Made in China. Граблі для АПК

/ Експертна думка / Четвер, 14 березня 2013 11:10

Олексій ХАРСУН, спеціально для "АС"

Не судилося. Не стало 26 листопада Днем енергетичної незалежності України - як провіщав голова Держінвестпроекту Владислав Каськів. Не оцінили інвестори проекту LNG-термінал, «красоти гри», ні лижного інструктора, ні самого пана Каськіва.
 
Ну що ж, ні так ні, якийсь там жалюгідний мільярд. Нам китайці три дадуть. І, дійсно, ще 6 серпня минулого року у Києві відбулися чергові переговори між українською та китайською сторонами щодо узгодження деталей майбутньої кредитної угоди і контрактів щодо поставок вітчизняних зернових до Китаю. Як повідомляв міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк: «Сьогодні китайська сторона ще раз підтвердила свою зацікавленість у співпраці з Україною у сфері сільського господарства. Ми впевнені, що китайські інвестиції сприятимуть виходу українського аграрного сектору на якісно новий рівень». Жаль, не дав Бог Миколі Присяжнику креативності Владислава Каськіва, міг би започаткувати нове свято - День виходу аграрного сектору на новий рівень, а так лише скромно назвав китайський кредит «інвестицією» і все.
 
altУ той же час, в Законі України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» у частині державних гарантій чітко вказано - «за рішенням Кабінету Міністрів України для забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, суб’єктів господарювання - резидентів України державного сектору економіки, за напрямом фінансування проектів у сфері сільського господарства з метою реалізації Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва в галузі пріоритетних проектів у сільському господарстві». Тобто це - запозичення, якщо аграрному міністру так не подобається слово «кредит», але ніяким чином не інвестиція.
 
Вищевказаний Меморандум про співпрацю між Міністерством аграрної політики та продовольства України й Експортно-імпортним банком Китаю з підтримки пріоритетних проектів у сільському господарстві було підписано 28 червня 2012 року у Пекіні. Ще раніше під час офіційного візиту делегації Міністерства аграрної політики та продовольства до Пекіну 18-20 серпня 2011 року була підписана чотиристороння українсько-китайська рамкова угода про співробітництво у галузі аграрного виробництва. Відповідно до досягнутих домовленостей банк «Київ» буде забезпечувати банківське обслуговування експортно-імпортних операцій ДП «ДПЗКУ» з китайськими партнерами на території України, Ексімбанк Китаю - на території КНР.
 
Загалом у проекті беруть участь з української сторони ПАТ «АКБ «Київ» (згідно з повідомленням прес-служби вищевказаної фінустанови) та ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ), з китайської - Ексімбанк КНР та Китайська національна корпорація машинної індустрії та генеральних підрядів (СМСЕС).
 
Цікавий склад українських учасників. Ініціатор проекту - публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ПАТ «ДПЗКУ») - один із найбільших гравців на вітчизняному аграрному ринку (це вони самі про себе так на своєму сайті пишуть), створене як державне підприємство на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 р. №764 «Про заходи з утворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України». До складу ПАТ «ДПЗКУ» входить 44 філії. Серед них 2 портові елеватори - Одеський і Миколаївський, 24 лінійні елеватори, 18 комбінатів хлібопродуктів, 17 млинів, 1 круп'яний і 2 комбікормових заводи.
 
altПрославилася компанія чудесним перетворенням із державного підприємства в публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України». Ще раніше надзвичайно професійно організувала закупку китайської гречки через компанію «Хліб Інвестбуд», правда без тендера і за високою ціною, тобто дійсно - «гравець».
 
ПАТ «АКБ «Київ» також банк з «історією». Зареєстрований НБУ 19 травня 1993 року. З лютого по вересень 2009 року в банку було введено режим Тимчасової адміністрації, потім банк був рекапіталізований (за державні гроші, звісно) на суму 3 млрд 565 млн грн. З 17 червня власником 99,937% акцій банку є держава в особі Міністерства фінансів. Юридичним особам-резидентам належить 0,016 акцій банку, фізичним особам-резидентам - 0,047% (за даними української Вікіпедії). Хто не в курсі, поясню, рекапіталізація - це процедура, яка дозволяє приватизувати прибутки і націоналізувати збитки.
 
Але повернемося до угоди, Національний банк України оприлюднив її базові умови: позика у розмірі $3 млрд (€2,46 млрд) на 15 років із процентною ставкою 6% з першими п'ятьма безвідсотковими роками. Відомо, що тодішній Голова Національного банку України Сергій Арбузов похвалив Китайську сторону «за гнучкість», от тільки не відомо, чи відповіли китайські партнери: «Нема за що». Якщо відповіли - то це не лише прояв ввічливості, а ще й чесності. Спитаєте: «Чому»? Відповім: у прес-релізі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном вказано, на які цілі будуть використані кошти, а саме: «закупку китайських засобів захисту рослин, насіння для сільськогосподарських культур, сільськогосподарського знаряддя та іншої сільгосппродукції в Україну або продаж українських злакових культур до Китаю, будівництво заводу засобів захисту рослин, переробку органіко-мінеральних добрив та інші будівельні проекти в Україні, культивацію землі, висадку та ін.». Тобто кошти, які отримає АПК, точніше, його державний сектор, оскільки держава за законом гарантує лише ці запозичення, (до речі, чи знають про це кредитори?), можна буде витратити лише на заздалегідь визначені Китайськими партнерами потреби. По-суті, те, що Микола Присяжнюк назвав «інвестицією», - навіть не кредит, а банальна купівля китайських товарів у розстрочку. Чи будуть ці товари такої ж якості як і вище згадувана китайська гречка? Питання риторичне, але потребує конкретної відповіді.
 
Якщо китайські генеричні засоби захисту рослин більш-менш відомі українським аграріям, то насіннєвий матеріал - суцільна таємниця. Сільгосптехніка теж під питанням. П’ять років назад я мав нагоду споглядати новенький китайський комбайн, на вигляд як «Форшіт» 30-ти чи навіть 40-ка річної давності, але з флексі жаткою! Чи повторили за попередні роки успіх автомобілебудівників китайські комбайнобудівники - загадка?!
 
Навзамін, Українська сторона зобов’язується постачати до КНР 2-3 млн т кукурудзи щорічно за ціною 120-160 дол./т, що приблизно на 20% дешевше за ринкові ціни.
 
altЦікаво виходить, там де аграрні «миздобули» бачать «перемогу»: залучення інвестицій і вихід українських аграріїв на ринок Китаю, я чомусь бачу зовсім іншу картину: ще більше проникнення китайського імпорту в Україну, продовження практики демпінгових продажів агропродукції та зростання державного боргу врешті-решт.
 
Чи витримає економіка України нове випробовування китайськими грошима? Адже, окрім кредиту на розвиток сільського господарства, Україна залучила також китайські кошти на переведення вітчизняних теплоелектростанцій із природного газу на вугілля, хоча в цьому проекті кредитор замість обіцяних 3,6 млрд погодив лише 2,395 млрд доларів.
 
Китайські гроші не вперше заходять в Україну, правда, раніше вони потрапляли, так би мовити, «через другі руки». Справа в тому, що значна частка накопичених Китаєм валютних резервів були розміщені на депозитах у провідних світових банках. Банки під напливом дешевих ресурсів (надлишкової ліквідності) були змушені знижували стандарти для позичальників або шукати нові ринки. Саме одним із таких перспективних ринків був банківський сектор України в 2003-2007 роках. Банкіри розвинутих країн заздро поглядали на українських колег - маржа між вартістю залучення ресурсів і прибутком від їх розміщення складала рази, а не жалюгідні 1-2%. В Україні навіть з’явився новий вид банківського бізнесу - створення на продаж системних банків - на запозичені дешеві ресурси розгорталися мережі філій та відділень, через які просувалися «швидкі» продукти: споживчі та іпотечні кредити. Перші збої схема дала в 2007 році. Ряд банків «не встигли» продатися до загострення світової фінансової кризи. Замість приємного підрахунку надприбутків довелося думати, як повернути спекулятивні запозичення та банально втриматися на плаву. Одним із «постраждалих» був і вже знайомий нам ПАТ «АКБ «Київ».
 
Але на Китайські граблі наступили не лише банкіри, постраждав і реальний сектор. Надто дісталося металургам та будівельникам. Сприятлива зовнішньоекономічна кон’єктура вкупі з іпотечним кредитуванням спровокувала стрімке подорожчання металу. Слідом за ціною на метал та випереджуючи інфляцію зростала ціна на нерухомість.
 
Минуло більше чотирьох років, як «бульбашка» луснула, але ні банкіри, ані будівельники, ані металурги так і не відновили свої докризові позиції, і перспективи такого відновлення у короткостроковій перспективі примарні. Від кризи 2008 року китайські гроші пройшли складний шлях через руки численних фінансових посередників, щоб врешті-решт знову повернутися в Україну у вигляді «інвестиції». Коло замкнулося.
 
Далі буде

 

 23 квітня 2024
До 30 квітня 2025 року побутові споживачі газу, які є клієнтами ТОВ «Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"», сплачуватимуть за «блакитне паливо» 7,96 грн за кубометр.
До 30 квітня 2025 року побутові споживачі газу, які є клієнтами ТОВ «Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"», сплачуватимуть за «блакитне паливо» 7,96 грн за кубометр.
23 квітня 2024
 23 квітня 2024
Європарламент на своєму пленарному засіданні в Страсбурзі підтримав у першому читанні продовження тимчасових заходів з лібералізації торгівлі для України з одночасним захистом фермерів ЄС.
Європарламент на своєму пленарному засіданні в Страсбурзі підтримав у першому читанні продовження тимчасових заходів з лібералізації торгівлі для України з одночасним захистом фермерів ЄС.
23 квітня 2024
 23 квітня 2024
Аграрії Сумщини, станом на 18 квітня, посіяли ранніх ярих зернових та зернобобових культур на площі 50,1 тис. га, що становить 83,2% до плану.
Аграрії Сумщини, станом на 18 квітня, посіяли ранніх ярих зернових та зернобобових культур на площі 50,1 тис. га, що становить 83,2% до плану.
23 квітня 2024
 23 квітня 2024
Минулого року AMAZONE представила ринку лінійку сівалок точного моделями Precea 9000-TCC і 12000-TCC з робочою шириною 9 і 12 м. Однак вже цього року команда AMAZONE презентує українським фермерам нову 24-рядну модель PRECEA-TCC, яка ідеально підходить для сівби просапних культур, зокрема цукрових буряків, ріпаку, сої з міжряддям 45 і 50 см.
Минулого року AMAZONE представила ринку лінійку сівалок точного моделями Precea 9000-TCC і 12000-TCC з робочою шириною 9 і 12 м. Однак вже цього року команда AMAZONE презентує українським фермерам нову 24-рядну модель PRECEA-TCC, яка ідеально підходить для сівби просапних культур, зокрема цукрових буряків, ріпаку, сої з міжряддям 45 і 50 см.
23 квітня 2024
 23 квітня 2024
Ставки фрахту на перевезення зерна костерами з дунайських портів минулого тижня продовжили знижуватися. У глибоководних портах Одеси також спостерігалося послаблення ставок для хендісайзів та панамаксів.
Ставки фрахту на перевезення зерна костерами з дунайських портів минулого тижня продовжили знижуватися. У глибоководних портах Одеси також спостерігалося послаблення ставок для хендісайзів та панамаксів.
23 квітня 2024
 23 квітня 2024
Вже вкотре «Добродія Фудз» у рамках гуманітарного проєкту разом з Українською Спілкою Целіакії та за підтримки Canada-Ukraine Foundation передала близько 1150 упаковок безглютенових вівсяних пластівців WOWOATS членам спілки. Гуманітарна допомога знову ж таки буде направлена до сімей, які виховують дітей із целіакією чи непереносністю глютену та які опинилися у важкому становищі.
Вже вкотре «Добродія Фудз» у рамках гуманітарного проєкту разом з Українською Спілкою Целіакії та за підтримки Canada-Ukraine Foundation передала близько 1150 упаковок безглютенових вівсяних пластівців WOWOATS членам спілки. Гуманітарна допомога знову ж таки буде направлена до сімей, які виховують дітей із целіакією чи непереносністю глютену та ...
23 квітня 2024

Please publish modules in offcanvas position.