За визначенням Володимира Ланового в Україні встановлено «фінансовий різновид олігархії, коли владу захоплюють і не думають з нею розставатися грошові мішки» Не мені судити, чи так це насправді, але чомусь вся країна грає за правилами «фінансового капіталу». Курс валюти, прибутковість депозитів, безвідсоткові споживчі кредити заволоділи свідомістю обивателів.
Вийшовши на перше місце в світі за відсотками по депозитах у національній валюті Україна стрімко рухається на шляху від стабільності до добробуту. Середня ставка за вкладами досягає 18,5% річних, деякі банки взагалі пропонують до 26% річних за вклади в гривні. Кілька років тому такі відсотки вважалися непристойно високими навіть для кредитних спілок. Загнані потугами НБУ забезпечити «стабільність», банки змушені залучати ресурси для підтримання ліквідності за будь-яку ціну, затримаєш платежі – залишишся без клієнтів.
От тільки реальному сектору від такого покращення не весело. Найтяжче традиційно найменшим – дрібним фермерам. До кризи 2008 року вони могли працювати з банками за програмою мікрокредитування. Банківські спеціалісти - «мікроби», самостійно складали баланси, аналізували фінансові потоки позичальника, навіть на поля та ферми виїжджали, оцінювали урожай, перевіряли наявність та стан свиней, ВРХ. Загалом відсоткові платежі були дещо вищими, ніж для корпоративних клієнтів, але зазвичай не дотягували до нинішніх депозитних «рекордів». Зараз же банки, запозичуючи кошти під 25 відсотків, щоб отримати прибуток, змушені «продавати» їх мінімум під 50%. Такий кредит для фермера – самогубство. Але і без кредиту не обійтися.
Короткотермінові кредити потрібні аграріям із двох причин. Перша – касові розриви. Сезонність, притаманна агробізнесу, призводить до того, що в окремі періоди року грошових доходів, призначених на покриття виробничих витрат, надходить недостатньо. Як справедливо вказує на своєму сайті Райффайзен Банк Аваль: «У сільському господарстві прибутки – справа сезонна. Проте щодня виникає необхідність у видатках: на ремонт техніки, придбання паливно-мастильних матеріалів, добрив, виплату зарплати тощо». Друга причина - кредитування створює умови для більш швидкого зростання агропідприємств, ніж це було б можливо, якби витрати обмежувалися б тільки власними коштами.
Зрозуміло, банки не повністю відвернулися від дрібних позичальників, просто замість досить демократичних умов з мікрокредитування таким позичальникам пропонують зовсім інші кредитні продукти: кредит готівкою і під низький відсоток. От тільки біда, що «невеличкі» відсотки банки компенсують різноманітними комісіями та іншими платежами. Причому розмір комісії «за видачу» може доходити до 20% (!) від суми кредиту. Але це звичайна жадібність. Є й маразм: на офіційному сайті одного з банків чорним по білому розписані умови отримання кредиту під заставу депозиту в національній валюті (табл. 1)
Таблиця 1. Умови отримання кредиту під заставу депозиту в національній валюті
Уявляю картину, ви пропонуєте банку погасити кредит за рахунок вашого депозиту в цьому ж банку, а банк натомість стягує кошти з фізичної особи-поручителя.
Парадокс: у той час, коли банки все більше нагадують лихварів із бейсбольними битками (у ЗМІ вже навіть вживається нове слово – банкстери), на початках становлення малопотужна та нечисленна спільнота кредитних спілок завойовує репутацію мало не еталону кредитування дрібних аграріїв. Основна перевага – ви сплачуєте лише відсотки за кредитом і нічого більше, ні комісії за видачу, ні за відкриття позичкового рахунку, ні за випуск пластикової карти, ні за погашення (дострокове чи строкове) кредиту, нічого, окрім зрозумілих відсотків. І хоч реальна відсоткова ставка за позиками в кредитних спілках зазвичай від 3 до 4 % у місяць, загалом виходить дешевше, ніж загальна вартість аналогічного банківського кредиту.
Кредитні спілки позитивно оцінюють потенціал аграрної галузі України. Свідчить про це і їх бажання навчатися. Проект USAID АгроІнвест провів ряд триденних тренінгів-практикумів «Особливості кредитування малих та середніх сільгоспвиробників» для кредитних спілок.
Мета тренінгу – сформувати у спеціалістів кредитних спілок системне уявлення про сучасний стан та тенденції ведення малого та середнього сільгоспвиробництва, потреби сільгоспвиробників у кредитуванні, взаємозв’язок виробничого циклу позичальника-сільгоспвиробника та кредитного циклу, ризики сільгоспвиробництва та особливості оцінки позичальника-сільгоспвиробника, особливості моніторингу сільських кредитів та роботи з простроченою заборгованістю, можливості співпраці з кооперативами та іншими об’єднаннями сільгоспвиробників задля забезпечення якісного задоволення потреб малих та середніх сільгоспвиробників у кредитних ресурсах. (http://www.agroinvest.org.ua)
Добре було б якби і фермери оцінили переваги кооперації. Ще десять років тому в чинному законодавстві було передбачено можливість створення кооперативних банків, а віз і нині там. Навіть членом кредитної спілки фермер може бути лише як фізична особа. В той же час визнаний антикризовий менеджер Лі Якока відзначав необхідність для господарств реального сектору мати власну фінансову установу.
Наскільки складно отримати позику в кредитній спілці? Вагома перевага – спрощена процедура прийняття рішення про надання чи відмову в кредиті. Загалом її можна проілюструвати наступною схемою:
Таблиця 2. Спрощена процедура прийняття рішення про надання чи відмову в кредиті
Проста процедура дає можливість розглядати кредитні заявки в немислимо короткі для банків строки – за 1-3 дні. Корисна порада: якщо кредитна спілка не надала вам кредит за тиждень, шукайте інше джерело позики.
Не розраховуйте також і на великий кредит. У кредитних спілках не існує єдиного підходу до встановлення кредитних лімітів: десь це буде 5 тис. грн, десь – 50 тис. грн. Більші кредити досить рідкісні.
Кредитні спілки не кредитують юридичних осіб, то ж будьте готові, що позику вам видадуть як фізичній особі, з усіма відповідними наслідками у випадку прострочки чи неповернення кредиту.
Як уникнути проблем із поверненням кредиту? Існує просте правило: рентабельність активів (РА) порівнюється з середньозваженою ціною кредитних ресурсів (ЦКР). Це значення розраховується за наступною формулою:
ЦКР = ВБЗ / РЗК
де, ВБЗ – витрати з обслуговування боргових зобов’язань,
РЗК – середньорічний розмір залучених кредитів.
Порівняйте значення Ра та ЦКР. Якщо значення Ра більше, ніж ЦКР, то видача кредиту дозволить збільшити економічний потенціал господарства, якщо ж значення ЦКР більше ніж Ра, видача кредиту недоцільна та може погіршити фінансову рівновагу господарства і спричинити його нестабільність до банкрутства включно.
У 2011 році вирощування основних сільськогосподарських культур мало наступну рентабельність:
Таблиця 3. Рентабельність основних сільськогосподарських культур у 2011 році
(За даними АПК-Інформ)
Зрозуміло, рік на рік не приходиться, ситуацію погіршує тренд до зростання частки невиробничих витрат у бюджеті агровиробників, що також знижує рентабельність активів приблизно на третину. Але загалом із таблиці видно, які культури можна вирощувати на запозичених коштах, а які зась. Констатуємо, дорогі кредити не можуть ефективно сприяти розвитку агробізнесу, та фактично призвели до того, що рентабельні культури можна перерахувати на пальцях однієї рук, а відтак, і до нераціональних сівозмін. У конфлікті між законотворчістю Верховної Ради щодо збереження родючості ґрунтів і владою грошей перемагають гроші. А може й немає ніякого конфлікту, є просто копійчана влада?
