Іван МАРКОВ,
У фазі сходів картоплі високо підгортають кущі, при цьому товстий шар ґрунту є бар’єром проти занесення дощовою водою зооспорангіїв збудника фітофторозу та інфекції інших патогенів з ураженого бадилля на молоді бульби. У районах підвищеної вологості для покращення стійкості рослин до фітофторозу, альтернаріозу та інших хвороб і пролонгування строків до 15–20 діб появи перших ознак прояву хвороб на листках картоплі здійснюють дворазове позакореневе підживлення рослин 0,02–0,1% розчином мідного купоросу з нормою витрати 100 л/га, обприскування бадилля картоплі сечовиною (20 кг/га). Перше обприскування проводять через 15–20 днів після появи сходів, друге — через 10–12 днів.
Також читайте: Бактеріальні хвороби картоплі
Проти фітофторозу та інших хвороб здійснюють профілактичні обприскування посадок картоплі дозволеними фунгіцидами. Перше обприскування проводять до появи на рослинах фітофторозу. Подальші — за обґрунтованої доцільності, з урахуванням термінів дії вживаних фунгіцидів, їх захисної спроможності, біологічних особливостей сортів і погодних умов.
Для захисту картоплі від фітофторозу, альтернаріозу та інших плямистостей застосовують фунгіциди на основі діючих речовин:
- азоксістробіну (Квадріс 250 SC, к. с., 0,6 л/ га);
- азоксістробіну+дифеноконазолу (Квадріс Топ 325 SC, к. с., 0,75–1,0 л/га);
- боскаліду+ піраклостробіну (Сігнум, в. г., 0,25–0,3 кг/ га);
- валіфеналу+манкоцебу (Валіс, в.г, 2,0 кг/га);
- диметоморфу+ манкоцебу (Акробат МЦ, в. г., 2,0 кг/га та аналогами);
- диметоморфу+фолпету (Сфінкс Екстра, в. г., 2,0 кг/га);
- дифеноконазолу (Скор 250 ЕС, к. е., 0,5 л/ га);
- манкоцебу (Дітан М-45, з. п., 1,6 кг/га та аналогами);
- манкоцебу+ металаксилу (Голд М, з. п., 2,5 кг/га та аналогами);
- манкоцебу+пропамокарбу гідрохлориду (Татту, к. с., 3,0 л/ га);
- мандіпропаміду (Ревус 250 SC, к. с., 0,5–0,6 л/га);
- мандіпропаміду +дифеноконазолу (Ревус Топ 500 SC, к. с., 0,6 л/га);
- металаксилу-М+манкоцебу (Ридоміл Голд МЦ 68WG, в. г., 2,5 кг/га та аналогами);
- металаксилу+манкоцебу+диметоморфу (Чарівник, з. п., 1,5–2,0 кг/ га);
- метираму (Полірам ДФ, в. г., 2,0–2,5кг/га);
- N-(диоксотіолату 3-іл) дитіокарбамату калію (Сульфокарботіон-К, 90–95% п., 1,5–3,0 кг/га);
- пропінебу (Антракол 70 WG, з. п., 1,5 кг/га);
- пропінебу+іпровалікарбу (Мелоді Дуо 66,8 WP, з. п., 2,0–2,5 кг/ га);
- сульфату міді триосновного (Купроксат, к. с., 3,0–5,0 л/ га);
- тебуконазолу+ трифлоксістробіну (Натіво 75 WG, в. г., 0,25–0,35 кг/ га);
- фенамідону + пропамокарб гідрохлориду (Консенто 450 SC, к. с., 1,5–2,0 л/т);
- флуазинаму (Ширлан 500 SC, к. с., 0,3–0,4 л/га та аналогами);
- флуопіколіду+ пропамокарбу гідрохлориду (Інфініто 61 SC, 687,5, к. с., 1,2–1,6 л/т);
- фолпету (Фольпан, з. п., 3,0 кг/га та аналогами);
- фосфіту алюмінію+фосфористої кислоти (Фитал, в. р.к., 2,0–2,5 л/га);
- ціазофаміду (Ранман 400, к. с., 0,2 л/ га);
- цимоксанілу+ манкоцебу (Курзат М 68, в. г., 2,0–2,5 кг/га та аналогами);
- цимоксанілу+оксихлориду міді (Курзат Р 44, з. п., 2,5–3,0 кг/ га);
- цимоксанілу+ фамоксадону (Тайтл 50, в. г., 0,6 л/га та аналогами);
- цимоксанілу+хлороксиду міді (Ордан, з. п., 2,5–3,0 кг/га).
Під час застосування фунгіцидів проти фітофторозу необхідно суворо виконувати вимоги антирезистентної стратегії. Перші профілактичні оброблення бадилля картоплі (не більше ніж 2–3) проводити фунгіцидами комбінованої дії; після прояву фітофторозу оброблення рослин проводять лише фунгіцидами контактної дії. Не слід застосовувати комбіновані фунгіциди за наявності в популяції збудника фітофторозу резистентних форм вище ніж 30%. Не використовувати феніламідні препарати в системі насінництва і на насінних посадках у господарствах, оскільки насіннєвий матеріал — основне джерело повсюдного поширення резистентних штамів патогена.
Також читайте: Грибні хвороби картоплі
Не пізніше ніж через 5–7 діб після останньої обробки фунгіцидами на посівах продовольчої картоплі бадилля скошують. На насіннєвих ділянках проводять десикацію препаратом Реглон Супер 150 SL, в. р.к. (1,5–2,0 л/га) за 10 днів до збирання врожаю. Своєчасне знищення бадилля запобігає передаванню інфекції багатьох збудників хвороб від бадилля до свіжозібраних бульб картоплі. Проти вірусної інфекції на насінницьких ділянках бадилля знищують, коли 80% бульб досягне розмірів насіннєвої фракції (30–60 мм у діаметрі).
Збирають урожай в теплу суху погоду за середньодобової температури не нижче ніж 5–7°С. Бульби, зібрані навіть у суху погоду за температури нижче 4°C і вище 25°С, інтенсивно уражуються грибними і бактеріальними хворобами. Для зменшення розвитку сухої гнилі, ризоктоніозу, звичайної парші, фомозу насіннєві бульби перед закладанням на зберігання протруюють препаратами на основі діючих речовин: бензойної кислоти, рк (Кагатник, 0,2–0,4 л/т); імазалілу, рк (Фумазаліл, 0,15 л/т).
За 1–1,5 місяці до закладання бульб картоплесховища дезінфікують комовою сіркою, яку спалюють з розрахунку 40–60 г/ м3. За 10–15 днів до закладання бульб картоплі на зберігання сховище білять вапняним молоком (2–3 кг вапна на 10 л води) з розрахунку 0,5 л/1 м² або обприскують 2% суспезією хлорного вапна (1 кг/100–200 м²) .
Зберігають бульби в картоплесховищах за температури 1–4°С, відносної вологості 85–90% і задовільного повітряного режиму. Бульби, зібрані за несприятливих погодних умов, потребують лікувального періоду, тому перші 10–12 діб після збирання їх слід витримати за температури 15°С. Взимку перебирати бульби без крайньої потреби не варто.
Також читайте: Зберегти урожай другого хліба
Технології вирощування картоплі продовольчої і насіннєвої, сортові та посівні якості картоплі насіннєвої, відбір проб і методи визначення посівних якостей картоплі насіннєвої повинні відповідати вимогам чинних стандартів ДСТУ 4013–2001; ДСТУ 4014–2001; ДСТУ 4180–2003; ДСТУ 4506:2005; ДСТУ 4875:2007.
