Глобальна кон’юнктура ринку мінеральних добрив
У світі найпоширенішими є три види мінеральних добрив — азотні, фосфорні та калійні. Азотні мінеральні добрива сприяють посиленому росту рослин. Фосфорні, пришвидшують обмінні процеси в клітинах рослин і сприяють швидшому переходу від цвітіння до плодоношення. Калійні добрива насамперед потрібні для підтримання стабільного водного балансу в рослинах.
За даними аналізу останнього звіту IFA (Міжнародної асоціації виробників мінеральних добрив), на основних міжнародних ринках добрив 2023 року та в першій половині 2024 року спостерігалася стабілізація, незважаючи на глобальні проблеми в ланцюгах постачань на товарних ринках. Водночас добрива значно залежать від різного виду глобальних ризиків і нестабільності, які пов’язані з геополітичними конфліктами, економічними кризами та кліматичними змінами. Макроекономічні чинники дуже впливові, оскільки інфляція та високі відсоткові ставки зменшили спроможність запозичувати як виробників, так і споживачів мінеральних добрив у багатьох країнах світу. Однак у першому півріччі 2024 року доступність для споживачів мінеральних добрив значно покращилася проти попередніх періодів. Ця тенденція сприяла відновленню споживання добрив 2023 фінансового року після двох років спаду, що особливо відчутно для фосфорних і калійних добрив.
Якщо аналізувати світове сільське господарство за рівнем інтенсивності використання мінеральних добрив, то лідерами з унесення азотних добрив є такі країни, як Єгипет, Туркменістан, Китай, Узбекистан, Ірландія, Бангладеш, Корея, Кувейт, В’єтнам, Суринам, Коста-Ріка, Норвегія, Чехія, ОАЕ, Пакистан, Велика Британія й Оман (табл. 1).
Таблиця 1. Ранжування окремих країн за максимальним рівнем використання азотних добрив у сільському господарстві
Джерело. Визначено за даними аналізу інформації FAOSTAT
На світовому ринку основне виробництво й експорт мінеральних добрив сконцентровано в невеликій кількості країн. П’ять-шість країн / регіонів є найбільшими їх експортерами. Загалом Китай, СНД, ЄС, США, Індія та Канада виробляють близько 60% мінеральних добрив у світі. 2023 року глобальні поставки всіх видів мінеральних добрив збільшились, за винятком калійних добрив. Обсяги виробництва азоту стабілізувалися й досягли рекордних рівнів 2023 року, тоді як виробництво фосфорних і калійних добрив частково відновилося після складних подій 2022 року. За оцінками експертів IFA, світове виробництво аміаку досягло 185,6 млн тонн 2023 року, що на 2% більше, ніж 2022 року. Загалом виробництво азотних добрив зросло до 195,5 млн тонн 2023 року, що на 6% більше, ніж 2022-го (табл. 2).
Таблиця 2. Світове виробництво мінеральних добрив, млн тонн
Джерело. За даними аналізу інформації IFA
Світова ціна на азотні добрива переважно залежить від головної компоненти у їх виробництві — природного газу. Витрати на цю складову можуть становити близько 70–80% загального обсягу собівартості виробництва азотних добрив і залежать від технології та інших чинників. Чим дорожчий природний газ, тим вища ціна на азотні добрива. Вартість фосфорних і калійних добрив, своєю чергою, залежить від собівартості видобутку руди та логістичних витрат.
Різке підвищення цін на природний газ у середині 2021 року, особливо у ЄС, призвело до скорочення виробництва аміаку, що є важливим складовим елементом азотних добрив. Підвищення цін на вугілля в Китаї також призвело до дефіциту споживання електроенергії, внаслідок чого деякі заводи з випуску добрив скоротили виробництво. У результаті Китай запровадив квоту на експорт добрив, особливо фосфорних. Припинення експорту добрив Китаєм значно скоротило їх постачання на світовий ринок і вплинуло на підвищення їх ціни.
Незважаючи на те, що глобальна ситуація на ринках ресурсів демонструє кращу доступність добрив, світові ціни на них є ще досить високими для аграріїв по всьому світу через валютні коливання, транспортні витрати та мита. У багатьох країнах фермери мають державну підтримку для закупівлі добрив, зокрема з міркувань продовольчої безпеки. Ця підтримка може мати різні форми, зокрема субсидовані ціни, роздавання безплатно добрив або обмеження експорту добрив для стримування підвищення внутрішніх цін.
У середньо- та довгій перспективі попит на добрива матиме стійку тенденцію росту в країнах із низьким рівнем доходу. Водночас у країнах із високим рівнем доходу споживання добрив знижуватиметься, оскільки підвищується ефективність їх застосування. Разом із тим збільшення населення планети підвищує потреби у харчових продуктах. Через обмеженість у світі земель сільськогосподарського призначення людству потрібно збільшити продуктивність продовольчих систем. Найефективніший для цього спосіб полягає в оптимізації використання мінеральних добрив.
Вітчизняний ринок мінеральних добрив
Ринок мінеральних добрив є одним із найбільш ємкісних як за обсягами постачання, так і за їх вартістю. Проте останніми роками використання мінеральних добрив у сільському господарстві суттєво зменшилося. Якщо 2021 року загальний обсяг унесених мінеральних добрив становив 2876,6 тис. тонн, що було найкращим показником після 2000 року, то 2022-го він скоротився до 2079,4 тис. тонн і 2023 року — до 1739,1 тис. тонн (табл. 3).
Таблиця 3. Стан використання мінеральних добрив у вітчизняному сільському господарстві
Джерело. За даними ДССУ
З тим частка площ, оброблених мінеральними добривами, до загальної площі сільськогосподарських угідь 2023 року знизилася до 55,3%. Високі ціни та проблеми з логістикою негативно вплинули на рівень використання мінеральних добрив, що матиме далекі наслідки для виробництва аграрної продукції.
По азотних добривах внутрішній ринок до останнього часу в основному був збалансований. Однак за калійними та фосфорними добривами є певний дефіцит на ринку, який не покриває власне виробництво.
Основна проблема нині полягає в суттєвому скороченні виробництва мінеральних добрив вітчизняними підприємствами хімічної промисловості та збільшення їх імпорту. І якщо раніше критична залежність від імпорту була здебільшого по фосфорних і калійних добривах, то нині вона торкнулася і азотних добрив (табл. 4).
Таблиця 4. Імпорт / експорт мінеральних добрив та основних хімічних компонентів для їх виробництва 2023 року
Джерело. За даними митної статистики
Торік було імпортовано добрив із 2–3 поживними елементами N, P, K на суму 588,78 млн доларів, добрив мінеральних або хімічних, азотних на суму 550,291 млн доларів та решту фосфорних і калійних добрив на суму в майже 90,9 млн доларів. Саме збільшення імпорту та курсові валютні коливання вплинули на підвищення внутрішніх цін на основні види мінеральних добрив.
За даними аналізу інформації спеціалізованого вебпорталу хімічної промисловості обсяги виробництва азотних добрив у першому півріччі 2024 року помітно скоротилися проти минулого року. Причини падіння, згідно з офіційною заявою виробників, — обмеження енергопостачання та значний імпорт азотних добрив.
Заводи азотного хімічного холдингу OSTCHEM (об’єднує підприємства азотного бізнесу Group DF) виготовили 918,5 тис. тонн мінеральних добрив за підсумками І півріччя 2024 року. Обсяги виробництва знизилися на 4,3%, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року (959,7 тис. тонн). Черкаський «Азот» у першому півріччі випустив 717,8 тис. тонн продукції, лишаючись найбільшим вітчизняним виробником мінеральних добрив. Компанія «Рівнеазот» зберігала обсяги виробництва на торішньому рівні, випустивши 200,7 тис. тонн продукції.
_______________________
Саме значний обсяг імпорту азотних добрив спричинив падіння внутрішнього виробництва найбільш запитуваних в Україні добрив — аміачної селітри та карбаміду
_______________________
Експерти вважають, що саме значний обсяг імпорту азотних добрив спричинив падіння внутрішнього виробництва найбільш запитуваних в Україні добрив — аміачної селітри та карбаміду. Зокрема, обсяг виробництва аміачної селітри заводами OSTCHEM знизився на 9%, як порівняти з аналогічним періодом минулого року, з 398,7 до 362,9 тис. тонн. Неконтрольований імпорт також спровокував зниження на 10,8% виробництва карбаміду, внаслідок чого обсяги виробництва впали з 205,9 до 183,6 тис. тонн. У той самий час OSTCHEM значно посилив свої позиції на ринку карбамідо-аміачних сумішей (КАС). За підсумками першого півріччя виробництво КАС на заводах OSTCHEM збільшилось на 11,4% — з 277,7 до 309,2 тис. тонн. Причина — висока популярність і підвищення споживання КАС, а також переваги продукції вітчизняних виробників.
З метою забезпечення відновлення попиту нині працюють нові майданчики з виробництва КАС на черкаському «Азоті» (потужність 1 млн тонн на рік) та на «Рівнеазоті» (потужність 300 тис. тонн на рік). Варто зазначити, що загальний обсяг імпорту азотних добрив у першому півріччі 2024 року становив 1,298 млн тонн. З тим імпорт аміачної селітри — 176,6 тис. тонн, карбаміду — 311,3 тис. тонн, NPK — 108,5 тис. тонн, сульфату — 159,8 тис. тонн, NP — 77,71 тис. тонн, КАС — 50,8 тис. тонн.
У перспективі відновлення потужностей вітчизняних хімічних підприємств дозволить стабілізувати ситуацію на внутрішньому ринку та зменшити цінові коливання. З іншого боку, впровадження в аграрному секторі інноваційних технологій потребує мінеральних добрив наступного покоління, які виробляють здебільшого у ЄС. Вітчизняні компанії теж почали випускати подібні мікродобрива, КАС, спеціальні суміші, органо-мінеральну продукцію. Тому вітчизняна хімічна галузь має адаптуватися до цих змін і розширювати асортимент добрив.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, завідувач
сектору економічних досліджень та аналізу
науково-інноваційного потенціалу ІСГС НААН,
експерт-дорадник з аудиту, економіки та
управління підприємством
