Як результат, в українських умовах фермери вже давно відзначають обмежений доступ до фінансування з цього джерела. Однак із поширенням аграрних розписок на українському ринку банки виявляють зацікавленість та вже активно працюють з інструментом. Аграрні розписки у перспективі можуть стати компромісом для співпраці банківського сектору та фермерів.
Основними викликами агробізнесу з точки зору фінансування є декілька аспектів. По-перше, це довгий виробничий цикл. Фермер починає інвестувати в виробництво ще на етапі підготовки до посівної кампанії, у той час як доходи підприємство отримує аж після продажу першого врожаю. Між першими витратами та першим надходженням грошових коштів у сезоні може минути 6 місяців, і протягом усього цього часу господарству необхідно платити заробітну плату, оренду тощо. Це впливає на ліквідність бізнесу та його можливості з виплати кредитів. По-друге, основні активи більшості агроформувань — це незавершене виробництво, тобто посіви рослин на полях. Переважно фермери не мають достатньої кількості «твердої» застави для традиційного банківського кредитування. І, власне, саме цей фактор найбільше стримує банківське кредитування аграрного сектору. Однак за допомогою аграрних розписок обидві сторони можуть знайти компроміс.
Аграрна розписка передбачає юридично правильний та затверджений на законодавчому рівні механізм передачі майбутнього врожаю під заставу кредитору за розпискою. Застава фіксується за кадастровими номерами земельних ділянок, на яких вирощується майбутній урожай, а інформація про неї вноситься у текст розписки, а також у Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Тому критично важливою є належна реєстрація фермером прав власності чи користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення.
З одного боку, це дозволяє фермерам розширити власну базу заставного майна, а з іншого — банки отримують механізм фінансування із використанням майбутнього врожаю як застави.
На практиці такий підхід вже почав діяти. Від початку дії інструменту аграрних розписок фермерами було видано та передано банкам понад 300 розписок, загальна сума фінансування за якими сягає більше 47 млн дол. Всього розписки приймали 6 банків, однак ще як мінімум 2 установи мають розроблені програми з використанням аграрних розписок та готові надавати фінансування за зверненнями фермерів. 100% виданих банкам розписок — фінансові (передбачають виплату зобов’язання грошима) і використовуються як додаткове забезпечення за кредитним договором.
Коментарі
Валентин ЧЕРНЕЦЬКИЙ, генеральний директор СТОВ «Ратнівський аграрій» (Волинська обл.)
— Не обов’язково розрахунок повинен бути урожаєм, це як додаткова можливість отримання певного ресурсу. Якраз для фермерів це має бути дуже цікавий механізм. Адже вони, як правило, меншого розміру, і завжди нарікають на те, що в них немає майна, яке можна передати в заставу. Для них цей механізм має бути найоптимальнішим та найефективнішим, тому що потрібно лише незавершене виробництво у посівах — саме так і працює аграрна розписка.
Ми користувалися аграрними розписками минулого року. Не принципово під який урожай, це не так важливо. Конкретно наше господарство брало під урожай пшениці та ріпаку. Однак не обов’язково мається на увазі, що потрібно віддати врожаєм. Це як предмет застави. За однією аграрною розпискою ми працювали з Державною продовольчою зерновою корпорацією України. За цим контрактом постачали пшеницю і кукурудзу, а аграрна розписка була гарантією відповідної поставки. Щодо іншої нашої співпраці в межах програми ОТП Банку та компанії «Сингента» мали аграрну розпуску як гарантію забезпечення, а погашати її ми повинні, відповідно, фінансовим ресурсом, а не зерном.
По-різному може працювати цей механізм. Він дієвий, як на мене, набагато простіший, ніж усі ті, які працювали із заставою того чи іншого майна, тобто забезпеченням своїх кредиторських зобов’язань, крім того, він дешевший.
Ми чули, що були пілотні проекти аграрних розписок по різних регіонах України, але, на жаль, на той час це не стосувалося Волині. Дізналися детальніше згодом, на одному з фінансових клубів компанії «Сингента». У них дуже цікаві заходи навчальні з обміну інформацією та бачення перспективи розвитку. Якраз у межах одного із них розглядалося і питання аграрних розписок. Тоді ми зрозуміли, наскільки цей механізм може бути цікавим та дієвим.
Одну аграрну розписку ми вже закрили, а щодо іншої, то ще не настав час. Надалі плануємо використовувати таким механізмом, адже бачимо, що він дійсно дієвий і відносно недорогий та простий в обслуговуванні. Там є певні складнощі стосовно страхування, оформлення землі, але хто сьогодні працює відкрито, офіційно та прозоро, то проблем із доступом до цього ресурсу немає. Це стосується безпосередньо фермера, великих і малих господарників. Думаю, що аграрні розписки — це ідеальна форма залучення ресурсу.
Олександр КУЧКОВ, виробничий директор ФГ «Розсолової М. Н.» (Харківська обл.)
— Коли в певний час не вистачає обігових коштів, зростають потреби — потрібно провести посівну чи збиральну кампанію, тут на допомогу приходить аграрна розписка. Продуктивно спрацювалися із банком, швидким було її оформлення. Скажімо так, там все залежить від тієї людини, яка цим займається. Це були представники Агропросперіс Банку. Підписали, взяли кошти, витратили на поточні потреби і віддали.
Під першу аграрну розписку банк надав нашому господарству до 1 млн грн. У нас, в принципі, не мало і гектарів землі, а також тваринництво розвиваємо, тобто велике господарство. Все сподобалося, не хочу казати зайвих слів. Брали під заставу посівів соняшнику в липні минулого року. Витратили кошти на добрива, ЗЗР та пальне, тобто на поточні потреби. Цю аграрну розписку господарство погасило в жовтні-листопаді 2018. Торік вже на поточний знову взяли аграрну розписку під наступний урожай пшениці.
Гарна дуже річ, тому що не потрібно надавати в заставу майно, а саме видається під урожай конкретної культури, і це дуже зручно та вигідно. Крім того, дуже спрощене оформлення. Найголовніше — мають бути зареєстровані договори, бути витяги, щоб земля була повністю оформлена. Чим цікавий цей механізм, то навіть тим, що примушує все оформити, довести так би мовити до розуму ті землі, які є в наявності.
Олександр БОЙКО, власник ФГ «Еко Лани» (Тернопільська обл.)
— Для мене це був до того часу єдиний варіант, завдяки якому зміг взяти кредит. Я не маю заставного майна, є тільки посіви і все, тобто це єдиний важіль, яким можу взяти кредит, інші механізми відсутні. До цього ніяких кредитних історій не мав, розраховував лише на власні сили. Перша аграрна розписка була під посіви озимої пшениці, надав фінансування Агропросперіс банк, який розрахований суто на фермерів та аграріїв. Менеджери об’їжджають фермерів і надають кредити. Тоді у них була планка — 100 га землі, не менше. У мене було 98 га, але я подзвонив. Промучилися ми десь 1,5 місяця, бо це був мій перший кредит, ніякої кредитної історії не мав, фірма існувала лише два роки, все було як «по воді вилами писано». Але все ж таки дали — 230 тис. грн, хоча просив тоді 500 тис. грн, цю суму розбили на дві аграрні розписки. Тоді був перший досвід.
Зараз із цим банком працюю вже третій рік, прокредитований на 1 млн грн. Аграрна розписка також з ними є наразі одна. Ще одна аграрна розписка є з елеватором «Традекс». З ними маю розраховуватися не грішми, а зерном. З цією компанією також умови, в принципі, добрі, і вони пішли на зустріч. У них брав 350 тис. грн у 2017 році. Щодо відсоткової ставки, то дешевших для аграріїв банків, як Агропросперіс наразі немає. І вони, принаймні, не обманюють: як сказали, що 1% знімуть за видачу кредиту та 21% річних, так воно і є. Сплачую протягом року тільки відсотки, а тіло кредиту виплачується у кінці, перед тим, як має закриватися аграрна розписка.
Це дуже зручно для фермера, бо де ж ті гроші є, коли зима, озимі культури посіяні, ярі ще не сіяні, а доходів більше немає ніяких. А оскільки ми початківці, четвертий рік тільки працюємо у цьому бізнесі, тому поки що нелегко. В 2017 році була перша аграрна розписка, потім у 2018-му, а зараз видав нову аграрну розписку вже на 2019-й».
Андрій МИГУН, керівник ТОВ «Слобідський шлях» (Сумська обл.)
— Ще в 2017 році представник ОТП банку зателефонував і запропонував отримати фінанси під аграрну розписку. Зацікавився, почитав умови, і погодився взяти кошти під майбутній урожай кукурудзи. Дуже швидко відбулася ця процедура, інші банки не такі оперативні в цьому плані. Господарство взяло тоді під аграрну розписку близько 1 млн 800 тис. грн. Щоб узяти в банку звичайний кредит на таку суму, потрібно закласти (надати в заставу) все господарство. Застава, звісно, є у мене, але процедура отримання кредиту довга, потрібна оцінка всього майна, і відсоткова ставка велика. Під аграрну розписку відсотки в моєму випадку становили 17–19% річних. Потім вже торік господарство взяло ще більше фінансів у цьому банку під аграрну розписку — 3 млн грн. Її вже майже погасили, залишилося ще десь близько 600 тис. грн. Але вона не горить, час ще є.
Тепер вже на 2019 рік нам пропонують ще більше, уже 5 млн грн під аграрну розписку. Поки що думаємо. Зараз ведемо переговори. Кошти спрямовуємо і на розширення площ посівів, і на ЗЗР, і на добрива, тобто на поточні потреби. В основному розписки беру під посіви кукурудзи.
Звичайні банківські кредити брав, але залишився незадоволений. Мені потрібні були терміново кошти на весняну посівну. Розпочав процедуру отримання кредиту ще в кінці лютого, тобто почав подавати документи, а кошти мені надали лише десь 25 червня. А потрібні вони мені були десь на 25 травня. Тобто посівну закінчив, а гроші отримав тільки через місяць, і то під заставу нерухомого майна і лише якихось 200 тис. грн. Кредити брати складно, а з аграрними розписками простіше.
Якщо маєш справу з такими компаніями, як ПАТ «ДПЗКУ», то змушений потім продавати врожай їм і за їхніми цінами. А за аграрними розписками можна врожай продавати кому хочеш і за якою хочеш ціною. Це велика різниця.
Розписка обов’язково підписується у нотаріуса, але не кожен хоче цим займатися. Щодо їхніх розцінок, то вони, як на мене, не дуже завищені. За всю роботу на 3 млн грн нотаріальне оформлення коштувало десь 12 тис. грн. Це нормальна сума, я так вважаю. Страховий поліс, наприклад, у будь-якій компанії обходиться набагато більше. Його господарство також брало, але страхового випадку не було, тому все нормально обійшлося. Для банка страхування майбутнього врожаю було обов’язковою умовою.
Якщо економічна ситуація в країні буде без форс-мажорів, хоча падіння спостерігається, то, звичайно, будемо брати кошти під аграрні розписки і надалі.
Іван ЄРКО, начальник відділу «ОТП Агро фабрика» АТ «ОТП Банк»
— Ми вважаємо, що запровадження аграрних розписок — важливий крок для розвитку партнерських відносин у напрямі фінансування агросектору України, адже це інструмент, що дозволяє розширити доступ до фінансування для виробників, які не мають достатньо твердої застави. Тим більше, що робота з аграрними розписками дозволяє аграріям сформувати кредитну історію, тим самим зарекомендувавши себе перед майбутніми кредиторами. А для нас привабливість цього фінансового інструменту полягає у його простоті та надійності. Він зменшує наші ризики в частині стягнення та спрощує процес оформлення.
Ми почали працювати з аграрними розписками у березні 2017 року. За цей час випустили вже 198 аграрних розписок на загальну суму 955 млн грн. Таким чином, наша частка становить 34% від усіх випущених фінансових аграрних розписок на ринку.
Сергій ЩЕПАНСЬКИЙ, голова правління «Агропросперіс Банку»
— В аграрних розписках ми — перші. У лютому 2016 року профінансували першу в Україні фінансову аграрну розписку і протягом року залишалися єдиним банком, який працював із цим інноваційним інструментом. На сьогодні ми підписали більш ніж сто фінансових аграрних розписок. Третина клієнтів кредитується у нас під аграрні розписки і з року в рік повертається саме за цим продуктом.
Тетяна КОВАЛЬЧУК, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
