Рідкий гній (100–120 т/га) найкраще вносити після жнив на подрібнену солому, задисковувати і висівати сидерати. Чим раніше органічні добрива зароблені в ґрунт, тим швидше і повніше будуть використані поживні речовини для весняно-літнього росту і формування бульб.
На 10 т бульб виноситься N40–70P15–20K60–90Ca6Mg6–8S6, тому потрібно вносити більше калію, засвоєння якого картоплею порівняно вище. Краще співвідношення азоту, фосфору, калію і магнію — N: P: K: Mg = 1,1:1,0:1,5:0,5.
Азот
Це основний елемент росту. За його нестачі послаблюється ріст картоплі, знижується урожайність бульб і вміст крохмалю. Нестача азоту спричиняє інтенсивніше поглинання хлору, що викликає передчасне відмирання листя, зменшення кількості та розміру бульб. Надмірне азотне живлення, особливо за нестачі фосфору й калію, зумовлює сильне розростання картоплиння, але врожайність бульб часто залишається низькою. Високі норми азотних добрив призводять до формування столонів другого і третього порядку, від чого ростуть дрібні бульби і знижується товарність урожаю. Картопля краще використовує амонійні форми азоту.
Фосфор
Фосфорні добрива прискорюють розвиток рослин картоплі, забезпечують інтенсивний ріст кореневої системи, що сприяє кращому засвоєнню поживних речовин з ґрунту. Вони підсилюють розвиток бульб і нагромадження крохмалю, підвищують стійкість бульб до ураження паршою. Фосфорні добрива, внесені разом з азотними і калійними, збільшують кількість бульб. Найбільш потрібний фосфор на перших фазах росту. Нестача фосфору може бути причиною нагромадження у тканинах бульб невикористаного нітратного азоту у шкідливих для рослини концентраціях.
Калій
Калійне живлення картоплі має велике значення як для формування вегетативної маси рослини, так і під час утворення та росту бульб. Калій стимулює утворення крохмалю та збільшує стійкість бульб проти пошкоджень, знижує вміст розчинних вуглеводів, підвищує лежкість бульб. За нестачі калію затримується відтік вуглеводів із листків до бульб та зменшується у них вміст крохмалю.
Магній
Магній має велике значення у формуванні врожаю бульб картоплі. Він збільшує кількість бульб, посилює синтез крохмалю. Добре забезпечення магнієм знижує негативний вплив надлишкового живлення азотом. Нестача магнію особливо виявляється на ґрунтах легкого гранулометричного складу.
Рекомендовані норми мінеральних добрив на родючих (чорноземах) ґрунтах — N70–90P60–90K80–120Mg30–45. На бідніших ґрунтах норму добрив збільшують до N90–120P90–120Kl20–150Mg45–60. Фосфорні, калійні і магнієві добрива вносять восени під оранку, азотні — під весняну культивацію.
Нюанси технології
Надмірні норми азоту можуть призвести до нагромадження нітратів у бульбах. Рекомендується вносити під картоплю сульфат амонію, який знижує ураження паршею. Під картоплю вносять також азотні добрива у вигляді кальцієвої або калійної селітри.
З калійних добрив краще вносити калімагнезію. Крім калію (28 %), в ній є 8 % магнію, який необхідний для формування високого урожаю бульб. Хлорвмісні добрива (калійна сіль, каїніт та ін.) знижують вміст крохмалю і смакові якості, затримують фотосинтез, підвищують вміст нітратів, тому використовувати їх під картоплю не бажано. Із хлорвмісних добрив можливе використання хлористого калію за умови його осіннього внесення під оранку.
Якщо з осені мінеральні добрива нe вносилися, навесні застосовують складні добрива — нітроамофоску (N17P17K17) тощо.
Азот вноситься із розрахунку 40 кг на 10 т бульб, або для одержання 30 т/га необхідно внести N120.
Прикореневе внесення кальцієвої селітри (N — 15,5 %, Са — 19,0 %) в нормі 200 кг/га (за фізичною масою) перед підгортанням рослин стимулює розвиток кореневої системи і вегетативної маси, знижує негативний ефект високих температур і ураження бульб хворобами — мокрою бактеріальною гниллю тощо, які обумовлені нестачею кальцію.
У системі удобрення картоплі у Польщі використовують азотні добрива у вигляді карбамідно-аміачної суміші. Строки і норми внесення КАС-28 подано у табл. 1.
Таблиця 1. Норми і строки внесення КАС-28 на картоплі
(за Z. Poplawski, Pulawy)
*- перед садінням, або обприскування поверхні поля до сходів
**-розлив КАС у міжряддях за допомогою розливних труб
Листкове підживлення картоплі карбамідом проводять від фази утворення бічних пагонів до фази цвітіння. Застосовують 6 % розчин карбаміду разом із сірчанокислим магнієм, мікроелементами, головним чином одночасно з внесенням пестицидів. Теоретично можна виконати 4–5 обприскувань (табл. 2).
Таблиця 2. Норми і строки листкового підживлення картоплі карбамідом
Вплив добрив на якість бульб
Удобрення фосфором, калієм і магнієм підвищує стійкість рослин до хвороб і водного стресу. Фосфор покращує якість зерен крохмалю. Азот впливає на величину бульб, сприяє підвищенню вмісту білка в них. Надмірна його кількість призводить до потемніння бульб, зменшення вмісту крохмалю та сухих речовин. Надлишок калію може спричинити підвищення вмісту води у бульбах, а надлишок азоту і калію впливає негативно на зберігання бульб, збільшує їх втрати під час зберігання.
На врожайність картоплі позитивно впливають мікроелементи. На формування 10 т бульб потрібно 25 г бору, 20 г міді, 70 г марганцю, 1 г молібдену, 65 г цинку. Мікродобрива можна вносити в ґрунт разом із мінеральними добривами, обробляти бульби розчином мікродобрив одночасно з протруюванням або обприскувати рослини в період вегетації під час першого обробітку фунгіцидами (змикання рослин у рядку).
Рослини картоплі гостро реагують на нестачу цинку, середньо — марганцю і мало — на дефіцит міді.
Бор підвищує крохмалистість бульб. Ефективний як на кислих, так і на вапнякових ґрунтах. Внесення бору на вапнякових ґрунтах запобігає ураженню картоплі паршою. За нестачі бору рослини відстають у рості, молоде листя деформується, рослини стають карликовими.
Добре забезпечення рослин цинком збільшує урожайність, покращує якість бульб, підвищуючи вміст крохмалю. Нестача цинку сильно гальмує ріст рослин, викликає хлороз і некроз листя.
З метою оптимізації мінерального живлення сільськогосподарських культур пропонується застосовувати хелатні форми мікродобрив, а саме: Квантум, Інтермаг, Вуксал, Нутрівант, АДОБ, Еколист та ін. Особливості застосування деяких з них:
Мікродобриво «Нутрівант Плюс картопля»
- Фаза стеблування (висота рослин 15–17 см) — 2 кг/га;
- Фаза бутонізації — 2 кг/га;
- Фаза початку цвітіння — 2 кг/га.
Мікродобриво «Вуксал»
- Фаза формування бульб — ВуксалМакромікс — 4–5 л/га;
- Через 14 днів після першого внесення — ВуксалМакромікс — 3–5 л/га;
- Через 14 днів після другого внесення — ВуксалМакромікс — 3–5 л/га.
Мікродобриво»Квантум»
- Фаза перед початком цвітіння — 2,5 л/га Квантум-Овочеві + 0,5 л/га Квантум-Бор-Актив;
- Через 2–3 тижні після цвітіння — 2,5 л/га Квантум-Овочеві + 0,5 л/га Квантум-Бор-Актив.
Мікродобриво «Інтермаг»
- До змикання рослин у рядках — Інтермаг картопля — 2 л/га;
- Формування столонів-цвітіння — Інтермаг картопля — 2 л/га.
