Фітосанітарний стан посівів значною мірою залежить від погодних умов. Температура повітря у січні поточного року на більшій частині території країни була на 1–3оС вищою за норму, на Закарпатті - на 4–7оС, на крайньому півночі та сході країни - на 0,1–0,8 оС. До 15–18 січня (на Закарпатті до 23 січня) спостерігалась аномально тепла погода і лише в кінці місяця встановилася холодна до –15–20оС.
Мишоподібні
У другій половині лютого підвищення температур зумовили швидке танення снігу, що призвело до затоплення нір. У південних та центральних областях загинуло від 10 до 45 % колоній мишоподібних. Середня чисельність їх на площах озимих зернових у Степу і Лісостепу у лютому становила 1–2 колонії/га, максимально в АР Крим, Херсонській, Харківській областях до 3–4 колоній/га, на Поліссі - 1–2 колонії/га.
На площах ріпаку в Степу чисельність мишоподібних гризунів була 1–3 жилих колоній/га, на Поліссі - 1–2 колонії/га. У багаторічних травах, неорних землях, лісосмугах, садах чисельність їх коливалась від 2 до 5 жилих колоній/га, максимально в Херсонській і Кіровоградській областях в осередках до 6–7 колоній /га. В господарствах, де чисельність мишоподібних гризунів перевищувала поріг шкідливості (ЕПШ 3–5 колоній/га), проводили захисні заходи.
Температура першої та другої декади березня (практично повсюдно середня температура становила +3–5оС, знижуючись вночі від 0 до –4оС та підвищуючись вдень до 12–16оС, що вище багаторічних показників на 2–5оС), сприяла значно ранньому відновленню вегетації озимих культур і багаторічних трав у порівнянні з минулим роком. Такі погоди зумовили й активність та поступове поширення мишоподібних гризунів, міграцію їх на посіви озимої пшениці та багаторічних трав з місць резервації (поля після кукурудзи, соняшнику, неорні землі).
В Степу мишоподібні гризуни заселили від 15 до 60 % площ озимих зернових за середньої чисельності 0,5–2 колонії/га (1–3 нір у колонії), максимально в Кіровоградській обл. та АР Крим - до 4–7 нір у колонії. В Лісостепу та Поліссі - на 25–60 % площ за чисельності 1–3 колонії/га (2–8 нір в колонії), подекуди у Львівській області на 100 % площ - 1–3 колонії/га (1–6 нір у колонії), максимально осередково в АР Крим, Харківській, Волинській, Чернігівській областях - до 4–5 колоній/га.
На площах озимого ріпаку чисельність мишоподібних гризунів становить 0,5–3 жилих колоній/га (2–8 нір у колонії), максимально - до 5 колонії/га. У багаторічних травах, неорних землях, лісосмугах, садах чисельність шкідників зросла і становить 2–4 жилих колоній/га (2–8 нір у колонії), максимально осередково в Запорізькій, Волинській, Чернігівській, Закарпатській областях - до 6–8 колоній/га.
В господарствах, де чисельність мишоподібних шкідників перевищує поріг (ЕПШ 3–5 колоній/га), проводять захисні заходи.
Найбільшу загрозу мишоподібні гризуни становитимуть у Поліссі, в західних областях Лісостепу: в Хмельницькій, Житомирській, Львівській, Чернівецькій, Чернігівській і Волинській областях. Слід очікувати значного поширення, розмноження, шкідливості їх практично на всіх площах посівів зернових культур, ріпаків, багаторічних трав, просапних, овочевих культур і плодових насаджень.
Найціннішими кормовими рослинами для мишей є озима пшениця і багаторічні бобові трави. Полівки живляться переважно зеленим рослинним кормом і швидко гинуть, якщо харчуються лише зерном. Миші основну енергію отримують завдяки насінню, у разі харчування тільки зеленою рослинністю гинуть через 2–3 дні.
Запобіганню розмноженню шкідників сприятиме своєчасне знищення бур’янів та застосування засобів захисту. Ефективним у боротьбі з гризунами є застосування родентицидів (Бактороденциду, Роденфосу, Шторму) та аміачної води.
Бактороденцид (зерно, заражене бактеріями мишачого тифу). Застосовують його в дозі 2 г в нору. Препарат ефективний проти всіх видів полівок, хатньої та лісової мишей, за винятком польової миші, яка не їсть зернину, а вигризає її середину, бактерії ж мишачого тифу містяться на лушпинні зараженого зерна.
Роденфос - готова до застосування зернова принада з вмістом 2,5 % фосфіду цинку технічного, 3 % соняшникової олії та 94,5 % зерна. Розкладають її у нору в дозі 3 г, а потім землю притоптують. Для приготування принади з фосфідом цинку в умовах господарства застосовують олію соняшникову недезодоровану. Фосфід цинку перемішують з продуктами, які мають суху поверхню, тому що у вологому середовищі родентицид розкладається з виділенням газу фосфіну. За таких умов принада втрачає належні якості ще до розкладання її у полі і є дуже небезпечною для оточуючих.
Шторм, 0,005 %, воскові брикети - препарат на основі зерна з діючою речовиною флокумафен, що належить до групи антикоагулянтів крові. Застосовують у нормі 0,7–1,5 кг/га. Шторм дозволений для роздрібного продажу проти хатньої миші та пацюків. Аміачну воду проти полівок застосовують у дозі 150–200 г в нору, а потім землю добре притоптують.
Озимина: прогноз хвороб та шкідників
Загрозу посівам озимих зернових створюватиме й хлібна жужелиця (турун). Тепла волога погода жовтня-листопада поліпшила стан рослин озимої пшениці та сприяла активному живленню личинок і зростанню їх чисельності. У зимівлю увійшли личинки переважно другого та третього віків, за чисельності 0,2–2,0 екз./м2, найбільше їх виявляли на площах після стерньових попередників за чисельності до 3,0 екз./м2. Фітофагом було пошкоджено 1–5 % рослин на 3–9 % площ.
Сьогодні на площах озимих зернових культур за позитивних денних та нічних температур повітря відбувається відновлення живлення хлібної жужелиці (туруна). Середня чисельність личинок (ІІ-ІІІ вік) - 0,3–1,0 екз./м2.
Ймовірність формування осередків з підвищеною чисельністю шкідника залишається у Донецькій, Кіровоградській, Запорозькій, Миколаївській, Київській, Вінницькій областях. За чисельності шкідника 3–4 екз./м2 посіви озимої пшениці та ячменю обприскують локально у місцях зосередження жужелиці.
У фазі весняного кущення за чисельності личинок хлібної жужелиці понад 3–4 екз./м2 посіви обробляють дозволеними інсектицидами.
Шкодити будуть й клопи шкідливої черепашки. Осередки підвищеної чисельності шкідника торік виявляли повсюдно в областях Степу, в АР Крим та подекуди в областях Лісостепу. Враховуючи помірно прохолодну зимову погоду поточного року, слід очікувати зростання чисельності клопів, насамперед повсюдно в областях Степу та південних областях Лісостепу. Фітофаг зимує у дорослому стані під опалим листям переважно у лісосмугах. Клопи, що перезимували, почнуть пробуджуватись за прогрівання листяної підстилки до 11–14оС та виходитимуть на поверхню у місцях зимівлі за температури 16–17оС. Масово перелітатимуть на поля озимої пшениці з крайових смуг полів за сталої температури не нижче 18–19оС у 1–2 декаді квітня.
Дорослі клопи завдаватимуть шкоду у фазі сходів, кущення (ярий ячмінь), виходу рослин у трубку (озима пшениця) до молочної стиглості зерна, що призводитиме до засихання рослин, а в період колосіння до утворення повної або часткової білоколосиці, що призведе до кількісних втрат. У фазі молочної, воскової та повної стиглості зерна шкоду завдаватимуть личинки старших віків та молоді окрилені клопи, які небезпечні для збереження кондицій урожаю сильної і цінної пшениці.
Для запобігання шкідливості клопа шкідливої черепашки у квітні-травні, в період «виходу рослин у трубку», за чисельності 2–4 екз./м2 (дорослі клопи) та температури повітря 7–10оС посіви необхідно обприскати.
У період весняного відновлення вегетації ймовірне повсюдне проявлення та наростання хвороб: борошнистої роси, розвиток якої відбувається за температури від 0оС і відносної вологості повітря 50–100 %; септоріозу, який може поширюватись за температури 9–28оС, оптимальна - 20–22оС. Ураженню септоріозом сприяють часті дощі та тривалі роси. При підвищеній температурі і великій сухості повітря інфекція може зберігати життєздатність більше 3-х місяців.
Бура листкова іржа за температури 11–18оС та періодичного випадання дощів у період «вихід в трубку-налив зерна» може призвести до ураження від помірного до сильного. Хвороба більше уражує посіви озимої пшениці в південних регіонах. Збудники гельмінтоспоріозної плямистості ячменю (темно-бура, сітчаста, смугаста, облямівкова) розвиваються за температури від 6оС. Кореневі гнилі, снігова пліснява більше поширюються у загущених посівах та на площах ранніх строків сівби. Особливу увагу слід приділити карликовій сажці - важливим чинником для зараження посівів якою є температура 3–5оС протягом 3–5 тижнів та тривале зволоження верхнього шару ґрунту.
За даними весняних обстежень серед хвороб відмічають поширення: снігової плісняви - уражено від 2 до 10 % рослин (Львівська, Волинська, Дніпропетровська, Кіровоградська обл.); борошнистої роси - уражено від 2 до 24 % рослин на 15–30 % площ (Кіровоградська, Миколаївська, Черкаська, Запорізька обл.), максимально до 30 % рослин, а осередково - до 60 % в Київській області; септоріозу - уражено 2–6 % рослин (нижні листя) (Миколаївська, Черкаська, Чернігівська обл., АР Крим), максимально - до 12 % рослин на 65 % площ, осередково - до 53 % рослин у Київській обл. Кореневі гнилі виявляють осередково в центральних та західних областях (Київська, Черкаська, Івано-Франківська обл.). На площах озимого ячменю відмічено ураження гельмінтоспоріозом - 5–15 % рослин на 3–15 % площ. За сталої температури повітря вище +5оС повсюдно слід очікувати подальший розвиток хвороб.
Для стримування розвитку хвороб у період відновлення вегетації, у фазі кущення, проводять боронування посівів, що забезпечує провітрювання та аерацію ґрунту. На зріджених посівах, слаборозвинених та уражених сніговою пліснявою доза азоту орієнтовно становить 50–60 кг/га (за умови, якщо цю дозу не внесено перед входом у зиму), на добре розвинених може становити 20–30 кг/га. У лісостеповій зоні на посівах, які розміщені після зайнятих парів та зернобобових попередників і добре перезимували, підживлення рослин проводять через 8–10 днів після відновлення весняної вегетації (ІІІ етап органогенезу). В період фази «виходу в трубку» (IV–VIІ етапи) проводять захист посівів від борошнистої роси, іржі, септоріозу листя та інших плямистостей за перших ознак хвороб та сприятливих погодних умов для їх розвитку - висока вологість повітря, тривалі і часті роси, дощова тепла погода, часті дощі з вітрами, а для церкоспорельозної кореневої гнилі - сприятливі прохолодні та вологі погоді з температурами 5–7оС та частими дощами, обробляють фунгіцидами.
Прогноз по ріпаку
На площах ріпаку в березні почнуть з’являтися та шкодити імаго хрестоцвітого, потім великого ріпакового, за ним капустяного стеблового прихованохоботників.
Проти стеблового капустяного прихованохоботника обробки проводять у фазі 2–4 листків за температури повітря понад 12оС за чисельності 1–2 жуки на 40 рослин. Для запобігання шкідливості капустяного стручкового прихованохоботника обробку проводять у період заселення полів жуками на початку бутонізації при чисельності жуків 1 екз./рослину за сталої температури повітря понад 12оС. Важливим у регулюванні чисельності всіх видів прихованохоботників є раннє виявлення їх на посівах у стадії імаго в період масового живлення ще до початку відкладання яєць в середину стебла, де шкідник захищений від дії інсектициду. Для виявлення шкідників використовують жовті пастки - посудини.
Серед хвороб будуть поширюватись пероноспороз, борошниста роса, фомоз, бактеріоз більше в західних та центральних областях (Львівська, Тернопільська, Волинська, Івано-Франківська, Хмельницька, Вінницька). Для обмеження поширення й шкідливості чорної ніжки, пероноспорозу, альтернаріозу в ранньовесняний період ослаблені посіви ріпаку, за нормальної густоти стояння рослин, боронують з одночасним підживленням азотними добривами (2/4 дози від загальної). Рано навесні за температур 7–10оС проводять обприскування інсектицидами проти прихованохоботників.
У статті використані матеріали наукових установ НААН,
Департаменту фітосанітарної безпеки
Управління захисту рослин Держветфітослужби
