Важливо зробити правильний вибір
Також при вирощуванні ячменю дуже важливо правильно підібрати попередник. У результаті переходу від гірших до кращих попередників урожайність зростає у середньому на 37 %. Добрими попередниками є просапні культури та зернобобові. На чорноземах - це цукрові буряки, кукурудза на зерно, горох та соя. Але деякі літературні джерела стверджують, що кукурудза є небажаним попередником для ячменю ярого, оскільки її кореневі виділення мають високу токсичність (до 20 кумаринових одиниць). А післяжнивні рештки вивільняють у ґрунт фенольні сполуки, які можуть змінювати властивості клітинних оболонок, що призводить до гальмування проростання насіння, уповільнення росту коренів, ослаблення кущення, скорочення міжвузля, утворення щуплого зерна і зменшення врожайності.
Для того щоб збільшити виробництво зерна ячменю, поряд зі створенням високоврожайних і високоякісних пивоварних сортів потрібно насамперед виявити оптимальні попередники для ячменю ярого, що є актуальною проблемою для сільського господарства.
Як отримати добру врожайність: дослідження
На сьогодні ще не повністю з’ясовано, який попередник в умовах східної частини Лісостепу України забезпечує високу врожайність сортів ячменю ярого. Тому наші дослідження і спрямовані на вирішення цього питання.
Дослідження проводили в стаціонарній 9-ти пільній сівозміні Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва. Чергування культур у сівозміні наступне:
- Чорний пар,
- Пшениця озима,
- Буряки цукрові,
- Ячмінь ярий,
- Горох,
- Пшениця озима,
- Кукурудза на зерно 0,5 + соя 0,5,
- Ячмінь ярий,
- Соняшник.
У дослідах висівали сорти селекції Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва Етикет та Здобуток.
Вивчали питання впливу попередників (буряки цукрові, кукурудза на зерно, соя) на урожайність та якісні показники зерна ячменю ярого. В досліді було закладено такі фони живлення:
- без добрив (контроль);
- післядія гною 30 т/га (фон);
- фон + N60P60K60.
За даними досліджень було встановлено, що найкращим попередником для ячменю ярого виявилася соя, що забезпечила прибавку врожаю в порівнянні з цукровими буряками та кукурудзою на зерно в середньому по досліду відповідно на: 0,62; 0,71 т/га для сорту Парнас та 0,88; 0,65 т/га для сорту Виклик (табл. 1). Найбільш низьку урожайність відмічали у сортів Парнас та Виклик по попереднику цукрові буряки на фоні післядії 30 т/га гною + N60P60K60–5,79 та 5,73 т/га відповідно, а на контрольному фоні найнижчою вона була після кукурудзи на зерно - 3,22 та 3,24 т/га відповідно. Це можна пояснити тим, що після себе цукрові буряки залишають нижчі запаси продуктивної вологи в ґрунті, порівняно із кукурудзою на зерно, і через жорстку посуху у фазі кущення ячменю ярого рослини після кукурудзи на інтенсивному фоні живлення краще розкущились і забезпечили вищу урожайність.
Таблиця 1. Вплив попередників та фонів живлення на урожайність сортів ячменю ярого, т/га

Тому можна зробити висновок, що при вирощуванні сортів ячменю ярого мінеральні добрива будуть більш ефективними після попередника кукурудза на зерно, а після сої можна отримати конкурентоспроможний урожай і без основного удобрення.
Разом з тим, сорт Парнас після попередника кукурудза на зерно на фоні з основним внесенням мінеральних добрив у дозі N60P60K60, порівняно з фоном післядії 30 т/га гною, забезпечив значну прибавку врожайності, ніж сорт Виклик. Так, прибавка становила у сорту Парнас 1,52 т/га, а у сорту Виклик - 1,06 т/га. Отже, сорт Парнас виявився більш інтенсивного типу, ніж сорт Виклик, який здатен добре реагувати на додаткове внесення мінеральних добрив.
Також було встановлено, що урожайність сортів значною мірою залежала від продуктивної кущистості. Вона була вищою після сої на фонах без основного внесення мінеральних добрив, а на інтенсивному фоні - після кукурудзи на зерно. Так, у сортів Парнас і Виклик на контрольному фоні після сої продуктивна кущистість становила відповідно 487 і 435 шт./м2, у той час як після кукурудзи на зерно - лише 312 і 335 шт./м2 відповідно (табл. 2). На фоні післядії 30 т/га гною + N60P60K60 продуктивна кущистість рослин після кукурудзи на зерно була на рівні 700 шт./м2 у сорту Парнас і 655 шт./м2 у сорту Виклик, а після сої - 655 і 620 шт./м2 відповідно.
Таблиця 2. Елементи структури урожайності сортів ячменю ярого залежно від попередників та фонів живлення

Крім того, на рівень урожайності мали значний вплив такі елементи структури, як озерненість колоса і маса 1000 зерен. Озерненість колоса найбільше визначала рівень урожайності сортів ячменю ярого на фоні без внесення добрив і була найбільшою після сої. Так, після цього попередника вона становила у сорту Парнас 16,4 зерен/колос та у сорту Виклик - 16,1 зерен/колос, тоді як по інших попередниках вона не перевищувала 15,8–16 зерен/колос. Маса 1000 зерен, як і кількість продуктивних стебел на одиницю площі, також на фонах без основного внесення добрив була найвищою після попередника соя, а на фоні із внесенням мінеральних добрив у дозі N60P60K60 - після попередника кукурудза на зерно. Так, наприклад, на контрольному фоні після сої цей показник у сортів Парнас та Виклик був на рівні 45,2 і 44 г відповідно, а після попередників цукрові буряки та кукурудза на зерно - 44,1 і 43,7 г та 43,7 і 42,8 г відповідно.
Щодо вмісту білка в зерні, то можна простежити певні закономірності. У середньому за 2007–2008 рр. найменший вміст білка в зерні (10,4 %) відмічено у варіанті без внесення добрив у сорту Виклик по попереднику цукрові буряки (табл. 3).
Таблиця 3. Вплив попередників та фонів живлення на вміст білка в зерні сортів ячменю ярого, т/га

У сорту Парнас цей показник був дещо вищий і становив 10,8 %. Так, на фоні післядії гною + N60P60K60 вміст його у сортів Парнас і Виклик становив після попередника цукрові буряки - 12 % і 11,7 % відповідно; після сої - 12,6 і 12 % відповідно, а після попередника кукурудза на зерно - 11,8 і 11,6 % відповідно. Разом з тим, після попередника соя вміст білка в зерні був значно вищим, ніж після цукрових буряків та кукурудзи на зерно, що пояснюється особливістю самого попередника, який залишає після себе досить суттєві запаси легкогідролізованого азоту у ґрунті. При чому в усіх варіантах сорт Парнас мав вищий вміст білка в зерні, ніж сорт Виклик. Тобто сорт Виклик більше придатний для пивоварних цілей, а сорт Парнас - для харчових або фуражних.
Висновки
На інтенсивних фонах живлення найвищу урожайність сортів ячменю ярого забезпечує попередник кукурудза на зерно - на рівні 6,33–6,78 т/га, а на не удобрених фонах - попередник соя із рівнем урожайності 4,60–5,01 т/га.
Найнижчий вміст білка в зерні ячменю був на фоні без добрив після попередника цукрові буряки - на рівні 10,4–10,8 %, а найвищий на фоні післядії 30 т/га гною + N60P60K60 після попередника соя - на рівні 12–12,6 %.