Низька врожайність через хвороби та шкідники
Широкому її поширенню сприяє низка цінних господарських властивостей. Маючи низьку калорійність та високу продуктивність, вона є джерелом вітамінів, білкових речовин, вуглеводів. Проте варто зазначити, що врожайність цієї культури в Україні ще залишається досить низькою (250-300 т/га). Одним із важливих лімітуючих факторів одержання високих, стабільних врожаїв цієї культури є комплекс шкідливих організмів. Середньорічні втрати овочів від хвороб і шкідників становлять до 35%.
Останніми роками у зв’язку зі зміщенням вирощування капусти в невеликі сільськогосподарські господарства, де часто переважає монокультура, відсутня сівозміна, порушується технологія вирощування, значного поширення серед хвороб набули слизовий і судинний бактеріози, розвиток яких призводить не тільки до зниження 40-45 % врожаю, але й збільшує втрати маси головок у процесі зимового зберігання до 70%.
Оскільки овочева продукція використовується протягом усього року в свіжому вигляді, захист посадок капусти білоголової повинен базуватися на підвищенні ефективності дії природних факторів внаслідок застосування оптимальних прийомів агротехніки і використання екологічно безпечних засобів захисту.
Бактеріози овочевих — головна небезпека
В останні два десятиліття захист овочевих культур від бактеріозів — одна з нагальних проблем у зв’язку з їх високим поширенням і шкідливістю. Бактеріальні хвороби спричиняють великі економічні збитки сільському господарству, вражаючи майже всі культурні види рослин.
Найбільш шкідливі та поширені фітопатогенні бактерії родів Pseudomonas, Erwinia, Xanthomonas, Agrobacterium. Судинний бактеріоз — збудник Xanthomonas campesstris hv. campesstris уражує капусту на всіх фазах розвитку. Основними джерелами інфекції судинного бактеріозу капусти є насіння, рослинні рештки, уражені маточники і бур’яни з родини хрестоцвітих. Тривалість збереження життєздатності збудника хвороби в ґрунті без зв’язку з живими або відмерлими рослинними залишками становить не більше 9 днів, час виживання патогену в нестерильному ґрунті за температури +5°С — близько 47 діб, а при температурі +20°С — 0,6 доби. Грунт не є джерелом первинної інфекції судинного бактеріозу, але може мати значення при вторинному поширенні патогену.
В насінні збудник судинного бактеріозу зберігає життєздатність до трьох років, тому фітопатологічний аналіз насіння має практичне значення з метою обмеження поширення хвороби і зниження рівня інфекції.
Основними джерелами інфекції слизового бактеріозу (Ervinia aroideae Holl., E. carotovora Holl. та Pseudomonas speciens) є інфіковані рослинні залишки, хворі маточники. Збудники м’яких гнилей можуть входити в бактеріальний ризосферний комплекс ряду овочевих культур (капуста, картопля, морква, огірки) і деяких бур’янів (лобода, свиріпа, мати й мачуха, кульбаба). Це може бути пов’язане з тим, що вони паразитують на широкому колі рослин: спаржі, тютюну, томатах, перці, соняшнику, орхідеях, гіацинтах, ірисах.
На сьогодні доведена можливість виживання збудників м’яких гнилей у ґрунті і встановлена динаміка їх популяційної щільності протягом вегетації в ризосфері капусти. Максимум клітин фітопатогенних бактерій у ризосфері капусти спостерігається в період утворення головки і може зберігатися на цьому рівні до шести місяців. Бактерії слизового бактеріозу уражують рослини через пошкодження шкідниками, на поверхні і всередині яких вони постійно перебувають, що сприяє поширенню бактеріальної інфекції і сильному ураженню маточників і насінників. Також розвитку слизового бактеріозу сприяють механічні пошкодження при збиранні, транспортуванні, порушенні режиму зберігання, ураженні рослин судинним бактеріозом.
Відомо, що для зниження насіннєвого фітопатогенного комплексу необхідно проводити обеззаражування. Особливо висока ефективність протруювання насіння з високим рівнем ураженості. Але для овочевих культур обеззаражування насіння слід проводити навіть при слабкому ступені ураження, оскільки овочеві культури, зокрема і капуста, вирощуються через розсаду, і висадка ураженої розсади на полі сприяє поширенню бактеріальних хвороб і масовому ураженню рослин.
Актуальність бактеріальних хвороб зумовлена ще й тим, що вражаючи досить широке коло рослин, наразі не розроблені ефективні заходи щодо обмеження їх поширеності і шкідливості. Відсутній асортимент бактеріальних засобів. Через глобальне потепління клімату бактеріози широко поширені і в європейських країнах, де висока культура агротехніки раніше стримувала їх поширення.
Проведений багаторічний моніторинг фітопатологічного комплексу хвороб капусти білоголової показав, що він представлений широким складом хвороб. Домінують бактеріози судинний (39,3%) і слизовий (48,5%). На початку вегетації капуста уражується в розсадний період чорною ніжкою (1,2%) і пероноспорозом (2,4%). Протягом вегетації відмічається ураження фузаріозним в’яненням і фомозом — 5,8 і 2,7% відповідно, незначне (до 0,1%) спостерігається розповсюдження кили.
Аналіз динаміки розвитку хвороб капусти показує, що бактеріози є найпоширенішими та найшкідливішими хворобами. Відмічається незначне збільшення частки виявлення слизового бактеріозу відносно судинного, хоча в цілому спостерігається чітка тенденція підвищення шкідливості обох фітопатогенів.
Дані проведених досліджень свідчать про високий рівень розвитку бактеріозів на капусті протягом 2002-2014 рр. у Лісостеповій зоні України. Так, в середньому розвиток судинного бактеріозу в 2002-2005 рр. був у межах 12,6 — 39,3 % , в 2009-2014 рр. — 10,1-36,3%. У посушливі роки (2002, 2005, 2010 і 2013 ) прояв захворювання був незначним — відповідно 12,6; 13,4 10,1 і 17,5%. Але в окремі роки (2003, 2004, 2011, 2012, 2014), коли в липні-вересні кількість опадів становила понад 25 мм за декаду, відносна вологість повітря — 70-85%, середня температура була в межах 18,8-23,7°С розвиток хвороби на кінець вегетації мав епіфітотійний характер, в результаті чого ураженість капусти судинним бактеріозом досягала 31,3-39,3 %.
При обстеженні посадок капусти білоголової пізніх строків достигання ознаки судинного бактеріозу чітко проявляються через три-чотири тижні після висаджування розсади в ґрунт (друга половина червня). Нижні листки жовтіють, починаючи з країв, стають крихкими і обпадають. На пожовтілих частинах жилки темнішають. В подальшому симптоми хвороби спостерігаються на головках у вигляді судинного кільця, штрихів. У фазі утворення головки рослини недорозвиваються, головка не зав’язується.
Середні показники розвитку слизового бактеріозу на посадках капусти за роки досліджень в 2002-2005 становили 24,5-48,5 % і 20,0-49,5% в 2009-2014 рр. Але за сприятливих для розвитку збуднику погодних умов (температура повітря — +22–24 °С, відносна вологість — 80-90 % і кількість опадів більше 35 мм за декаду) в 2004, 2005, 2009, 2011, 2012, 2014 рр. відмічається сильне ураження капусти, розвиток досягає 50,0%. За мінімальної кількості опадів протягом вегетаційного періоду розвиток слизового бактеріозу становить 10,1-24,5 %.
Слід зазначити, що в останні роки високий рівень розвитку слизового бактеріозу обумовлено значним запасом інфекції у ґрунті, а також шкідниками капусти, які є поширювачами збудника. Слизовий бактеріоз на капусті спостерігається на більш пізніх фазах розвитку рослин: формування і ущільнення головки. На зовнішніх листках уражених рослин з’являються розпливчасті маслянисті плями, які швидко поширюються по всій листковій поверхні. Листки ослизнюються, загнивають. Слід відмітити, що судинний і слизовий бактеріози проявляються практично на всіх пізньостиглих сортах капусти, стійких сортів до цих захворювань не виявлено.
Втрати від ураження
Шкідливість бактеріозів, за сприятливих для їх розвитку умов, полягає насамперед: для судинного — у почорнінні судин, засиханні і обпаданні листків, а для слизового — у загниванні верхніх листків і головки як протягом вегетації, так і при зберіганні.
Встановлено, що зниження урожайності капусти і вихід стандартної продукції залежить від ступеня ураженості рослин (табл. 1.1). При ураженні капусти судинним бактеріозом до 25% втрати урожаю становлять 3,0-12,8%, а вихід нестандартної продукції — 6,8-10,0 %. При значному ураженні капусти (26-75%) втрати урожаю досягають 20,7-37,5%, а вихід нестандартної продукції збільшується до 27,6-34,5 %.
Таблиця 1.1. Шкідливість судинного бактеріозу на капусті білоголовій
При ураженні слизовим бактеріозом втрати урожаю, залежно від ступеня ураженості, коливаються від 5,0 до 35,2% (табл. 1.2). До 5-11% знижується урожайність капусти і відповідно збільшується вихід нестандартної продукції (3,5-8,0 %) при ступені ураження (1-25%). При ураженні рослин більш як 50% ці показники значно підвищуються і досягають до 35,2 і 37,5 %.
Таблиця 1. 2. Шкідливість слизового бактеріозу на капусті білоголовій
Надзвичайно висока шкідливість слизового бактеріозу зумовлена особливостями його розвитку. На відміну від інших збудників це захворювання, крім кількісних втрат врожаю, призводить і до значного погіршення якості при зберіганні. У більшості випадків головки капусти, закладені на зберігання, втрачають лежкість і загнивають, якщо вони були уражені слизовим бактеріозом протягом вегетації, а також з прихованою інфекцією (коли бактерії проникають всередину головки і уражують частини, віддалені від місця прояву хвороби). Експериментально встановлено, що навіть при досить незначному ураженні головок (1-5 %) і при порушенні режиму зберігання вже відмічається їх вплив на якість. За вказаного рівня ураженості головок втрати врожаю при зберіганні в більшості випадків знижується до третини.
Врятують агрономічні норми і заходи
Слід зазначити, що в Україні наразі для захисту капусти білоголової від бактеріальних хвороб у «Переліку …» відсутні препарати. Інтегрована система захисту передбачає обов’язкове дотримання всіх агротехнічних норм і заходів. Це насамперед дотримання сівозміни і повернення культури на те саме місце, яке необхідно проводити з урахуванням ураженості культури тим чи іншим збудником хвороби. Якщо на полях виявлено масове ураження бактеріозами, то термін повернення культури збільшується із 3-4 до 5-6 років. Внесення збалансованих норм добрив, дотримування оптимальних строків сівби та всіх необхідних заходів з догляду за рослинами в період вегетації. Систематично вести боротьбу з бур’янами-резерваторами бактеріальних інфекцій. Але отримати в сучасних умовах високі і сталі врожаї капусти без застосування заходів захисту неможливо.
З метою обмеження розповсюдженості і шкідливості бактеріозів капусти і високими вимогами щодо безпеки хімічних препаратів, а також відсутності протибактеріальних препаратів у комплексі захисних заходів застосовували біологічні препарати: бактеріальні — Ризоплан, Гаупсин і грибний Триходермін. Технологія застосування включала: обробку насіння, внесення в лунки і дві обробки рослин протягом вегетації 0,5 % розчином (при появі хвороб з інтервалом 10-12 днів).
Проведеними дослідженнями з впливу біопрепаратів проти бактеріозів білоголової капусти пізніх строків достигання встановлено, що передпосівна обробка насіння капусти біопрепаратами і внесення їх робочої суспензії у лунки при посадці значно знижує інтенсивність судинного бактеріозу на початкових фазах розвитку капусти. За застосування Триходерміну ураженість у фазі сформованої головки знижується учетверо, Ризоплану — в 6,7 разу, Гаупсину — 7,5 разу, суміші Ризоплан + Триходермін — в 9,6 разу. У фазі формування головки біологічні препарати знижують розвиток судинного бактеріозу в 2,3-2,8 разів. Проведення ще двох обробок біопрепаратами протягом вегетації стримує розвиток судинного бактеріозу в варіанті з Триходерміном на 58,7%, Ризопланом — 65,6%, Гаупсином — 61,3%, суміші Ризоплан+Триходермін — 68,6 %.
Комплексне застосування біологічних препаратів Триходерміну, Ризоплану для захисту капусти від слизового бактеріозу знижує ураженість рослин на початку формування головки в 3,0-3,7 разів, в 3,5-4,2 разів, а на кінець вегетації — в 2,1-2,5 разів . Технічна ефективність Триходерміну становить 53,7 %, Ризоплану — 65,8%, Гаупсину — 67,5%, суміші Ризоплан+Триходермін — 64,6 %.
Застосування біологічних препаратів на капусті на початкових фазах розвитку стимулює процес проростання насіння, що в подальшому позитивно впливає на формування головок. Польова схожість обробленого біопрепаратами насіння підвищується до 8,0 %, середня вага головки збільшується на 0,4-0,65 кг, що дозволяє отримати прибавку врожаю до 3,51 т/га, при цьому збільшується товарність продукції у середньому на 5,5-10,2 %.
Обробка насіння капусти біопрепаратами знижує ураженість чорною ніжкою, посилює ріст і розвиток розсади капусти. Як показують багаторічні дослідження, найбільш ефективне комплексне застосування біологічних препаратів для захисту капусти білоголової від хвороб у технології її вирощування. Передпосівна обробка насіння стимулює енергію проростання, внесення в лунки — посилює ріст і розвиток рослин, захищає від ґрунтових фітопатогенів, дворазове обприскування посівів стримує ураженість рослин бактеріозами протягом усієї вегетації.
