Крім того, що магній - основна складова хлорофілу, він також бере участь у процесі біосинтезу хлорофілу, активації і зв'язування ензимів, енергетичному забезпеченні клітини, розподілі фото-асиміляторів і т. д. Навіть з цього неповного списку можна зробити висновок про вплив магнію на ріст і врожайність рослин.
Достатній рівень магнію у рослині пом'якшує негативну дію надмірної світлової активності через поглинання світлової енергії для процесу фотосинтезу. З іншого боку, рослини з дефіцитом магнію цього зробити не можуть і відповідно схильні до фотоокислювальних пошкоджень, оскільки в їх хлоропластах виробляються активні форми кисню, що веде до хлорозу листя і зменшення урожайності. Такі явища можуть посилюватися під впливом інших стресових умов, наприклад посухи, високих або низьких температур.
Дефіцит магнію призводить до ослаблення росту коренів унаслідок скорочення руху вуглеводів у флоемі, тобто провідній тканині судинних рослин, по якій транспортуються продукти фотосинтезу до частин рослини, де відбувається їх використання (підземні частини, конуси наростання) або накопичення (дозріває насіння, плоди). Процес цей відбувається надзвичайно швидко, швидше, ніж можна помітити явні зміни в зростанні пагонів або концентрації хлорофілу. Раннє ослаблення росту кореня через дефіцит магнію у майбутньому може привести до серйозного скорочення споживання води і мінеральних поживних речовин, особливо при поганому стані ґрунту.
Є й інші важливі фізіологічні процеси в рослинах, для успішного здійснення яких необхідні певні рівні вмісту магнію. Це процеси біосинтезу протеїнів, активації ряду ензимів, утворення і використання АТФ (аденозинтрифосфат), основного переносника енергії у клітині, і, як вже було сказано, не так процес, скільки структурна роль магнію у хлорофілу і його біосинтезі.
Незважаючи всі ці важливі і тонкі нюанси діяльності магнію у житті рослин, а значить, за великим рахунком, і життя на землі, роль магнію у вирощуванні культур і раніше можна вважати недооціненою.
Оскільки магній - восьмий за поширеністю елемент у земній корі, рослинам зазвичай вдається отримати його в достатній кількості для здійснення основних своїх функцій. Однак беручи до уваги глобальний тренд інтенсифікації виробництва та використання високопродуктивних культур, які виносять багато магнію з ґрунту, викликаючи його виснаження, дефіцит магнію стає проблемою досить помітною. Особливо, якщо культури вирощують на кислих і/або піщаних ґрунтах. Так, на кислих грунтах велика кількість іонів алюмінію дуже заважає поглинанню магнію корінням рослин, тоді як на піщаних проблемою є вилуговування магнію. Дефіцит магнію буває і при незбалансованому співвідношенні магнію до калію або кальцію. Ризик дефіциту зростає і при надмірному удобренні грунту калієм або розчинним кальцієм. Проблеми грунту (кислотність, вилуговування, інтенсифікація методів обробітку та ін.) стають все більш звичайним явищем для багатьох аграрних регіонів. Свого роду тренд у тренді.
Живлення рослин магнієм проводиться як внесенням у зону кореневої системи, так і через позакореневі обробки. Особливу увагу варто приділити розчинності магнієвих добрив у воді. Цей параметр особливо важливо враховувати для підвищення ефективності застосування. Для різних джерел магнію розчинність може відрізнятися у рази.
Елементна практика для людей
Внесення добрив - традиційний спосіб внесення поживних речовин, і не просто заради отримання високого врожаю, а й заради підвищеного вмісту корисних для здоров'я компонентів. Наприклад, N для зернових культур не просто підвищує урожай, але й збільшує вміст білка в зерні.
Багато овочів, особливо брокколі, є важливим джерелом дієтичного кальцію (Ca). Добрива, які містять цей поживний елемент, можуть збільшити його споживання людиною за рахунок підвищених змістів.
Для фруктів, як відомо, важливий калій (K). Він не тільки покращує смакові якості, форму і колір, а й підвищує вміст вітаміну C, бета-каротину і фолієвої кислоти.
Але ж є ще мікроелементи, чиє значення для людини не можна недооцінювати. Zn, I, Se можуть бути присутніми в харчуванні у великих кількостях за умови, що вносяться як частина збалансованої програми живлення культур. Це називається агрономічною біофортифікацією чи, інакше кажучи, біологічним посиленням: природний вміст елементів посилюється за рахунок внесення елементів живлення, які корисні для здоров'я людини. Подібна практика з'явилася вперше у Фінляндії в 1983-му, коли за ініціативою Міністерства сільського і лісового господарства всі добрива повинні були містити Se. Всього за 7 років її внесення збільшилось учетверо, а вміст у сироватці крові у дорослих зріс із 70 до 120 нг/мл.
В останні роки на Заході досліджується питання ефективності використання поживних речовин (nutrient use efficiency, NUE). Мета цього напряму - скоротити як надлишок, так і втрати поживних речовин у системі так званих 4R: Right fertilizer, Right Amount, Right place, Right time. Українською ми могли б назвати це системою 4П: Правильне добриво, Правильна кількість, Правильне місце, Правильний час.
У цьому контексті відома важлива роль магнію у боротьбі із захворюваннями серцево-судинної системи, а це означає, що біофортифікація (збільшення вмісту магнію у продуктах харчування) - ще одна з причин приділити особливу увагу цьому елементу. Адже ще в Притчах Соломонових (4:23) близько 3 тисяч років тому було сказано: «Найбільше бережи серце твоє, бо з нього походить життя».
Кінцева мета землеробства - не тільки отримання прибутку, але по суті - підтримка і продовження людського життя, забезпечення людського організму всім необхідним, що може дати рослина (і в тому числі опосередковано через корми при вирощуванні тварин заради молока або м'яса) їжа. І якщо у справі чи то виживання, чи то спокійної роботи або видавлювання грошей із землі той, хто працює на ній, буде відчувати відповідальність у міру своєї совісті або відсутності такої, намагаючись таки дотримувати необхідний баланс, і приділяючи увагу герою цієї статті - магнію - якість життя повинно підвищуватися. Із мікросвіту поживних елементів у макросвіт людського життя і навпаки.
