Нагадаємо, що хлібні злаки пошкоджують кілька видів хлібних клопів, які багато в чому схожі між собою, хоча є представниками різних родин: щитники-черепашки — Scutelleridae (шкідлива, маврська та австрійська черепашки) і пентатоміди — Pentatomidae (гостроголові клопи — гостроголова й носата елії). Найшкідливішим серед хлібних клопів є шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.), яка поширена в Україні у Степу й Лісостепу; пошкоджує пшеницю, рідше ячмінь, жито, овес.
Як розвиваються шкідники?
Біологія, цикл розвитку та шкідливість вищезазначених хлібних клопів схожі: зимують дорослі клопи під опалими листками, рештками різних рослин, у полезахисних смугах та лісах, частково можуть зимувати на відкритих ділянках. Навесні, в квітні, при прогріванні підстилки до 12–14 °C, клопи пробуджуються, а за температури 16–17 °C з’являються на її поверхні. Масовий переліт їх на посіви пшениці починається зазвичай у травні, коли впродовж 3–5 діб денна температура повітря утримується не нижче 18–19 °C (це співпадає із розпусканням бруньок на тополі, клені та літньому дубі).
Спочатку після перельоту на посіви зернових колосових у прохолодні дні і до настання стійкої теплої погоди клопи сидять на поверхні грунту, у нижньому ярусі стеблостою, ховаються у вузлах кущіння, в тріщинах та під грудочками ґрунту. В сонячну і теплу погоду за температури понад 18 °C відбувається масовий літ клопів, що збігається приблизно з кінцем кущіння-початком трубкування у озимих культур. Це перший період, коли потрібно проводити обприскування (хоча б крайових смуг) проти цих шкідників, щоб не допустити масового їх розмноження та шкідливості. Оскільки в цей час клопи проколюють хоботком стебла нижче зародка колоса і висмоктують сік з рослини. У місці уколу утворюється перетяжка, пошкоджені стебла довго залишаються зеленими, але не колосяться і поступово відмирають. При уколі у стрижень колоса виникає повна або часткова білоколосість.
Через 5–12 днів від початку посиленого живлення на рослинах самиці починають відкладати яйця (кінець травня-червень), які розміщують у два ряди на листках колосових (або стеблах) найчастіше по 7 у кожному. Період відкладання яєць триває 40–50 діб. Залежно від фізіологічного стану й екологічних умов плодючість самок становить від 50 до 300 яєць (у середньому 100).
Ембріональний розвиток продовжується 1–2 тижня (у прохолодну погоду до 20 днів). Личинки I–II віків дуже чутливі до температури і вологості повітря, як правило, похолодання, і рясні опади викликають масову їх загибель.
Личинки I віку неактивні, живитись починають у II віці. Вони висмоктують сік як із вегетативних, так і з генеративних частин рослин. З розвитком личинок їх потреба в їжі зростає. Найбільшої шкоди завдають личинки старших (IIІ–V) віків, а також окрилені клопи нового покоління, які живляться вмістом зерна в колосі.
Травлення у клопів (і личинок) частково позакишкове: клоп проколює хоботком оболонку зерна і вводе в ендосперм слину з протеолітичними ферментами, що розщеплюють білки, ліпіди та вуглеводи. Потім усмоктують розріджені живильні речовини, але частина ферментів залишається у зерні, що й робить борошно непридатним до хлібопечення.
Тривалість розвитку личинок — 20–60 днів, залежно від температури і вологості середовища (зазвичай 35–40 днів). Масове закінчення розвитку личинок та поява нових дорослих комах співпадає із молочною або молочно-восковою стиглістю в озимих культур, і в цей період потрібно проводити хімічний захист від клопів.
Молоді клопи здатні також пошкоджувати зерно у скошених валках. Якщо розвиток шкідника не встигає закінчитися до збирання врожаю, то личинки і молоді клопи доживлюються на падалиці.
Цикл розвитку у клопів успішно завершується лише тоді, коли імаго поживиться зерном, інакше комаха не перезимує.
Заходи контролю та обмеження шкідників
Результати обліків заселення посівів зернових культур хлібними клопами свідчать про спад чисельності шкідника в останні роки (настання депресивного стану), що обумовлено насамперед нестійкими температурним та гідротермічним режимами весняних періодів. Торік заселення посівів клопами було розтягнутим і відбувалось із запізненням (внаслідок низьких нічних температур повітря), фенологічно — від початку до завершення трубкування, що не сприяло дружньому відкладанню яєць і відродженню личинок в оптимальні фенологічні строки. Раннє пробудження клопів у місцях зимівлі та їх пригнічення весняними заморозками в період міграції й заселення посівів негативно впливало на фізіологічний, біотичний стан та їх репродуктивну здатність. Подібна ситуація спостерігається і поточного року. Наразі (фаза налив насіння, молочна стиглість) на більшості посівів чисельність шкідника не перевищує ЕПШ, але необхідно вести контроль на кожному полі окремо.
Хімічні обробки посівів здійснювати за чисельності шкідника понад економічний поріг (екз./м²): клопів, що перезимували — понад 2 (озимі) або 1,5 (ярі культури), у фазі молочно-воскової стиглості на посівах цінних і сильних пшениць — 2 (личинки), на посівах рядових сортів — 4–6, на ячмені — 8–12.
За умов запізнілих строків відродження і заселення полів фітофагами, найбільш висока захисна спроможність інсектицидів досягається у період від молочної до молочно-воскової стиглості зерна. Вказані фенологічні строки забезпечать захист посівів від супутніх із черепашкою видів шкідників трипсів, хлібних жуків, попелиць (мають значне поширення нинішнього року) тощо.
Частково обмежують чисельність клопів їх природні вороги — паразитичні комахи, серед яких найважливіші яйцеїди-теленоміни (ряд перетинчастокрилі). Багато дослідників відзначають також корисну роль мух фазій, які паразитують у дорослих клопах черепашках.
В системі захисту зернових від клопів черепашок, крім хімічних заходів, важливе значення мають і організаційно-господарські: такі як збір урожаю в ранні стислі строки протягом 7–8 днів, у результаті чого скорочується період нажировочного живлення клопів, це дає змогу не тільки суттєво знизити пошкодження зерна, а й обмежити чисельність клопів. Доцільно збирати урожай перш за все на посівах найбільш заселених клопами, а також ті, де очікується високоякісний урожай.
Враховуючи високу репродуктивну здатність популяції клопів до розмноження, за умов ранньої, теплої погоди весни, без різких коливань температур, сприятливого гідротермічного режиму літа, що сприятимуть дружньому заселенню посівів клопами, відкладанню ними яєць у найбільш оптимальні фенологічні строки, оптимальній синхронності розвитку личинок і посівів можливе масове зростання їх чисельності й посилення шкідливості у наступні роки. Також якісний та кількісний склад популяції хлібних клопів залежатиме від погодних умов перезимівлі.
