Чи доцільно оранку замінювати чизелюванням?
Тому для отримання високих урожаїв дуже важливо, щоб рослини були забезпечені всім необхідним з самого початку свого розвитку. Компенсувати нестачу живлення, що відмічалась у перші періоди вегетації, в подальшому буде неможливо.

Щодо ефективності заміни оранки чизелюванням, то в літературних джерелах немає єдиної думки з цього питання. Також ще не з’ясовано, які системи удобрення забезпечують оптимальні умови росту та розвитку рослин. Тому наші дослідження і спрямовані на вирішення цих питань.
Наукове дослідження
Дослідження проводили в 9-ти пільній сівозміні Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва (східна частина Лісостепу України). Чергування культур у сівозміні наступне:
- чорний пар,
- пшениця озима,
- буряки цукрові,
- ячмінь ярий,
- горох,
- пшениця озима,
- кукурудза на зерно,
- ячмінь ярий,
- соняшник.
Об’єктом наших досліджень були сорти селекції Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва Етикет, Здобуток, Парнас, Виклик, Аспект та Доказ.
Вивчали питання впливу оранки (на 20–22 см) і чизелювання (на 20–22 см) на урожайність ячменю ярого після попередника кукурудза на зерно. В досліді були такі фони живлення:
- Без добрив (контроль);
- Післядія гною 30 т/га (фон);
- Фон + N30P30K30;
- Фон + N60P60K60.
За даними досліджень було встановлено, що в середньому по фонах живлення була отримана урожайність ячменю ярого на рівні 5,25 т/га. Але вона суттєво відрізнялась як по фонах живлення, так і залежно від основного обробітку ґрунту. По сівозмінному фоні (без внесення добрив) сорти Здобуток, Парнас і Виклик забезпечили найнижчу врожайність, яка становила відповідно 3,22; 3,22 і 3,24 т/га (табл. 1).
Таблиця 1. Урожайність сортів ярого ячменю залежно від фонів живлення, т/га
В інших сортів урожайність була на рівні 3,32–3,57 т/га. На удобрених фонах живлення урожайність ячменю ярого значно підвищувалася, але залежно від сорту ця реакція була різною. Так, на фоні післядії 30 т/га гною без основного внесення добрив найвища прибавка урожайності, порівняно з контрольним фоном, була у сортів Парнас, Виклик та Доказ - 2,04; 2,03 та 2,06 т/га (за рівня урожайності 5,26; 5,27 та 5,40 т/га) відповідно; на фоні післядії 30 т/га гною + N30P30K30, порівняно з попереднім фоном, у сортів Етикет - 0,82 т/га та Виклик - 0,84 т/га; на фоні з основним внесенням N60P60K60, порівняно із варіантом післядії гною 30 т/га + N30P30K30, у сорту Парнас - 0,96 т/га (рівень урожайності 6,78 т/га) та у сорту Доказ - 0,75 т/га (рівень урожайності 6,81 т/га). Всі інші сорти також найвищу урожайність сформували на цьому інтенсивному фоні.
Тому можна стверджувати, що сорти Парнас та Доказ добре реагують на добрива, при цьому забезпечуючи високі прибавки урожайності. Сорти Етикет та Виклик, в умовах східної частини Лісостепу України, давали високі прибавки урожайності, лише при внесенні мінеральних добрив у дозі N30P30K30. У сортів Здобуток та Аспект, хоча і відмічали значні прибавки урожайності при внесенні добрив, але вони були менш значними, ніж в інших сортів. Отже, було встановлено, що із досліджуваних сортів сорти Парнас та Доказ є найбільш інтенсивні, а сорти Здобуток та Аспект - найменш інтенсивні.
Таблиця 2. Урожайність сортів ярого ячменю залежно від способів основного обробітку грунту, т/га
При вивченні впливу способів основного обробітку грунту на врожайність ярого ячменю також було виявлено сортові реакції на цей агротехнічний прийом. Так, після попередника кукурудза на зерно в усіх сортів, крім сорту Виклик, відмічали зниження урожайності при чизелюванні, порівняно з оранкою. У високорослих сортів Етикет та Здобуток зниження рівня урожайності було найбільш значним і становило 0,74 та 0,76 т/га відповідно, а низькорослий сорт ячменю ярого Виклик взагалі не реагував на цей агротехнічний прийом (табл. 2). Тобто сорт Виклик виявився більш пластичним до способу основного обробітку грунту. Це можна пояснити тим, що у високорослих сортів коренева система більш розвинена і проникає глибше у грунт, а при чизелюванні основна кількість добрив залишається на поверхні, що призводить до погіршення умов росту цих рослин. Низькорослі сорти при цьому здатні добре використовувати мінеральні речовини з поверхневих шарів грунту, через слабко розвинену кореневу систему.
Таблиця 3. Елементи структури урожайності сортів ячменю ярого залежно від фонів живлення
Також було встановлено, що на рівень урожайності переважно впливала кількість продуктивних стебел у посівах. Так, наприклад, на контрольному фоні цей показник становив у сортів Етикет і Парнас 324 і 312 шт./м2 відповідно, а на фоні післядії 30 т/га гною з основним внесенням N60P60K60 він був на рівні 640 і 700 шт./м2 відповідно (табл. 3). Інші показники структури урожайності (озерненість колоса, маса 1000 зерен) менше змінювалися залежно від фону живлення. Хоча слід відмітити, що у високорослих сортів (Етикет та Здобуток) вони значно позначалися на рівень урожайності. Так, на фоні післядії 30 т/га гною + N60P60K60 озерненість колоса у сортів Етикет і Здобуток сягала 19,1 і 19,5 зерен/колос відповідно, а маса 1000 зерен - 50,4 і 51,8 г відповідно, тоді як в інших сортів озерненість колоса не перевищувала 18,0 зерен/колос, а маса 1000 зерен - не більше 48,0 г.
Висновки
Сорти Доказ та Парнас виявилися найбільш інтенсивними, які забезпечили прибавку урожайності на фоні з внесенням мінеральних добрив у дозі N60P60K60, порівняно з дозою N30P30K30, на рівні 0,75 та 0,96 т/га відповідно. Сорти Здобуток і Аспект найменше реагували на удобрення.
Сорт ячменю ярого Виклик виявився більш пластичним до способу основного обробітку ґрунту. Найвищі прибавки урожайності від оранки, порівняно з чизелюванням, відмічали у високорослих сортів Етикет і Здобуток - 0,74 та 0,76 т/га відповідно.