Коли у Центральній і Східній Європі почався крах комуністичних режимів і недолугої командно-розподільчої економіки, стало зрозуміло, що для реального розвитку потрібна приватна ініціатива. Економіка України являла собою руїни централізовано-директивного ухвалення рішень і технологічної відсталості. Після 1991 року країни так званого «соціалістичного табору» виявилися в унікальній ситуації: шлях від глухого кута соціалізму до нормального капіталізму, що досі не долав ніхто. Треба було, по суті, будувати міст через історичну прірву.
Одним із перших, хто усвідомив, що ми самі навряд чи її перестрибнемо, став Європейський банк реконструкції й розвитку. Він простягнув нам руку фінансової методологічної допомоги. Скажемо відразу: ЄБРР — структура не благодійна, а комерційна. Банк бере участь тільки в життєздатних проєктах, що дають зиск. Хай не швидкий і не аж такий захмарний, але — прибуток. Усім його учасникам — насамперед, звісно, українським.
Дітище видатного француза
Угоду про утворення ЄББР було підписано з ініціативи Президента Франції Франсуа Міттерана в Парижі напередодні розвалення соціалістичного табору. Вона набула чинності 28 березня 1991 року. Батьки — засновники ЄБРР відразу поставив перед ним завдання: стимулювати перехід країн Східної Європи й колишнього СРСР від командно-керованої економіки до сучасної ринкової.
Основний спосіб, як цього домогтися, європейські банкіри бачать у стимуляції приватного підприємництва, сприянні економічним реформам, залучаючи демонополізацію й роздержавлення, у заохоченні приватних інвестицій. У повній відповідності до концепції філософа Джона Роулза про те, що розвинені ліберальні держави повинні допомагати «обтяженим» країнам у досягненні свободи.
Акціонерами ЄБРР є 69 країн (кількість їх збільшується), й із тим банк сприяє встановленню ринкової економіки та демократії у 27 державах. В Україні він на сьогодні вже взяв на себе зобов’язання щодо надання нашим підприємствам близько 14,6 млрд євро. Це — по 486 проєктах, реалізованих у нашій державі.
Енергетика, транспорт, комунгосп
Пріоритетними напрямами інвестування є енергетика, зв’язок, передові технології, сільське господарство. ЄБРР діє завжди корпоративно, спільно: доповнює (а частіше стимулює) зусилля інших кредиторів. Зокрема урядів країн свого перебування.
Загальновідомі його зусилля зі зміцнення ядерної безпеки через закриття ЧАЕС та забезпечення безпеки об’єкту «Укриття» («Арка» над саркофагом). На гроші ЄБРР було побудовано також у Чорнобильській зоні сховище решток ядерного палива, яке вже відпрацювало свій ресурс.
Банк запропонував гроші на добудову двох компенсаційних українських атомних електростанцій — у Рівному та Хмельницькому. Згадаємо ще деякі енергетичні проєкти, у які вклався ЄБРР. У модернізацію Старобешівської ТЕС на Луганщині, також реалізував інвестпроєкт на Дарницькій ТЕЦ (Київ). Фінансував на суму близько 150 млн євро модернізацію газотранспортної системи України.
Це — давнішні приклади, а от свіжіші. У грудні 2020 року ЄБРР і кілька європейських організацій погодилися об’єднати зусилля на підтримку вугільних регіонів із перехідною економікою на Балканах і в Україні. Мета — допомогти нам перейти від вугілля до екологічно чистіших енергоносіїв.
ЄБРР надав кредит у розмірі 450 млн євро для поліпшення шляхової інфраструктури України. Гроші пішли на реконструкцію дороги Київ — Одеса, будівництво об’їзної дороги навколо Львова. Через Львів проходять міжнародні автомагістралі, дві з яких ведуть на Брюссель і Венецію. Вони є частиною Транс’європейської транспортної мережі й мають стратегічне значення не лише для внутрішніх, а й для міжнародних перевезень між Україною та Європейським Союзом.
Ще одним об’єктом фінансування ЄБРР став Харківський метрополітен — він отримав 300 млн євро на модернізацію. Також банк виділив 47 млн євро на будівництво Одеського швидкісного трамвая — наземного метро.
Об’єктом фінансування ЄБРР став також Харківський метрополітен
ЄБРР наполеглива вкладає гроші в поліпшення комунального господарства. Тут його кінцева мета — підважити монополію ЖЕКів у муніципальній інфраструктурі, створити умови, аби надання городянам комунальних послуг стало якіснішим. Наприклад, Львову надали фінансування в розмірі 27,5 млн євро на поліпшення очищення стічних вод у місті. Проєкт дозволяє «Львівводоканалу» реконструювати інфраструктуру і додатково побудувати потужності для виробництва біогазу.
Це тільки дещиця тих справ, якими опікувався ЄБРР. А після укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС співпраця нашої держави з цим європейським банком ще більше зміцнилася. Зокрема, й у сфері агробізнесу.
Єврогроші — українським аграріям
ЄБРР зацікавлений в активному розвитку агропромислового комплексу України, що є нині, мабуть, найбільш розвинутою й найприбутковішою галуззю в країні. Сприяння «зеленій» економіці взагалі є пріоритетом для ЄБРР. Банк підтвердив свою прихильність до активних дій, які підтримають перехід від вугілля до чистої енергії, до біогазових станцій або вітрогенераторів. Наприклад, ЄБРР фінансував будівництво біогазового заводу в Ладижині (Вінниччина), який входить в агропромислову корпорацію «Миронівський хлібопродукт».
ЄБРР надає фінансування українським компаніям через сильні місцеві фінансові інститути, такі як OTP Leasing. Ця компанія добре відома аграріям: вона пропонує хороші умови лізингу сільськогосподарської техніки, а саме комбайнів «Кейс», тракторів «Клаас» і «Фендт», ґрунтообробної причіпної техніки «Лемкен» і «Маскіо Гаспардо», автомобілей «Фольксваген». ЄБРР підтримує кредитами ритейлерів — продавців харчових продуктів — наприклад, мережу супермаркетів «Новус». Дав позику в розмірі 55 млн євро на будівництво зернового термінала в Одесі.
Трактор «Клаас» українські аграрії можуть взяти на виплат через OTP Leasing — компанію, яка має фінансову підтримку від ЄБРР
Є й такий цікавий приклад. Уже під час пандемії кредит від ЄБРР у розмірі 3,3 млн євро отримав український виробник їжі для домашніх тварин — група компаній «Кормотех». Її смачна продукція для собак і котів експортується у 28 країн світу.
Європейський банк не раз проводив конкурс на найкращий бізнес-проєкт серед малих і середніх підприємств. Переможець отримує кредит на пільгових умовах за зниженою відсотковою ставкою. Скажімо, переможцем визнавалося сільськогосподарське підприємство «Агро-Овен» із Дніпропетровської області. Це — велика птахофабрика, яка також має виробництво біогазу. Також банк одним із перших на ринку запропонував нашим фермерам і трейдерам кошти під складські аграрні розписки. Нині цю форму розрахунків з успіхом застосовують багато українських аграріїв.
Фінанси для «немовлят»
Звісно, перераховано всього деякі з 486 проєктів, у які ЄБРР вклав інвестиції в Україні, починаючи з 1993 року. Наголосимо: з олігархами банк працювати не хоче. Тому ЄБРР шукає нові ініціативи й підходи, щоб більше грошей надати українським компаніям малого та середнього бізнесу. На чолі фірм — одержувачів коштів повинні стояти зацікавлені й досвідчені місцеві бізнесмени. Знаючи, який у нас високий «вхідний бар’єр» у бізнес, ЄБРР приділяє особливу увагу сприянню підприємствам-«немовлятам», які щойно створюються, але якщо вони мають плідну ідею й чіткий бізнес-план.
Багато проєктів є не такими капіталомісткими, щоб ЄБРР міг фінансувати їх безпосередньо. З метою полегшення доступу до фінансових ресурсів підприємцям і малим фірмам ЄБРР надає підтримку таким фінансовим посередникам, як місцеві комерційні банки, зокрема й тим, що провадять фінансовий лізинг. А вони, своєю чергою, видають кошти вже безпосередньо підприємствам малого бізнесу.
Починаючи з 1998 року, ЄБРР почав програму мікрокредитування в Україні. Вона спрямована на підтримання зовсім малих підприємств і приватних підприємців, на створення сприятливих для них умов для швидкого і вигідного отримання банківських кредитів. Уже в 1999 році був затверджений проєкт створення «Українського мікрофінансового банку», і він став активно діяти, видавши кілька тисяч мікропозик. Мінімальна з них становила «кишенькову» цифру у 100 євро. Наприкінці 2003-го його перейменовано на «ПроКредит Банк». Під цим ім’ям він існує й сьогодні, зберігши профіль — кредитування малого бізнесу.
Кореспондент «Агробізнесу Сьогодні» їздив дивитися, як будують сховище радіоактивних відходів ХОЯТ-2. Нині воно вже діє
Ми їм дуже потрібні
З тим відрадно розуміти, що не лише нам потрібні європейські фінансові структури, а й ми їм — теж. Вкладаючи гроші «в нас», цей великий і розумний банк і сам не лишається в збитку. Хоча свій прибуток він отримує не відразу, й, може, не такий значний, як у деяких інших сферах.
Фахівці ЄБРР, попереджаючи європейських лідерів про небезпеку антиеміграційних настроїв у Європі, кажуть: мовляв, якщо розвинені країни будуть і надалі інвестувати в центрально-європейські, якщо й далі підтримуватимуть їх надії на вступ до ЄС, то ситуація з мігрантами у Європі покращиться сама собою. Наводиться яскравий приклад: 25 років тому, коли Іспанія й Португалія стали членами об’єднаної Європи, їхні уряди побоювалися масової імміграції до Франції та Німеччини. А тепер ці країни самі успішно залучають іммігрантів! Польща спочатку постачала трудові ресурси Євросоюзу, а тепер сама запрошує працівників з України та Молдови.
Крім того, завдяки українським агровиробникам поліпшується постачання Європи харчовими продуктами, особливо органічними, на які там великий платоспроможний попит.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль недавно озвучив думку української влади: «Європейський банк реконструкції і розвитку послідовно підтримує інвестиційні проєкти в Україні. Ми зацікавлені в розвитку інфраструктури не лише тому, що це робить життя людей комфортнішим, а й створює ефект для економічного зростання».
Так що ми можемо розділити з ЄБРР гордість за наші економічні здобутки, нехай поки що не такі величезні, як хотілося б. Європейський банк реконструкції і розвитку протягом багатьох років є в авангарді підтримання зусиль України щодо створення прозорих і підзвітних інститутів, а відтак — і боротьби з усіма формами корупції. У жовтні 2020 року між урядом України та ЄБРР було ухвалено Меморандум про взаєморозуміння, у якому Україна зобов’язалася запровадити антикорупційний нагляд і контроль закупівель у державних установах.
Крім іншого, Європейський банк реконструкції і розвитку зібрав під своєю егідою фонд технічної допомоги Україні від дружніх нам європейських країн. Зібрані в ньому кошти спрямують на пришвидшення реформ в Україні, поліпшення інвестиційного клімату та корпоративного керування, боротьбу з корупцією. У стратегічних документах ЄБРР зазначається, що обсяги майбутніх інвестицій у нашу країну залежатимуть насамперед від нас самих. Від того, чи зуміє Україна поліпшити свій інвестиційний клімат. Чи спроможеться вона створити стабільний режим оподаткування, сприятливу для бізнесу законодавчо-нормативну базу. Чи зможе зміцнити незалежне судочинство. І, зрозуміло, ЄБРР разом з іншими цивілізованими партнерами чекає від нас конкретних дій для подолання корупції, яка є головним відлякувачем для інвесторів.
Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
