Іван ШУВАР, доктор с.-г. наук, професор, академік АН ВО України і МАНЕБ,
Медодайна користь та бур'янова шкода
Якщо рослина, яку раніше культивували, втратила своє цільове призначення і вийшла з-під людського контролю, поширюється стихійно і займає значні площі на теренах держави, виникає необхідність введення карантину, моніторингу і прогнозування, контролювання їх кількості та обмеження поширення. Адже маємо приклад непривабливого поширення на території України таких бур'янів, як раніше кормової культури борщівника Сосновського, амброзії полинолистої тощо, що є наслідком недостатньої культури землеробства та неналежної уваги до цієї проблеми з боку державних служб.
На жаль, процей бур'ян у науковій і навчальній літературі практично відсутні відомості.
Приваблива зовнішність стала виною тієї посильної уваги, яку людство віддавало ваточнику впродовж сторіч. У нього відкривали різноманітні корисні властивості та ознаки. Згодом, між іншим, стало зрозуміло, що деякі з його позитивних властивостей перебільшені і не мають належної практичної віддачі.
Ваточник має досить високу енергію росту, тому вже у червні-липні може значно перевищувати такі сільськогосподарські культури, як соняшник, кукурудзу, ріпак. Доктор сільськогосподарських наук, провідний науковий співробітник Інституту захисту рослин НААНУ Валентина Мар'юшкіна у журналі The Ukrainian Farmer (липень, 2011 року) зазначає, що як бур'ян, ваточник здатний спричиняти значні втрати врожаю сільськогосподарських культур. Так, за кількості рослин бур'яну 1,1-4,5 шт./м2 втрати врожаю кукурудзи становлять 2-10%, сорго - 4-29%, сої - 12-19%.
Походження та ареал поширення ваточника
Росте повсюдно і на усіх континентах.Вперше ваточник попав до Європи у XVII ст. як технічна культура і швидко поширився у Франції, Німеччині та інших європейських країнах. Можна вважати, що ваточник згодом було завезено і до Росії. У країнах колишнього СРСР здичавіла форма ваточника сирійського зустрічається у Прибалтиці, Білорусії, на Кавказі. З метою отримання каучуку його культивували у ботанічних садах Петербургу, а пізніше - у Київському ботанічному саду і в Білій Церкві.
Це один із найбільш поширених бур'янів в усіх провінціях Канади, на Середньому Заході, Північної і Південної Америки, Європи: Болгарії, Чеської Республіки, Данії, Франції, Німеччини, Англії, Греції, Італії, Польщі, Португалії, Іспанії, Швейцарії та в інших європейських країнах, - а також у Туреччині. Ваточник сирійський виявлено майже у 70 країнах світу, де він засмічує посіви близько 40 сільськогосподарських культур, серед яких переважно: кукурудза, соя, сорго, буряки цукрові, овочеві і зернові культури та ін.
На українських полях ваточника стає дедалі більше: грубі високі стебла пригнічують культурні рослини та заважають збиранню врожаю. Там, де він з'являється, зникають усі бур'яни й культурні рослини. Значне поширення бур'яну спостерігається у Дніпропетровській, Київській, Полтавській (3 райони), Черкаській (10 районів), Чернігівській областях. У деяких областях помічено перехід бур'яну з узбіч та лісосмуг на сільськогосподарські угіддя.
Поширюється вітром: плоди і насіння рослини мають численні вітрильні придатки у вигляді чубчиків на верхівці насіння або на всій його поверхні,які сприяють його кращому перенесенню на території. Листянки бур'яну після дозрівання розтріскуються, і насіння розноситься вітром. Проявляє себе як сегетальний (зростає разом із культурними рослинами) і рудеральний (ростуть поблизу житла людини та на засмічених ділянках) види. Особливо полюбляє місця, де росла кропива. Не варто висаджувати біля ваточника інші рослини, оскільки він агресивний.
При потраплянні в ґрунт насіння ваточника швидко проростає і впродовж вегетаційного періоду утворює «колонію» рослин. Бур'ян з'являється на полі у травні, коли вже посіяно всі сільськогосподарські культури, має високу енергію росту і вже у червні-липні за висотою значно перевищує соняшник, кукурудзу, пшеницю, ріпак, сою. Незалежно від того, випадають чи не випадають дощі, під кінець вегетації бур'ян сягає двометрової висоти.
Фахівці зауважують, що більша частина південних видів рослин просувається на північ саме завдяки людині. Прикладом може служити амброзія полинолиста - рослина досить агресивна й рухлива. Якщо в 1985 році вона вперше була зафіксована на Чернігівщині, то зараз поширилась аж до кордонів республіки Білорусь та Росії. Амброзія колонізувала майже всю територію України, що вже створює певну загрозу. Річ у тім, що цей вид спроможний зберігати якість насіння майже 10 років, тобто в природі йде нагромадження маси насіння амброзії, що може призвести до екологічного вибуху.
Це стосується й борщівника Сосновського. Так, ми маємо приклад здичавіння такої колись масово поширеної південної культури, як борщівник Сосновського - рослини 2-3 м заввишки, що нагадує велетенський кріп. Раніше борщівник вирощували як кормову культуру, потім перестали. Зараз ця культура створює певну загрозу як отруйна рослина, що викликає опіки.
Оскільки ваточник появляється на ланах, городах, узбережжях, узліссях ставлення до нього змінюється і стає таким же, як і до злісних бур'янів: до амброзії полинолистої, борщівника Сосновського, пирію, волошок, берізки польової тощо.
Способи контролю рослин ваточника сирійського
Не дивлячись на цінні властивості ваточника сирійського, в аграрному виробництві і народно-господарському комплексі країни в останні роки зростає шкодочинність рослини у зв'язку із суб'єктивних і об'єктивних причин. Якщо небажана рослинність росте на сільськогосподарських угіддях, завдає їм різноманітної шкоди, то, без сумніву, кількість таких рослин необхідно контролювати. Це не меншою мірою стосується і невгідь!
Виростити ваточник як декоративну рослину не складно, однак позбутися його - справа нелегка і винятково «хімічна». Контролювати чисельність ваточника сирійського важко, оскільки проблема нова і вивчена недостатньо. Тільки окремі навчальні заклади освіти і господарства здійснюють пошук найбільш ефективних композицій гербіцидів і вивчають оптимальні строки їх застосування. Позитивні результати щодо якісного і надійного способу контролювання рослин отримали співробітники лабораторії гербології Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України (С. О. Хом'юк). Тут науковці наполегливо працюють над темою «Якісний та надійний спосіб контролювання рослин ваточника сирійського» та розробленнярекомендацій для керівників і агрономів сільськогосподарських товариств, фермерів, приватних землевласників.
Було б доцільно державним установам країни розробити пам'ятку про ваточник сирійський і поширити її серед населення для детального ознайомлення, застереження та безпечних заходів контролювання чисельності з використанням даних, наведених у таблиці матеріалів (див. табл.).
Під час виявлення зростання ваточника сирійського здійснюють обприскування баковою композицією гербіцидів: «Чистополь» (10 л/га) + «Хлебодар» (0,5 л/га) + «Осотин» (0,4 л/га) + «Сяйво» (200 мл/га). Цей захід доцільно здійснювати за умов розвитку рослин у фазі 2-9 пар листків, і щоб суміш препарату рівномірно попадала на поверхню листків. У зв'язку з токсичністю препарату упродовж 20 днів заборонено скошувати рослини або виконувати інші механічні заходи знищення рослин. Можна також застосувати крайову обробку поля з дотриманням тих же запобіжних заходів.
Розпочато низку досліджень щодо контролювання чисельності цієї рослини в різних грунтово-кліматичних умовах України. Зокрема, в зоні нестійкого зволоження - у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області на ділянках досліду внаслідок дії гербіциду Раундап нормою внесення 6 л/га, надземна частина рослин повністю відмерла (100%). Водночас жодна з бакових композицій у досліді не забезпечувала повного відмирання рослин ваточника сирійського. Найвищий рівень контролювання рослин ваточника сирійського - після застосування бакової композиції Банвел 4S 480 SL, в. р. к. + Раундап (0,8 + 6 л/га). Це забезпечило відмирання надземної частини бур'яну і часткове пошкодження - підземної.
Фахівці державних інспекцій захисту рослин Городищенського, Золотоніського, Кам`янського, Корсунь-Шевченківського, Звенигородського, Шполянського районів Черкаської області у виробничих дослідах господарств вивчають та аналізують ефективність деяких діючих речовин.
Позитивні результати отримано в Кам`янському районі, де на посівах кукурудзи сходи ваточника сирійського обробляли сумішшю препаратів: тітус (діюча речовина - римсульфурон) - 50 г/га + мушкет (д.р. йодсульфурон - метил натрію) - 60 г /га + прилипач ТРЕНД - 90г/га.
У Городищенському районі посіви обробляли у фазу розвитку ваточника сирійського - 6-8 листків гербіцидами банвел, компас (д.р. дикамба) та раундап (д.р. гліфосат). Загибель рослин становила від 68 до 94%.
За результатами, отриманими ТОВ «Презенс», найефективнішими сумішами були:
- Чистопол (д.р. ізопропіламінна сіль гліфосату) - 10 л/га + хлібодар (д.р. 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти 2 - етилгексиловий ефір) - 0,5 л/га + осотин (д.р. клопіралід) - 0,4 кг/га + сяйво (прилипач) - 200 мл/га;
- Чистопол (д.р. ізопропіламінна сіль гліфосату) - 10 л/га + чистець (д.р. флуроксипір) + осотин (д.р. клопіралід) - 0,4 кг/га + сяйво (прилипач) - 200 мл/га. За потреби обробку повторюють.
Недоліком механічного заходу боротьби є великі витрати на пальне та ущільнення нижніх шарів ґрунту, що надалі сприяє його ерозії, а також те, що частина рослин ваточника після такого обробітку вціліє і заходи механічного впливу (і хімічного) все одно доведеться повторювати.
Необхідно зважати, що ваточник сирійський - багаторічна висококонкурентна рослина, і жодний разовий вплив щодо знищення, навіть за 100% ефективності знищення надземної частини, не забезпечить остаточного знищення ваточника на полі. Для цього необхідно здійснювати цілеспрямовано 2-5-річну боротьбу з цим видом.
У 2012 році компанія «Сингента» зареєструвала новий універсальний гербіцид Елюміс. Препарат ефективно знищує широкий спектр бур'янів (злакові багаторічні й однорічні, дводольні, у тому числі ваточник сирійський, паслін чорний). «Ілюміс» - це суміш «Мілагро» з «Калісто» є післясходовим гербіцидом, який можна застосовувати до фази 10-го листка кукурудзи без обмежень. Водночас є застереження щодо застосування препарату перед висіванням наступного року буряків цукрових, гороху і овочевих культур.
Професія агронома і фахівця з захисту рослин - це як професія лікаря, повязана з життям рослин. Агрономові боротися із ваточником надзвичайно важко, адже проблема вивчена недостатньо. Відомо, що ефективність заходів боротьби з ваточником сирійським залежить від низки чинників: рівня професійності агрономічної служби, місця й умов зростання, біологічних властивостей бур'янів, фази розвитку культурних рослин, наявності засобів захисту та ін. Тому важливо знати застереження та не застосовувати неправильні заходи, які мають негативні наслідки для агронома (власника земельної ділянки, довкілля), пересічних громадян:
- Вирубування або зрізування (механічне видалення) рослин лише стимулює подальший розвиток кореневої системи, що призводить до розростання «колонії».
- Нехтування заходів контролю цього бур'яну упродовж 3-5 років може спровокувати суцільне заростання поля ваточником.
- Застосування суміші гербіцидів із компонентами 2,4-Д, дикамбу та МЦПА (2М-4Х) може викликати активний ріст кореневих паростків або значною мірою знищує лише надземну частину рослини.
- Тривале застосування гербіцидів проти однорічних дводольних бур'янів сприяє поширенню ваточника сирійського, оскільки за таких умов контролю корінь перезимовує і дає кілька нових стебел наступного року.
- Культивація, що супроводжується подрібненням коренів, призводить до появи нових рослин.
- Кількаразові поверхневі обробітки ґрунту у поєднанні з глибокою оранкою на зяб є ефективними, оскільки виснажують кореневу систему ваточника.
- Скошування ваточника сприяє через наступні 5-6 днів вторинному відростанню пагонів і збільшенню їх на одній рослині до шести.
- Спалювання рослинних решток восени стимулює весняне відростання нових пагонів, цвітіння та зав'язування насіння;
- Недоцільно наступного року після його застосування висівати буряки цукрові, горох і овочеві культури.
В умовах лісостепової зони Республіки Північна Осетія-Аланія (Російська Федерація) одноразове застосування суміші гербіцидів: 30 г/га Карібу (д. р. трифлусульфурон-метил СП 500 г/кг) + 1 л/га Бурефен (д. р. фенмедифарм 160 г/л + десмедифарм 160 г/л) + 200 мл/га прилипач Тренд на посівах сорту кормових буряків Екендорфський було неефективним проти осотів, лободи білої, амброзії полинолистої та ваточника сирійського. Здіснення другої обробки сумішшю: 30 г/га Карібу + 1 л/га Бурефен + 200 мл/га Лонтрел (д. р. клопіралід 300 г/л) + 200 мл/га прилипач Тренд сприяло загибелі бур'янів на 97,5%. Тобто за таких умов доцільно застосовувати бакові суміші гербіцидів у два строки. У посівах кукурудзи й картоплі доброго ефекту досягали при застосуванні 40 і 50 г/га (40 - у посівах кукурудзи, 50 - картоплі) Тітусу (д. р. римсульфурон,) у фазу 1-3 листки.
Результати пошуку ефективних заходів контролювання чисельності ваточника показали, що найбільш ефективним є застосування у фазі бутонізації раундапу: це знищує надземну частину й обмежує відростання пагонів бур'яну. На неорних землях обробку гліфосатом здійснюють у фазі бутонізації-цвітіння нормою витрати 2-4 л/га, на дуже засмічених посівах озимої пшениці - за 2 тижні до збирання (за вологості зерна не більше 30%) нормою витрати 3 л/га.
Висновок
Ваточник сирійський і хвощ польовийє найстійкішими до будь-яких гербіцидів бур'янами, тому для їх абсолютного знищення треба поєднувати гербіциди з агротехнічними заходами.
Враховуючи масову небезпеку поширення ваточника сирійського, важливо вчасно знищувати його, не допускаючи утворення насіння та появи нових осередків. І найкраще - поки його осередки ще невеликі. Загалом потрібен фітосанітарний моніторинг, визначення статусу бур'яну, розроблення системи заходів контролю та постійна інформація для фахівців та працівників аграрного виробництва.
В Україні необхідно цій проблемі надати належної уваги і розробити систему заходів та прийняти Національну цільову програму щодо контролювання швидкості, щільності та ареалу поширення ваточника, надати йому статус карантинного бур'яну.
Заслуговує уваги та поширення на теренах країни досвід полтавчан щодо розв'язання цієї проблеми: «Про затвердження районної Програми локалізації і ліквідації карантинних бур'янів та ваточника сирійського на території Глобинського району Полтавської області на 2011-2015 рр.»(8 сесія, 15 липня 2011 р.).
