Необхідно зауважити, що посівна кампанія восени 2014 року характеризувалась надзвичайною посухою на більшості території України. Пізні та недружні сходи вже не могли отримати необхідну кількість ефективних температур для оптимального розвитку, сонячної радіації для фотосинтезу, нагромадження цукрів та інших запасних поживних речовин для уникнення (мінімізації) стресових умов перезимівлі. Весняне відновлення вегетації, особливо ослаблених посівів, вимагає від фахівців агрономічної служби гнучкого корегування системи заходів догляду за посівами, спрямованого на якнайшвидше нарощування листостеблової маси, потужної і розгалуженої кореневої системи, контролю за розвитком хвороб, бур’янів і шкідників.
Незважаючи на примхи погоди, високі ціни на мінеральні добрива, пестициди, пальне, насіння, високопроцентні кредити, доцільно вдаватися до запровадження альтернативних технологій, зокрема: застосування у технологіях вирощування сільськогосподарських культур біостимуляторів — добрив нового покоління.
Наразі налагоджено виробництво декількох препаратів в Україні, що містять солі гумінових кислот. У зв’язку із використанням різних видів сировини (вугілля, торф, сапропелі, біогумус та інші органічні відходи) і різних технологій виробництва гумінової продукції, вони відрізняються вмістом поживних речовин, властивостями, ефективністю й екологічною безпекою. Гумінові кислоти стимуляторів, отриманих із вугілля, інертні, фульвокислоти в них відсутні або є у невеликій кількості, а ці кислоти особливо потрібні рослинам у початковий період росту й розвитку рослин, у них відсутні корисні мікроорганізми.

Для росту й розвитку рослин вже з перших днів відновлення вегетації необхідна певна кількість макро-, мезо- та мікроелементів. У формуванні високої урожайності озимих зернових, зокрема пшениці, важливе значення має процес кущіння.
У фазі 3-4 листків на підземній частині стебла пшениці утворюється потовщення, яке називається вузлом кущіння. Він за сприятливих умов залягає на глибині 1-3 см, у ньому з самого початку розміщуються всі частини майбутнього врожаю — це найважливіший орган пшениці озимої, від якого залежить майбутній урожай. Однак у зв’язку з тим, що більше третини озимих посіяно у пізні терміни, тому значна частина посівів увійшла в зиму нерозкущеною.
Навесні кущіння відновлюється з початком весняної вегетації і триває до початку виходу у трубку, а тому на рослинах пізніх строків сівби, на яких відсутнє осіннє кущіння, густота стеблостою буде формуватися унаслідок весняного кущіння. Цей процес можна значно підсилити унаслідок позакореневого підживлення біостимуляторами-добривами.
Результати досліджень наукових установ та вагомий досвід господарств Кіровоградської, Івано-Франківської, Київської, Одеської, Житомирської та інших областей України показали, що дворазове підживлення пшениці озимої біопрепаратами — перший раз у фазі кущіння, другий — у фазі початку колосіння — забезпечує приріст урожайності щонайменше на 5-8 ц/га, поліпшується якість зерна на 1-2 класи, а позакореневе підживлення кукурудзи у фазі 3-5 та 7-9 листочків забезпечує приріст урожайності зерна кукурудзи 17-21 ц/га.
Високий ефект забезпечує застосування на посівах кукурудзи в баковій суміші одночасно мінімальних доз азотних добрив: 10-12 кг/га карбаміду, 5-7 кг/га аміачної селітри або 8-10 кг/га КАСу.
Більшість агропідприємств широко застосовують у технологіях вирощування сільськогосподарських культур хімічні засоби боротьби з хворобами та бур’янами. Один із недоліків їх застосування — проявлення інгібуючого впливу на ростові процеси молодих рослин. Установлено, що під їх дією, особливо гербіцидів, молоді рослини у депресивному стані перебувають від 4 до 10 днів. Щоб пом’якшити стресовий прес на молоді рослини, необхідно у бакових сумішах застосовувати альтернативні препарати — антидоти, до яких належать біостимулятори-добрива.