Павутинні кліщі — широко розповсюджені і небезпечні багатоїдні шкідники в усіх теплицях (клас павукоподібні — Arachnida, підклас кліщі — Acari, родина акарициди — Acaridae), які живляться більш ніж на 200 різних рослинах, але найбільшої шкоди завдають огіркам і томатам. Із декоративних культур пошкоджують троянди, кали, гвоздику, дельфініум, примулу, бальзамін. За даними дослідників звичайний павутинний кліщ пошкоджує близько 470 видів рослин із різних ботанічних родин. Велике значення для виживання популяції шкідника є його здатність живитися на бур’янах: лободі, березці, полину, кропиві. Павутинні кліщі одними з перших шкідливих членистоногих проникли в штучно підтримуючу екосистему теплиць, де для їх розвитку склалися сприятливі умови — постійна наявність кормової бази, відсутність природних хижаків, оптимальні температура і вологість повітря.
У теплицях переважають і наносять значних збитків 3 види кліщів — звичайний павутинний (Tetranychus urticae Koch), червоний павутинний (Tetranychus cinnabarinus (Boisduval) і двокрапковий (Tetranychus bimaculatus).
У звичайного павутинного кліща тіло самиці овальне (0,4–0,5 мм), самця — ромбоподібне (0,3–0,4 мм), зелено-жовте з темними плямами по боках; зимуючі і діапазуючі самиці оранжево-червоні. Яйця дрібні (0,14 мм), правильної сферичної форми. Протягом першої доби безбарвні, пізніше мутніють і набувають зеленуватого кольору. Самиці відкладають яйця по одному на нижній або верхній бік листків, але кліщі живуть і розвиваються на нижньому боці листка. Одна самиця може відкладати до 150 яєць. Період ембріонального розвитку у кліща становить 3–5 днів. Личинки після трьох линьок, проходячи через фази третонімфи та дейтонімфи, перетворюються у дорослих кліщів. При відносній вологості повітря 35–55 % і температурі 29–31 °C одне покоління розвивається 8–10 днів, при 22–26 °C — 11–15 днів.
Червоний павутинний кліщ за харчовою спеціалізацією і характером пошкодження подібний зі звичайним павутинним кліщем, відрізняється за зовнішнім виглядом. Забарвлення змінюється, залежно від віку. Тіло статевозрілої самиці валькоовальне, фестони на спині завужені, трикутноподібні, з загостреною вершиною. Молоді самці зелено-бурі. Яйце прозоро-біле, потім рожеве. Личинка спочатку оранжева, а почавши живитися, швидко зеленіє.
Червоний павутинний кліщ — теплолюбивий вид. Для розвитку від яйця до дорослого кліща потрібна сума ефективних температур близько +123 °C. Оптимальна температура 29–33 °C. Активно розмножується при відносній вологості 20–90 %. Низькі температури не призводять до діапаузи, але можуть викликати у дорослих кліщів стан спокою, протягом якого вони не живляться.
Перший симптом пошкодження рослин кліщем — поява окремих світлих цяточок, добре видних з верхнього боку листка. Зі зростанням чисельності та інтенсивному живленні кліщів листки набувають світло-мармурового кольору. Пошкоджені листки жовтіють, засихають і обпадають. Зниження асиміляційної поверхні призводить до порушення обміну речовин, скорочення врожаю і навіть загибелі рослин. Розвиток однієї генерації триває 20–22 дні, і тому за сезон у теплицях може розвиватися до 15–20 генерацій шкідника. За відсутності проведення захисних заходів у теплицях вже через 30–40 днів після заселення рослин кліщами втрати урожаю огірків можуть досягати до 75,0 %, томатів — 45 %, а при масовому розмноженні можуть повністю знищити урожай огірків і томатів.
Кліщі небезпечні ще тим, що за несприятливих умов самиці забираються у затишні місця і впадають в діапаузу. Самиці тривалий час зберігаються під рослинними рештками, в щілинах теплиць, смітті, витримуючи температуру до –27 °C. У цей період всі процеси життєдіяльності затримуються, але при настанні сприятливих умов кліщі виходять з цього стану і починають інтенсивно розвиватися та розмножуватися. Наявність у звичайного павутинного кліща діапаузи, а у червоного і двокрапкового — періоду глибокого спокою значно ускладнює боротьбу з цими фітофагами. Під дією нераціональних хімічних заходів відбувається формування резистентних до пестицидів популяцій кліщів. Особливо контроль двокрапкового павутинного кліща ускладнений його високою природною стійкістю до хімічних препаратів. Несвоєчасна обробка призводить до значного збільшення чисельності популяції.
Виходячи з цього, застосування мікробіологічних препаратів бактеріального Бітоксибацілін — БТУ, титр 1,0х109 КУО/см3 і грибного Актофіт, 0,2 % к. е., синтезований актиноміцетом Streptomices avermitilis для зниження чисельності і обмеження шкідливості павутинних кліщів на овочевих культурах у теплицях — одна з основних складових захисту рослин.
Для підвищення активності препаратів останнім часом застосовують ад’юванти — речовини небіоцидної природи, які посилюють їх дію. До них відноситься і біоприлипач Липосам (Виробництво БТУ-Центр, Україна) — природний, універсальний екологічно безпечний препарат комплексної дії, створений на основі біополімерів із молекулярною масою 106–107 і є продуктом життєдіяльності мікроорганізмів. Володіє оптимальними якостями, включаючи компоненти зі змочуючою і прилипаючою здатністю. Використовуючи як прилипач, Липосам сприяє утриманню і пролонгації дії діючої речовини препарату на поверхні рослин до 20–30 днів. Не пошкоджує листову поверхню. Сумісний з біопрепаратами, мікродобривами. Препарат утворює сітчасту плівку на поверхні рослин, завдяки якій утримується волога, при цьому не впливає на фотосинтез рослин. Липосам одночасно діє як антидот — знімає стрес і тимчасове пригнічення росту за обробки рослин препаратами, що негативно впливають на урожайність і його якість, а також імунітет рослин.
Дані проведеного багаторічного аналізу видового складу павутинних кліщів в усіх теплицях свідчать про його видову нестабільність, відбувається суттєва зміна. Якщо протягом довгих років переважав звичайний павутинний кліщ, то зараз консорції кліщів на овочевих і декоративних культурах уже представлені трьома видами: звичайний, червоний і двокрапковий. До 2007 р. частка звичайного кліща становила 86,4 %, а з 2008 р. почала знижуватися — в 1,8 разу в 2009 р. і 3,6 разу в 2012 р. Разом з тим, відмічається тенденція до широшого розповсюдження та підтримання популяцій червоного і особливо двокрапкового кліщів, що значно підвищує стійкість до акарицидів. За 2007–2012 рр. частка червоного кліща збільшилася у 2,1 разу, а двокрапкового — в 4,9 (рис.).
Відомо, що чітке дотримання дозволених норм і кратності обробок сприяє більш тривалому збереженню ефективності засобів захисту, є одним із важливих шляхів запобігання резистентності. Якщо на посадках овочевих культур переважає звичайний павутинний кліщ, то застосування Актофіту 0,2 % к. е. забезпечує ефективне зниження його чисельності, червоний і двокрапковий кліщі проявляють природну стійкість до багатьох акарицидів, в т.ч. і до авермектинів.
Встановлено, що на початку вегетації кліщі інтенсивно заселяють рослини по периферії теплиць, біля металоконструкцій і теплових регістрів, а потім масово розселяються по всій теплиці. Несвоєчасне проведення обробок призводить до значного підвищення чисельності популяції кліщів.
Біопрепарати БТБ-БТУ і Актофіт 0,2 % к. е. і їх бакову суміш з прилипачем Липосамом застосовували на посадках огірків при початковій чисельності кліщів від 45,5 до 50,3 особин/обліковий листок, на томатах за чисельності в середньому 18,3–22,4 особин /листок. Павутинні кліщі меншою мірою заселяють і розмножуються на томатах і їх чисельність в 2,0–2,4 разів менша, порівняно з посадками огірків (табл.1 і 2).
Таблиця 1. Ефективність біопрепаратів проти павутинних кліщів на огірках у закритому ґрунті
(плівкові теплиці, Київська обл., 2010–2011 рр.)
При застосуванні біологічних препаратів Бітоксибациліну і Актофіту чисельність кліщів на огірках знижується уже після двох обробок до 83,2 і 86,5 %, томатах — 88,6–89,5 %, а три обробки забезпечують ефективність 89,0 і 95,3 % та 94,5 і 95,0 % відповідно.
Таблиця 2. Ефективність біопрепаратів проти павутинних кліщів на томатах у закритому ґрунті
(плівкові теплиці, Київська обл., 2010–2011 рр.)
У разі застосування біопрепаратів у суміші з прилипачем Липосам їх активність посилюється. Так, у варіанті БТБ+Липосам смертність кліщів на огірках і томатах за дворазового обприскування становить 89,9 і 92,1 %, за 3-х обробок — 94,6 і 98,3 % відповідно. Високу ефективність в обмеженні чисельності павутинних кліщів на томатах та огірках забезпечує і Актофіт 0,2 % к.е у суміші з Липосамом, при цьому загибель кліщів становить після 2 — х обробок 94,3 і 94,5 %, а за трьох обробок чисельність знижується на 95,0–95,3 % відповідно.
Крім того, варто відмітити, що при застосуванні біопрепаратів із прилипачем спостерігається триваліший період захисної дії: до 14 днів чисельність павутинних кліщів була нижчою ЕПШ (у середньому до 15,5 особин/листок на огірках і до 5,5–6,5 особин/листок томатів). Варто зазначити, що при застосуванні біопрепаратів у суміші з прилипачем відродження личинок після обробок знижується до 25,5 і 30,0 % порівняно з варіантами, де застосовували тільки біопрепарати. В суміші з прилипачем Липосам ефективність біологічних препаратів Бітоксибацилін і Актофіт проти павутинних кліщів підвищується за рахунок пролонгованої дії.
Біопрепарати Бітоксибацилін і Актофіт за вчасного проведення обробок стримують розвиток павутинних кліщів на огірках і томатах у теплицях протягом вегетації, і тому їх доцільно включати в технологію захисту овочевих від цих шкідників.
