У зв’язку з відсутністю ефективних заходів контролю ценхрусу останніми роками він набув розповсюдження на Лівобережжі, в зоні Нижньодніпровських пісків. Найбільше забур’янених площ зосереджено в чотирьох адміністративних районах: Голопристанському, Скадовському, Цюрупинському та в м. Нова Каховка. Площа цих районів і складає Нижньодніпровський піщаний масив, на якому висівають основні баштанні культури.
Ценхрус якірцевий засмічує посіви просапних культур, особливо баштанні, зріджені посіви пшениці озимої, сади, виноградники, луки і пасовища. Росте біля доріг, озер, водойм, на лісних просіках.
Ценхрус малоквітковий, якірцевий
Синоніми: С. echinatus Torr. C. car-dianus Roalt., C. pungens H.B.K.
Тип: Непаразитні.
Підтип: Однорічні.
Біологічна група: Ярі.
Ботанічний клас: Однодольні/Monocotyledonous
Родина: Злакових
Поширення: Азія - Індія; Америка - США, Аргентина, Болівія, Чилі, Колумбія, Куба, Гондурас, Мексика, Парагвай, Перу, Уругвай; Африка - країни Південної Африки; Австралія. Ареал розповсюдження цього карантинного бур’яну в Європі незначний - на піщанних ґрунтах Угорщини, Чехії, Словенії, Молдови та України.
Стебло у ценхрусу якірцевого пряме, потовщене, здатне вкорінятися у нижніх вузлаx, висотою 20–60 см. Листки - лінійно-ланцетні або ланцетні, язичок у вигляді білуватих війок, без вушок. Суцвіття - переривчаста волоть, яка складається із 8–15 колосків, покритих довгими гострими шипами, буруватого або жовто-зеленого кольору. Коренева система - мичкувата. Бур’ян сходить - наприкінці квітня-на початку червня. Цвіте - у червні-липні. Плодоносить - в серпні-вересні.
Плід - зернівка. Форма - округла або округлояйцевидна. Колір - темно-бурий або зелено-жовтий. Розмір - довжиною 2–3,5, шириною 1,8–2,3, товщиною 1–1,4 мм. Маса 1000 зернівок становить 6–8 г. Максимальна плодючість - до 2000 зернівок, глибина проростання - не більше 20–25 см.
Мінімальною температурою проростання зернівок є +6…+8 °C, оптимальною - +20…+25 °C.
Шкідливість карантинного бур’яну ценхрусу якірцевого зумовлена такими критеріями: зниження урожайності сільськогосподарських культур, погіршення продуктивності пасовищ, негативний вплив на здоров’я людей та тварин, погіршення вовни овець.
Шкідливість ценхрусу якірцевого на різних культурах проявляється по-різному і залежить від ряду факторів, зокрема, від конкурентоспроможності культури, часу появи її сходів і бур’яну, ступеня засміченості орного шару насінням ценхрусу та іншими бур’янами.

У культурах суцільного посіву ценхрус пригнічується і відстає у рості значно більше, ніж рослини, які зростають у просапних культурах. У посівах культур суцільного посіву ценхрус пригнічується суттєво, але після збирання культури його чисельність зростає до 200 рослин на 1 м2.
Ценхрус у посівах баштанних культур має найсприятливіші умови для розвитку, розмноження і поширення. Колоски ценхрусу завдяки численним колючкам прикріплюються до плодів баштанних культур, кавунів, динь і до транспортних засобів, що доставляють їх споживачам, і, таким чином, поширюються із зібраним врожаєм на значні відстані. Тому усунути його поширення територією України можливо лише завдяки розробленню та впровадженню карантинних заходів із контролю цього небезпечного карантинного об’єкта.
До виколошування рослина ценхрусу малоквіткового схожа на рослини проса курячого (плоскухи), що дуже складно їх розпізнати за зовнішнім виглядом. Тому всі обстеження проводять під час колосіння. У зв’язку з розтягнутою у часі появою сходів, а отже, й настанням фази колосіння, рекомендовано обстеження проводити кілька разів з інтервалом у 15–20 днів.
На особливу увагу заслуговує впровадження карантинних заходів, спрямованих на запобігання розповсюдження ценхрусу макоквіткового, належить обстеження та експертиза імпортної рослинної продукції, встановлення карантинного режиму і заборона вивезення рослинної продукції з ареалу цього карантинного організму.
Значну роль в обмеженні шкідливості бур’яну відіграють агротехнічні заходи. Комплекс агротехнічних заходів передбачає: чергування культур у сіво-зміні, використання чистого посівного матеріалу, своєчасний і ретельний обробіток ґрунту, лущення стерні, глибоку оранку, знищення бур’яну просапним способом до обсіменіння рослин, оптимальні строки посіву, своєчасний догляд за посівами. Відомі способи знищення цього бур’яну зводяться до механічного його виполювання під час міжрядного обробітку посівів баштанних культур та вручну в рядках.

Через те, що посіви просапних культур (кукурудза, сорго, соняшник, кавуни тощо), а також овочеві культури є основним потенційним джерелом повторного засмічення полів ценхрусом, за ними необхідний особливий ретельний і своєчасний догляд.
Найбільш ефективний спосіб боротьби з цим бур’яном - відведення сильно засмічених земель під чорний пар і проведення на них 3–4 культивацій продовж вегетації у поєднанні з обприскуванням Раундапом, або його аналогами (1,5–3,0 л/га). Лущення або оранку стерні необхідно проводити невідкладно, після збирання врожаю, щоб не допустити обсіменіння бур’яну.
Скошування малоефективне в боротьбі з ценхрусом, оскільки можливе відростання нових стебел бур’яну від вузла кущення. Щоб зовсім викорінити бур’ян, його контроль необхідно проводити повсюдно.
Останніми роками вітчизняні науковці проводять дослідження у Херсонській області на насінницьких посівах баштанних культур - кавуна столового, дині, гарбуза, засмічених ценхрусом щодо ефективності гербіцидів, які мають різні діючі речовини у нормах, рекомендованих «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». У дослідах застосовували гербіциди на основі діючих речовин металохлор із нормою витрати 1,6 л/га, хізалофоп-Р-тефурил - 1,25 л/га, флуазифоп-П-бутил - 1,0 л/га та клетодим - 0,8 л/га.
За даними, отриманими під час проведення досліджень, досходові ґрунтові гербіциди для прояву своєї ефективної дії потребували наявності в поверхневому шарі ґрунту вологи, яка забезпечувала розчинення діючої речовини і токсикацію ґрунтового розчину. Як і в більшості років, запаси продуктивної вологи в поверхневому шарі ґрунту в роки досліджень були мінімальними і у важкодоступній для рослин формі. За таких умов внесений гербіцид не міг розчинитися і створити гербіцидний екран, а випаровувався або адсорбувався на поверхні сухих часток ґрунту як під час внесення перед сівбою, так і після неї. Цим і пояснювався незначний гербіцидний ефект у дослідах, бо для його прояву не було обов’язкової умови ефективності - ґрунтової вологи. Забур’яненість дослідних ділянок була на рівні забур’яненості контролю (без внесення гербіцидів у ґрунт).
Баштанні культури сіяли в першій декаді травня. У цей час у більшості років у шарі ґрунту 0–10 см вологи обмаль, для ефективної дії ґрунтових гербіцидів не було відповідних умов. До того ж, на початкових стадіях розвитку баштанних культур рослини ценхрусу знищуються під час міжрядних культивацій, яких за технологією догляду передбачається три, та двома прополюваннями в рядку в другій половині травня та в першій декаді червня. У більшості випадків друге прополювання не проводять через нестачу ресурсів, що дає сходам ценхрусу можливість для успішного розвитку та плодоношення в посівах баштанних культур. Але навіть під час виконання всього комплексу агротехнічних заходів, передбачених технологією вирощування баштанних культур, значна частина насіння ценхрусу проростає наприкінці травня-на початку червня, у той час, коли рослини баштанних культур перебувають у фазі цвітіння - початок плодоутворення і немає змоги знищувати бур’яни агротехнічними заходами в зв’язку з зростанням огудини в міжряддях.
За внесення гербіцидів на посівах баштанних культур рослини були в різних фазах розвитку - від сходів, цвітіння і до плодоутворення. Недружна поява сходів пояснювалася тривалою ґрунтовою посухою, що й спричинила несприятливі умови для проростання насіння як баштанних культур, так і бур’янів. Рослини ценхрусу на час обробки теж відрізнялися за розвитком і були у фазах сходи-три листочки-початок кущення. Посіви баштанних культур обприскали гербіцидами на основі діючих речовин хізалофоп-Р-тефурил із нормою витрати 1,25 л/га, флуазифоп-П-бутил - 1,0 л/га та клетодим - 0,8 л/га.

На дводольні бур’яни, такі як портулак городній, нетреба звичайна і берізка польова вплив усіх досліджуваних гербіцидів був незначним і візуально ніяк не проявлявся. На ділянках, оброблених гербіцидом на основі діючої речовини хізалофоп-Р-тефурил у дозі 1,25 л/га, рослини ценхрусу призупинили ріст на 3 день після обробки.
На варіантах із внесенням гербіциду флуазифоп-П-бутил з нормою витрати 1,0 л/га ознаки гербіцидного ефекту були менш помітними порівняно з рослинами, обробленими гербіцидами хізалофоп-Р-тефурил і особливо - клетодимом, але візуально відчувалася пригніченість і втрата тургору листочками ценхрусу. У всіх варіантах досліду рослини кавуна, дині, гарбуза не були пошкоджені гербіцидами. Через 10 днів ці ж гербіциди в таких самих дозах внесли на цьому ж полі на інших ділянках у фазі кущення-вихід у трубку рослин ценхрусу.
Під час візуального огляду ділянок через п’ять днів після останньої обробки посівів гербіцидами відмічалося пригнічення і всихання рослин культури на варіантах із внесенням гербіциду хізалофоп-Р-тефурил в нормі 1,25 л/га. Симптоми фітотоксичності були такими: листочки на краях підсохли і скрутилися, а біля основи пагонів взагалі засохли, верхівкові листочки стали дрібними, сегменти листків кавуна скрутилися човником. Найбільше гербіцидний ефект проявився на варіанті, обприсканому гербіцидом на основі д. р. хізалофоп-Р-тефурил в нормі 1,25 л/га, обробленому 3 червня, і значно менше під час обробки 15 червня у такій самій нормі. Це свідчить про уповільнену дію гербіциду на основі діючої речовини хізалофоп-Р-тефурил на баштанні культури, що проявляється через 10–15 днів. На інших варіантах із внесенням гербіцидів у різні строки пригнічення рослин культури візуально не спостерігалося.
За результатами досліджень
Внесення у ґрунт досходових гербіцидів із діючою речовиною метолахлор як перед сівбою баштанних культур, так і після не справляв гербіцидного впливу на рослини ценхрусу малоквіткового та рослини баштанних культур у зв’язку з тим, що гербіцид не розчинився у ґрунтовому розчині і не створив гербіцидного екрану та не проявив гербіцидного ефекту. Обробка баштанних культур гербіцидом на основі д. р. хізалофоп-Р-тефурил у нормі 1,25 л/га ефективно діяла на рослини ценхрусу від фази сходів і до початку колосіння. За дії гербіциду рослини ценхрусу та інших однодольних бур’янів гинуть на 100 %, але він справляв гербіцидний вплив і на рослини баштанних культур, що проявлявся через 10–15 днів як підсихання та відмирання листя біля основи огудини та призупинення росту верхівок пагонів.
Обробка баштанних культур гербіцидом на основі д. р. клетодим у нормі 0,8 л/га ефективно діяла на рослини ценхрусу від сходів і до початку колосіння, в результаті чого контролювалося 100 % однодольних злакових бур’янів впродовж 5 днів, і не проявлявся фітотоксичний вплив на баштанні культури. Обробка баштанних культур гербіцидом на основі д. р. флуазоп-П-бутил у нормі 1,0 л/га мала гербіцидний ефект на рослинах ценхрусу від сходів і до початку колосіння, внаслідок чого рослини однодольних злакових бур’янів значною мірою пригнічувалися, з часом відмирали, а рослини баштанних культур не попадали під вплив гербіцидів.

Для ефективного контролю ценхрусу малоквіткового у посівах баштанних культур слід широко застосовувати післясходові гербіциди з діючою речовиною клетодим у рекомендованих нормах, що мають достатню селективність щодо баштанних культур і справляють також стабільну гербіцидну дію на рослини однодольних злакових бур’янів, таких як мишій, просо куряче. Застосування їх у комплексі з поверхнево активною речовиною (ПАР) сприятиме рівномірному розподілу та якісному прилипанню робочого розчину до листкової поверхні і прояву гербіцидної дії клетодиму на рослини ценхрусу. Обробляти посіви баштанних культур слід у ранкову пору, одразу після спадання роси до настання спеки або у вечірню та нічну пору. Це трохи ускладнюватиме організацію обробки, але дасть змогу звести до мінімуму прояв фітотоксичності гербіциду на рослини культури та уникнути втрат гербіциду на випаровування.
Протизлаковий гербіцид на основі флуазифоп-П-бутил цілком придатний для застосування на посівах баштанних культур з метою знищення карантинного бур’яну - ценхрусу малоквіткового завдяки відсутності фітотоксичного ефекту на культури. Він має уповільнену гербіцидну дію на рослини ценхрусу та інших злакових бур’янів, особливо в фазах розвитку бур’яну трьох листочків. Обробка посівів гарбуза гербіцидом у фазі трьох листочків ценхрусу доцільна для знищення першої хвилі сходів бур’яну за умови, що подальші сходи ценхрусу будуть пригнічені огудиною рослини культури.