АБС
А хіба існує майбутнє без минулого?
В.Ч.: Хто живе минулим, у того немає майбутнього. Хтось із мудрих сказав, що успішні говорять про мрії, обивателі обговорюють події, а пусті люди осуджують людей.
АБС
Скільки років Ви вже в аграрному бізнесі?
В.Ч.: З 1993-го, разом із партнерами займалися дистрибуцією хімічних засобів захисту рослин.
АБС
Але ж зараз Ви не маєте відношення до хімії, скоріше навпаки?
В.Ч.: Так, зараз у нас сімейна компанія, яка займається біотехнологіями.
АБС
Радикальна зміна напряму діяльності, як це відбувалося?
В.Ч.: У 2001 році, стоячи на краю саду клієнта, який обприскували інсектицидом, вдихаючи запахи хімічного продукту і спостерігаючи як крона яблунь гнеться у потоках вентилятора садового обприскувача, а яблука спочатку мокріють від робочого розчину, а потім гублять тяжкі краплини, які підхвачує повітряний потік і несе далі, моя фантазія переносила ці яблука на прилавок магазину, звідки їх брала дитяча рука…
У той момент я вже усвідомив, що це не є справою мого життя. Я ще не знав, чим буду займатися, але мої думки вже були далеко від моїх справ. Потім прийшло усвідомлення, що бізнес - це не інструмент заробітку грошей, а середовище реалізації мрій на основі власних цінностей. Що більше життя ставило запитань, то більше відповідей знаходив у природі. З часом зрозумів, те, що ми бачимо, залежить не від того, що нас оточує, а від того, як ми на це дивимося. Мудрі кажуть, зміни погляд і світ зміниться навколо тебе.
АБС
Тобто сьогоднішня ваша компанія - це відображення ваших поглядів на бізнес?
В.Ч.: Наша компанія сьогодні - це команда особистостей зі спільними цінностями і середовищем, сприятливим для реалізації особистих мрій, що не суперечать цілям компанії.
АБС
Ви знаєте, досить незвичне визначення для вітчизняного бізнесового середовища. Типове - «команда однодумців»…
В.Ч.: Генералові Джорджу Петтону належить фраза: «Якщо всі думають однаково, то хтось не думає». Більше нічого не додам.
АБС
Мислите ви не шаблонно, цікаво, що скажете про сьогоднішнє сільське господарство?
В.Ч.: Всього сільського господарства не знаю, скажу про рослинництво. Вирощування сільгосппродукції стає бізнесом для багатих. Коли говорять про сучасні технології живлення рослин, мова йде про старі технології хімічного живлення, у яких відбулися незначні зміни. А ось що зазнає суттєвих і постійних змін (безсумнівно, у бік збільшення), - то це вартість технологій.
Чому ж тоді набули поширення саме найдорожчі технології, чому висока собівартість не вважається високою, чому низька прибутковість не вважається низькою і такий розклад став нормою та є базовим у бізнесових розрахунках? Справа в тому, що наші «авторитети» стверджують, нібито це єдино правильний шлях, інвестори їм свято вірять, а виконавцям це зручно (вони ж роблять саме так, як у книжках пишуть).
Але ж це не так, і про це давно відомо, ось тільки інформація ця «для службового користування». Наведу один факт: агрохімією офіційно визнано, що вона в принципі не в змозі стабільно підняти ґрунтову родючість вище за природну.
У природи і часу свої розклади, непідвладні людським стереотипам, вони в певні моменти задають нові правила гри на ринку, не питаючи на те дозволу. Наука називає такі речі лімітуючими факторами, тобто такими умовами, в яких вчорашні прийоми й алгоритми втрачають не просто свою доцільність, а набувають ознак шкодочинності.
У таких умовах виникає нагальна потреба відмовитися від звичних прийомів і швидко знайти нові рішення й втілювати їх у життя, тобто час потребує змін. А якщо ти цього не робиш, то лишаєшся зі своїм консерватизмом і без копійки, і по за грою.
За останній час найпомітнішим з таких лімітуючих факторів було подорожчання пального, що спонукало до перегляду технологій обробітку ґрунту в бік домінування поверхневого. Те, чого не зробили за більш ніж сто років Іван Овсинський, Едвард Х. Фолкнер, Терентій Мальцев, Федір Моргун, зробив один лімітуючий фактор.
Можна з цим не погоджуватися, але це тільки реактивна реакція нашої свідомості, якій дуже важко визнавати власну неефективність і той факт, що необхідність змін викликана обставинами, а не є продуктом власного інтелекту.
На горизонті дедалі відчутніше майорять нові лімітуючі фактори, які призведуть до серйозних змін у сільськогосподарському виробництві. Для прикладу назву три з них: різке підвищення цін на добрива; критично низька вологість ґрунту; екологічні вимоги до продукції. Можна в це вірити, можна закривати очі й сподіватися, що на наш вік вистачить, але щось цей вік досить швидко плине і з кожним днем все швидше.
А критично низька вологість ґрунту вже має місце на теренах України, особливо в південних регіонах, де доцільність використання мінеральних добрив - під великим запитанням. А екологічність продукції є суттєвою конкурентною перевагою при реалізації продукції, особливо на експорт, це «фішка» дедалі більшої кількості гравців на аграрному ринку, а для деяких вона - стратегічний напрям розвитку.
Тобто хтось діє не так, як більшість, отримує прекрасні результати (заробляє більше на кожній вкладеній гривні), і цей хтось - просто наш сусід. Але чому ми нічого не знаємо про чужий досвід, чому його не популяризують, чому не переконують у його праві на життя, чому злочинно замовчують? А тому що нікому слухати. Оскільки загальновизнана думка трактує такі результати виключенням із правил і зосереджує нашу увагу на правилах, які давно стали догмами.
Прийшов час подивитися на виключення по-новому, що і відбувається в момент, коли лімітуючий фактор набуває критичних значень.
А для сприйняття по-новому необхідно не просто дивитися, а бачити, не просто слухати, а чути, і першим кроком до такого сприйняття є сумнів у тому, що ми все знаємо або сумнів, що все знають наші консультанти!
АБС
У чому полягає головна проблема і що варто робити?
В.Ч.: Немає проблем, є питання, які потрібно вирішувати. І головним із них є відновлення родючості ґрунту до його природного рівня. Івану Овсинському належить фраза, яка на сьогодні дуже актуальна: «Пора навчитися отримувати користь з тих велетенських запасів живлення для рослини, які можуть забезпечити грунт і атмосферу без колосальних витрат».
Потрібно чітко усвідомлювати, що від родючості напряму залежать здоров’я людей, ефективність сільгоспвиробництва, чистота навколишнього середовища. Питання родючості грунту - це питання ефективності аграрного виробництва. Чому я ототожнюю поняття «родючість ґрунту» й «ефективність виробництва», одне з яких стосується природи, а інше - економіки?
Давайте прослідкуємо зв'язок між ними. Метою будь-якого виробництва є отримання прибутку. Це прибуток у натуральному вигляді - зерно, овочі, фрукти тощо. У сучасних умовах продукція є товаром, тобто тим, що призначене для обміну, найчастіше на гроші. Сенс сільгоспвиробництва полягає у здатності ґрунту родити.
Що вища родючість, то більше продукції, більше товару, більше грошей, то прибутковіший бізнес й успішніший господар. Тобто підвищення родючості - це підвищення прибутковості вирощування, і навпаки, при зниженні родючості прибутковість теж зменшується. Це зниження відбувається переважно за рахунок зниження урожайності або підвищення затрат.
Саме тому питання родючості ґрунту є проблемою номер один. Оскільки грунт - основний засіб виробництва, який, до речі, не можна придбати вдруге. У такій ситуації стабільна родючість є необхідною умовою існування бізнесу сільгоспвиробництва, підвищення родючості - інвестиція у бізнес, а зниження - підрив власного бізнесу.
АБС
А хіба сьогодні питання родючості не вирішується? Про це багато говорять…
В.Ч.: Якщо проаналізуємо ринок компонентів живлення, побачимо, що 98% всіх пропозицій - хімічні компоненти. В основній масі це штучно синтезовані продукти. Зовсім незначна частина виробляється з органічної сировини відомими хімічними способами.
Найбільш непорядні виробники таких продуктів використовують у назві терміни «органічні» й «екологічні», хоча органічною була тільки сировина. Тобто 98% пропозицій на ринку - це хімічні продукти в тому чи іншому варіанті.
Наступне питання - вплив цих продуктів на родючість. Не будемо говорити про користь чи шкоду цих агрохімікатів, знову звернуся до наукового факту: агрохімією офіційно визнано, що вона в принципі не в змозі стабільно підняти ґрунтову родючість вище за природну. В будь-якому випадку використання агрохімікатів вимагає високої кваліфікації агрономічної служби, особливо в умовах нестачі вологи і на низькородючих ґрунтах.
Здавалося б, парадоксальна ситуація: малородючі ґрунти повинні потребувати більшої кількості додаткових елементів живлення, але на практиці маємо ситуацію, за якої одна й та сама кількість додаткового живлення значно ефективніша на родючіших ґрунтах, тобто малородючі ґрунти не здатні засвоїти стільки ж хімічних елементів живлення як високородючі.
Тож висока забезпеченість хімічними елементами живлення не є достатньою умовою значного підвищення врожайності і має конкретну межу ефективності, яка напряму залежить від природної родючості. Іншими словами, використання цих продуктів у сучасних технологіях живлення за умови вмілого застосування не впливає на родючість, а за невмілого - може завдати значної шкоди.
Раніше вважали, що на природну родючість можна не зважати, навіть намагалися довести, що вона не є обов’язковою умовою для отримання врожаю, а збільшувати врожайність можливо тільки завдяки хімічному живленню. Нині доведено, що зниження родючості є результатом порушення природного балансу, природної рівноваги, і на справі виявилося, що зниження родючості грунту спричинило порушення багатьох процесів росту рослини, відтак, потрібно компенсувати цей дисбаланс.
АБС
Яке ж майбутнє у сільського господарства за такої ситуації?
В.Ч.: Уїнстону Черчіллю належить вислів «Вже сьогодні робити те, про що інші будуть думати завтра».
Будь-який бізнес не має майбутнього без стратегічного бачення. У стратегічному плануванні є два основні напрями: екстенсивний та інтенсивний. Як правило, планування ведеться в обох із них з використанням таких основних інструментів аграрного бізнесу, як збільшення посівних площ, нарощування потужності техніки, підвищення ширини захвату знарядь, збільшення доз мінеральних добрив тощо, метою яких є кількісні зміни, наприклад, збільшення врожайності.
При високопрофесійній реалізації такого планування позитивний результат гарантовано, але він обмежений технологічними рамками, тобто результативність лежить у рамках продуктивності технології, яка використовується.
Технології інтенсивного сільського господарства базуються на досягненнях «зеленої революції», яким майже 50 років, тобто всі зміни в технологіях сільгоспвиробництва відбувалися навколо відкриттів п’ятдесятирічної давнини. За цей час технології не змінювалися у своїх принципових положеннях. Це 50 років еволюції, яка вичерпала свій потенціал.
То чи можна назвати таке планування стратегічним? На мою думку, ні. Це планування тактичних заходів, продиктованих вимогами сьогоднішнього аграрного ринку й умовами перебування у ньому.
АБС
А де ж тоді стратегія? Що є перспективою сільгоспвиробництва, навіть найближчою?
В.Ч.: Можу стверджувати, що це запитання ставлять перед собою меншість власників аграрного бізнесу, але всіх їх об’єднує спільна риса, пошук відповіді у собі. Для таких людей питання стратегії звучить приблизно так: «Яка моя перспектива в аграрному бізнесі, якої мети я хочу досягнути, займаючись саме цим бізнесом, яких змін я очікую у собі, в людях навколо себе, в землі, яку я обробляю, які ще шляхи реалізації моїх цілей існують, крім того, яким я йду».
Це дуже непросто - шукати відповіді в собі, адже критичний погляд на самого себе - справа сильних. Такі кроки по плечу неформальному лідеру, сильній особистості, здатній забезпечити ефективну взаємодію раціонального розуму й інтуїції.
Але таким людям почасти бракує професійних знань з агрономії для визначення стратегічних цілей, особливо шляхів їх досягнення. Їм потрібна допомога професіонала, високоосвіченого агронома. Говорячи про професіоналізм і високу освіченість, я маю на увазі 20% -академічної освіти і 80% - самоосвіти, тобто це людина, яка володіє найновішими знаннями і здатна використовувати їх на практиці, адже досвід - це не ноша на плечах, а творче використання набутих знань на практиці.
Крім того, такий агроном має бути цілеспрямованою й ініціативною людиною, здатною генерувати власні погляди і відстоювати їх перед власником (роботодавцем). А таких людей мало. Взагалі їх ніколи не було багато.
І коли утворюється тандем між власником та агрономом, їхня взаємодїя набуває властивості синергії. Такий тандем генерує бачення майбутнього спочатку в думках, потім - в уміннях і діях (зміна технологій, реструктуризація управління, підбір кадрів тощо). Формула «знати-вміти-робити» - об'єктивна й актуальна для всіх часів.
Саме такі тандеми і є майбутнім сільського господарства України, саме вони формуватимуть стратегію розвитку і вектори руху.
Бізнес має взяти на себе роль провідника змін у суспільстві. Власне кажучи, це вже відбувається. Там, де є такі тандеми, можна спостерігати якісний стрибок, найпоказовішими ознаками якого є стабільність урожайності, низька собівартість, зменшення хімічного навантаження на грунт.
Аналізуючи дії власних партнерів, можу зазначити, що такі якісні стрибки найчастіше спостерігаються у фермерських господарствах, в яких, як правило, власник і агроном - одна особа. Я жодного разу не спостерігав такої ефективності в агрохолдингах з їх розгалуженими і бюрократичними вертикалями управління, де добрі врожаї - результат високої інтенсивності зусиль і низька ефективність як наслідок високої собівартості, де основним ресурсом є фінанси.
АБС
Повернімося до сучасних технологій живлення. Здається, ви не їхній прихильник...
В.Ч.: Взаємодія всіх компонентів природи як цілого, неподільного явища і процесу є тим природним механізмом, що забезпечує процес росту в різних погодних умовах. Сьогоднішня технологія живлення є недосконалим інструментом сільгоспвиробництва, базується на суб’єктивних наукових висновках, прийнятих більшістю, і не може забезпечити стабільну ефективну систему, котра дала б змогу рослині реалізувати свій природний потенціал. Щороку використовуються одні й ті ж технологічні прийоми, а результати отримуємо різні, розводимо руками і вказуємо на погоду як на фактор, який не піддається впливу.
Очевидно, що такий значний вплив погоди (природи) на результативність промислового вирощування свідчить про суперечності між технологією і природою. Технологія суперечить багатьом природним процесам.
Освічені агрономи знають про це, називаючи її негативним впливом мінерального живлення на природну родючість. Цей негативний вплив проявляється у пригніченні мікрофлори (і не тільки ґрунту, оскільки роль мікрофлори води і повітря не менш важлива), мінералізації, закисленні, засоленні ґрунтів, порушенні структури ґрунту, негативному впливі на водно-повітряний баланс процесів росту.
АБС
Ви говорите, що агрономи знають про цю суперечність і продовжують використовувати такі технології. Чому?
В.Ч.: Якщо говорити про агрономів, які думають, то причина в тому, що вони не знають альтернативи. Гній як альтернатива не розглядається (навіть тими, хто про нього пам’ятає) через його відсутність. Виходить просте виправдання перед собою, чого не знаю - того не існує. А альтернатива існує.
АБС
Говорячи про альтернативу, ви маєте на увазі технології, розроблені вашою компанією?
В.Ч.: Альтернатива існує завжди, це закон природи , варто її тільки розгледіти і скористатися дарованим нам від народження правом вибору. Наша технологія теж заслуговує на увагу.
АБС
У чому суть вашої технології?
В.Ч.: Технології нашої компанії базуються на законах природи, перебувають з ними в гармонії, а використовувані прийоми є результатом холістичного підходу в науці.
Наша технологія активізує інструментарій самої природи на всіх стадіях розвитку рослини. Ми не даємо рослині щось безпосередньо, що вимірюється грамами чи літрами, ми повертаємо їй втрачену здатність до взаємодії з ґрунтом, водою, світлом, енергіями. Ми робимо рослину здатною споживати природні водонерозчинні запаси поживних речовин у грунті, повітрі, воді, які значно перевищують потребу рослини, також ми повертаємо рослині здатність саморегуляції водного і повітряного балансу, зокрема регулювання процесу диспергації.
Технологія існує, ефективність можете перевірити на власному полі. З цього приводу мені згадується історія про Едісона, винахідника електричної лампочки. На одному з прийомів до нього підійшла жінка і запитала: «Містере Едісон, а що таке електрика?». На що Едісон відповів: «Мадам, електрика є, користуйтесь».
Те саме я можу сказати про нашу технологію: вона є, користуйтесь. Знаю, що більшість наразі не скористається. Переважна більшість обмежена догмами агрономії й традиційних вчень, коли переважає сильний страх перед новим та невідомим.
АБС
Ви не розраховуєте на більшість, хто тоді ваші клієнти? Багата меншість? Чи вистачить цього для комерційного успіху?
В.Ч.: Наша технологія адресована не багатим, а розумним. А стосовно комерційного успіху, то можу сказати, що зараз ми плануємо розширення виробництва.
АБС
Ви чи не єдина в Україні компанія, яка стверджує, що треба вирощувати повноцінні стабільні врожаї без мінеральних добрив і даєте конкретну альтернативу - власну технологію «Збереження урожаю в умовах стресу». До того ж пропонуєте виробникам порівняти дві технології на їхньому полі. Ви не сумніваєтесь у перевагах власної технології?
В.Ч.: Передусім ми не закликаємо вирощувати без мінеральних добрив, це право вибору кожного, і ми його поважаємо. Ми стверджуємо, що без мінеральних добрив можна отримувати високі врожаї якісної продукції. Наша технологія дає змогу це здійснити і коштує при цьому вдвічі дешевше за мінеральну.
Стосовно впевненості у перевагах - ні, не сумніваюся, адже багато разів переконувався на полях клієнтів, а не в лабораторії, що врожайність щонайменше не нижча, а якість, як правило, вища. Тепер давайте подивимося на логістику і технологічність.
На тисячу гектарів пшениці потрібно близько 350 т добрив, а нашого продукту - 15-20 т, тобто на перевезення необхідно відповідно 35 і 2 вантажні машини, плюс все це слід завантажити, розвантажити і внести. Наш продукт вноситься у баковій суміші з пестицидами, а підживлення селітрою плюс карбамідом - це 3-4 додаткові технологічні операції. Ось і порівнюйте. Для господарств з посівними площами понад 10 тис. га різниця вимірюється вже у мільйонах.
АБС
Чи немає у вас відчуття, що ваша компанія виокремлюється з-поміж інших на ринку?
В.Ч.: Кілька років тому, коли моя родина почала використовувати тільки джерельну воду для харчування, ми були єдиними з-поміж знайомих і друзів, але це не заважало нам дружити. Сьогодні, коли практично всі вживають джерельну воду, ті з друзів, хто цього наразі не робить, також не виділяються, і це жодним чином не впливає на наші стосунки, просто ми маємо різні цінності.
Тож популярність наших технологій - питання часу. І питання не тільки в їх вартості й ефективності, адже всім відомо, що джерельна вода корисніша за водопровідну, а в тому, коли господарник усвідомить потребу таких змін.
АБС
Ви не боїтеся бути першими - і у джерельній воді, і в технологіях…?
В.Ч.: Те, що ви називаєте страхом, для мене виклик, в якому я бачу шанс. Саме тому і приймаю цей виклик. Це форма існування, це моя цілісність, самовираження і драйв. У цьому я не просто знаходжу себе, без цього мені не цікаво. Щоб створити щось нове, потрібно припинити робити те, чим ви займалися до цього, для початку хоча б на половині поля.
АБС
Дякую вам, що не заховалися за черговими фразами, відверто поділилися своїми думками. Будь ласка, побажання нашим читачам.
В.Ч.: Скажу словами пісні Слави Вакарчука:
Веселі брате часи настали
Ми наближаємось до мети…
Чому ж тоді я шукаю іншу стежку,
Чому я далі з ними не хочу йти…
А нам з тобою своє робити
Хто ж тоді, як не ми, брати!
