Т. М. НЕВЕРОВСЬКА,
Лучний метелик (Margaritia sticticalis L.) поширений повсюдно. Спалахи масового розмноження найчастіше бувають у Центральному та Східному Лісостепу і Степу. Гусениці пошкоджують майже всі дводольні польові та овочеві культури, найчастіше сильної шкоди завдають бурякам, соняшнику, кукурудзі, зернобобовим культурам, багаторічним травам, восени — сходам озимих культур, деревним та кущовим насадженням, виноградникам тощо. Кормовими рослинами гусениць можуть бути і бур'яни — лобода біла, осот, берізка, гірчак рожевий, полин гіркий, курай та інші. Гусениці у першому і другому віках згризають паренхіму до кутикули, внаслідок чого на листках утворюються неправильної форми «віконця», у старших віках вони грубо обгризають листки рослин, залишаючи тільки жилки.
В роки з теплою ранньою весною вихід та літ метеликів раптовий і дружній, з холодною і затяжною весною — розтягнутий. Період льоту метеликів може коливатись від 15 до 45 днів. Перельоти, спарювання і відкладання яєць відбуваються у теплі ночі. Вдень метелики пасивні, перелітають тільки з рослини на рослину в пошуках нектару чи на незначну відстань, якщо їх потурбувати. Проте під час масового льоту вони можуть відкладати яйця і в денні години.
Оптимальною для розвитку імаго є температура 20–25°C, наявність опадів, роси та квітучої рослинності, за таких умов, метелики паруються і через 4–7 днів після вильоту відкладають яйця, якщо ж умови несприятливі — температура нижче 16 або вище 30°C, відсутність опадів, роси, нестача квітучих рослин, низька відносна вологість повітря, статевий розвиток метеликів уповільнюється до 30–40 днів, а їхня плодючість значно зменшується. Для розвитку гусениць першого віку оптимальною є температура 25°C і висока відносна вологість повітря. Для гусениць старших віків оптимум знаходиться у межах 20–32°C, а відносна вологість повітря — 45–95 %. Весь розвиток від яйця до вильоту метелика наступного покоління також залежить від суми ефективних температур (350–450°C) і продовжується від 30 до 45 днів. В Україні за вегетаційний період шкідник може мати від одного до чотирьох поколінь за рік.
Вирішальним фактором масового розмноження лучного метелика є плодючість імаго, що зумовлюється станом погоди, якістю корму та іншими умовами. При великій плодючості самок непомітна до цього популяція за одну-дві генерації може розмножитись до загрозливої кількості, і навпаки, безплідність метеликів призводить до різкого спаду чисельності.
Розвиток генерацій
В Україні перша весняна генерація метеликів, як правило, розвивається в сприятливих умовах. У цей період температура, вологість повітря, кількість квітучої рослинності оптимальні для розвитку шкідника. Літня генерація шкідника в останні роки (2008–2012), особливо в східних та південно-східних областях, де він найбільш поширений, розвивалась в умовах, які характеризувались надмірно високими температурами і посухами. У найтепліші дні липня та серпня максимальна температура повітря підвищувалася до +34–40°C, опади були мінімальні або мали зливний характер, сумарна кількість їх у липні-серпні 2008–2012 років лише у західних областях виявилася близькою до норми, на решті території країни кількість опадів становила в основному 10–65 % норми, а подекуди в районах південних та південно-східних областей у серпні не було жодного дощу. Такі погодні умови — високі температури (більше 30°C) і низька вологість повітря (менше 45 %) — призводили до значної загибелі яєць, гусениць молодших віків та лялечок шкідника. Крім того, високі температури негативно впливали на формування статевих залоз і метелики були або зовсім безплідними, або з низьким репродуктивним потенціалом.
У 2013 році перша весняна генерація мала найсприятливіші умови для розвитку — достатня вологість, помірні температури, наявність квітучої рослинності, що призвело до значного підвищення чисельності шкідників, особливо в осередках східних та південно-східних і подекуди центральних областей. В більшості областей зони поширення фітофага шкідник розвивався в трьох поколіннях.
Літ лучного метелика минулого року розпочався з середини травня. По краях поля соняшнику, озимої пшениці, кукурудзи, на неорних землях, в багаторічних травах у Київській, Харківській, Донецькій, Луганській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях середня чисельність шкідника була від 4 до 25 екз./10 кроків, подекуди в осередках Запорізької, Луганської, Донецької обл. чисельність його сягала від 35 до 150 екз./10 кроків. Масове відродження гусениць почалось на початку червня. Гусениці пошкоджували буряки, соняшник, кукурудзу, зернобобові культури, багаторічні трави. Чисельність шкідника в середньому становила 3,0–5,0 екз./м2, в Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Донецькій, Харківській, Сумській областях осередково на люцерні, соняшнику, сої, кукурудзі, цукрових бурякях сягала 8,0–12,0 екз./м2. Пошкоджено було 5–16 % рослин.
Літ метеликів ІІ-го покоління розпочався з середини червня. Гусеницями другого покоління в центральних та західних областях було заселено та пошкоджено від 3 до 15 % рослин на 2–10 % площ соняшнику, кукурудзи, сої, максимально — осередково було заселено до 40 % площ багаторічних трав в Черкаській області за чисельності 0,3–4 екз./м2. В південних та східних областях було заселено 3–20 % рослин на 17–33 % площ соняшнику, кукурудзи, сої за чисельності від 2 до 7 екз./м2, максимально — до 34–70 % рослин за чисельності до 20 екз./м2, що на межі порогу в Запорізькій і Кіровоградській областях.
Результати аналізу стану популяції лучного метелика в Україні торік дають підставу прогнозувати вірогідність масового розмноження шкідника в осередках, особливо в районах, де постійно формуються основні вогнища підвищеної чисельності та шкідливості його.
За помірного зволоження у травні-липні існує можлива загроза як від покоління, що перезимувало, так і літнього фітофага в усіх степових та східних областях — до Вінницької і Житомирської областей зони Лісостепу.
Шкідливості лучного метелика можна запобігти, якщо своєчасно виявити вогнища його розмноження.
Весною і влітку проводять обліки чисельності та визначають фізіологічний стан популяції, що перезимувала, стежать за динамікою льоту, міграцією метеликів, визначають період паруванням, строки відкладання яєць та початок виплодження гусениць для встановлення доцільності та оптимальних строків проведення заходів захисту. Лучний метелик найчастіше заселяє посіви окремими вогнищами або тільки яку-небудь частину поля і рідше — все поле. Тому спочатку обстежують поля, виявляють вогнища метелика і відмічають їх віхами. Одночасно визначають вік гусениць і залежно від нього встановлюють норму витрати інсектицидів.
Методика обліків
Протягом травня через кожні 5 днів проводять грунтові обстеження у вогнищах зимуючих гусениць, спостерігаючи за ходом заляльковування і вильотом метеликів аж до його закінчення. Якщо виявлені діапаузуючі пронімфи, за ними продовжують спостерігати до початку заповзання у ґрунт гусениць наступного покоління, проводячи розкопки через кожні 10 днів. Впевнившись, що це діапаузуючі гусениці, підраховують процент їх від загальної кількості гусениць даної генерації, а також чисельність на 1 м2.
При масовій появі метеликів у місцях, де їх не передбачали за результатами осінніх розкопок, обстежують поля і неорні землі, де в попередньому році могли розвиватися гусениці. Якщо в межах господарств, де з'явилась масова кількість метеликів з дозрілими яєчниками і потертими крилами, не було виявлено вогнищ з порожніми коконами, то цих метеликів слід вважати залітними.
Обліковують кількість метеликів під час їх льоту не рідше одного разу в три дні. Проходячи по діагоналі поля, підраховують метеликів, що піднімаються попереду обліковця. Кроки і метеликів підраховують у 10–15 місцях поля через рівні проміжки (50, 100 кроків). Якщо на кожен крок злітає більше 5 метеликів, то літ слід вважати масовим, і підрахунки не провадять.
Літ метеликів оцінюється за п'ятибальною шкалою:
- поодинокий — не більше одного метелика на 50 кроків;
- слабкий — не більше 5 метеликів на 50 кроків;
- середній — 6–50 метеликів на 50 кроків;
- сильний — 1–5 метеликів на крок;
- масовий — більше 5 метеликів на крок.
При масовій появі лучного метелика за його розвитком спостерігають щоденно.
Облік чисельності яєць і гусениць проводиться один раз у 2–3 дні. Найчастіше метелики відкладають яйця на лободу білу. Для виявлення яйцекладок проходять по діагоналі поля і виривають у 20 місцях по п'ять рослин лободи, обстежуючи їх на наявність яєць. Якщо з обох боків листків виявлені білі або побурілі блискучі краплини чи ланцюжки (яйцекладки), то за допомогою 4–8-10-кратної лупи підраховують кількість яєць на рослині. Потім не менше як на 8 ділянках розміром 50 х 50 см переглядають усі культурні рослини, бур'яни, а також рослинні рештки і поверхню ґрунту, підраховують кількість яєць, після чого роблять перерахунки на 1 м2 і, або на рослину в середньому. Значна частина яєць може знаходитись на стеблах, сухих рослинних рештках, грудочках землі, а тому їх треба переглядати дуже ретельно.
Наявність гусениць визначають на 100 рослинах (по 5 рослин у 20 пробах), насамперед у вогнищах, де були виявлені яйцекладки. При виявленні гусениць визначають їх кількість на рослині на 1 м2. Гусениць, які виплодились на листках буряків, соняшнику, рицини, лободи білої та інших рослин з великими листками, можна виявити за наявністю на них невеликих «віконець» неправильної форми. На таких листках або рослинах і треба шукати гусениць. На дрібнолистих культурах (морква, льон, конюшина, люцерна) гусениць можна виявити за допомогою косіння ентомологічним сачком або треба обережно вирвати кілька рослин і потрусити ними над аркушем паперу. При цьому потривожені гусениці спускаються на павутині. Їх чисельність підраховують на 1 м2 або рослину.
Хімічну обробку проти гусениць найдоцільніше проводити, коли вони знаходяться у І-III віках. Посіви цукрових, столових, кормових буряків обробляють за чисельності гусениць 4–5 екз./м2 у період 2–10 справжніх листків, у другій половині вегетації за чисельності 15–20 екз./м2; на соняшнику у фазі 4–6 листки за чисельності гусениць 8–10 екз./м2, у фазі формування корзинок — 20 екз./м2. На овочевих проти гусениць І покоління за чисельності 8–10 екз./м2, проти другого — 12–16 екз./м2 розпушують міжряддя із присипанням зони рядка, осередково застосовують інсектициди проти гусениць ІІ-ІІІ віків, у період відкладання яєць випускають трихограму.
За прогнозом можливої загрози від шкідника проводять захисні заходи:
- весною посіви багаторічних трав, які в зоні інтенсивного землеробства є основними резерваторами лучного метелика, боронують важкими боронами.
- культури, які найбільше пошкоджуються гусеницями першого покоління (буряки, соняшник, кукурудза, льон, коноплі та інші), висівають в оптимальні строки із застосуванням оптимальних норм добрив. Розвинуті рослини стійкіші проти пошкодження гусеницями.
- знищують бур'яни на посівах та навколо них. Якщо гусениці з'явилась на просапних культурах (буряках, кукурудзі, моркві, цибулі та інших) до знищення на них бур'янів, то треба спочатку провести боротьбу з гусінню, а потім прополювання. Якщо ж зробити навпаки, то гусінь переповзає з бур'янів на культурні рослини і незабаром знищує їх.
- влітку, після заповзання гусениць у ґрунт на заляльковування, міжряддя розпушують на глибину 4–5 см з використанням стрілчастих та плоскорізних лап культиватора. На посівах буряків, кукурудзи та інших просапних культур у місцях залягання великої кількості коконів проводять ручне розпушення в рядках, що забезпечує більш повну загибель гусениць і лялечок у коконах.
- культури на зелений корм і сіно з великою кількістю яйцекладок та гусениць молодших віків, де застосування інсектицидів недопустиме, краще скосити на сінаж або силос, а стерню зразу ж після збирання обробити інсектицидами. Багаторічні бобові трави (конюшина, люцерна) і навіть насінники встигають відрости, і втрати від пошкоджень будуть незначні
- у разі сильного пошкодження цукрових буряків та інших культур, їх посіви оглядають для встановлення можливості відростання. При наявності потрібної густоти насаджень рослини після обробки інсектицидами підживлюють добривами, особливо азотними, для швидкого відновлення листків.
- на початку відкладання яєць метеликами випускають трихограму. Норми її випуску в кожному конкретному випадку встановлюють залежно від чисельності метеликів, їх плодючості та життєздатності трихограми. Випускають її в 2–3 прийоми з інтервалами між випусками 4–5 днів, оскільки період відкладання яєць метеликами тривалий.
- на посівах кукурудзи, проса та інших злакових культур обробка проти гусениць першої генерації збігається із строками хімічного виполювання бур'янів гербіцидами. Ці роботи можна провести одночасно.
У статті використані матеріали наукових установ НААН,
Головної Державної інспекції захисту рослин та Державних
обласних інспекцій захисту рослин. Рекомендації з боротьби
з лучним метеликом (О.Й.Петруха, С. О. Трибель)
