agro business 160 160

Що з агросектором? Наслідки війни: оцінки і прогнози

Що з агросектором? Наслідки війни: оцінки і прогнози

/ Експертна думка / Вівторок, 08 листопада 2022 10:44

Агропромисловість завжди відігравала одну з найважливіших ролей для вітчизняної економіки. До повномасштабного вторгнення рф протягом багатьох років українські підприємці посідали провідні позиції у світі серед експортерів аграрної продукції. На сьогодні збитки, завдані агросектору України внаслідок активних бойових дій, обчислюються мільярдами доларів

Вторгнення російських окупантів на територію України спричинило руйнування налагоджених агропроцесів, логістичних ланцюгів. Велика кількість посівних площ нині замінована або непридатна до використання через наслідки масованих бомбардувань, до частини земель немає доступу, ворог свідомо знищує склади та сільгосптехніку. Усі ці чинники повною мірою впливатимуть на розвиток агрокомплексу в найближчому майбутньому. В рамках онлайн-дискусії, організатором якої став Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна, спікери Дмитро Скорняков, генеральний директор Harveast Holding і Алекс Ліссітса, генеральний директор «ІМК», розповіли про ситуацію, що наразі складається для агровиробників, а також поділилися своїм баченням розвитку цього сектору промисловості України.

 

• У перші місяці війни вважалось, що агросектор відносно не сильно постраждав або постраждав некритично. Що насправді відбувається, які збитки несуть агрокомпанії, яка ситуація на сьогодні із землями?

 

19 20 482 483 14 2

Алекс Ліссітса, генеральний директор «ІМК»

— Справді, у зв’язку з тим, що останні п’ять-сім років агросектор був серед форваторів передових новин, на початку воєнних дій більшість експертів помилково вважали, що аграрії мало постраждають від злочинних дій загарбників. Проте дуже швидко, вже у березні, стало зрозумілим, що це хибна оцінка. Коли зупинився експорт з України морським шляхом, стало ясно, що є величезні обсяги зерна, які неможливо вивезти й реалізувати. Певною мірою цю проблему було усунуто шляхом відкриття морського коридору. Проте наразі маємо низку супутніх проблем, як то заміновані поля, порушена логістика, висока ціна на дизпаливо тощо. Наразі триває сезон посівних робіт і збирання пізнього врожаю. І складність цих процесів полягає в неможливості планування, адже немає розуміння, скільки площ буде засіяно та у яких обсягах. Але вже сьогодні, маючи деякі дані про кількість посіяних зернових, можу сказати, що це надзвичайно мало проти торішніх показників. До того ж складається невтішна ситуація з погодними умовами. Все це сукупно, на мій погляд, дає змогу робити висновки про те, що ситуація, яка склалась в агросекторі, на жаль, близька до катастрофи.

 

19 20 482 483 14 3

Дмитро Скорняков, генеральний директор Harveast Holding

— З початком бойових дій багато земель дуже сильно постраждали. Так, наприклад, наша компанія представлена у двох регіонах: біля Маріуполя, а також поблизу Києва. Землі навколо столиці, на жаль, розташовані в основному саме в тій місцевості, що була окупована російськими військами. Тут аграрії сильно постраждали. Значна частка земель була замінована. Решта всіяна снарядами, зокрема й тими, які не розірвались. Також сильно постраждала сільгосптехніка. Біля Маріуполя, як відомо, більшість земель наразі окупована російськими військами. Там у великих масштабах відбуваються крадіжки техніки, зерна і власне підприємства. Ситуація дуже складна. Тож, відповідаючи на запитання про наслідки війни для агросектору в майбутньому, можу з впевненістю сказати, що попри оптимістичні заяви деяких експертів, наступний рік буде набагато складнішим.

 

• Зернова угода, яку підписали у липні в Стамбулі представники України, росії, Туреччини та ООН, стала рятівним кругом для українських фермерів. Проте не всі проблеми агросектору вдалось розв’язати шляхом вивезення заблокованого окупантами зерна.

Алекс Ліссітса, генеральний директор «ІМК»

— Підписання зернової угоди стало великим кроком уперед, у цьому питанні не може бути ніякої критики, адже це стало тією соломинкою, що рятує нашу аграрну економіку. Проте на сьогодні в умовах війни вітчизняні аграрії багато в чому програють своїм закордонним конкурентам. Так, багато переваг наразі мають наші бразильські партнери. Їхні технології, наприклад, у розвитку ГМО більш розвинені, а наші логістичні витрати, проти довоєнних, зросли в кілька разів і нині зрівнялися з витратами бразильців. На додачу Україна отримала безліч проблем, таких як відсутність фінансування, а також доступу до різноманітних пільгових програм тощо. Тому сьогодні фермери починають розуміти, які чудові умови вони мали до сумнозвісного 24 лютого. А сьогодні всі ми загадуємося над запитанням: яким буде майбутнє українського аграрного сектору?

Уже сьогодні багатьом підприємствам важко закуповувати пальне, що сильно здорожчало від початку війни. А якщо говорити про весняно-польові роботи, то ситуація критична. За моїми даними, до весни не готовий ніхто з аграріїв. Виникає логічне запитання: як жити далі? Ніхто не має чіткої відповіді, бо горизонт планування нині з класичних вісімнадцяти місяців скоротився до двох тижнів. Тому сьогодні гостро постають питання логістики, розвитку технологій, бо ми виходимо на абсолютно новий рівень конкуренції з нашими партнерами. Має сенс у цей період переосмислити аграрну та економічну політики.

19 20 482 483 15

Також треба бути готовими до деяких кардинальних змін у структурі сільського господарства. Так, наприклад, у Сумській, Чернігівській областях, які протягом останнього часу мали шалену популярність серед інвесторів, сьогодні більшість підприємців виставляють свої землі на продаж, бо не мають змоги оплатити оренду. Це вказує на те, що в найближчому майбутньому ми спостерігатимемо значні метаморфози в агросекторі. Очевидно, що сільське господарство, яким ми його знали до війни, піде в забуття.

Дмитро Скорняков, генеральний директор Harveast Holding

— Зернова угода справді стала порятунком для всіх аграріїв, саме завдяки їй більшість компаній має можливість отримати певний дохід від збуту своєї продукції. Проте є низка проблем, які неможливо розв’язати навіть завдяки Угоді. Приміром, так звані, малі культури, а саме ячмінь, жито тощо наразі абсолютно невигідно вирощувати, тому, вважаю, їхні посіви різко скоротяться.

Також, на мій погляд, сьогодні однією з основних проблем є те, що більшість кредитних програм наразі не працює. Треба розуміти, що аграрії продають свій товар дешево та повільно. Це означає, що вони шукатимуть додаткову ліквідність, адже потрібно буде виконати посівні плани. До того ж у зв’язку з відсутністю фінансування агрокомпанії вимушені будуть економити, наприклад, на добривах, що, своєю чергою, призведе до колосального зниження врожайності наступного року. Варто згадати й те, що доволі погані цьогорічні погодні умови, а також окупація певних регіонів, на мій погляд, звичайно негативно вплинуть на збирання врожаю. Проте хочу закінчити на позитивній ноті, зауваживши, що, незалежно від того, яким буде врожай і як довго триватиме війна, Україна завжди зможе себе прогодувати. Українці не голодуватимуть.

 

Підготувала Марина Остащенко

 

 27 лютого 2024
Один із найбільших вітчизняних виробників вівсяних пластівців та продукції на зерновій основі під ТМ «Добродія», San Grano, WOWOATS запустив виробництво нової категорії готових до споживання продуктів – снеки YUMMOJI.
Один із найбільших вітчизняних виробників вівсяних пластівців та продукції на зерновій основі під ТМ «Добродія», San Grano, WOWOATS запустив виробництво нової категорії готових до споживання продуктів – снеки YUMMOJI.
27 лютого 2024
 27 лютого 2024
До Кегичівської дільниці ветеринарної медицини Красноградської районної державної лікарні ветеринарної медицини звернулася мешканка села Власівка Кегичівської громади, яка розповіла, що на її подвір’ї загинула телиця.
До Кегичівської дільниці ветеринарної медицини Красноградської районної державної лікарні ветеринарної медицини звернулася мешканка села Власівка Кегичівської громади, яка розповіла, що на її подвір’ї загинула телиця.
27 лютого 2024
 27 лютого 2024
Урядова програма часткової компенсації вартості української сільгосптехніки має попит. Її розширять на іншу вітчизняну техніку.
Урядова програма часткової компенсації вартості української сільгосптехніки має попит. Її розширять на іншу вітчизняну техніку.
27 лютого 2024
 27 лютого 2024
Міністерство аграрної політики та продовольства розробило проєкт Стратегії продовольчої безпеки України, згідно з яким має намір у середньостроковій перспективі довести потенціал виробництва вітчизняної агропродукції до 200 млн т, а зернових і олійних культур – до 150 млн т.
Міністерство аграрної політики та продовольства розробило проєкт Стратегії продовольчої безпеки України, згідно з яким має намір у середньостроковій перспективі довести потенціал виробництва вітчизняної агропродукції до 200 млн т, а зернових і олійних культур – до 150 млн т.
27 лютого 2024
 27 лютого 2024
Аналітики IGC прогнозують, що світове виробництво сухого гороху у 2023/24 маркетинговому році становитиме близько 13,9 млн тонн.
Аналітики IGC прогнозують, що світове виробництво сухого гороху у 2023/24 маркетинговому році становитиме близько 13,9 млн тонн.
27 лютого 2024
 27 лютого 2024
Із серпня минулого року Українським морським коридором та р. Дунай експортовано понад 30 млн тонн агропродукції, що становить 93% від загального обсягу її відвантажень.
Із серпня минулого року Українським морським коридором та р. Дунай експортовано понад 30 млн тонн агропродукції, що становить 93% від загального обсягу її відвантажень.
27 лютого 2024

Please publish modules in offcanvas position.