Стратегія адаптації до кліматичних змін
Останніми роками на розвиток сільського господарства досить значний і непередбачуваний вплив справляють кліматичні зміни. Зокрема, внаслідок підвищення середньорічної температури, нерівномірного розподілу опадів та окремих негативних наслідків дії інших аномальних погодних явищ підвищується ризикованість ведення сільськогосподарського виробництва. Адаптації аграрного виробництва до них є одним зі стратегічних завдань забезпечення його сталого розвитку та підвищення конкурентоспроможності продукції.
Міжнародна Продовольча організація ООН ФАО підготувала проект стратегії з адаптації вітчизняного аграрного сектору до зміни клімату, яка базується на переорієнтації сільськогосподарських систем і створенні перспективного кліматично оптимізованого сільського господарства.
Сьогодні багато вітчизняних вчених і експертів з аграрного розвитку наголошують на пріоритеті важливості застосування сучасних технологій зрошення, оскільки за останні роки спостерігається досить інтенсивне підвищення середньорічної температури, нерівномірний розподіл опадів на регіональному рівні та певне зміщення окремих природно-кліматичних зон. Значною мірою вирішити проблему можливо саме за рахунок оптимального розвитку і поширення інноваційних технологій поливу в аграрному секторі.
Перші кроки в цьому напрямі було зроблено у 2016 році, коли згідно із розпорядженням КМУ від 7 грудня 2016 р. № 932-р було схвалено Концепцію реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року. Вона стала першим національним стратегічним документом у сфері адаптації до змін клімату, що враховує основні положення Паризької угоди в межах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) щодо регулювання заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 р.
Сучасний стан поливу земель в АПК
За даними аналізу статистичної інформації минулого року загальна площа земель на поливі під усіма культурами в сільськогосподарських підприємствах становила близько 356,2 тис. га, або 1,8% до усієї наявної посівної площі. Окремо площа багаторічних насаджень, де застосовувався полив, сягала майже 16 тис. га, що займає близько 15,5% до усього підсумку.
Якщо аналізувати інформацію про порівняльну ефективність вирощування сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень за 2017 р. на политих землях із середніми її показниками в усіх аграрних підприємствах України, то чітко видно її перевагу та високу прибавку.
Таблиця 1. Порівняльна оцінка ефективності вирощування зернових та зернобобових культур у сільгосппідприємствах України за 2017 р.
Джерело: складено і розраховано за даними Держслужби статистики України
Зокрема, з культур зернових та зернобобових різниця у середній урожайності на политих землях і загалом в усіх сільськогосподарських підприємствах становить 13,2 ц/га, в тому числі досить високою вона є за вирощування кукурудзи на зерно — 18,7 ц/га, жита — 22 ц/га, вівса — 27,5 ц/га, сорго — 52,5 ц/га. Також високою була прибавка врожаю від поливу під час вирощування ячменя озимого — 12,5 ц/га і пшениці озимої — 9,4 ц/га.
Також читайте: Ринок іригаційного обладнання для АПК
Ефективність прибавки врожаю від вирощування олійних культур на поливі порівняно із середніми показниками становить 6,9 ц/га.
При цьому у разі вирощуванні сої на поливі прибавка врожаю є найвищою — 9,4 ц/га, тоді як соняшнику — 4,9 ц/га.
Таблиця 2. Порівняльна оцінка ефективності вирощування олійних та технічних культур у сільгосппідприємствах України за 2017 р.
Джерело: складено і розраховано за даними Держслужби статистики України
Однак найбільш вражаючі результати від застосування технологій зрошення можна одержати за вирощування овочевих та баштанних культур. Так, минулого року досить високі показники прибавки врожаю на поливі було отримано на кабачках столових — 166,1 ц/га, а також гарбузів столових — 79,5 ц/га, буряка столового — 67,1 ц/га, редьки — 66,5 ц/га, цибулі — 46,4 ц/га, моркви столової — 42,0 ц/га.
Серед баштанних продовольчих культур найвища прибавка врожаю на поливі була за вирощування кавунів — 82,3 ц/га.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. економ. наук, старший науковий
співробітник лабораторії маркетингу, економічного аналізу
та захисту інтелектуальної власності Кіровоградської
державної сільськогосподарської дослідної станції НААН
