Наша мета — органічне виробництво
Високорозвинуті країни вже кілька десятиліть ідуть шляхом біологізації та екологізації землеробства, тобто застосовують інноваційні природо- та ґрунтозахисні системи біологічного, біодинамічного, органічного та інших типів із метою забезпечення екологічно безпечного виробництва продукції рослинництва й тваринництва для потреб населення.
Багато відомих учених упевнені, що органічне сільське господарство — це виробництво екологічно безпечних продуктів сільськогосподарського походження та вважають його альтернативним напрямом ведення сільського господарства, за якого не використовують синтетичні хімічні добрива й засоби захисту рослин, а всі виробничі процеси забезпечують замкнутий цикл, у результаті чого досягається природо- та ресурсоощадний ефект.
Головною метою виробництва органічної сільськогосподарської продукції в Україні та світі на сьогодні є виробництво й забезпечення населення якісними харчовими продуктами, відтворення природної родючості ґрунту та збереження довкілля.
У Постанові Ради (ЄС) від 28.06.2007 №834/2007 зазначено, що органічне виробництво (Organic-Farming) — це цілісна система господарювання та харчових продуктів, що поєднує найкращі практики з огляду на збереження довкілля, рівень біологічного розмаїття, збереження природних ресурсів, застосування високих стандартів належного утримання тварин і метод виробництва, який відповідає певним вимогам до продуктів, виготовлених із використанням речовин і процесів природного походження.
В Україні органічне виробництво розвивається з 1997 року. На внутрішньому ринку значно розширився асортимент органічних продуктів: з’явилися органічний хліб, молоко, ковбаси, фрукти, овочі, напої, мед та крупи. Щороку внутрішній ринок органічної продукції зростає на 60–100%.
Складові успішного ведення органічного землеробства
Серед багатьох агротехнологічних заходів, що сприяють забезпеченню належного рівня продуктивності сільськогосподарських культур високої якості, важлива роль належить сівозмінам. Уважається, що тільки на основі правильно складеної сівозміни можна успішно й із найбільшою віддачею та найменшими ресурсними затратами запроваджувати всі інші елементи сучасних технологій: обробіток ґрунту, удобрення, захист рослин від шкідливих організмів тощо. Роль сівозміни у сучасному землеробстві зумовлена біологічними особливостями польових культур.
_________________________
Актуальним є вивчення ефективності біологізації сівозмін шляхом застосування різних систем удобрення органічного спрямування (сидерати, побічна продукція попередників, біодобрива та їх комплекси)
_________________________
Для успішного ведення органічного виробництва дуже важливо забезпечити достатній рівень родючості ґрунту. У зв’язку з цим актуальним є вивчення ефективності біологізації сівозмін шляхом застосування різних систем удобрення органічного спрямування (сидерати, побічна продукція попередників, біодобрива та їх комплекси).
Дослідження з вивчення впливу різних видів органічного удобрення на продуктивність короткоротаційної 3-пільної сівозміни проводять у стаціонарному досліді, який закладено 2021 року на Панфильській дослідній станції Національного наукового центру «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України» у підзоні нестійкого зволоження Лівобережного Лісостепу.
Ґрунтовий покрив дослідної ділянки — чорнозем типовий малогумусний грубопилувато-легкосуглинковий. Уміст гумусу в орному шарі варіює від 3,08 до 3,15%, у підорному — від 2,72 до 2,90%.
У 3-пільній сівозміні (соя — пшениця яра — просо) досліджували вплив різних видів органічного удобрення: побічна продукція попередника (контроль); побічна продукція попередника + сидерат (редька олійна); побічна продукція попередника + біодобриво (Біо-Гель); побічна продукція попередника + сидерат + біодобриво (Біо-Гель) на врожайність і якість зерна з метою отримання максимального умовно чистого прибутку за високого рівня рентабельності.
У досліді висівали пшеницю яру сорту Рання 93, сою сорту Муза та просо сорту Омріяне селекції ННЦ «ІЗ НААН», які внесено до Державного реєстру сортів і гібридів сільськогосподарських культур.
За результатами досліджень установлено, що врожайність культур короткоротаційної сівозміни залежала від сівозмінного чинника та застосування різних видів органічного удобрення й становила на рівні від 1,28 до 1,68 т/га — для сої, від 2,22 до 3,08 т/га — для пшениці ярої та від 3,55 до 4,22 т/га — для проса відповідно (табл. 1).
Таблиця 1. Урожайність зернових культур 3-пільної сівозміни залежно від різних видів органічного удобрення, середнє за 2022–2023 рр., т/га
*Примітка: п. п. п. — побічна продукція попередників
Зокрема, комплексне внесення органічних видів добрив (побічна продукція попередника (п. п. п.) + сидерат + Біо-Гель) забезпечило найвищу врожайність зерна пшениці ярої (3,08 т/га), що на 0,86 т/га, або на 38,7%, більше, ніж на контролі (побічна продукція попередника). На варіантах із застосуванням у системі удобрення п. п. п. на фоні післяжнивної сівби сидерата або обробкою посівів біодобривом прибавка врожаю зерна пшениці ярої проти контролю становила 0,47 і 0,62 т/га, або 21,2 і 27,9% відповідно.
Найбільшою врожайність сої була також за поєднання органічних видів добрив і становила 1,68 т/га, що на 0,17 т/га більше, ніж за внесення п. п. п. із сидератом і на 0,40 т/га, або на 18,9 % більше, ніж на контролі, де цей показник становив 1,28 т/га.
Максимальну врожайність проса в 3-пільній органічній сівозміні отримали за комплексного застосування біодобрив 4,22 т/га, що на 0,67 т/га, або 31,3%, більше, ніж на контролі. Врожайність проса за внесення під культуру п. п. п. із сидератом і п. п. п. із рідким органічним добривом Біо-Гель становила 3,80 і 4,00 т/га відповідно. Приріст урожаю за цих систем удобрення проти контролю був на рівні 0,25–0,45 т/га.
Різні види органічного удобрення впливали також і на якісні показники вирощеної продукції. Так, уміст білка в зерні пшениці ярої був на рівні від 12,02 до 13,16%, клейковини — від 27,23 до 32,17% та жиру від 1,79 до 2,02% за вищих значень і комплексного застосування органічних добрив (табл. 2).
Таблиця 2. Вплив різних видів органічного удобрення на якісні показники зернових культур 3-пільної сівозміни, середнє за 2022–2023 рр.
*Примітка: п. п. п. — побічна продукція попередників
Максимальна кількість білка в зерні сої та проса (41,55 і 11,70%) була за внесення під ці культури побічної продукції попередника, застосування сидеральної сівби та біодобрива Біо-Гель, що на 2,05 і 0,21% відповідно більше, ніж на контролі. За комплексного застосування органічних добрив спостерігається збільшення вмісту білка в зерні сої, де цей показник становив 21,25%.
Показники економічної ефективності досліджуваної короткоротаційної органічної сівозміни мали пряму залежність від різних видів біологічного удобрення. Так, за комплексного застосування органічних добрив, що містять заорювання побічної продукції попередника, сидеральних посівів і внесення рідкого біодобрива Біо-Гель, забезпечили найбільший умовно чистий прибуток на рівні 5,48 тис. грн/га за вирощування сої, 6,89 тис. грн/га — пшениці ярої та 8,36 тис. грн/га за вирощування проса з рівнем рентабельності виробництва 144–220% (табл. 3).
Таблиця 3. Показники економічної ефективності культур короткоротаційної сівозміни за різних видів органічного удобрення, середнє за 2022–2023 рр.
*Примітка: п. п. п. — побічна продукція попередників
Внесення під досліджувані культури побічної продукції попередників із сидеральними посівами забезпечили приріст умовно чистого прибутку на рівні 4,40 тис. грн/га — для сої, 3,82 тис. грн/га — для пшениці ярої та 2,74 тис. грн/га — для проса відповідно за високих показників рентабельності (137–220%).
Найвищою рентабельність була за внесення під культури короткоротаційної органічної сівозміни побічної продукції попередників із застосуванням рідкого біодобрива Біо-Гель у дозі 3,0 л/га (1,5 л/га у фазі повних сходів і 1,5 л/га — у фазі цвітіння), де ці показники становили 305% для сої, 352% для пшениці ярої та 399% для проса відповідно.
Таким чином, серед досліджуваних видів органічних добрив у 3-пільній короткоротаційній сівозміні найдієвішим виявилося внесення комплексного удобрення біологічного спрямування, яке передбачало заорювання всієї побічної продукції попередників, сидеральної сівби редьки олійної та обробкою посівів культур біодобривом Біо-Гель у дозі 3 л/га, що забезпечило врожайність сої — 1,68 т/га, пшениці ярої — 3,08 і проса — 4,22 т/га, прибавкою врожаю на рівні 19–39% проти контролю за достатньо високих показників якості отриманої продукції. Така система удобрення забезпечила отримання відповідно найбільшого умовно чистого прибутку, який становив 5,48 тис. грн/га для сої, 6,89 тис. грн/га для пшениці ярої та 8,36 тис. грн/га для проса за рівня рентабельності 144–220%.
Іван МАРТИНЮК, д-р с.-г. наук
Ярослав ЦИМБАЛ, канд. с.-г. наук
Михайло ПТАШНІК, канд. с.-г. наук
Національний науковий центр
«Інститут землеробства НААН України»
