У пошуках джерел

/ Економічний гектар / Вівторок, 02 березня 2010 15:56
Аліса КОНИК, журналіст

Торік суттєво скоротилися обсяги кредитування аграрної промисловості більш ніж утричі. За оцінками експертів ринку, вони можуть скорочуватись і надалі. Поки кредитування не відновилося, аграрії обирають один із двох шляхів - економлять або залучають інвесторів.

Кредитів поменшало
До 2009 року обсяги кредитних коштів, які банківський сектор надавав аграріям, зростав.
Так, в 2008 році підприємства агропромислового комплексу залучили в 1,5 рази більше кредитів, ніж у 2007-му - 17,292 млрд грн.
Торік сума залучених аграріями кредитів скоротилася в кілька разів, відмічають аналітики ринку.
«Якщо у 2008 році банки надали сільгоспвиробникам майже 17,3 млрд грн кредитів, зокрема 11,4 пільгових, то у 2009 загальна сума залучених у галузь кредитних коштів становила 5,8 млрд грн», - розповідає заступник директора асоціації «Українська аграрна конфедерація» Олександр ЯРОСЛАВСЬКИЙ.  
Банки припинили кредитувати реальний сектор у всьому світі, не тільки в Україні. Наразі кредитувати реальний сектор економіки банкам не вигідно, наголошує Сергій Феофілов. У минулому році кредитні ставки також були досить високі, подекуди досягали 39% річних. Із залучених кредитних коштів у 2009 пролонговано в 2009 році 3,1. 
На думку пана Ярославського, зменшення кредитування агропромислового сектору у 2009 році, крім загальних проблем банківського сектору та підвищення ставок кредитування, пов`язано з тим, що у державному бюджеті не було коштів для компенсації банкам пільгового кредитування. 
Звичайно, не останню роль у скороченні кредитування АПК зіграла і світова фінансова криза, яка зачепила усі галузі економіки країни, а банківську сферу однією з перших.
Наслідки такого скорочення обсягів аграрного кредитування проявлятимуться і у 2010 році, адже період обороту капіталу у сільськогосподарській промисловості складає приблизно 1 рік, відмічають аналітики ринку.
Експерти очікують зменшення кредитування і в поточному році, проте ще не знають на скільки. «Розмір кредитування може скоротитися, але важко спрогнозувати конкретні цифри, так як невідомо як буде працювати механізм компенсації відсоткових ставок із боку держави», - відмічає фінансовий аналітик інвестиційної компанії «Аструм» Дмитро Ушенко.
 «Тут основна проблема в банках, котрі об`єктивно не можуть поновити активне кредитування бізнесу раніше 2011 року», - вважає фінансовий експерт «Синком Капітал» Андрій Патіота.
З початку року банки наддали сільгоспвиробникам приблизно 160 млн. грн. кредитів, якщо така динаміка буде продовжуватись і надалі, то за 2010 рік кредитів видадуть ще менше, ніж у минулому році, відмічає голова аналітичної групи Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа.
За словами Дмитра Ушенка, сьогодніу банків немає стимулів кредитувати реальний сектор череззначні ризики та наявність достатньо великих доходностей на борговому та грошовому ринках.
А ось потреба у кредитних лініях для агропромислових підприємств була і залишається дуже високою. Згідно з експертними оцінками сільське господарство для нормального функціонування потребує від 10 до 25 млрд. грн. кредитних коштів.
У поточному році аграріям знадобиться щонайменше 15 млрд. гривень кредитів, вважає директор консалтингової компанії «Украгроконсалт» Сергій Феофілов.
«У цьому році ми оцінуємо загальну вартість посівної кампанії приблизно в 24 млрд. грн. Із них 12-13 млрд. грн. повинно бути забезпечено за рахунок продажу попереднього врожаю.Решта, а це приблизно 11-12 млрд. грн. – залучені засоби. Десь 1,5-2 млрд. грн. це різноманітна держ підтримка. Перш за все це форвардні закупівлі, дотації на гектар посівів та інші джерела держпідтримки» -, пояснює Дмитро Ушенко. Ми оцінюємо потребу в кредитах приблизно на рівні 10 млрд. грн., резюмує експерт.
Аграрний бізнес залишається доволі ризиковим сектором як для кредитування, так і для інвестування. Зважаючи на високоризиковість аграрного виробництва ставки за кредитами в оборотний капітал аграріїв повинні бути на 3-6% вище, ніж при кредитуванні інших секторів, відмічають аналітики ринку. Ставки по кредитам в цьому році очікуються на рівні 30% у гривні, прогнозує Дмитро Ушенко. Згідно інформації міністерства аграрної політики, зараз кредити сільгоспвиробникам видаються під 20-37%. 
За офіційними даними Міністерства аграрної політики, на весняну посівну аграрії вже зайняли в борг майже 160 млн. грн. Серед залучених кредитів 148,5 – короткострокові, 8,6 середньострокові кредити і лише 0,1 млн. – кредити довгострокові. Потреба у кредитних коштах оцінюється Міністерством на рівні 12 млрд. гривень.
По оцінками Міністерства на сьогоднішній день аграрії забезпечені необхідними коштами приблизно на половину. Наразі Мінагрополітики проводить переговори с банками щодо активізації кредитування аграріїв. Очікується, що банки зможуть надати приблизно 5 млрд. гривень кредитних коштів на весняну посівну кампанію. Сьогодні банки прискіпливі, вони кредитують лише найбільш надійних позичальників, відмічає Сергій Феофілов.
Загалом майже 90% кредитів, які надаються агропромисловим підприємствам – короткострокові. Вони направлені на поповнення оборотного капіталу підприємств – в першу чергу на посівні кампанії. Олександр Ярославський вважає, що цьогоріч аграрії намагатимуться обходитись власними силами та грошами. «Все це виллється в економію. Десь, наприклад, буде внесено менше добрив, десь скоротять кількість технологічних операцій Така економія може вплинути на урожайність», - відмічає пан Ярославський.
На думку Сергія Феофілова, для пожвавлення кредитування як раз зараз керівництво держави могло би допомогти аграріями з пошуком нових ринків збуту. Банки зрозуміють, що для продуктів українського виробництва є ринки збуту і що вихід на ці нові ринки підтримується державою. Коли продукцію є де продати, аграрна промисловість виглядає менш ризикованою для кредитодавців, говорить експерт
Андрій Патіота вважає, що єдиний момент, який міг би утримати на сьогоднішньому рівні, або трохи збільшити кредитування агросектору – це рішення Кабінету Міністрів, Національного банку або парламенту в адміністративному порядку змусити банківські установи допомагати аграріям.

Скасування пільгового кредитування
Погіршала ситуацію з аграрними кредитами і держава. На початку грудня минулого року Конституційний суд України звільнив банки від зобов’язань пролонговувати кредити сільгоспвиробникам не менше ніж на один рік, якщо ці банківські установи мають намір отримати або вже отримали рефінансування НБУ. Ці механізми були закріплені у Законі "Про внесення змін до деяких законів з протидії негативним наслідкам впливу світової кризи на розвиток агропромислового комплексу", який Конституційний суд визнав неконституційним.
Цей закон був прийнятий ще в лютому 2009 і зобов'язував банки зберігати ставки пролонгованих кредитів, забороняв банкам переоцінювати вартість застав і стягувати комісію за реструктуризацію кредитних позик. 
Порушення перерахованних умов Національний банк розцінював як порушення договору рефінансування між регулятором і банком. Згідно скасованого документа, навіть якщо банк не потребував грошей Національного банку, він все одно повинен був запропонувати аграріям реструктуризацію.
На думку аналітиків аграрного ринку, скасування пільгового кредитування сільськогосподарських підприємств хоча і вдаритьпо ринку, проте, не критично.
«Скасування обов’язкового пролонгування кредитів не означає, що усі кредитори одразу ж почнуть вимагати повернути надані кредити. Ті кредити, що видавались під технічну базу підприємств, не вигідно вилучати та розпродавати. Технічна база швидко застаріває», - коментує аналітик інвестиційної компанії «Драгон Кепітал» Тамара Левченко.
На думку пані Левченко, банки будуть добровільно пролонговувати такі кредити.
Частково замінити пільгове кредитування голова Кабінету Міністрів Юлія Тимошенко запропонувала Національному аграрному банку. Цей банк зможе впроваджувати спеціальні процедури для формування ліквідності. Аграрний банк забезпечуватиме сільськогосподарські підприємства кредитами без застави з максимальним відсотком у 5% річних і на термін не менш ніж 7-10 років.  
«У позаминулому році аграрії взяли 17 млрд. гривень кредитних коштів при звичайних умовах, тільки з компенсацією. Якщо будуть видавати кредити під 5%, як збиралась робити Юлія Тимошенко, то буде видано приблизно 30-40 млрд. гривень», - коментує Володимир Лапа.
«Взагалі, ця ідея виглядає привабливою, проте не зрозуміло як це буде реалізовано. Немає бази відділень, а також немає грошової бази. Тим більше, що перш, ніж така установа почне працювати пройде десь три роки», - пояснює Володимир Лапа.

У пошуці
Не дивлячись на проблеми з кредитною підтримкою, яка виникла на фоні Світової фінансової кризи, у 2009 році аграрна промисловість залишалась чи не єдиною галуззю української економіки, яка демонструвала стабільний приріст. Потенційні інвестори із зацікавленням дивляться на сільськогосподарський ринок України, так само як і самі аграрії. «Інший спосіб, окрім кредитів, залучити гроші в агробізнес – розміщатися на біржі, шукати прямих інвесторів», - каже Тамара Левченко.
Зокрема, у середині жовтня минулого року компанія Sintal Agriculture залучила 13 млн. доларів. У процесі розміщення акцій. У середині листопада холдинг «Агротон» провів розміщення своїх акцій на суму 42 млн. доларів. Низка інших агро-фірм збирається виходити на біржу найближчим часом.
На думку генерального директора компанії «Укрзернопром-АГРО» Євгена Ленга, потенційні інвестори знаходять український аграрний ринок привабливим для вкладання грошей, але наразі вони зайняли вичікувальну позицію. 
«З одного боку, закордонні інвестори зацікавленні в українському ринку, з іншого - є ряд причин, які відштовхують інвесторів від українського реального сектору. По-перше, це нестабільна політична ситуація в країні. А також очікування потенційними інвесторами другої хвилі кризи», - розповідає пан Ленг.
На жаль, на сьогодні закордонні інвестори готові купувати українські підприємства буквально за безцінь, проте наші підприємства за маленькі гроші продаватися не хочуть, вважає пан Ленг.
Аналітики аграрного ринку вважають пошук прямих інвесторів непоганим способом «дістати» живих грошей, проте як альтернативу кредитуванню його роздивлятися не поспішають. «Це може пом’якшити ситуацію в галузі, проте не замінить кредитування», - каже Сергій Феофілов.
Загалом  інвестиції в агробізнес не припинялись, вони будуть розвиватися повільно, за рахунок приватних розміщень та невеликих IPO, вважає Андрій Патіота. Серед потенційних закордонних інвесторів спостерігається певна обережність. У структурі прямих іноземних інвестицій в Україну на сільське господарство припадає лише 2,2% і ще 4,6% на харчову промисловість. А абсолютних цифрах - це менш ніж $3 млрд за весь період існування незалежної України.
«У цьому ж році шанси залучити кошти у сторонніх інвесторів мають 3-5 українських компаній», - каже експерт.  
На думку Андрія Патіоти, зараз аграріям залишається залучати гроші шляхом часткового або повного продажу бізнесу (M&A), через приватне розміщення невеликих пакетів акцій серед профільних та інституційних інвесторів (private placement), або виходу на біржу з повноцінним лістингом через IPO.

 

 18 квітня 2024
Українські виробники картоплі знову мусять знижувати ціни на свою продукцію.
Українські виробники картоплі знову мусять знижувати ціни на свою продукцію.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
Ціни на свиней забійних кондицій в Україні зміцнюються третій тиждень поспіль. Так, у ході минулих торгів котирування на ринку живця зміцнилися на 1-2 грн/кг чи у середньому на 2,2%.
Ціни на свиней забійних кондицій в Україні зміцнюються третій тиждень поспіль. Так, у ході минулих торгів котирування на ринку живця зміцнилися на 1-2 грн/кг чи у середньому на 2,2%.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
У 2024 році виробництво ріпаку в Україні може лише незначно поступитися врожаю 2023 року, склавши близько 4,3 млн тонн, що на 4% вище попередньої оцінки, проте на 7% нижче показника 2023 року.
У 2024 році виробництво ріпаку в Україні може лише незначно поступитися врожаю 2023 року, склавши близько 4,3 млн тонн, що на 4% вище попередньої оцінки, проте на 7% нижче показника 2023 року.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
Польські аграрії з організації «Польське ошукане село» у Підкарпатському воєводстві з 9-ї ранку четверга на 48 годин заблокували рух вантажівок біля ПП «Медика-Шегині» та «Корчова-Краківець» із вимогами до уряду Польщі виконати зобов'язання, зокрема, щодо надання доплат до окремих видів агропродукції.
Польські аграрії з організації «Польське ошукане село» у Підкарпатському воєводстві з 9-ї ранку четверга на 48 годин заблокували рух вантажівок біля ПП «Медика-Шегині» та «Корчова-Краківець» із вимогами до уряду Польщі виконати зобов'язання, зокрема, щодо надання доплат до окремих видів агропродукції.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
В червні поточного року має розпочатися будівництво інтермодального «сухого порту» Horonda Platform в с. Горонда Закарпатської області.
В червні поточного року має розпочатися будівництво інтермодального «сухого порту» Horonda Platform в с. Горонда Закарпатської області.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
Збитки сільського господарства через втрати ґрунтів внаслідок воєнних дій лише в Харківській області складають майже 37 мільярдів гривень.
Збитки сільського господарства через втрати ґрунтів внаслідок воєнних дій лише в Харківській області складають майже 37 мільярдів гривень.
18 квітня 2024

Please publish modules in offcanvas position.