У сучасній світовій практиці сек’юритизація забезпечує приплив ліквідності та значних обсягів фінансування в сектор, коли можливості традиційних, простіших інструментів не можуть задовольнити грошові потреби галузі. Сек’юритизація — це техніка структурованого фінансування, що дозволяє кредиторам конвертувати неліквідні активи (кредити, іпотеки, дебіторську заборгованість тощо) на ліквідні доходні цінні папери. У такий спосіб інструмент дозволяє збільшувати ефективність використання капіталу кредитора, діючи як мультиплікатор. Фактично, будь-який кредит, позика чи дебіторська заборгованість забезпечує майбутній грошовий потік, що з фінансового погляду є активом компанії. Будь-який актив може стати забезпеченням для залучення фінансування, зокрема через випуск цінних паперів. Цінні папери – це універсальний фінансовий інструмент, що дозволяє «перекласти» активи кредитора на мову, зрозумілу для інвесторів, фінансових інституцій і гравців на ринках капіталу.
Сек’юритизація є універсальною для різних секторів економіки й застосовується, зокрема, і в сільському господарстві, де з огляду на тривалий виробничий цикл і масштаби виробництва фермерам потрібно залучати фінансування із зовнішніх джерел, а власних ресурсів кредиторів не вистачає для задоволення попиту фермерів.
Яскравим прикладом успішного впровадження аграрної сек’юритизації є Бразилія, а ключем до цього інструменту стали знайомі для України аграрні розписки. Коротко нагадаємо, що аграрні розписки — це інструмент, що дозволяє агровиробникам залучати фінансування під заставу майбутнього врожаю. Ще в середині 1990-х аграрні розписки були впроваджені в бразильському агросекторі як відповідь на обмежений доступ фермерів до фінансування. Після зростання ринку до 1 млрд доларів фінансування, запроваджені законодавчі зміни розширили сферу застосування аграрних розписок, а також створили підґрунтя для розвитку вторинного ринку через сек’юритизацію. Основні кредитори аграрного сектору зацікавилися такою можливістю, бо мали обмежені можливості нарощувати співпрацю з клієнтами-агровиробниками. Зрештою, після більше ніж 20 спроб у 2009 році відбулася перша сек’юритизація: сільськогосподарська дебіторська заборгованість від аграрних розписок та інших позик стала забезпеченням для випуску цінних паперів на суму 12,5 млн доларів.
У сегменті постачальників матеріально-технічних ресурсів сек’юритизація дозволяє компанії-кредитору відповідати кредитним потребам їхніх клієнтів-агровиробників у простий, ефективний за вартістю та гнучкий спосіб. Доступ до ринків капіталу забезпечує дешевше рефінансування, покращення ліквідності та диверсифікацію джерел залучених коштів для кредиторів. А ті, своєю чергою, можуть запропонувати кращі умови співпраці своїм клієнтам-агровиробникам.
У фінансовому секторі сек’юритизацію використовують банки та фінансові установи. Банк може нарощувати співпрацю з клієнтом, не збільшуючи вплив кредитних ризиків на баланс та компанію загалом. Завдяки сек’юритизації можна уникнути обмежень і будувати довгострокове партнерство з клієнтами, пропонуючи різні продукти фінансування. Однією з вагомих причин для банків здійснювати сек’юритизацію також є додаткові переваги щодо використання капіталу з більшою ефективністю. Своєю чергою, це дозволяє бути конкурентнішими в ціні продуктів для клієнтів, створюючи стале партнерство.
Основні переваги сек’юритизації з практики бразильських кредиторів зводяться до покращення співпраці з клієнтами через нижчу вартість фінансування, розвиток альтернативних продуктів, зниження ризиків тощо. Трохи більше як 10 років інноватори проводили пілотні транзакції з простими структурами угоди, але сьогодні учасники ринку розглядають сек’юритизацію як необхідний інструмент, щоб утримувати конкурентоздатність свого бізнесу. Це важливий висновок для українського сільського господарства, яке є одним з драйверів економічного зростання, однак як сектор лишається значною мірою недофінансованим. У 2015 році Україна розпочала практичне впровадження аграрних розписок, орієнтуючись на досвід Бразилії. Інструмент став проривом на українському ринку агрофінансування, тільки за 6 років розписки допомогли агровиробникам залучити майже 2 млрд доларів.
За оцінками експертів, Україна може подвоїти виробництво агропродукції, якщо забезпечить фермерам достатньо фінансових ресурсів для інвестицій в інтенсивні технології, оновлення техніки, реалізацію довгострокових проєктів з переробки, зрошення тощо. Торік було запропоновано законодавчі зміни, щоб модернізувати аграрні розписки у формі електронного цінного паперу, дешевшого та швидшого для користувачів. Модернізовані аграрні розписки, а також впровадження сек’юритизації дозволять українському агросектору реалізувати виробничий потенціал та бути конкурентним на глобальному ринку.
Наразі в Україні вже є достатній обсяг транзакцій і прийнятний рівень виконання аграрних розписок для проведення пілотної сек’юритизації. Ключові кредитори в агро зацікавлені у впровадженні інструменту. Сприятлива ситуація склалася також і на ринках капіталу: висока ліквідність і зниження вартості фінансування. Зростає і попит з боку інвесторів, оскільки традиційні об’єкти інвестування, як-от державні казначейські цінні папери, наразі не можуть забезпечити очікувану дохідність. Інвестори шукають нові можливості, все частіше задивляючись на сільське господарство: на фоні пандемії, агросектор є одним із найстабільніших секторів.
Очікується, що вже наступного року відбудеться перша сек’юритизація сільськогосподарської дебіторської заборгованості з України. Це не лише забезпечить згадані вище переваги для кредиторів й агровиробників, а й відкриє доступ до ринків капіталу та довгострокового партнерства з інвесторами, водночас вибудовуючи досвід і практику застосування фінансових інновацій в агросекторі України.
