Пандемія загострила давні проблеми світового ринку продовольства
Населення більшості країн світу й далі зростає, що, відповідно, підвищує попит на різні види продовольчої продукції. Однак пандемія коронавірусу, яка охопила весь світ цього року, загострила традиційні проблеми — бідність і нерівність населення планети в можливостях щодо отримання якісної та доступної за ціною продовольчої продукції сільського господарства. Загалом нині майже 2 млрд людей в усьому світі потерпають від низького рівня розв’язання проблеми продовольчої безпеки, що актуалізує її на міжнародному рівні (табл. 1).
Таблиця 1. Стан продовольчої безпеки у світі (дані за 2019 рік)
Джерело: FAO
Тому на багатьох країнах, які є потужними виробникам та експортерами аграрної продукції, сьогодні лежить відповідальність за підтримання міжнародної продовольчої безпеки. Якщо комплексно аналізувати цю проблему з урахуванням тенденцій зростання населення, рівня споживання продовольства та виробничих можливостей глобальної агропродовольчої системи за останні 20 років, то ситуація поки що більш менш контрольована. Однак темпи зростання населення світу вже наблизилися до аналогічних темпів підвищення середньої врожайності вирощування пшениці, яка є однією з трьох стратегічних продовольчих культур людства. Також продовольче використання пшениці на одну особу перебуває на одному і тому самому рівні (табл. 2). Водночас за аналізований період відбулося абсолютне зростання внутрішнього використання пшениці в середньому на 28% (табл. 3).
Таблиця 2. Глобальні показники розвитку світової агропродовольчої системи
Джерело: FAO
Якщо нинішня динаміка росту населення збережеться, то в наступні 20 років продуктивність сільського господарства має зрости щонайменше на 30%, щоб зберегти сучасний рівень продовольчого забезпечення населення світу. Адже резерв збільшення виробництва сільськогосподарської продукції шляхом нарощування посівних площ об’єктивно обмежений. Відтак шляхом виходу з майбутніх продовольчих криз є тільки зростання продуктивності сільського господарства на засадах сталого розвитку та вуглецевої нейтральності.
Таблиця 3. Глобальний баланс пшениці
Джерело: FAO
Як свідчить аналіз глобального балансу пшениці, внутрішнє споживання зерна за вказаний період досить суттєво зросло у світі з 590,7 млн тонн до 757,6 млн тонн. Також збільшилися обсяги торгівлі пшеницею на світових ринках, що є підтвердженням глобальної тенденції зростання попиту на продовольчі товари внаслідок підвищення купівельної спроможності й чисельності населення. Особливо це стосується країни Південно-Східної Азії, де відбувається стійке економічне зростання.
Резерви зростання продуктивності глобального сільського господарства
Як показує аналіз даних світового виробництва зерна пшениці, її вирощують у 124 країнах. Продуктивність вирощування пшениці суттєво варіює.
За даними проведених досліджень і статистичного ранжування країн за показником середньої врожайності пшениці у 2018 році було виділено п’ять груп.
У першу групу (до 2,40 т/га) ввійшли 46 країн із найнижчою врожайністю вирощування пшениці, — 15,6% всієї питомої ваги посівних площ у світі та 7,4% у валовому її виробництві (табл. 4).
Таблиця 4. Групування країн світу за рівнем продуктивності вирощування пшениці у 2018 році
Джерело: Розраховано за даними аналізу інформації FAO
Середня врожайність по цій групі країн — 1,72 т/га. Лідером у цій групі є Уругвай, де середня врожайність — 2,37 т/га.
Другу групу формують 51 країна світу, де інтервал урожайності вирощування пшениці варіює від 2,40 до 4,40 т/га. У середньому по групі вона становить 3,13 т/га. У цій групі також і Україна з показником 3,72 т/га, а лідером є Словенія — 4,38 т/га. На цю групу країн припадає майже половина обсягу світового виробництва зерна пшениці — 48 та 55,8% усіх площ посіву під цією сільськогосподарською культурою.
Наступною є група 18 країн із середньою врожайністю вирощування пшениці на рівні від 4,40 до 6,40 т/га. Ці країни на 23,7% загальносвітової площі посіву виробляють 35% зерна, що свідчить про досить високу продуктивність їх сільського господарства. Середня врожайність пшениці по цій групі — 5,37 т/га, а лідером є Данія — 6,23 т/га.
Групу ефективних і суперефективних із вирощування пшениці формують, відповідно, 5 і 4 країни світу. Урожайність на рівні від 6,40 до 8,40 т/га отримують у Єгипті, Франції, Німеччині, Саудівській Аравії та Великій Британії. Лідером у цій групі є Велика Британія, де середня врожайність пшениці досягла 7,75 т/га.
Таблиця 5. Резерви підвищення глобальної продуктивності виробництва пшениці
Джерело: Розраховано за даними аналізу інформації FAO
У групі суперефективних країн із вирощування пшениці середня її врожайність — 8,64 т/га. Зокрема, у Новій Зеландії — 8,96 т/га, Нідерландах — 8,82, Ірландії — 8,74 та Бельгії — 8,44 т/га. У цілому світі середня врожайність вирощування пшениці не перевищує 3,63 т/га. Перехід багатьох країн світу на сучасні інноваційні технології вирощування пшениці, які застосовують у вказаній групі ефективних і суперефективних країн, дозволить не лише позбутися проблеми глобальної продовольчої безпеки, а й адаптуватися до можливих негативних наслідків кліматичних змін, які теж треба враховувати.
Загалом за нашими експертними підрахунками за підвищення глобальної продуктивності виробництва пшениці з 4 до 6 т/га виробництво може збільшитися від 954 млн до 1,4 млрд тонн (табл. 5). З тим важлива роль належить країнам — провідним світовим виробникам пшениці (рис.). Це дозволить розв’язати глобальну проблему продовольчої безпеки зростання світу.
Рис. Провідні країни виробництва пшениці — гаранти світової продовольчої безпеки
Джерело: Розраховано за даними аналізу інформації FAO
Ю. В. КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, ІСГС НААН, експерт-дорадник
з аудиту, економіки та керування підприємством
