Новий погляд на ринкові відносини в українських реаліях

Новий погляд на ринкові відносини в українських реаліях

/ Фінансування АПК / Понеділок, 10 лютого 2020 11:42

Чи може Україна у короткі строки стати економічно розвиненою на кшталт Франції чи Швейцарії? Фахівці у сфері економіки знають на це питання відповіді і намагаються достукатись до владних структур. А поки український бізнес вкотре отримує порцію нововведень та змін. Досі залишається відкритим гостре питання земельної реформи, вступають у дію закони про підприємницьку діяльність, від яких, м’яко кажучи, не в захваті малий та середній бізнес. Яке воно — майбутнє з економічно-незалежним присмаком: утопія чи зовсім близька реальність?

Серед великої кількості економічних програм та прогнозів, які нині озвучуються владними структурами та висвітлюються у медіа, цей проект зацікавив своєю новизною. Ми зустрілися з Андрієм Резекуловим, автором ідеї та очільником команди розробників проекту «ПроЗЕТ», або Програми Здорової Економіки Товарообміну і почали розмову з наболілого — земельної реформи, яка нині проходить етап формування.

 

01 02 416 417 80 00

Андрій Резекулов, автор ідеї та очільник команди розробників проекту «ПроЗЕТ»

 

  • Які зміни ви пропонуєте в аграрній сфері? Як програма може змінити та покращити роботу підприємців?

— Перше та найголовніше нині питання для сільгоспвиробників стосується землі та аграрної реформи. Це, в принципі, стосується усіх, адже земля — це основа. Що ми, українці, хочемо вирішити цим законом? Насправді не секрет, що влада просто хоче поповнювати бюджет, з тіньової оборудки перевести в офіційну. Але як можна це зробити, коли сьогодні вся система в Україні погрузла в боргових зобов’язаннях, коли у населення фактично впала купівельна спроможність до мінімуму? Як можна поповнювати бюджет, коли вартість землі фактично доведена до того самого мінімуму? Для того щоб цей закон працював і була вигода, треба забезпечити систему, що розв’яже всі боргові зобов’язання і підніме вартість землі. Більшість фермерів, сільгосппідприємства пов’язані з кредитами, кредитні ставки величезні, аграрії живуть фактично від врожаю до врожаю.

Змінити цю систему можна завдяки додатковому ринку збуту на умовах 100% передоплати. Якщо фермер отримує передоплату за найвищими ринковими цінами, йому вже не потрібен кредит. Він може посіяти більше, ніж запланував, виростити і віддати продукцію, тому що в нього отримана передоплата, а гроші лишаються на розвиток. Передоплата не тільки в сільському господарстві, у будь-якому бізнесі дає можливість відійти від запозичень. Крім того, система створює гарантований ринок збуту та додатковий на основі 100 % передоплати, стверджують розробники проекту, та запевняють, що запустивши їхню програму, буквально за півроку в десятки разів підніметься ціна землі, зніметься боргове навантаження, що дасть можливість українському бізнесу купувати землю у розстрочку на 45 років.

 

  • Що собою являє запропонована вами система ринкових відносин?

— Ринок споживання в Україні сьогодні становить від шести до семи трильйонів гривень у рік і постійно зростає. Державний бюджет — це лише маленька його частка. ПроЗЕТ — це система управління ринком споживання. Вона поєднує бізнес і споживачів таким чином, що бізнес починає працювати максимально ефективно за рахунок постійного попиту на свою продукцію і послуги. Це само собою створює значну економію сьогодні наявних видатків бізнесу. Як наслідок — додаткові прибутки, якими бізнес через систему ПроЗЕТ (роялті) ділиться зі споживачем. А останній у відповідь концентрує свою прихильність і через ПроЗЕТ віддає бізнесу. Керований ринок споживання — це і є постійне, невичерпне фінансове джерело ПроЗЕТ.

 

  • Що ви зараз запропонували державі? А також розкажіть, будь ласка, більш детально про умови співпраці між державою та програмою.

— Ми запропонували державі два законопроекти, які в перший місяць знімають усі боргові зобов’язання з бізнесу і населення, сфери ЖКГ, у кредитних операціях. Викупляються борги, а людям надається розстрочка до 45 років у гривні та без відсотків. Система передбачає введення вексельного обіг. Вексель — це платіжне зобов’язання, яке одночасно є цінним папером. У нас в країні вексельний обіг фактично доведений до нуля. А це може бути додатковим фінансуванням.

Завдяки програмі держава сама себе гарантує, сама себе фінансує і сама себе контролює. Як це відбувається? Держава випускає ОВДП, вкладає у статутний фонд Приватного Партнера, таким чином, на 90% стає його власником. Вже державне на 90% підприємство під контролем, керівництвом і наглядом державних інституцій викупляє борги, оплачує їх вартість векселями. Частину ОВДП реалізує державним банкам за кошти, що звільнилися після викупу боргів у державних банках. Кошти, отримані за ОВДП, залишаються на довгостроковому депозиті (весь строк дії Договору ДПП) в державних банках. Під гарантію депозиту (100/90%) банки кредитують реальний сектор економіки через систему ПроЗЕТ. 50% кредитних коштів і всіх надходжень направляються на достроковий викуп векселів, котрі використовуються як цінні папери у розрахунках на ринку. Дисконтна система викупу векселів дозволяє ефективно десятки разів обертати векселя до їх строкового погашення. При цьому державні банки заробляють і на авалі (2% від суми) векселя, і на реалізації, і на їх викупі (6%). Вексельний обіг у Європі становить один трильйон євро в рік.

Випущені ОВДП не направляються у вільний продаж. Вони під контролем держави знаходяться постійно в державних установах (банках і ПроЗЕТ). У той же час держава отримує акції ліквідного підприємства, якими вільно розпоряджається. Це постійне джерело для неї додаткового безвідсоткового, без повернення, інвестування як від внутрішнього ринку, так і на зовнішньому. Постійна підвищена капіталізація ПроЗЕТ створює котирування акцій зі старту один до двох із постійним зростанням.

01 02 416 417 80

 

  • Як бути з форс-мажорами в тому ж аграрному бізнесі, наприклад неврожай, спричинений різними чинниками? А фермер взяв 100% передплату за продукцію…

— Ризикує у цьому випадку передусім той, хто дає передоплату, а саме ПроЗЕТ. Зазначу, що ми не надаємо передоплату навмання, враховуються певні можливості підприємств за певний період часу. Трапляються різні моменти, тому якщо підприємство не може розрахуватися, ми конструктивно підходимо до вирішення цього питання і обговорюємо шляхи вирішення проблеми. До прикладу, підприємству потрібно дофінансування, щоб подолати тимчасові труднощі. Можливе фінансування переробки тієї продукції, яка не може на той момент покрити передоплату, але після неї вона може стати в кілька разів дорожчою. І ми можемо дати додатково передоплату на ту продукцію, яка буде після переробки (комбікорми, продукти харчування, біопаливо тощо). Це дає можливість розширити переробну промисловість.

Ми не презентуємо теорію, це — практика, яка вже була опробована на бізнесі і яка існує у всьому світі, тільки допрацьована до українських реалій. Програма побудована на принципах здорового глузду. Тому, я впевнений, що вона рано чи пізно працюватиме в Україні.

 

  • Раніше програма вже проходила випробування у Києві і Львові, чи не так?

— Так, ще у 2012-2013 роках ми відпрацювали пілотний проект у цих двох великих містах. Були досить позитивні результати, але й виявилися і певні недопрацювання, які ми доробили, змінили, і сьогодні цей проект готовий до запуску повномасштабно.

Програма побудована на тому, що вона збільшує споживчий ринок у країні, тим самим підвищує попит для внутрішнього виробника як сільськогосподарської продукції, так і промислової. Польща в 2008 році піднімалася виключно завдяки тому, що основний акцент зробила на збільшенні внутрішнього споживчого попиту.

Я би хотів, щоб громадськість зрозуміла, що іншого шляху, як змінити відносини на ринку споживання в Україні, не буде. Наша система вже відпрацьована і може зробити економічне диво в Україні буквально за кілька місяців. Питання у тому, що щодня бюджет країни втрачає 1 млрд грн недоотриманого прибутку. Це означає, що якщо сьогодні у магазині не проданий товар, то вже назавжди втрачений прибуток від того. Так, він буде проданий завтра, але сьогодні ні.

 

Юлія СТАВНІЙЧУК, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

 04 жовтня 2025
Інституту експертизи сортів рослин України другий рік проводить випробування сортів бавовнику, які надають різні компанії, зокрема й іноземні.
Інституту експертизи сортів рослин України другий рік проводить випробування сортів бавовнику, які надають різні компанії, зокрема й іноземні.
04 жовтня 2025
 03 жовтня 2025
Фермери Сергій та Дмитро Синенки з Чернігівщини запустили власну олійню. За перші 5 місяців роботи їм вдалося виготовити понад 35 тонн соняшникової олії вищого ґатунку. Наразі господарство планує вихід на обсяги близько 10 тонн щомісяця. У перспективі – розливний цех і запуск виробництва рижієвої олії. Рижій брати вирощують самостійно.
Фермери Сергій та Дмитро Синенки з Чернігівщини запустили власну олійню. За перші 5 місяців роботи їм вдалося виготовити понад 35 тонн соняшникової олії вищого ґатунку. Наразі господарство планує вихід на обсяги близько 10 тонн щомісяця. У перспективі – розливний цех і запуск виробництва рижієвої олії. Рижій брати вирощують самостійно.
03 жовтня 2025
 03 жовтня 2025
Вступ до ЄС означає більш жорсткі вимоги до української продукції, а поспішна імплементація всіх норм може призвести до закриття значної частини малого та середнього агробізнесу.
Вступ до ЄС означає більш жорсткі вимоги до української продукції, а поспішна імплементація всіх норм може призвести до закриття значної частини малого та середнього агробізнесу.
03 жовтня 2025
 03 жовтня 2025
Станом на 3 жовтня українські аграрії намолотили 31 548,8 тис. тонн зернових та зернобобових культур на площі 7 213,8 тис. га. Обмолочено 65% площ, засіяних цими культурами.
Станом на 3 жовтня українські аграрії намолотили 31 548,8 тис. тонн зернових та зернобобових культур на площі 7 213,8 тис. га. Обмолочено 65% площ, засіяних цими культурами.
03 жовтня 2025
 03 жовтня 2025
За прогнозом аналітиків наступного тижня, 06-12 жовтня 2025 року, закупівельні ціни на живець свиней в Україні не зміняться. Ціни залишаються на рівні 97-98 грн/кг вже шостий тиждень поспіль.
За прогнозом аналітиків наступного тижня, 06-12 жовтня 2025 року, закупівельні ціни на живець свиней в Україні не зміняться. Ціни залишаються на рівні 97-98 грн/кг вже шостий тиждень поспіль.
03 жовтня 2025
 03 жовтня 2025
2 жовтня 2025 року в межах 44-ї сесії Європейської комісії з питань сільського господарства в Будапешті в Угорщині, Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО) відзначила трьох молодих фермерів-новаторів за їхні видатні досягнення, по одному в кожній з трьох категорій: інновації в агропродовольчих системах, розбудова громади та інклюзивність і розширення прав і можливостей.
2 жовтня 2025 року в межах 44-ї сесії Європейської комісії з питань сільського господарства в Будапешті в Угорщині, Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО) відзначила трьох молодих фермерів-новаторів за їхні видатні досягнення, по одному в кожній з трьох категорій: інновації в агропродовольчих системах, розбудова ...
03 жовтня 2025

Please publish modules in offcanvas position.