На важливості прийняття такого закону неодноразово наголошували представники майже всіх основних галузевих асоціацій, які представляють десятки тисяч господарюючих суб’єктів та 4,6 млн працівників АПК України. На думку експертів, дерегуляція сприятиме підвищенню конкурентоспроможності вітчизняного АПК та покращенню інвестиційного клімату в Україні.
За даними Державної служби статистики України, рівень рентабельності сільського господарства торік становив 11,3 %, що на 8,7 пунктів менше, ніж у 2012-му. Зокрема, через падіння закупівельних цін рентабельність вирощування зернових і зернобобових у 2013 р. знизилася на 13,5 пунктів до 1,7 %, мінімального показника за всю історію України. Загалом за підрахунками експертів асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», у 2013 р. від реалізації продукції рослинництва аграрії отримали на 4 млрд грн менше, ніж у 2012-му.
«Зараз у сільгоспвиробників практично немає фінансового підґрунтя для забезпечення якісного проведення весняно-польових робіт. Адже рентабельність, з якою вони працювали в минулому році, практично нульова, а ставки кредитування занадто високі. Тому в таких умовах залучити фінансові ресурси дуже проблематично. Крім того, внаслідок секвестру державного бюджету фактично зведені до нуля програми фінансування для садівників і виноградників. Що може зробити держава в такій ситуації? З нашої точки зору, єдиний, але достатньо ефективний механізм державної підтримки — дерегуляція економіки, зокрема агарного сектору», — зазначив генеральний директор УКАБу Володимир Лапа.
Раніше про важливість дерегуляції аграрного сектору говорив також міністр аграрної політики та продовольства України Ігор Швайка. З перших днів на новій посаді в переліку першочергових ініціатив він визначив ряд заходів, спрямованих передусім на спрощення ведення бізнесу, дозвільних процедур та усунення перешкод. «Мінагропрод має стати органом, який створить правильні й зрозумілі правила гри на аграрному ринку», — наголошував Ігор Швайка.
Ініціативу полегшення бізнес-діяльності підтримали народні обранці, які в середу, 9 квітня, ухвалили у другому читанні законопроект щодо зменшення дозвільної документації та спрощення процедури видачі дозвільних документів № 2436а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру», за який проголосували 270 депутатів.
Зі слів Володимира Лапи, законом скасовуються лише ті документи, які дійсно не потрібні бізнесу і державі. «Скасовуються обов'язкові сертифікати якості зерна, необхідність щорічної сертифікації елеваторів, погодження на кожну імпортну партію ЗЗР тощо. Тобто держава залишає за собою інструменти контролю, але відміняє надмірний контроль», — пояснив він.
Закон скасовує значну частину документів дозвільного характеру, включених до Переліку документів дозвільного характеру, затвердженого законом України від 19 травня 2011 р. № 3392, а також дозвільних документів, які не ввійшли до згаданого переліку, проте необхідність отримання яких вимагається законодавчими актами. Документ передбачає внесення змін у 38 законодавчих актів, серед яких Кодексів — 4, Декретів КМУ — 1, Законів — 33.
Крім того, пропонується обмежити сферу дії, збільшити строк дії окремих дозволів, а також встановити можливість провадження господарської діяльності на підставі подання декларації без отримання документа дозвільного характеру.
«Метою зазначеного закону є поліпшення умов ведення бізнесу шляхом усунення зайвих обмежень у провадженні господарської діяльності», — йдеться у пояснювальній записці до документу. Закон вводиться у дію з дня опублікування. Ним скасовується кількість дозвільних документів із 143 до 85. Для порівняння із законодавством інших країн, наприклад, у законі про дозволи Грузії міститься лише 36 видів (сфер) діяльності, на здійснення яких видаються дозволи.
Водночас такий документ, як сертифікат якості зерна не використовується ні в сусідніх країнах, ні в ЄС. «За нашими підрахунками, в цілому за рік українські аграрії були змушені витрачати на отримання сертифікату якості зерна близько $140 млн. Це в той час, коли майже ніде у світі такого документу взагалі не існує», — повідомив радник із правових питань проекту Міжнародної фінансової корпорації «Інвестиційний клімат в аграрному секторі України» Сергій Глущенко.
Експерти підкреслюють, що зміни, передбачені цим законом, стосуватимуться не тільки сфери сільського господарства, але й телекомунікаційної, транспортної тощо.
У бізнес-спільноті вважають, що таке рішення сприятиме покращенню інвестиційного клімату в Україні. «Прийняття законопроекту № 2436а у другому читанні дозволить аграріям не витрачати зайві кошти на оформлення великої кількості документів дозвільного характеру. В свою чергу, спрощення вусіх процедур забезпечить покращення інвестиційного клімату в Україні», — додав віце-президент зі стратегічного розвитку Американської торгівельної палати в Україні Тарас Качка.
«Прийняття цього закону працює не тільки на бізнес в Україні, але й на потенційних інвесторів, які сьогодні дивляться на Україну і оцінюють ризики. За умови зменшення кількості непотрібних дозволів, таких як сертифікат якості зерна, є шанс, що інвестори будуть позитивніше оцінювати нашу країну і ведення бізнесу в ній», — додає директор із зовнішніх відносин Української аграрної асоціації Олексій Хорош.
Головна з основних інвестиційних компаній, Міжнародна фінансова корпорація, яка торік інвестувала в Україну близько $300 млн, 45 % з яких вкладені в аграрний сектор, також висловила підтримку дерегуляції бізнесу України.
«Наскільки нам відомо, ті компанії, в які ми вкладаємо гроші, постійно стикаються із цілим рядом проблем, в основному в регуляторній сфері, які не дуже добре відображаються на розвитку компаній та економіки в цілому. Тому ми дуже зацікавлені в реформах в Україні і в тому, щоб регуляторна сфера була якомога більш простою і зрозумілою, щоб регулювання в Україні не так сильно відрізнялось від передових країн», — зазначив Сергій Глущенко.
