Ігор Шилюк: «Іноземні інвестиції — це основний драйвер для розвитку економіки»

Ігор Шилюк: «Іноземні інвестиції — це основний драйвер для розвитку економіки»

/ Експертна думка / Четвер, 30 січня 2020 11:50

Одним із найбільш дискусійних та болючих у контексті зняття мораторію із продажу на землю є питання доступу до ринку іноземного капіталу. В Україні є чимало агрокомпаній, які не тільки розвиваються через залучення іноземних інвестицій, а й є у власності закордонних інвесторів. Наприклад, агрохолдинг «Сігнет», який успішно господарює з 2011 року на українських землях. Свою позицію як агровиробника з іноземним капіталом нам у ході розмови озвучив генеральний директор підприємства Ігор Шилюк.

01 02 416 417 70

 Ігор Шилюк, CEO Cygnet Agrocompany

 

Довідка

Cygnet Agrocompany — це група компаній з іноземним капіталом.

 Земельний банк: становить 29 тис. га

 Регіон діяльності: Житомирська та Вінницька області

 Напрямки діяльності: рослинництво, цукровиробництво, тваринництво, елеваторні послуги

 

 

  • Законопроект про ринок землі №2178-10 активно готується до другого читання. Яке Ваше ставлення до нього?

— Дуже добре, що наша влада вже має наміри зробити ринок сільськогосподарської землі цивілізованим, адже насправді він вже давно існує.

Якщо брати законопроект Уряду, який пройшов перше читання, то він мені набагато більше подобається, ніж той що вже зараз обговорюється. Йдеться про референдум, заборону продажу іноземцям, зменшення розміру землі в одні руки… Чим більше буде таких обмежень, тим меншу ціну отримає власник земельної ділянки. Бо такі штучні обмеження зменшать попит на землю. Чим менший попит, тим менша вартість землі.

Враховуючи те, що власниками землі є 7 млн українців, Уряд мав би відкрити земельний ринок у найбільш ліберальний спосіб, щоб вартість її була якомога вищою. Будь-які обмеження на продаж землі призведуть до зменшення попиту на неї і, відповідно, знизять її вартість в Україні.

 

  • Чи обмеження не породжуватимуть знову якісь схеми, зокрема корупційні?

— Будь-які обмеження і заборони однозначно будуть породжувати схеми і стимулювати корупцію.

 

  • На Вашу думку, чи буде і надалі розвиватись тіньовий ринок?

— Давайте з’ясуємо, що ми називаємо тіньовим ринком? Мораторій на продаж землі змушує учасників ринку використовувати інші легальні схеми придбання земельних ділянок. На сьогодні найбільш розповсюдженими є договори емфітемзису та оренди на 49 років. Це ми називаємо тіньовими схемами. Від їх використання втрачають усі. Передусім втрачає продавець землі, оскільки він не може отримати ринкову ціну за свою ділянку, позаяк мало покупців, які готові купувати за тіньовими схемами. Покупець не може оплатити ринкову вартість за ділянку, адже він не може отримати її у власність. Втрачає держава, оскільки недоотримує податки. Втрачає уся галузь, бо мораторій стримує інвестиції. Лише ліберальний, без заборон і обмежень ринок землі може побороти той тіньовий ринок, що існує сьогодні.

01 02 416 417 71

 

  • Чи є ризик засилля іноземного капіталу, якого так усі бояться, на земельному ринку?

— Я не вважаю, що це ризик. Іноземні інвестиції — це основний драйвер для розвитку економіки. Без них не може економіка України швидко розвиватись. Тому не треба боятися іноземних інвестицій, а навпаки, Уряд має створювати сприятливі умови для закордонних інвесторів. Якщо ринок відкриється, і нададуть доступ до нього іноземцям, я не думаю, що вони масово будуть сюди приходити і скуповувати землю. По-перше, земля дуже роздрібнена. Скуповувати паї по 2-3 гектари дуже складно. По-друге, наша країна є ризикованою для іноземних інвесторів. Україна — це не та країна, куди іноземні інвестори хочуть вкладати гроші.

 

  • Сігнет — це інноваційна компанія, яка постійно розвивається, інвестує у модернізацію. Я так розумію, що Ваші інвестори не бояться вкладати кошти в Україну та агровиробництво?

— Наш іноземний фонд вклав у сільське господарство України вперше у 2009 році. Ця інвестиція стала для них успішною. Але якщо Парламент України прийме дискримінаційні обмеження на придбання землі для іноземців, то це буде дуже поганим сигналом не лише для тих іноземних компаній, які вже працюють тут, але й для всіх потенційних іноземних інвесторів.

 

  • То Ваші інвестори готові до купівлі землі?

— Звичайно. Якщо ринок землі відкриється, то ми змушені будемо реагувати на це, купуючи землю. Якщо цього не робити, будемо втрачати її.

 

  • Чи не вважаєте Ви, що через обмеження купівлі-продажу землі до 2024 року основний земельний банк буде зосереджений у руках українських «великих грошей»?

— Ні, я так не думаю. Я не вірю, що олігархи масово скуплять тут великі масиви. Згідно з проектом закону, який пройшов перше читання, то першочергове право купувати землю надається тим компаніям, які працюють на цих землях, у яких уже є договори оренди.

 

  • Українські агровиробники, вважається, не мають коштів для купівлі…

— Тут математика наступна. Прибуток з 1 га приблизно 300 дол. Якщо у фермера є в обробітку 1000 га, то його прибуток становить в середньому 300 тис. дол. Я вважаю, що одразу землю будуть продавати не більш як 5% власників. Це в межах такого фермерського господарства — 50 га. Тому для такого фермера не буде проблемою купити ці земельні угіддя за ціною 2-3 тис. дол./га. Тобто фермер зможе направити 50% свого прибутку на придбання ділянки. Тим більше, що Уряд планує надавати кредитування під купівлю. Тобто для фермера, який працює ефективно, не буде проблематично купити землю. А про неефективних чому має думати держава? Вона передусім повинна думати про 7 млн людей, які мають активи, але не можуть ними скористатися.

 

  • Як щодо іноземних інвесторів?

— Наші інвестори за роки діяльності вклали вже близько 100 млн дол., і це буде дуже неправильно, що нас намагаються поставити в нерівні умови. Більше того, це неправильно і з боку держави — таке ставлення до іноземних інвесторів. Це негативно вплине на залучення інвестицій у країну. І йдеться не тільки про агровиробництво, а й про інші сектори. Тому що це означає, що держава не турбується про іноземних інвесторів, які вже проінвестували і багато років тут працюють. Мало того, встановлює дискримінаційні умови по відношенню до компаній з іноземним капіталом, які вже давно працюють, і інвестували мільярди доларів у розвиток. А згідно з програмою нашого Уряду, планується залучення 50 млрд доларів іноземних інвестицій за п’ять років. Із відкриттям ринку землі можна було б залучати десь по 5 млрд дол. щороку. Але обмеження доступу іноземних інвестицій до ринку швидше за все зробить цей план неможливим.

Відкрити ринок землі так, щоб це всім подобалось, — неможливо. Будь-яка реформа завжди має як прихильників, так і противників, тому держава повинна визначитись, що найперше потрібно їй. Бо ідея із референдумом виглядає так, що держава хоче перекласти відповідальність на людей. Чому власники самостійно не можуть вирішити — продавати їм землю чи ні? Можливо, варто провести референдум щодо продажу земель державної власності. Це більш логічно.

 

  • Конкуренція між фермерами та агрохолдингами посилиться?

— Для нас, у принципі, основний конкурент — це місцеві фермери, тому що вони місцеві, більш гнучкі у прийнятті рішень. Ми маємо низку програм соціальної відповідальності, які націлені на те, щоб підвищити лояльність власників землі до нашої компанії.

 

  • Після відкриття ринку землі не плануєте скорочувати соціальну підтримку сіл?

— У нас 10 тис. власників земельних ділянок, і однозначно всі не продаватимуть свої наділи. Тому орендні відносини будуть завжди. І відповідно, я не вважаю, що ці програми мають скорочуватись.

 

  • Наступних п’ять років для Сігнет: як Ви бачите розвиток компанії? Що плануєте?

— У наступні 5 років ми бачимо перед собою два основних виклики: те, що зменшується прибутковість, зростає вартість оренди, зарплати, інші витрати, при тому, що ціни на зерно не підвищуються. Зняття мораторію внесе корективи в стратегію, але треба дочекатися, який буде фінальний закон. Адже це змінюватиме правила гри на цьому ринку. Відповідно, доведеться також перебудовувати свої підходи у земельних відносинах. Ми думаємо про переробку, є певні ідеї, про які зараз я не готовий говорити відкрито. Також будуємо ще один елеватор. Це ще один інвестиційний проект та продовження нашої стратегії.

 

Розмовляла Тетяна Тимошенко

 

 23 квітня 2024
До 30 квітня 2025 року побутові споживачі газу, які є клієнтами ТОВ «Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"», сплачуватимуть за «блакитне паливо» 7,96 грн за кубометр.
До 30 квітня 2025 року побутові споживачі газу, які є клієнтами ТОВ «Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"», сплачуватимуть за «блакитне паливо» 7,96 грн за кубометр.
23 квітня 2024
 23 квітня 2024
Європарламент на своєму пленарному засіданні в Страсбурзі підтримав у першому читанні продовження тимчасових заходів з лібералізації торгівлі для України з одночасним захистом фермерів ЄС.
Європарламент на своєму пленарному засіданні в Страсбурзі підтримав у першому читанні продовження тимчасових заходів з лібералізації торгівлі для України з одночасним захистом фермерів ЄС.
23 квітня 2024
 23 квітня 2024
Аграрії Сумщини, станом на 18 квітня, посіяли ранніх ярих зернових та зернобобових культур на площі 50,1 тис. га, що становить 83,2% до плану.
Аграрії Сумщини, станом на 18 квітня, посіяли ранніх ярих зернових та зернобобових культур на площі 50,1 тис. га, що становить 83,2% до плану.
23 квітня 2024
 23 квітня 2024
Минулого року AMAZONE представила ринку лінійку сівалок точного моделями Precea 9000-TCC і 12000-TCC з робочою шириною 9 і 12 м. Однак вже цього року команда AMAZONE презентує українським фермерам нову 24-рядну модель PRECEA-TCC, яка ідеально підходить для сівби просапних культур, зокрема цукрових буряків, ріпаку, сої з міжряддям 45 і 50 см.
Минулого року AMAZONE представила ринку лінійку сівалок точного моделями Precea 9000-TCC і 12000-TCC з робочою шириною 9 і 12 м. Однак вже цього року команда AMAZONE презентує українським фермерам нову 24-рядну модель PRECEA-TCC, яка ідеально підходить для сівби просапних культур, зокрема цукрових буряків, ріпаку, сої з міжряддям 45 і 50 см.
23 квітня 2024
 23 квітня 2024
Ставки фрахту на перевезення зерна костерами з дунайських портів минулого тижня продовжили знижуватися. У глибоководних портах Одеси також спостерігалося послаблення ставок для хендісайзів та панамаксів.
Ставки фрахту на перевезення зерна костерами з дунайських портів минулого тижня продовжили знижуватися. У глибоководних портах Одеси також спостерігалося послаблення ставок для хендісайзів та панамаксів.
23 квітня 2024
 23 квітня 2024
Вже вкотре «Добродія Фудз» у рамках гуманітарного проєкту разом з Українською Спілкою Целіакії та за підтримки Canada-Ukraine Foundation передала близько 1150 упаковок безглютенових вівсяних пластівців WOWOATS членам спілки. Гуманітарна допомога знову ж таки буде направлена до сімей, які виховують дітей із целіакією чи непереносністю глютену та які опинилися у важкому становищі.
Вже вкотре «Добродія Фудз» у рамках гуманітарного проєкту разом з Українською Спілкою Целіакії та за підтримки Canada-Ukraine Foundation передала близько 1150 упаковок безглютенових вівсяних пластівців WOWOATS членам спілки. Гуманітарна допомога знову ж таки буде направлена до сімей, які виховують дітей із целіакією чи непереносністю глютену та ...
23 квітня 2024

Please publish modules in offcanvas position.