Людина виділила в рослині господарську цінність і з метою забезпечення себе продуктами харчування почала 150 років назад вивчати певні елементи, які впливали на продуктивність рослини, не беручи до уваги систему, частиною якої є рослина.
Вплив людини на окремі елементи процесу росту дає «позитивні» результати, але вони короткотермінові! Технології, які використовують знання про окремі елементи системи, але при цьому ігнорують її в цілому, не можуть забезпечити стабільний довгостроковий результат, а наслідком цього є розбалансування системи, що відреагувала змінами: структури грунту, кількісного і видового складу мікроорганізмів, кількісного і видового складу тварин, комах і інших мешканців.
Сьогодні ефективність технологій, які не враховують всієї системи, зводиться до нуля захисними здатностями цієї системи.
«Заряджаю на врожай - а воно не виросло?»
Вважається, що основними причинами недостатньої продуктивності є спочатку недостача добрив, потім дефіцит вологи, недоліки сортів (хоча це важливі фактори, але другорядні).
Якщо господарник немає стабільної щорічної урожайності, то він неефективний господар, бо не в змозі провести довгострокове планування. У неврожайний рік природна система ігнорує того, хто на полі невміло хазяйнує. Вона мусить так чинити, щоб відновитися після такого «господарювання».
Дію добрив сьогодні неможливо спрогнозувати. Добрива - досить ризикований інструмент у рослинництві, а з огляду на їхню ціну - і в економіці урожаю.
Природа ростить рослину як елемент свого відтворення. Ціль природи - накопичення органіки в грунті, а ціль рослини - збереження виду. Якщо цього не враховувати, то природі все одно, який урожай запланований.
Рослину живлять мікроорганізми, адже вони становлять по вазі 90% всієї біомаси, яка живе на планеті Земля, а вся необхідна їм сировина знаходиться у грунті і повітрі. Мікроорганізмам не потрібна сировина з комори господаря.
Варто змінити технології й отримувати продукцію завдяки природі, а не всупереч їй. Дбати про систему, а не про врожай. Система ефективніша за людину.
Про добрива
Сьогоднішні технології сконцентровані на потребі в азоті, забуваючи що у повітрі його більше 70%, або 8 т на 1 квадратний метр поля. Фосфору, калію й інших елементів також достатньо в грунті і повітрі. Проблема полягає у засвоюваності, а не в наявності елементів.
Виникає питання, як зробити їх доступними рослині?
Для цього варто згадати, що бактерії, грибки, віруси й інші мікроорганізми дали те, що ми називаємо родючими чорноземами і цілинними землями. Відродивши мікроорганізми на своєму полі, ми відродимо фабрику, яка продукуватиме урожай з мінімальними витратами і в будь-яку погоду.
Не треба лікувати тіло, треба лікувати організм.
Що варто робити?
- знищити плужну підошву, відмовитися від глибокого обробітку грунту;
- проводити мульчування, пожнивні рештки перемішати у верхньому шарі (7–10 см);
- пожвавити грунт (відновити грунтові процеси);
- заселити і пожвавити мешканців грунту.
Що здатний дати грунт, якщо його можливості максимально підтримувати?
Грунт здатний у півтори разу збільшити свою продуктивність (і ніяких хімічних добавок).
Прийшов час змінити цінності, від «взяти максимум тут і зараз», до «не зашкодь», що вже сьогодні може дати не менше за будь-якої погоди, а завтра в півтора разу більше.
Не треба ростити пшеницю, кукурудзу, соняшник чи іншу культуру, а слід дбати про природну систему, а вона виростить будь-яку посіяну насінину.
Якість урожаю і його безпека для людей і тварин (екологічність)!
Наявність нітратів, нітритів говорить про незбалансованість живлення рослини. Відновлюючи повноцінну систему здатностей грунту, ми отримуємо продуктивніше рослинництво, яке роститиме продукцію, що оздоровлюватиме людський організм.
Земля - відновлюваний ресурс і такий же капітал, як фінанси
В основу девізу «Пожвавити грунт, а не живити рослину» покладено не необхідність конкретної культури в певних компонентах живлення, а повна реалізація і розвиток природних властивостей грунту.
На землі можна заробляти. Фраза, яку путають із «заробляти на капіталі в рослинництві». Сьогодні заробляють саме на інвестованому в продукцію капіталі, не просто не використовуючи ресурси землі, а навіть втрачаючи їх. Особливо це помітно в агрохолдингах з їх фінансовими ресурсами. В 2012 році фермер з Полтавщини хвалився, що він з урожаєм пшениці 10 ц/га не в збитках, а холдинг, зібравши 25ц/га на сусідньому полі, - в «мінусах».
Основний економічний зиск підходу «пожвавити грунт, а не живити рослину» полягає у стабільності і, як наслідок, плановості рослинництва як бізнесу.
