Силос із пров’яленої маси суміші озимих зернових із бобовими культурами, отриманий за сучасними інтенсивними технологіями вирощування, відрізняється високим умістом сирого протеїну (в межах 12–18% за сухими речовинами), достатньою кількістю цукрів (до 4–6%) та інших біологічно активних речовин.

Про те, що якість грубих кормів є основою успіху в молочному скотарстві, знає практично кожен фахівець, який працює у цій галузі. На тему грубих кормів публікується велика кількість інформації: статті, посібники, поради різних експертів.... Але володіючи однаковими теоретичними знаннями щодо технології заготівлі грубих кормів, господарства заготовляють їх абсолютно різної якості: від дуже низької до найвищої за оцінкою визнаних лабораторій. Цього разу ми вирішили відійти від теоретичних основ і звернутись за порадою до практиків — господарства, яке вже протягом дуже багатьох років заготовляє високоякісні корми.

Марія ЯРОШКОветеринарний лікар, магістр МВА
Враховуючи велику частку силосу у загальному раціоні великої рогатої худоби, його якість суттєво визначає продуктивність тварин, впливає на збереження їхнього здоров’я та подовження строку продуктивного використання.
Марія ЯРОШКОмагістр МВА
У продовження теми про заготівлю силосу у цій статті ми звернемо увагу на техніку. Адже незалежно від виду сировини та її очікуваної поживності, відповідна техніка, що використовується під час заготівлі, може здійснювати певний вплив на якість корму та економічність його використання.
Марія ЯРОШКОмагістр МВА
Якісний силос представляє собою важливий основний корм для молочної та м’ясної худоби. Він виготовляється із зеленої маси фуражних культур шляхом їхнього консервування. Важливим моментом правильного перебігу консервування є створення відповідних умов для ферментації без доступу кисню, особливо під час зберігання корму. При цьому сам процес консервування силосу складається із двох основних етапів. Умовно їх можна назвати кисневою, або аеробною та безкисневою, або анаеробною фазами.

Please publish modules in offcanvas position.