За досягнення у професійному світі та вклад у суспільство удостоєний багатьох нагород, визнаний «Людиною року-2003» правлінням Американського біографічного інституту та «Людиною року» Кембріджського університету (Велика Британія, 2005 рік), кавалер ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня та ряду інших державних відзнак.
В.С.: На всіх етапах розвитку сільського господарства країни наш Інститут очолював провідні напрямки досліджень. Його вченими зроблено вагомий внесок у теорію і практику землеробства, рослинництва, селекції й насінництва, кормовиробництва, луківництва, льонарства і картоплярства України.
Але екстенсивний розвиток землеробства (збільшення площ посіву) та допущені недоліки в ході реформування аграрного сектору, невдале вирішення проблеми власності зумовили кризовий стан галузі. За рахунок ерозійних процесів щороку втрачається близько 600 млн т ґрунту, зокрема, понад 20 млн т гумусу, 16 млрд м3 води, а площа еродованих ґрунтів зростає на 80 тис. га.
«АБС»: Тож який вихід із такого невтішного становища, що нині склалося?
В.С.: Нашими науковцями розроблено систему виведення землеробства з кризового становища шляхом радикальних заходів - переведення мінімум 10-12 млн га землі з обробітку (на котрій неефективно вирощувати сільськогосподарські культури) у природні кормові угіддя і заліснення та інтенсивного використання кращих земель, що дає можливість відновити порушене співвідношення між природними комплексами - площами лісу, води, лук, посівів тощо, забезпечити охорону грунтів і збереження їх для майбутніх поколінь при стабільній екологічній рівновазі в агроландшафті.
Основними напрямами діяльності Інституту були і є нині - опрацювання теоретичних і практичних основ високопродуктивного землеробства в зонах Лісостепу й Полісся; розроблення прибуткових, економічно обгрунтованих та екологічно безпечних технологій вирощування зернових, кормових, олійних і технічних культур; удосконалення методів селекції, створення високопродуктивних, стійких до хвороб, шкідників та несприятливих факторів середовища сортів і гібридів (селекційна робота з польовими культурами розпочата ще у повоєнні роки): озимих пшениці, жита й тритікале, ярої пшениці, кукурудзи, гречки, проса, сої, люпину білого і жовтого, квасолі, озимого і ярого ріпаку, кормових буряків, льону-довгунця, багаторічних бобових і злакових трав.
В останні роки науково-дослідна робота Інституту спрямована на виконання 16 пріоритетних науково-технічних програм. Сьогодні за умов євроінтеграції аграрного сектору економіки, набуття Україною членства в COT проводиться низка важливих етапів реформування, які вже радикально змінили характер виробничих відносин, закріпили основні принципи функціонування ринкових механізмів.
Адже змінюється структура посівів, відпрацьовуються принципово нові підходи до застосування добрив, технологій обробітку грунту та інших агрозаходів, спрямованих на ресурсозбереження, підвищення продуктивності ріллі, охорону довкілля, зокрема органічного виробництва продукції сільського господарства.
Колектив інституту опрацював та узагальнив найвагоміші результати досліджень усіх галузей аграрного сектору економіки у монографії «Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Лісостепу України», а також підготував її поновлене видання на 2010 рік.
«АБС»: Високий кадровий потенціал дає можливість Вашому інституту вирішувати нагальні проблеми агропромислового розвитку комплексно, системно, як того вимагає сучасність.
В.С.: Столітній науковий досвід, висококваліфіковані кадри, а це - 20 докторів наук, із них 7 академіків і членів-кореспондентів, 14 професорів, 84 кандидати наук та різнобічна спрямованість науково-дослідних робіт дає можливість інституту на високому науковому рівні проводити дослідження не лише з питань власне землеробського, а й рослинницького напрямів, які є єдиним комплексом у системі землеробства для поєднання інтересів землеробства і рослинництва з тваринницькою галуззю.
Як координатор наукових досліджень Інститут розробляє державні науково-технічні програми з питань наукових основ ведення землеробства, адаптованого до природного середовища і ринкових умов господарювання, методологічних основ та практичних шляхів здійснення землеустрою для створення системи сталого землекористування сільських територій.
Крім того, узагальнює результати та надає їх у вищі керівні інстанції у вигляді звітів, рекомендацій, пропозицій, інструкцій для формування державної політики в галузі землеробства з питань раціонального використання земельних ресурсів, оптимізації землекористування в Україні.
Інститут завжди був головною науковою установою з питань обробітку грунту, сівозмін, захисту рослин від бур'янів, землеробства на меліорованих землях.
Нами опрацьована і впроваджена у виробництво удосконалена грунтозахисна система землеробства на основі виведення малопродуктивних ерозійно небезпечних земель з обробітку з контурно-меліоративним облаштуванням території.
Ми створили системи землеробства на осушених органогенних грунтах; інтенсивні екологічно безпечні технології отримання конкурентоспроможної продукції зернових колосових і кукурудзи, бобових і круп'яних культур; однорічних і багаторічних трав. Відпрацьовано проекти створення і використання сіножатей та пасовищ; технології вирощування, збирання та переробки льонопродукції.
«АБС»: Ваш інститут, пане професоре, працює на рівні найвищих світових стандартів. Але Ви добре знаєте, що через недолуге реформування мільйони гектарів угідь нині заростають бур'янами. Який вихід із цього становища?
В.С.: Внаслідок проведення реформи в аграрному секторі економіки майже 11 мільйонів нових землевласників одержали 24,6 млн га земель. Їх середній розмір - 0,44 га, це особисте селянське господарство. І лише 919 господарств Лісостепу України обробляють у середньому по 397 га. На цих масивах можна застосовувати новітні технології.
Є ще ряд сучасних, потужних агропідприємств, які обробляють від 3-6 тис. га угідь і більше. Звичайно, за ними майбутнє, адже в них можна вирощувати конкурентоспроможну продукцію, незважаючи на високі ціни на пальне, добрива, засоби боротьби із шкідниками та хворобами тощо.
Це забезпечує висока врожайність зернових колосових культур і кукурудзи. Україна впевнено повертає втрачену славу житниці Європи і світу. Вже нині ми за імпортом зерна пшениці і кукурудзи займаємо перші позиції у світі після США та Австралії.
Це результат поєднання новітніх наукових технологій, які ми можемо опрацювати в повному обсязі, та наших добротних українських чорноземів - найкращих у світі. Щоправда, із ними також потрібно серйозно попрацювати, щоб повернути високу родючість.
«АБС»: Нині, коли відбулося розпаювання земель колективних господарств, на дослідні поля та угіддя Інституту землеробства багато охочих також ласо позирають. Що Ви робите, щоб зберегти земельний потенціал наукового закладу?
В.С.: Ми провели чіткий реєстр наших земельних ресурсів. Визначили поля, які необхідні для проведення дослідної, селекційної та наукової роботи. А 450 га, на яких був старий сад та невгіддя, виділили по 15 соток під забудову жителям Гатного, бо це територія цієї сільської ради, та співробітникам нашого Інституту. Таким чином, добилися значного поліпшення житлової проблеми, яка тривалий час не вирішувалася.
Взагалі ми намагаємось тримати руку на пульсі часу. Про це свідчить проведення на базі Інституту Всеукраїнської наукової конференції «Наукові основи землеробства у зв'язку зі світовою економічною кризою», яка відбулася наприкінці минулого року.
Світила української аграрної науки проаналізували та об'єктивно оцінили стабільність землекористування в Україні та спільними зусиллями відпрацювали заходи запобігання негативним наслідкам світової економічної кризи на розвиток галузі землеробства і рослинництва, поступового відродження тваринництва у нашій державі. Не випадково кажуть, що наука - це надійний компас у бурхливій стихії сучасності.
Розмову вів Борис Мельник
