Підсумки 2018 року
Маючи на сьогодні досить потужний та розвинутий агропромисловий комплекс економіки Україна, як і більшість інших країн світу також імпортує окремі види сільськогосподарського продовольства, що не виробляються із тих чи інших причин вітчизняними сільгоспвиробниками, або ж попит на них перевищує внутрішні можливості галузі щодо забезпечення потреби в них.
За даними аналізу інформації митної статистики, імпорт різних видів аграрної продукції і продовольства минулого року здійснювався за 189 товарними позиціями, що визначені чинним УКТЗЕД 1–24 на суму в майже $5,2 млрд. У січні-грудні в загальній структурі всього імпорту товарів питома вага аграрної продукції і продовольства становила близько 9,1%. При цьому обсяги і вартість імпорту аграрної продукції та продовольства для різних видів товарних позицій коливалися від $1000 до $351,6 млн.
У структурі імпорту аграрної продукції найбільшу питому вагу займали такі товарні позиції, як «риба морожена» (7%), «тютюнова сировина; тютюнові відходи» (5%), «насіння соняшнику» (5%), «інші харчові продукти» (5%), «спирт етиловий, неденатурований, менш 80 об.%» (4%), «продукти для годівлі тварин» (4%), «цитрусові» (4%), «олія пальмова» (3%), «банани та плантайни» (3%), «кукурудза» (3%) та інша продукція (57%). Варто зробити окреме пояснення до товарних позицій «насіння соняшнику» і «кукурудза». Вони включали передусім посівний матеріал високоврожайних гібридів цих двох культур (діагр. 1).
Діагр. 1. Структура імпорту основних видів аграрної продукції і продовольства до України за січень-грудень 2018 р.
Джерело: складено за даними аналізу інформації митної статистики України
Якщо аналізувати більш детально вартісну складову іншої продукції аграрного імпорту, що не увійшла до групи 10 найбільших товарних позицій, то необхідно звернути увагу, зокрема на шоколад — $132,6 млн, вина виноградні; сусло виноградне — $125,4 млн, риба свіжа або охолоджена — $107,3 млн, сири тверді і м’які — $66,8 млн, інші овочі, приготовлені чи консервовані без оцту, неморожені — $59,8 млн, хлібобулочні вироби, рисовий папір — $56,9 млн, готові соуси та продукти для їх приготування, добавки, приправи, гірчиця — $52,6 млн, свинину, обсяг якої сягав $51,9 млн, м’ясо та їстівні субпродукти птиці — $51,8 млн, пиво із солоду — $51,2 млн, кондитерські вироби з цукру без вмісту какао — $44,6 млн, соки плодів чи овочеві, незброджені, без спирту — $38,3 млн, маргарин — $37,2 млн, сало, свинячий жир і жир птиці — $36,6 млн, помідори — $37,2 млн, виноград — $31,0 млн, вироби з тіста без дріжджів; кускус — $28,7 млн.
Обсяги виробництва більшості вище перелічених видів аграрної продукції цілком можна збільшити за рахунок залучення інвестицій у розвиток вітчизняного АПК і харчової переробної промисловості, зменшивши тим самим залежність країни від їх імпорту. Адже фактичне від’ємне торговельне сальдо між імпортом та експортом окремих видів аграрної продукції торік становило близько $3,5 млрд і позитивне його значення в цілому було забезпечене за рахунок значних обсягів поставок на світові продовольчі ринки декількох їх видів — олії соняшникової, зерна кукурудзи та пшениці.
Аналіз результатів ранжування за середньою ціною імпорту 50 найбільших за вартістю видів аграрної продукції свідчить про великий потенціал розвитку її імпортозаміщення, що є економічно доцільним та вигідним для вітчизняного агробізнесу (діагр. 2).
Діагр. 2. Ранжування за найвищою середньою ціною імпорту 50 видів аграрної продукції і продовольства до України за січень-грудень 2018 р.
Джерело: складено за даними аналізу інформації митної статистики України
Насамперед варто звернути увагу на окремі товарні позиції. Зокрема, «масло вершкове», обсяг імпорту якого за минулий рік становив $7,5 млн за середньою ціною 1 т $6798,9, «м’ясо великої рогатої худоби, свіже або охолоджене», відповідно, $1,6 млн вартістю 1 т $7056,8, «баранина, козлятина», «соки, екстракти, пектини, клеї рослинні», «інші тваринні жири і масла», «жива риба» тощо.
Географічна структура імпорту
Аналіз структури імпорту аграрної продукції і продовольства в розрізі окремих країн світу показав, що найбільшу питому вагу займала товарна позиція «цитрусові» з Туреччини — $121,2 млн, «олія пальмова» з Індонезії, вартість якої сягала $120,8 млн, «риба свіжа або охолоджена» з Норвегії — $93,5 млн, «насіння соняшнику» з Туреччини — $87,6 млн, «риба морожена» з Ісландії — $82,3 млн, «насіння соняшнику» з США — $74,8 млн, «банани та плантайни» з Еквадору — $69,0 млн, «продукти для годівлі тварин» з Польщі — $58,1 млн, «риба морожена» з США — $58,0 млн, «риба морожена» з Норвегії — $53,0 млн, «шоколад» із Польщі — $48,7 млн, «тютюнова сировина; тютюнові відходи» з Бразилії — $48,7 млн та товарні позиції з інших країн світу вартістю менш як $48,0 млн.
Загалом аграрний імпорт займає порівняно незначну частку в структурі зовнішньоекономічного товарообігу. Проте за умов ефективного використання наявних можливостей заміщення за рахунок розвитку власного виробництва окремих товарних позицій його частка може бути зменшена без суттєвих втрат для продовольчої безпеки країни.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. економ. наук, старший науковий
співробітник лабораторії біоадаптивних технологій в АПВ
Інституту сільського господарства Степу НААН,
сільськогосподарський експерт-дорадник з питань
економічних та управління підприємствами
