Складність в отриманні високих урожаїв і реалізації генетичного потенціалу сучасних сортів і гібридів ріпаку полягає у високій вимогливості цієї культури до агротехніки і систем захисту від бур'янів, хвороб і шкідників.
Ріпак є культурою, яка на початкових стадіях росту і розвитку слабо конкурує з бур'янами за площу живлення, основну частину легкодоступних поживних речовин, світло і вологу. Осіннє забур'янення озимого ріпаку, що призводить до надмірного винесення точки росту над поверхнею грунту та послабленого розвитку кореневої системи вкупі з пошкодженням шкідниками та хворобами за сукупністю дії, підвищує ризик вимерзання культури в зимовий період, що спостерігається впродовж кількох останніх років та поточного року зокрема. На думку вітчизняних вчених, основа біологічного врожаю озимого ріпаку закладається восени і залежить від дотримання агротехніки, запровадження елементів інтегрованої системи захисту посівів від шкідників, хвороб та погодних умов, що має забезпечити сприятливе проходження рослинами фенологічних фаз росту і розвитку восени та допомагає їм підготуватись до перезимівлі.

Please publish modules in offcanvas position.