Юрій НОСЕНКО, канд. с.-г. наук
Ягоди в основному вживаються у свіжому вигляді, використовуються для приготування варення, компотів, соків, сиропів, мармеладу і т.п. Плодоносити полуниця починає у рік посадки і протягом подальших 2-3 років дає добрі врожаї, залежно від сорту і умов вирощування.
Попит перевищує пропозицію
Україна імпортує щороку близько 500 т полуниці у період з квітня по травень. Потреба в зимовий період перевищує 20 тис. т. У найближчі роки виробництво полуниць у закритому грунті збільшиться в 3-4 рази.
В основному полуниця садова вирощується у центральних та західних регіонах України, а також на півдні. Лідерами в комерційному виробництві є Вінницька, Хмельницька, Черкаська, Львівська, Закарпатська, Одеська, Херсонська області та АР Крим. Південні регіони реалізовують продукцію виключно на свіжий ринок, а у центральних та західних значна частина вирощеної ягоди використовується переробними підприємствами (в основному для заморожування, приготування фруктових наповнювачів та пюре).
Екстенсивні та інтенсивні технології вирощування полуниці
Переважно полуниця в Україні вирощується за екстенсивними технологіями, що передбачають посадку нових плантацій саджанцями нижчого класу і збір першого урожаю на наступний рік. Така плантація може закладатись на грунті (з подальшим мульчуванням соломою) чи гребенях (вкритих мульчувальною плівкою). В першому випадку плантація використовується протягом 3-4 років (для збору 2-3 урожаїв), у другому — зазвичай 3 роки (збір 2-х урожаїв).
Вирощування полуниці на гребенях із мульчувальною плівкою більш поширене в південних регіонах України. Враховуючи можливість більш тривалого використання плантації, технології вирощування без мульчувальної плівки дозволяють отримати нижчу собівартість, тому є поширеними в центральних та західних регіонах України, де значна частина продукції постачається на переробні підприємства.
Інтенсивні технології вирощування звичайної полуниці, що передбачають збір продукції у рік посадки, наразі використовуються досить обмежено. Насамперед це пов’язано з високою вартістю посадкового матеріалу (зазвичай імпортованого), що є ключовим елементом успіху при таких технологіях.
Технології вирощування ремонтантної полуниці передбачають однорічне використання плантації — висаджування здійснюється рано навесні (на заздалегідь підготовлені гребені, вкриті мульчувальною плівкою, чи у субстрат), а врожай збирається протягом липня-жовтня. Деякі виробники залишають плантацію для подальшого плодоношення у наступному сезоні, проте виснажені рослини погано зимують, і якість продукції на другий рік плодоношення суттєво знижується. Загальна площа вирощування ремонтантної полуниці на Україні не перевищує 50 га. За винятком декількох великих проектів (найбільший — 10 га), виробники вирощують ремонтантну полуницю в основному на невеликих площах для розширення асортименту і сезону.
Вибираємо технологію вирощування
Існує декілька видів технології вирощування полуниці, вибір яких залежить від наявності відповідного садивного матеріалу, сільськогосподарської техніки, забезпечення трудовими ресурсами, грунтово-кліматичних умов тощо.
Розріджена посадка. Ця технологія передбачає створення протягом першого року оптимальних умов для росту та розвитку рослин, оптимальної густоти і формування продуктивного насадження, яке плодоноситиме на другий рік після посадки.
Для створення таких насаджень можна використовувати свіжу розсаду для осінньої або весняної посадок, або фріго (в перекладі холодильник) розсаду для весняної чи літньої посадки.
Примітка. Тривалий час науковці та професійні суничні розсадники працювали над розробкою технології зберігання саджанців полуниці, що дозволила б постачати виробникам технологічний садивний матеріал полуниці протягом тривалого періоду та, відповідно, планувати ягідний конвеєр збору продукції.
Було розроблено різноманітні способи вирощування розсади полуниці, які, в свою чергу, поділяються на розсаду із закритою та відкритою кореневою системою.
Розсада з закритою кореневою системою (ЗКС) може бути вирощена в касетах, в одноразових стаканчиках, в горшках та інших зручних ємкостях. До розсади з відкритою кореневою системою (ОКС) відноситься розсада, вирощена звичайним способом і фріго.
Фріго розсаду (саджанці однолітки) викопують пізно восени, коли полуниця знаходиться у стані спокою (t 0-3 °С). Потім розсаду полуниці доставляють в спеціальне прохолодне приміщення (t 10 °С), де видаляють велике листя і пагони, залишаючи лише молоді невеликі листочки. Коріння обтрушують від землі, їх не можна обполіскувати і вкорочувати. Розсаду фріго обробляють фунгіцидом, в’яжуть у невеликі пучки по 50-100 шт. і укладають в мішки з поліетилену або в ящики. Плівка повинна бути товщиною 0,02-0,05 мм. Зберігають фріго розсаду при температурі 0 ... -2 °С і вологості повітря близько 90%, не допускаючи навіть найменших коливань температури у сховищі. Розсади фріго може зберігатися до 9 місяців. Залежно від товщини кореневої шийки, розсада фріго ділиться на наступні класи:
Клас В — розсада з діаметром кореневої шийки 8-12 мм. Саджанці формують по одному квітконосу, які в перший рік посадки, як правило, видаляють. Урожай полуниці отримують на другий рік.
Клас А — розсада з діаметром кореневої шийки 12-15 мм. Розсада цього класу формує 1-2 квітконоси (до 150 г ягід з куща). Урожайність у перший рік 4-6 т/га.
Клас А + — полуниця фріго з діаметром шийки 15-18 мм, утворює по 2-3 квітконоси в перший рік (150-250 г ягід з куща). Очікувана врожайність на рівні 8-10 т/га.
Клас WB — дорощена розсада полуниці з діаметром шийки 22 мм і більше. Ця розсада здатна сформувати до 5 квітконосів (400-450 г ягід). Урожайність у перший рік до 20 т/га.
Осіння посадка має певні переваги — якщо вона проведена в оптимальні терміни (кінець серпня-початок вересня), рослини встигають добре укоренитися та накопичити достатню кількість цукрів до настання холодів. Навесні рослини починають рости та розвиватись, як тільки температура перевищить біологічний мінімум (+5°С). Зазвичай у ранньовесняний період у грунті є достатня кількість вологи, і рослини встигають розвинути потужну кореневу систему, щоб добре переносити можливий дефіцит вологи в подальшому.
Основний недолік осінньої посадки — підвищений ризик пошкодження молодих насаджень низькими температурами взимку.
Для створення насаджень навесні використовують зазвичай фріго розсаду (класу А чи В), хоча висадка свіжої розсади також практикується. У випадку використання фріго розсади і наявності системи зрошення посадку можна проводити від квітня до початку липня (якщо з осені грунт не був належним чином підготовлений — краще зробити це навесні, і аж потім висаджувати фріго розсаду).
Кількість рослин на гектар може бути в межах 28-40 тис. Схема посадки — одно- чи дворядна.
На початку цвітіння видаляються квітконоси, що дозволяє отримати необхідну кількість рослин на одиницю площі та покращити умови для закладання плодових бруньок на наступний рік. За цією технологією протягом першого року для боротьби з бур’янами використовуються системні та контактні гербіциди, що в поєднанні з міжрядними обробітками дозволяє очистити поле від значних запасів насіння однорічних бур’янів.
Для того щоб сформувати здорове продуктивне насадження, застосовують високоефективні засоби захисту (використання яких на плодоносних насадженях не допускається).
Якщо планується сформувати кінцеву густоту за рахунок молодих рослин — мульчуючий матеріал застосовують на другий рік після посадки (проте при можливості можна використовувати солому для захисту рослин протягом зимового періоду).
Щороку проводять омолодження насадження — після збору врожаю скошується листя та звужуються рядки до оптимальної ширини (в межах 20 см) Насадження полуниці використовують впродовж 3-4 років (включаючи рік посадки).
Загущена посадка. За цією технологією створюється насадження на кінцеву густоту (висаджується 50-60 тисяч рослин на гектар) з метою отримання продукції у рік посадки. Використовують фріго розсаду класу А+ чи WB.
Можлива осіння посадка високоякісною свіжою розсадою, проте продуктивність такого насадження у перший рік буде дещо нижчою порівняно з використанням фріго розсади.
Досить добрих результатів можна досягнути, використовуючи горщечкову чи контейнерну розсаду для висаджування восени.
При вирощуванні полуниці за цією технологією завжди використовують мульчування. Це дозволяє зберегти вологу в грунті, створити оптимальний температурний режим для росту коріння, зменшити ураження насадження хворобами, перешкодити росту бур’янів, а також полегшити збір ягід.
Перед опусканням квітконосів розстеляють солому в кількості 6-10 т/га. Для розстеляння соломи існують спеціальні сільськогосподарські машини, які подрібнюють тюки і вносять солому в міжряддя. При невеликих обсягах можна розвезти солому трактором з причепом, а потім підстелити її під рослини вручну.
Після збирання врожаю солому в міжряддях перебивають і частково заробляють у грунт фрезерним культиватором. При цьому обов’язковим є внесення підвищених доз азотних добрив для запобігання іммобілізації ґрунтового азоту мікроорганізмами, що розкладатимуть додаткову органіку.
Обов’язковим є проведення омолодження полуниці, щоб запобігти загущенню насаджень.
Вирощування полуниці на плівці. Для цієї технології можуть використовуватись свіжа розсада, розсада фріго або контейнерні рослини.
Зазвичай застосовують стрічкову схему посадки (з двома рядами в стрічці) з густотою у межах 50-60 тисяч рослин на гектар.
Використання плівки для мульчування можливе лише при крапельному зрошенні: спочатку формуються гряди висотою 15-20 см, закладаються поливні шланги і потім розстеляється плівка, яка фіксується грунтом по обидві сторони гряди. Вирощування полуниці на плівці практикується за однорічною технологією. Після збору врожаю деякі фермери видаляють рослини полуниці та висаджують в отвори плівки овочеві культури, встигаючи отримати другий урожай до осені.
Якщо поле залишається на плодоношення на наступний рік, будь-якими методами призупиняють вегетативний ріст, щоб запобігти загущенню (рослини вже матимуть достатню кількість ріжків) — скошують листя, не проводять додаткового удобрення і обмежують поливи.
Для мульчування полуниці використовують поліетиленову плівку різного ступеня прозорості. Найбільшого розповсюдження мають чорна, червона та блакитна поліетиленові плівки. Плівка з підвищеною світлопроникністю особливо ефективна весною, коли створюється парниковий ефект — швидше прогрівається верхній шар грунту. Однак при цьому покращується не тільки ріст полуниці, але і проростання й зростання бур’янів. Саме тому при мульчуванні полуниці перевагу віддають менш прозорій чорній плівці або плівці інших кольорів (менше нагрівається влітку).
Товщина мульчуючої плівки — 0,08-0,15 мм, ширина — 110-120 см і більше. Перед садінням полуниці плівку розстилають по поверхні гряди, а її краї (не менше 10 см) присипають грунтом. Поверхня гряди повинна бути трохи похиленою від центру до країв, щоб запобігти застою дощової води.
Розсаду полуниці висаджують у хрестоподібні або круглі отвори на плівці діаметром 5-6 см, зроблені ножем або паяльною лампою.
Витрати праці при вирощуванні полуниці на мульчуючій плівці знижуються на 25-30%, приблизно ж на стільки підвищується урожайність насаджень.
Проте ранній розвиток рослин підвищує ризик пошкодження генеративних органів весняними приморозками в період цвітіння. Для захисту можна використовувати зрошення дощуванням, проте монтаж одночасно двох систем зрошення досить ресурсоємке. До того ж, вирощування полуниці на припіднятих грядах підвищує ризик вимерзання рослин зимою — тому додатково рекомендується розіслати солому на насадженнях пізно восени.
Технології отримання позасезонної продукції. Отримання позасезонної продукції полуниці широко практикується у країнах Європи та США. Технології закритого грунту досить складні і вимагають великих інвестицій. Так, при вирощуванні за голландською техногією перш за все слід уточнити, що ягідну культуру вирощують круглий рік у теплицях, що мають спеціальний температурний режим, 12-годинне освітлення і постійну високу вологість. Безперервне плодоношення можна досягти лише за рахунок постійної підсадки нових кущів культури (проводиться один раз в 1,5-2 місяці), що породжує необхідність у великих осбсягах посадкового матеріалу.
Найпростішим способом є створення тимчасового каркасного плівкового укриття на суничному полі рано навесні. Це дозволяє отримати продукцію раніше на 2-3 тижні й окупити додаткові витрати за рахунок високої ціни на ринку свіжої продукції. Для запобігання перегріву і покращення вентиляції рослин під плівкою її краї вдень піднімають. Можуть виникнути проблеми із запиленням рослин, особливо якщо тривалий час стоїть холодна похмура погода.
Деякі виробники використовують укриття рослин агроволокном — при цьому створюється покращений температурний режим грунту і саджанці полуниці раніше розвиваються. На початку цвітіння агроволокно на денні години знімається у міжряддя. Такий спосіб дозволяє отримати першу продукцію на 1-2 тижні раніше.
Продукцію полуниці впродовж місяців можна отримати, використовуючи фріго розсаду класу WB.
Від посадки такого садивного матеріалу до збору врожаю потрібно 60 днів. Тому можна планувати ягідний конвеєр й отримувати продукцію від травня до вересня.
Зазвичай насадження створюють загущеним способом (50-70 тис./га) з метою отримання максимально можливого врожаю у рік посадки. При інтенсивній технології поле використовують лише один рік — високий урожай поза сезонної ягоди дозволяє окупити всі витрати й отримати значний прибуток. На практиці часто поле залишають на плодоношення ще на 1-2 сезони, проводячи омолодження описаним вище способом.
При використанні садивного матеріалу класу WB необхідна висока агротехніка: ретельна підготовка грунту, достатня кількість елементів живлення, інтегрована система захисту, обов’язкове зрошення. Обладнання для зоршення має бути надійним та гарантувати достатню продуктивність протягом засушливих періодів.
Полуниця добре росте і плодоносить при температурі в межах 24-26°С. Якщо температура перевищує 30°С — продуктивність насаджень значно зменшується. Саме тому перевага надається дощуванню, що дасть можливість проводити охолоджуючі поливи — особливо, якщо планується отримувати продукцію на протязі літніх місяців.
При плануванні потреби в сезонних трудових ресурсах варто враховувати, що впродовж 3-4 тижнів потрібно буде зібрати значний урожай, що при дотриманні технології може сягати 20-25 т/га.
Використання сортів короткого дня дозволяє отримати продукцію з високими смаковими та товарними якостями (на відміну від сортів нейтрального дня, які мають тенденцію до дрібнішання). Альтернативою розсади WB може бути контейнерна розсада — хоча такий тип садивного матеріалу, зважаючи на його підвищену вартість, в більшості випадків використовується для технологій закритого грунту.
Широко практикується ще один метод отримання позасезонної продукції у відкритому грунті, який передбачає використання садивного матеріалу сортів нейтрального дня.
Технологія вирощування сортів нейтрального дня. Сорти полуниці нейтрального дня здатні закладати генеративні бруньки незалежно від тривалості освітлення, а, отже, продукцію можна отримати протягом досить тривалого терміну при наявності відповідного температурного режиму.
Такі сорти вирощують різними способами, проте найбільш ефективними є загущені насадження та технологія вирощування на плівці.
В основному використовується горщечкова чи контейнерна розсада, хоча створення насаджень фріго рослинами також дає непоганий результат.
Значні витрати на садивний матеріал та на додаткові ресурси окупляються високим врожаєм позасезонної продукції.
Найбільш поширеним є вирощування сортів нейтрального дня на припіднятих грядах із крапельним зрошенням та мульчуванням плівкою.
Посадка проводиться у квітні-травні однорядним чи стічковим способом з густотою 50-60 тисяч рослин на гектар. Через 6 тижнів після посадки починають видаляти квітконоси, щоб дати можливість рослинам накопичити достатню кількість поживних речовин для подальшого плодоношення.
У липні видалення квіток припиняють, і з кінця липня-початку серпня починають збирати врожай.
Сорти нейтрального дня плодоносять до осінніх заморозків, а якщо використовується просте плівкове укриття — плодоношення може бути продовжено ще на 2-4 тижні.
Усі сорти цієї групи мають понижену зимостійкість, тому в основному їх вирощують за однорічною технологією. Однак при укритті насаджень соломою на наступний рік можна також отримати суттєвий урожай: спочатку — в червні (як і звичайні сорти), а потім з кінця липня до завершення вегетаційного періоду.
Сорти нейтрального дня особливо вимогливі до умов живлення. Для формування рослин та постійного плодоношення потрібні підвищені норми калію, азоту а також деяких мікроелементів (зокрема, бору).
Оптимальним є внесення удобрення регулярно (щотижня) з поливною водою — ось чому рекомендується використання крапельного зрошення. В той же час високі літні температури (а особливо перегрів грунту під плівкою) стають лімітуючими факторами у технології. Тому краплинне зрошення часто поєднують із дощуванням. А для додаткового охолодження розстеляють солому по поверхні плівки для зменшення поглинання нею сонячних променів.
Залежно від сорту та технології, що використовується, можна отримати урожай в межах 30-50 т/га в рік посадки (на наступний рік — дещо менший).
Використовувати насадження сортів полуниці нейтрального дня для плодоношення на третій рік в більшості випадків економічно недоцільно через значне загущення рослин та посилення тиску шкідників і хвороб.
Сорти
Успішне вирощування полуниці значною мірою залежить від підбору сортів, які повинні бути достатньо зимостійкими і урожайними, мати високі смакові якості.
Підбираючи сорти по термінах дозрівання можна продовжити термін використання полуниці з весни до осені. Важливо використовувати сорти, що районують для зони обробітку. Використання конкурентоспроможних вітчизняних та інтродукованих сортів ягідних культур, адаптованих до умов вирощування, застосування інтенсивних технологій, зрошування насаджень забезпечить урожай полуниці —15-25 т/га:.
Характеристика сортів полуниці, занесених до Реєстру сортів рослин,
приданих для поширення в Україні
Краще всього використовувати 3-5 сортів, з яких 1-2 ранньостиглих, 1-2 середньостиглих, 1- пізньостиглий.
Нині в Реєстрі сортів України занесено 40 сортів полуниці. Нижче наведені характеристики окремих сортів, занесених до Реєстру.
Розана київська. Заявник — Інститут садівництва НААН. Плід округлої форми, великий, рівномірного червоного забарвлення. Група стиглості — ранньостиглий. За даними заявника: урожайність товарна — 16,1 т/га, гарантована прибавка — 3 т/га, маса плоду — 16 г. Дегустаційна оцінка — 9 балів.Стійкість до ураження борошнистою росою — 9 балів. Напрям використання — універсальний. Рекомендована грунтово-кліматична зона — Степ, Лісостеп, Полісся.
Презент. Заявник — Інститут садівництва НААН. Плід округлої форми, великий, рівномірного темно-червоного забарвлення, помірно блискучий. М’якуш червоний (забарвлення розташоване на периферії і в середині), помірно твердий, повітряна комірка відсутня або дуже мала. Група стиглості — середньопізня. За даними заявника: урожайність товарна — 16,8 т/га, гарантована прибавка — 6 т/га, маса плоду — 16 г. Дегустаційна оцінка — 9 балів, стійкість до ураження хворобами: борошнистою росою — 9 балів. Напрям використання — універсальний. Рекомендована грунтово-кліматична зона — Степ, Лісостеп, Полісся.
Янтарна. Заявник — Інститут садівництва НААН. Сорт пізнього строку достигання. Ягоди великі (19-37 г), видовженоконічної форми, при повному достиганні світлого оранжево-червоного забарвлення. М’якоть дуже щільна, світло-рожева, кислувато-солодкого смаку (8,6 бала). Знімальна стиглість настає у третій декаді червня. Використання універсальне. Стійкий до сірої гнилі ягід і плямистостей листя. Зимостійкий. Чутливий до надмірної повітряної посухи. Урожайність: 18 т/га.
У плодах міститься %: сухих розчинних речовин — 8,5, цукрів — 6,6, кислот — 1,0, а також фенольних сполук — 410 мг/100 г сирої маси. Рекомендований для вирощування в зоні Лісостепу.
Факел. Заявник — Національний унверситет біоресурсів і природокористування. Група стиглості — середньопізній; плоди — темно-червоного кольору, м’якоть тверда, колір м’якуша — темно-червоний; кисло-солодкий смак; маса плоду 16 г. Урожайність товарна — 23,0 т/га. Підмерзання не відмічене. Вміст сухих речовин — 10,2, цукрів — 8,1, вітаміну С — 57,3 мг %. Стійкий до борошнистої роси. Напрям використання — універсальний. Рекомендована зона — Лісостеп.
Радославка. Заявник — Львівська дослідна станція садівництва Інституту садівництва НААН. Плід великий, переважно конічної форми. Забарвлення плоду червоне, злегка нерівномірне, із сильним блиском. Зернятка заглиблені в плід. М’якоть білувато-рожевого забарвлення, твердість помірна. Повітряна комірка відсутня або дуже мала. За даними заявника середня маса ягоди — 11,2 г. Сорт зимостійкий — 9 балів. Стійкість до ураженості шкідниками та пошкодження хворобами — 8-9 балів. Група стиглості — рання. Напрям використання — десертний, можливе заморожування.
Рекомендована грунтово-кліматична зона — Лісостеп, Полісся.
Стефанія. Заявник — Львівська дослідна станція садівництва НААН.
Плід середній, переважно конічної форми. Забарвлення плоду червоне, рівномірне, із помірним блиском. М’якоть червоного забарвлення, тверда. За даними заявника середня урожайність з куща 0,8 кг, маса ягоди — 10,8 г. Сорт зимостійкий — 9 балів. Стійкість до ураженння шкідниками та пошкодження хворобами — 8-9 балів. Група стиглості — рання. Напрям використання — десертний, можливе заморожування.
Рекомендована грунтово-кліматична зона — Лісостеп, Полісся.
Чіврі. Заявник — КІВ Консорціо Італіано Віасіті. Плід дещо довший, ніж ширший, від середнього до великого, переважно конічної форми. Забарвлення плоду оранжево-червоне, злегка нерівномірне, із сильним блискоим. Час цвітіння ранній. За даними заявника середня урожайність 32,3 т/га, середня маса ягоди — 18,4 г, максимальна — 28,4 г. Рослини стійкі до підмерзання — 6-7 балів. Сорт нейтального дня. Напрям використання десертний. Рекоменедовна зона — Лісостеп.
В статті використовувалися матеріали:
