Картопля — світло- та теплолюбна культура, бульби проростають за температури ґрунту +7…+8 °С. Найсприятливіша температура для їх формування +16…+17 °С. За температури ґрунту нижчої від +7…+8 °С та вищої за +23 °С ріст бульб різко знижується, а за температури понад +25…+29 °С взагалі припиняється.
Для отримання високих урожаїв картоплі на легких супіщаних ґрунтах вносять 50–60 т/га гною, а торфокомпостів — від 60 до 90 т/га восени або на весні. На дерново-підзолистих і сірих лісових ґрунтах досить ефективним може бути сидерат (зелене добриво). На сидерати під картоплю використовують такі культури, як гірчиця біла, редька олійна, люпин алкалоїдний, озиме жито, озимий ріпак й ін.
Унесення мінеральних добрив відповідно до біологічних особливостей сортів й агрохімічної характеристики ґрунту дає можливість повністю забезпечити картоплю елементами живлення в потрібному співвідношенні й таким чином сприяти формуванню високого врожаю бульб. На легких піщаних і супіщаних ґрунтах азотні добрива вносять весною, а фосфорні та калійні — восени разом з органічними або весною під основний обробіток ґрунту. На дерново-підзолистих і сірих лісових ґрунтах легкого механічного складу із середнім ступенем забезпеченості фосфором і калієм оптимальними нормами внесення мінеральних добрив без внесення гною є — N120P100 K160; на фоні 50 т/га гною — N90P90K120. На суглинкових і глинистих ґрунтах норму калію зменшують на 30 кг/га.
Дуже кислі ґрунти вапнують, що сприяє підвищенню врожаю та його якості. Вапно вносять із розрахунку 0,5 норми за гідролітичною кислотністю безпосередньо під картоплю. Основні дози добрив під картоплю вносять, як правило, врозкид під оранку.
Для одержання дружних сходів, інтенсивного росту та розвитку рослин, стимулювання утворення більшої кількості бульб і відповідно високих урожаїв необхідним заходом є підготовка бульб до садіння. Насамперед це калібрування та перебирання.
Калібрування
Бульби розділяють на три фракції: дрібну <30 мм, середню (насіннєву) — 30–60 мм, велику — понад 60 мм. Краще на одній ділянці садити певну фракцію, оскільки бульби різної величини потребують неоднакової густоти й глибини садіння. Найкраще використовувати бульби насіннєвої фракції.
Одночасно з калібруванням і перебирають, видаляють хворі, підгнивши, пошкоджені та бульби з ниткоподібними паростками.
Прогрівання
Прогрівання — найпоширеніший спосіб підготовки насіннєвих бульб перед садінням. Це пришвидшує їх проростання й розвиток рослин. Під час прогрівання, особливо на світлі, під шкіркою бульб нагромаджуються отруйні речовини, шкідливі для мікроорганізмів. Тому картопля менше уражується хворобами. Прогрівають бульби в будь-якій тарі за температури +20…+25 °С протягом 5–7 днів до садіння.
Перед садінням після обігрівання бульби потрібно охолодити до температури ґрунту. Прогріті садивні бульби повинні мати паростки завдовжки не більше як 1 см, а для механізованого садіння тільки пробуджені вічка.
Пророщування
Найдоцільнішим є пророщування на світлі, у вологому середовищі, комбіноване пророщування — спочатку на світлі, а потім у вологому середовищі, у темряві.
Пророщувати бульби потрібно починати в березні-квітні.
Для одержання раннього врожаю пророщування на світлі проводять за температури +12…+15 °С, вологості повітря 85–95% протягом 15–30 днів. Потім температуру знижують до +6…+9 °С. Тривалість освітлення протягом доби після появи паростків має становити 10 годин.
За вологого пророщування бульби перешаровують вологими тирсою, піском, торфом, перегноєм. Через кожні 5–6 днів перевіряють стан бульб, щоб довжина паростків не перевищувала 2,5–3,0 см. Температурний режим за пророщування — до +12…+15 °С. За потреби підвищують температуру в приміщенні до +18…+20 °С, або знижують до +6…+8 °С. Вологість субстрату, e якому пророщу.nm, підтримують на постійному рівні 75–80% повної вологомісткості матеріалу, строк пророщування — 15–20 днів.
Пророщують у світлому теплому приміщенні, у якому мішки підвішують до стелі для рівномірного їх освітлення. Пророщують картоплю 30–35 днів.
Озеленювання садивних бульб
Застосовують і такий спосіб, як озеленювання садивних бульб на світлі. Це дає можливість отримати врожай на 2–3 тижні раніше. Насадження озелененої картоплі стійкіші до весняних приморозків, формують більші за розміром бульби. Під час озеленювання в бульбах утворюється соланін, який робить їх стійкішими до ураження грибними та бактеріальними хворобами.
На початку озеленіння температура має бути +18…+20 °С, а через 5–7 днів її слід знизити до +12…+14 °С.
Садіння
Садять картоплю в прогрітий ґрунт, найкраще з утворенням гребенів. За гребеневого садіння ґрунт швидко прогрівається, створюються оптимальні умови для розвитку картоплі, а також для догляду за насадженнями до з’явлення сходів.
За гребеневого садіння на супіщаних і суглинкових ґрунтах глибина садіння — 6–8 см, на піщаних — 10–12 см до поверхні гребня.
Оптимальна температура ґрунту на глибині 10 см на час садіння +8…+10 °С. За низької температури ґрунту затримується з’явлення сходів, бульби уражуються хворобами, загнивають, паростки гинуть, як наслідок, сходи зріджені.
Ранні й середньоранні сорти доцільно садити більш загущено, порівнюючи із середньостиглими та пізніми.
За відсутності потрібної кількості садивного матеріалу можливо застосовувати пришвидшене розмноження картоплі.
Удобрення і засоби захисту картоплі
У сучасних умовах із надмірним хімічним навантаженням одним із основних завдань передової сільськогосподарської світової науки є вивчення й упровадження у виробництво органічних систем землеробства, повернення до природного відновлення потенційної родючості ґрунтів, вирощування екологічно чистої сільськогосподарської продукції, покращення стану навколишнього середовища.
Найпоширенішими, традиційними у використанні, звичайно є напівперепрілий гній; упровадження післяукісних і післяжнивних посівів сидеральних культур на зелене добриво (насамперед бобових); використання післяжнивних решток зернових, зернобобових і технічних культур; використання в сівозмінах посівів багаторічних злакових і бобових трав.
Один із нових і перспективних напрямів картоплярства — використання біологічних удобрень і засобів захисту рослин. Такі препарати досить ефективні, підвищуючи врожайність і якість бульб, не завдають шкоди навколишньому середовищу.
Бітоксибацилін-БТУ біоінсектицид для захисту від комах-шкідників і кліщів. Призначений для знищення колорадського жука і його личинок, попелиць, кліщів, гусениць лускокрилих комах-шкідників.
Фітоцид — біофунгіцид, що має антимікробні й рістстимуляційні властивості, захищає від грибних і бактеріальних хвороб, забезпечує рослини фосфором, азотом, макро- та мікроелементами.
Квантум-Діафан — спеціальна висококонцентрована композиція мікроелементів NPK високої чистоти для підживлення сільськогосподарських культур.
Квантум-Голд — універсальне мікродобриво, що містить велику кількість макро- та мікроелементів, а також комплекс біологічно активних речовин, зокрема, високоефективний нетоксичний фітогормон ауксинового типу. Застосовується на картоплі у фазу стеблування, норма витрат — 2,0 л/га, та у фазу бутонізації — 2,5 л/га.
Квантум-Аміномакс — комплексне добриво з амінокислотами для підживлення рослин. Містить L-амінокислоти рослинного походження. Застосовується на картоплі у фазу стеблування і від фази бутонізації до початку в’янення й відмирання бадилля. Норма витрати — 0,5 л/га.
Ще один високоефективний фосфоромобілізаційний препарат Райс Пі®. Він синтезує природний антибіотик, який утворює дуже щільний комплекс зі своїм внутрішньоклітинним інгібітором. Райс Пі® використовується в сільському господарстві, аквакультурі й гідропоніці, проти бактеріальних і грибних патогенних мікроорганізмів і може запобігати інфекції шляхом конкурентного усунення, бо витіснення небажаного патогенного мікроорганізму, наприклад таких, як фузаріоз (Fusarium oxysporum; F. Sambucinum), ризоктоніоз (Rhizoctonia solani), також поліпшує кореневу стійкість до сольового стресу.
С. А. ЛЯЩЕНКО, кан. с.-г. наук,
завідувач відділу виробництва, зберігання і переробки
Інституту картоплярства НААН
Б. А. ТАКТАЄВ, старший науковий співробітник,
завідувач лабораторії імунітету та захисту рослин
Інституту картоплярства НААН, кандидат с.-г. наук
