайту компанії UTC)

03 04 514 515 20 3

Джерело. UTC

 

Зокрема, для прикладу використовуючи технологічні рішення компанії UTC та відповідне обладнання, в процесі біоенергетичної переробки зі 100 т зерна кукурудзи можливо отримати таку продукцію: біоетанол — 46,7 м³; CO2 — 36,5 т; DDGS — 90 т. На ринку нині ці технології з переробки зернових культур на біоетанол досить широко представлено як іноземними, так і вітчизняними компаніями — виробниками цього обладнання. Питання їх вибору полягає тільки у ціні та потужностях.

 

____________________

Загальна вартість експорту 7 млн тонн зерна кукурудзи з розрахунку середньозваженої ціни 188 дол./т становить близько 1,3 млрд доларів

____________________

 

Загалом кукурудза входить до переліку найпоширеніших енергетичних рослин, зокрема як найдоступніша сировина для біопалива завдяки таким окремим її перевагам і особливостям:

• можна використовувати як зерно, так і стебла для виробництва енергії пару, сушильного агента і електроенергії для переробки зерна на біоетанол;
• є економічно вигідним і раціональним поновлюваним джерелом енергії саме для промислового виробництва завдяки доступності великих обсягів сировини та її наявності для переробки протягом усього року завдяки тривалому зберіганню;
• має високу середню врожайність.

Якщо порахувати загальну вартість експорту 7 млн тонн зерна кукурудзи з розрахунку середньозваженої ціни 188 дол./т, то це становить близько 1,3 млрд доларів. Водночас загальна вартість отримання із цієї кукурудзи 3,1 млн тонн біоетанолу може досягнути потенційно 2,2 млрд доларів.

Слід зазначити, що крім біоетанолу із зерна кукурудзи можна отримати також десятки інших продуктів її переробки. Однак з боку практичного значення та наявних технологічних потужностей і можливостей, а також ураховуючи поточну ситуацію на ринку, перспективнішим може стати саме біоенергетична переробка зерна кукурудзи.

Не менш напружена ситуація склалася навколо експорту пшениці. На відміну від зерна кукурудзи, що має більш універсальне використання, пшениця здебільшого має продовольче призначення, а обсяги її переробки ще на досить низькому рівні. На експорт, за прогнозами, буде спрямовано 16 млн тонн, тоді як внутрішнє використання становитиме 7,09 млн тонн (табл. 3).

 

Таблиця 3. Баланс зерна пшениці

03 04 514 515 21 1

Джерело: FAO-AMIS

 

Торік експорт борошна пшеничного становив усього 140797 т на суму 41,785 млн доларів за середньої світової ціни 296,77 дол./т. Водночас експорт пшениці — близько 16,8 млн тонн за ціни 182,1 дол./т. Проблема полягає в тому, що не всі країни світу бажають купувати борошно з тих чи інших причин, а надають перевагу імпорту зерна пшениці та його переробці на борошно уже на власних борошномельних потужностях. Наприклад, бідні країни світу не мають фінансових можливостей придбати борошно та здебільшого купують вітчизняне зерно пшениці. Однак для вітчизняного агробізнесу в умовах обмеженої логістики та потужностей для зберігання доцільнішим є переорієнтація з експорту зерна на борошно. Тому це питання потрібно вирішувати узгодженням міжнародних стандартів і вимог для якості виготовлення борошно із вітчизняними борошномельними підприємствами та збільшувати обсяги його експорту. Адже за експертними розрахунками переробка кожного 1 млн тонн зерна пшениці на борошно створює експортну додану вартість в 100 млн доларів. З тим, якщо в процесі експорту 10 млн тонн зерна пшениці можна отримати близько 1,8 млрд доларів надходжень, то внаслідок її переробки на борошно та його експорту обсягом 8–9 млн тонн ця сума зростає до майже 2,4–2,7 млрд доларів.

Крім борошна з пшениці додатково можна виготовляти крупи та інші готові харчові продукти, які потім експортувати. Певний інтерес для агробізнесу може являти глибока переробка і виробництво із зерна пшениці глютену. Глютен є натуральним білком, отриманим із пшениці в процесі її переробки. Він являє собою комплекс білкової фракції, нерозчинний у воді, і містить два типи: низькомолекулярні гліадини та високомолекулярні глютеніни. Глютен має високу біологічну цінність і характерне розподілення амінокислот. Пшеничний глютен є природним білком, і завдяки своїм поживним властивостям його широко застосовують у харчовій промисловості. Також він є важливою складовою частиною рецептури в хлібопекарському і кондитерському виробництвах, покращуючи текстуру і крихкість тіста в процесі випічки, дозволяючи подовжити строк її зберігання, і застосовується для виготовлення продуктів переробки м’яса і риби. Для прикладу можна навести орієнтовну вартість будівництва заводу з глибокої переробки зерна пшениці за даними моніторингу ринку (табл. 4).

 

Таблиця 4. Завод із глибокої переробки зерна пшениці потужністю 500 т/добу

03 04 514 515 21 2

Джерело: дані моніторингу ринку обладнання

 

Орієнтовна вартість будівництва заводу глибокої переробки зерна пшениці — близько 33,5 млн євро за умови застосування обладнання виробництва країн ЄС. За рік підприємство з такою потужністю спроможне переробити близько 150 тис. тонн пшениці. Потреба вітчизняного АПК в таких заводах оцінюється від 10 до 30.

Таким чином, необхідність комплексного переходу підприємств вітчизняного АПК до глибокої переробки зернових культур й отримання продукції із високою доданою вартістю не викликає сумніву. Це питання лише часу та коштів. Разом із тим, обґрунтовуючи стратегію цього переходу як на мако-, так і мікрорівні слід насамперед вивчити потенційні ринки збуту цієї продукції та їх місткість, та від цього вже виходити в плануванні розвитку цього напряму агробізнесу.

 

Юрій КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, завідувач сектору
економічних досліджень та аналізу науково-інноваційного
потенціалу ІСГС НААН, експерт-дорадник з аудиту,
економіки та управління підприємством

Схожі матеріали (за тегом)

 16 лютого 2025
Науковці вважають, що у майбутньому смак пива може стати гіршим. Причина – глобальне потепління.
Науковці вважають, що у майбутньому смак пива може стати гіршим. Причина – глобальне потепління.
16 лютого 2025
 15 лютого 2025
В Україні цього тижня почали знижуватися ціни на імпортні помідори виробництва Туреччини. Причиною цього стала досить слабка зацікавленість гуртових компаній та роздрібних мереж у закупівлі цієї продукції.
В Україні цього тижня почали знижуватися ціни на імпортні помідори виробництва Туреччини. Причиною цього стала досить слабка зацікавленість гуртових компаній та роздрібних мереж у закупівлі цієї продукції.
15 лютого 2025
 14 лютого 2025
Какао, ключовий інгредієнт шоколаду, стає все більш дефіцитним, оскільки екстремальні погодні умови порушують виробництво в Західній Африці. Цей регіон, до якого входять Гана, Кот-д’Івуар, Камерун і Нігерія, виробляє близько 70% світового обсягу какао, і наразі від зіткнувся з серйозною проблемою.
Какао, ключовий інгредієнт шоколаду, стає все більш дефіцитним, оскільки екстремальні погодні умови порушують виробництво в Західній Африці. Цей регіон, до якого входять Гана, Кот-д’Івуар, Камерун і Нігерія, виробляє близько 70% світового обсягу какао, і наразі від зіткнувся з серйозною проблемою.
14 лютого 2025
 14 лютого 2025
Всеукраїнський Конгрес Фермерів закликає владу розглянути питання розробки методичних рекомендацій для обласних адміністрацій щодо критеріїв бронювання для фермерських господарств, які обробляють до 500 га землі.
Всеукраїнський Конгрес Фермерів закликає владу розглянути питання розробки методичних рекомендацій для обласних адміністрацій щодо критеріїв бронювання для фермерських господарств, які обробляють до 500 га землі.
14 лютого 2025
 14 лютого 2025
Індія не продовжуватиме безмитний імпорт жовтого гороху після лютого поточного року.
Індія не продовжуватиме безмитний імпорт жовтого гороху після лютого поточного року.
14 лютого 2025
 14 лютого 2025
В Україні відзначається зниження торговельної активності на ринку яблук.
В Україні відзначається зниження торговельної активності на ринку яблук.
14 лютого 2025

Please publish modules in offcanvas position.