Експерти розповіли, як аграріям пристосуватися до кліматичних викликів

Експерти розповіли, як аграріям пристосуватися до кліматичних викликів

/ Агрономія Сьогодні / Четвер, 18 січня 2024 12:48

Наступні 10 років в Україні будуть теплішими, ніж попереднє десятиріччя. Після підвищення температури загалом на планеті в середньому на + 2°C буде падіння врожайності на 20% по всім культурам. При температурі вище + 33°C в Україні останніми роками вже припиняється вегетація кукурудзи, соняшника, сої внаслідок надмірного тепла та засухи. Рослини, для яких температури стали надто високими, поступово скорочують свій вегетаційний період і, відповідно, врожайність. Так що вирощування деяких традиційних культур незабаром може стати взагалі недоцільним з огляду на зниження їх врожайності.

Проте на сьогоднішній день не все так сумно. Потепління – це більше можливостей для вирощування теплолюбних рослин та пізніх високоврожайних сортів традиційних культур. Оскільки останніми роками взимку немає великих морозів, то покращилася перезимівлі озимих культур. Все, що посіяли, зберігається. Так стверджують у відділі агрометеорології Українського Гідрометцентру. А в Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН додають: загалом продовольча безпека України буде залежати від того, наскільки ефективно адаптується сільське господарство до майбутніх змін клімату.

Як розповіла керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру Тетяна Адаменко, до кінця 21 століття прогнозується, що температура на планеті може підвищитися від +3 до +6°C, залежно від концентрації парникових газів. Звісно, що цього неоптимістичного сценарію потрібно уникнути. Адже збільшиться кількість тайфунів та ураганів, почнуть танути льодовики. Люди постраждають від нестачі води, або, навпаки, від затоплень. Деякі країни через спеку стануть непридатними для проживання, інші – втратять сільське господарство. Треба припинити подальше потепління. Але спільного бачення, як цього досягти, у світі немає. Тому, ймовірно, протягом цього століття і далі буде спостерігатися подальше потепління.

klimat 18 01 2024 adamenko

Тетяна Адаменко

 

За даними Всесвітньої метеорологічної служби, членом якої є і Український Гідрометцентр, роки з 2015 по 2023-тій були найтеплішими за всю історію метеорологічних спостережень. А торік спостерігалися рекордні місячні глобальні температури: для океану з квітня по вересень, а для суші з липня по вересень. В Україні середньорічна температура повітря у 2023-му склала 10,8 °C. Проте у нас найтепліше літо спостерігалося в 2010 році.

Всесвітня метеорологічна організація прогнозує, що вже найближчі 5 років глобальні температури можуть підвищитися більше, ніж на 1,5°C. 20% ймовірності, що цей поріг буде перейдено в 2024-2025 роках. Чим це загрожує світовій продовольчій безпеці? Через зміни клімату посухи, які траплялися раз на 10 років в середньому, тепер трапляються на 70% частіше. А зливи раніше траплялися раз на 10 років, тепер відбуваються на 30% частіше. Звичайно, це вже позначається на продовольчій безпеці світу. Посухи та повені будуть більш інтенсивними та частими, – наголосила пані Адаменко.

Експертка розповіла, що після підвищення температури загалом на планеті в середньому на + 2°C буде падіння врожайності на 20% по всім культурам. За її словами, при потеплінні на + 3-4°C безглуздо буде вирощувати кукурудзу в Індії, США та Африці. Через посилення задушливості клімату скоротяться посівні площі практично всіх культур. До 2050 року можуть зникнути багато видів рослин та риб. Ймовірна загибель бджіл, які не зможуть пристосуватися до нових умов, а більшість рослин вимагають запилення. Підвищення глобальної середньої температури на + 1,5°C для багатьох країн, в тому числі і для України, означає підвищення середньорічної температури на + 3°C. Країна вже майже досягла цієї межі. Збільшення хвиль тепла обумовлює передчасне дозрівання сільськогосподарських культур. При температурі вище + 33°C ріст і розвиток майже всіх культур зупиняється.

На початку серпня у нас останніми роками вже припиняється вегетація кукурудзи, соняшника, сої внаслідок надмірного тепла та засухи. Більша кількість тепла – це більше можливостей для теплолюбних культур. А культури, для яких температури стали вже надто високими, поступово скорочують свій вегетаційний період і, відповідно, врожайність. Так що вирощування деяких традиційних культур незабаром може стати взагалі недоцільним з огляду на зниження їх врожайності. На сьогоднішній день не все так сумно. Є й один позитивний бонус від глобального потепління – це покращення перезимівлі озимих культур. Останні 10-12 років в Україні не було сильних морозів і втрат посівів озимих культур за рахунок несприятливих умов під час перезимівлі. Все, що посіяли, зберігається. І за рахунок теплих зим ще й підростає. Можна вирощувати пізні високоврожайні сорти росли – соняшник, сою, кукурудзу. Більше тепло забезпечення – це можливість розширити набір культур, яким буде достатньо тепла на території України. Наприклад, можна вирощувати бавовну, чай, але потрібне зволоження», – переконана Тетяна Адаменко.

___________________________

Довідково

Паризька кліматична угода – це угода в межах Рамкової конвенції ООН про пом’якшення наслідків зміни клімату, прийнята 12 грудня 2015 року. Метою її є обмежити зростання температури до + 1,5°C від доіндустріальних рівнів. Україна приєдналася до неї однією з перших європейських країн у 2015 році. Для реалізації внеску України в рамках Паризької конвенції необхідно впровадити інновації та найкращі світові практики в усіх ключових секторах економіки. Для припинення подальшого потепління, треба до кінця 2030 року скоротити викиди парникових газів на 45% в порівнянні з рівнем 2010 року, і досягти нульового рівня викидів до 2050 року.

___________________________

 

Продовольча безпека України буде залежати від того, наскільки ефективно адаптується сільське господарство до майбутніх змін клімату. В країні негативні наслідки потепління можуть спричинити зниження виробництва сільськогосподарської продукції на 15-50%, – так вважають у Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН. За словами директорки Інституту Раїси Вожегової, сільське господарство є найбільш вразливою галуззю економіки до коливань та змін клімату. Його ефективність залежить від погодних умов, тому вже зараз потрібно прийняти своєчасні та адекватні рішення щодо складних проблем, обумовлених змінами клімату.

Найбільші ризики для сільського господарства становлять такі прояви зміни клімату як збільшення повторюваності та тривалості посух у інтенсивний період росту рослин. Далі – це збільшення повторюваності стихійні явища в теплий період року: зливові дощі, грози, смерчі, шквали, град, що перешкоджає ефективному накопиченню ґрунтової вологи та погіршує умови збирання врожаю і якості продукції. Наступне, зменшення тривалості безморозного періоду, збільшення частоти та інтенсивності весняних заморозків, а також відсутність стійкого снігового покриву. При малосніжній зимі значне зниження температури збільшує ризики вимерзання озимих культур», – зазначає пані Вожегова.

klimat 18 01 2024 vojegova

Раїса Вожегова

 

Проте, додає експертка, зміна клімату для аграріїв має як негативні, так і позитивні наслідки. З позитивних – це покращення умов та скорочення термінів збирання врожаю. Можливість ефективного впровадження пізньостиглих сортів та гібридів, для яких потрібно більше теплових ресурсів.

Є можливість збирання додаткових врожаїв за рахунок сівби післяжнивних культур. Покращилися умови перезимівлі с/г культур і багаторічних трав. Українським аграріям треба налагоджувати зрошення, ефективно його використовувати, інакше неможливо отримувати нормальні врожаї. Треба збільшувати у структурі посівних площ питому вагу посухостійких культуру, їх окремих сортів та гібридів. Необхідно поліпшувати властивості ґрунтів для кращого накопичення вологи. Відновлювати лісозахисні смуги з метою запобігання деградації ґрунтів та опустелювання земель. Створювати нові сорти озимих культур, які б краще використовували подовжений період осінньої вегетації і мали інтенсивніший розвиток після поновлення весняної вегетації», – розповіла Раїса Вожегова.

Директорка Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН також наголосила, що зараз в Україні триває війна, яка впливає не лише на людей та інфраструктуру, але й на клімат. Часті вибухи, пожежі призводять до викидів сажі, вуглекислого та парникових газів, які можуть призводити до додаткового потепління.

 

___________________________

Довідково

Процес секвестрації вуглецю агроландшафтом включає видалення вуглекислого газу з атмосфери рослинами в процесі фотосинтезу та його зберігання у генетичному профілі ґрунту і рослинної біомаси (у стовбурах дерев, гілках, листі, коренях).

___________________________

 

На сьогоднішній день вуглецевий слід в аграрному секторі сумарно складає 25-26% – це технології, логістика, добрива, викиди від тваринництва тощо. Проте аграрії можуть не лише збільшувати кількість СО2 в атмосфері, але й секвеструвати вуглець назад у ґрунт. На цьому наголосив експерт з ґрунтозахисного сільського господарства ФАО в Україні Микола Биков.

За його словами, країни ЄС, США починають відслідковувати вуглецевий слід і зменшувати його кількість у кінцевих продуктах. Якщо він великий, то така продукція буде продаватися із меншою доданою вартістю. Це обмежуватиме рух України до Євросоюзу. Вся продукція, яка експортуватиметься в ЄС, буде прораховуватися на вуглецевий слід. Якщо українські аграрії хочуть бути конкурентними, то мають прораховувати, які у них викиди.

 

klimat 18 01 2024 bukov

Микола Биков

Багато викликів стоять перед аграріями, але треба змінюватися під вимоги сучасного світу. Варто вибирати агротехнології, які використовують мінімальну кількість палива. Адже воно викопне і призводить до викидів у атмосферу. А ще скоротити до мінімуму частоту обробітку ґрунту. Також зменшити використання азотних добрив, адже, як стверджують науковці, їх ефективність лише 30-15%, а решта вимивається, або ж у вигляді небезпечного окису азоту – вивітрюється. Треба зменшити кількість азотних добрив, але збільшити їх ефективність. Важливо використовувати покривні культури, бо рослини засвоюють вуглець, зв’язує його, потім акумулює в ґрунті. Коли висіваємо покривні культури, то не відразу побачимо економічний ефект, але можемо зменшити викиди парникових газів, і збільшити біологічну активність ґрунту», – розповів він.

Наголосив експерт і про сучасне тваринництво, яке провокує величезну кількість відходів.

Якщо система утилізації відходів не налагоджена, немає на фермі біогазових установок, то весь метан і вуглекислий газ, який виділяється при розкладанні, йди в атмосферу. Всі великі тваринні комплекси повинні встановлювати біогазові установки і зменшувати так викиди парникових газів у повітря. А потім, забравши біометан, можна біомасу вносити в ґрунт як органічне добриво», – переконаний експерт.

Зараз всі системи землеробства мають бути кліматично-орієнтованими, щоб зменшити глобальне потепління. Кожен аграрій може обиратиме для себе найбільш оптимальний варіант. Можливо комусь підійде взагалі нульовий обробіток, або ж просто висівання покривних культур та сидератів в традиційному землеробстві, заміна ЗЗР хімічного походження біологічними, використання компосту, розширена сівозміна. У будь-якому випадку аграріям треба шукати вихід, адже змін клімату не уникнути. До них можна лише пристосуватися. Саме тому змінюватися треба, навіть якщо помилок і не уникнути. Варто розширювати сівозміну та змінювати технології вирощування. Нині законодавство Євросоюзу вже кліматично-орієнтоване. Зелене світло для експорту буде тій продукції, яка вирощена із найменшим вуглецевим слідом.

 

Тетяна Ковальчук

 

 23 квітня 2024
До 30 квітня 2025 року побутові споживачі газу, які є клієнтами ТОВ «Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"», сплачуватимуть за «блакитне паливо» 7,96 грн за кубометр.
До 30 квітня 2025 року побутові споживачі газу, які є клієнтами ТОВ «Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"», сплачуватимуть за «блакитне паливо» 7,96 грн за кубометр.
23 квітня 2024
 23 квітня 2024
Європарламент на своєму пленарному засіданні в Страсбурзі підтримав у першому читанні продовження тимчасових заходів з лібералізації торгівлі для України з одночасним захистом фермерів ЄС.
Європарламент на своєму пленарному засіданні в Страсбурзі підтримав у першому читанні продовження тимчасових заходів з лібералізації торгівлі для України з одночасним захистом фермерів ЄС.
23 квітня 2024
 23 квітня 2024
Аграрії Сумщини, станом на 18 квітня, посіяли ранніх ярих зернових та зернобобових культур на площі 50,1 тис. га, що становить 83,2% до плану.
Аграрії Сумщини, станом на 18 квітня, посіяли ранніх ярих зернових та зернобобових культур на площі 50,1 тис. га, що становить 83,2% до плану.
23 квітня 2024
 23 квітня 2024
Минулого року AMAZONE представила ринку лінійку сівалок точного моделями Precea 9000-TCC і 12000-TCC з робочою шириною 9 і 12 м. Однак вже цього року команда AMAZONE презентує українським фермерам нову 24-рядну модель PRECEA-TCC, яка ідеально підходить для сівби просапних культур, зокрема цукрових буряків, ріпаку, сої з міжряддям 45 і 50 см.
Минулого року AMAZONE представила ринку лінійку сівалок точного моделями Precea 9000-TCC і 12000-TCC з робочою шириною 9 і 12 м. Однак вже цього року команда AMAZONE презентує українським фермерам нову 24-рядну модель PRECEA-TCC, яка ідеально підходить для сівби просапних культур, зокрема цукрових буряків, ріпаку, сої з міжряддям 45 і 50 см.
23 квітня 2024
 23 квітня 2024
Ставки фрахту на перевезення зерна костерами з дунайських портів минулого тижня продовжили знижуватися. У глибоководних портах Одеси також спостерігалося послаблення ставок для хендісайзів та панамаксів.
Ставки фрахту на перевезення зерна костерами з дунайських портів минулого тижня продовжили знижуватися. У глибоководних портах Одеси також спостерігалося послаблення ставок для хендісайзів та панамаксів.
23 квітня 2024
 23 квітня 2024
Вже вкотре «Добродія Фудз» у рамках гуманітарного проєкту разом з Українською Спілкою Целіакії та за підтримки Canada-Ukraine Foundation передала близько 1150 упаковок безглютенових вівсяних пластівців WOWOATS членам спілки. Гуманітарна допомога знову ж таки буде направлена до сімей, які виховують дітей із целіакією чи непереносністю глютену та які опинилися у важкому становищі.
Вже вкотре «Добродія Фудз» у рамках гуманітарного проєкту разом з Українською Спілкою Целіакії та за підтримки Canada-Ukraine Foundation передала близько 1150 упаковок безглютенових вівсяних пластівців WOWOATS членам спілки. Гуманітарна допомога знову ж таки буде направлена до сімей, які виховують дітей із целіакією чи непереносністю глютену та ...
23 квітня 2024

Please publish modules in offcanvas position.