Глобальне виробництво і торгівля: оцінка та прогнози
Кукурудза як зернова культура завдяки універсальному використанню й далі зберігає на світовому агропродовольчому ринку провідні позиції. Її глобальне виробництво нині перевищує аналогічне за обсягами виробництво рису та пшениці. Сьогодні кукурудза є основним харчовим продуктом для багатьох людей в Африці та Південній Америці. Крім того, вона також використовується в усьому світі як високопоживна кормова культура для худоби й птиці, а також є важливою сировиною для виробництва біоетанолу та цінним компонентом у харчовій промисловості.
Глобальними лідерами з виробництва кукурудзи у світі є США — 383,94 млн тонн та Китай — 272,55 млн тонн. Також потужними виробниками кукурудзи є Бразилія — 87,06 млн тонн, країни ЄС — 72,67 млн тонн та Аргентина — 60,50 млн тонн (рис. 1).
Рис. 1. Основні провідні виробники кукурудзи у світі в маркетинговому сезоні — 2022/23
Джерело. За даними досліджень і аналізу інформації FAO–AMIS
У світовій торгівлі кукурудзою провідні позиції на ринку нині тримають США, Бразилія, Аргентина й Україна. Зокрема, за прогнозами США експортують близько 60,92 млн тонн зерна, Бразилія майже 40 млн тонн, а Аргентина 35,80 млн тонн (рис. 2).
Рис. 2. Світова торгівля кукурудзою в маркетинговому сезоні — 2022/23
Джерело. За даними досліджень і аналізу інформації FAO–AMIS
Оцінки щодо експорту із України нині є досить обережними — від 15 млн тонн до 17 млн тонн. Загалом у світі, за даними досліджень та аналізу інформації FAO–AMIS, прогнозоване виробництво кукурудзи на зерно в поточному маркетинговому сезоні становитиме 1182,08 млн тонн, а весь обсяг міжнародної торгівлі може очікувано зрости до 180,69 млн тонн (табл. 1).
Таблиця 1. Світовий ринок зерна кукурудзи (млн тонн)
Джерело. За даними досліджень і аналізу інформації FAO–AMIS
Постковідне відновлення глобальної економіки та зростання населення світу й далі тиснутиме на ринок кукурудзи, що, з одного боку, стимулюватиме збільшення попиту на неї та її виробництва, а з іншого — утримуватиме ціни на порівняно вищому рівні, ніж це спостерігалося за попереднє десятиліття. Тому в найближчій перспективі кукурудза зберігатиме позиції однієї з провідних зернових культур світу, яка виступатиме гарантом продовольчої безпеки та матиме підвищений попит.
Внутрішній ринок і зовнішня кон’юнктура: складна взаємодія
Ситуація на внутрішньому ринку кукурудзи лишається ще досить непередбачуваною. Окремі прогнози експертів указують на можливе його виробництво в межах 26 млн тонн. У процесі збирання все буде залежати від кліматичних умов і логістичних можливостей (табл. 2).
Таблиця 2. Внутрішній ринок пшениці (млн тонн)
Джерело. За даними досліджень і аналізу інформації FAO–AMIS
Проте з огляду на проблеми зі збутом урожаю попереднього року початкові запаси зерна кукурудзи в прогнозованому маркетинговому сезоні — 2022/23 становитимуть майже 15,36 млн тонн. Внутрішнє використання лишиться майже без змін, а кінцеві запаси становитимуть близько 17,8 млн тонн.
Також з урахуванням труднощів із логістикою та низьких внутрішніх цін на зерно цю проблему варто комплексно розв’язувати як за допомогою збільшення та розширення потужностей внутрішньої переробки на підприємствах харчової промисловості, так і через відновлення молочного скотарства.
Цінова кон’юнктура, яку не варто недооцінювати
Внутрішні ціни на кукурудзу є досить низькими, бо головна проблема з логістикою не дозволяє повною мірою вийти вітчизняній аграрній продукції на світовий ринок. Звідси додаткові витрати на не лише на логістику, а й зберігання, що передусім відбивається безпосередньо на додаткових витратах та ціні реалізації для агробізнесу. Нині на світовому аграрному ринку глобальна ціна на зерно кукурудзи ще досить високою — близько 250 доларів за тонну станом на початок вересня 2022 року, що за нинішнім курсом становить майже 10 тис. гривень, тоді як фактично в аграріїв її купують від 3500 до 4800 грн. Зрозуміло, це значно нижче, ніж на світових біржах, а відтак цього маркетингового сезону багато фермерів можуть навіть і не вийти на поріг беззбитковості виробництва. Це, якщо не врахувати додаткові витрати на доробку і досушування, бо з ними будуть досить суттєві збитки (рис. 3).
Рис. 3. Глобальна волативність цін на зерно кукурудзи у 2000–2022 роках (зелений тренд — біржа США, червоний — Аргентини).
Джерело. За даними досліджень і аналізу інформації FAO–AMIS
У будь–якому разі агробізнес об’єктивно сьогодні не спроможний вплинути на ціну продукції, а може тільки адаптуватися до несприятливої ринкової кон’юнктури. Насамперед потрібно адаптувати стратегію розвитку агробізнесу та диверсифікувати напрямки використання та збуту зерна кукурудзи з метою зменшити залежність від сировинного експорту та спробувати замкнуте виробництво, наприклад, молочне скотарство. Є багато інших варіантів розвитку, які потрібно прораховувати й оцінювати з боку ризикованості й інших підходів стратегічного прогнозування.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, завідувач сектору
економічних досліджень та аналізу науково–інноваційного
потенціалу ІСГС НААН, експерт–дорадник з аудиту,
економіки та управління підприємством
