Будуємо модель сучасного сільськогосподарського підприємства — говорить Леонід Васильович Центило — директор ТОВ «Агрофірма „Колос”», канд. с.-г. наук

Будуємо модель сучасного сільськогосподарського підприємства — говорить Леонід Васильович Центило — директор ТОВ «Агрофірма „Колос”», канд. с.-г. наук

/ Гість номера / Четвер, 01 серпня 2024 11:34

Початок російсько-української війни 24 лютого 2022 року став великим випробуванням і викликом для українських аграріїв. Абсолютна більшість із них з перших годин війни переналаштували власну діяльність, максимально допомагаючи Силам оборони України, ТРО, волонтерам і благодійникам. Водночас в умовах бойових дій, великої кількості інших поточних проблем вони й далі ведуть виробничу діяльність, вирощують й успішно продають значні обсяги сільськогосподарської продукції. Тому про сьогодення українських виробників сільськогосподарської продукції, їхні здобутки та проблеми говоримо з відомою людиною в аграрному бізнесі України, авторитетним викладачем Національного університету біоресурсів і природокористування України Леонідом Васильовичем Центило.

З початком повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року на територію України життя багатьох аграріїв змінилося. ТОВ «Агрофірма “Колос”», що в Київській області, з перших днів війни відчула війну на собі.

Як підприємство за цих два з половиною роки переналаштувало свою діяльність і тепер працює?

— Повномасштабна війна почалася 24 лютого 2024 року й триває нині. Її наслідки війни важкі, тому що вся країни зосередилася на захисті від ворога, Силам оборони України надається максимальна допомога. Водночас для аграріїв це означає, що частину працівників мобілізовано, багато ресурсів і коштів спрямовують на підтримку ЗСУ та ТРО. А сплату податків, виплату зарплат й інших платежів ніхто не скасовує. До того ж аграрне підприємство має зберегти свою спеціалізацію й конкурувати на ринку.

Якщо говорити за наше підприємство, яке різнопланове та інтегроване в різні бізнес-сегменти, має велику затратну частину і залежить від людського чинника, то йому також нині важко вести діяльність. Наприклад, є галузь тваринництва, і в неї вкладено крім значних коштів душу і серце. Тваринництво дійшло до статусу племінного заводу, що дозволяє нам мати певну національна гордість досягнутим рівнем виробництва. І не маємо права скорочувати поголів’я корів тільки через те, що важко жити, або через низьку ціну на молоко чи дуже важку ситуацію з покупною складовою кормів.

Якщо глибше подивитися на інший вид діяльності — насінництво, що теж є бюджетоутворювальною, то стаєш залежним від працівників, яких, на жаль, мало. У насінництві велика конкуренція з боку іноземних компаній, які запрошують на роботу кваліфікованих працівників.

Якщо додати ще й садівництво, то теж стаємо залежними від людини, від людського чинника, сучасних умов і занадто дорогої вже ручної праці. І всього разом — багато працівників, відповідно, великі суми зарплат, великі суми податків тощо. Проте для аграрія найголовніше — зберегти колектив, ті спеціалізації й, відповідно, виходячи із цього, сподіватися, що завтра буде мир.

Кількість працівників скоротилася?

— У тому й річ, що кількість працівників на підприємстві майже не скоротилася. Якщо десь на виробництві було важко, то все одно набирали працівників на інші спеціалізації — розвивалася переробка продукції, зокрема виготовлення соків тощо.

ТОВ «Агрофірма “Колос”» працює в різних галузях агробізнесу: рослинництво і тваринництво, виготовлення органічних добрив, переробка продукції. Розкажіть, чи працює цього річ виробництво власної продукції? Яка з цих сфер зазнала найбільше труднощів за ці майже три роки війни?

— Глибше розкрию це питання. Чому в нас така велика кількість спеціалізації виробництва продукції і для чого це потрібно? Як керівник господарства розумію, що наші колеги, партнери Західного світу, направляють українських агровиробників у правильне русло. Вони пропонують українцям створювати «поняття доданої вартості» й припинити бути сировинним придатком світу. Все те, що вирощується в Україні, має перероблятися для отримання максимального прибутку й продаватися на зовнішніх ринках як готова продукція.

 

Які соціальні ініціативи реалізує ТОВ «Агрофірма “Колос”»?

— У чому ми як українці відрізняємося від усього світу. У тому, що в нашій країні основна маса жителів мешкали в сільській місцевості. І було так загально заведено, що незалежно від устрою, складу ця територія перебувала під спеціальним соціальним впливом, керуванням, розвитком тощо. Коли нам нав’язали західну модель розвитку суспільства й сільськогосподарського виробництва, вона не зовсім прижилася, і сучасний аграрій став будувати свою. Чим же вона відрізнялася? Вона відрізнялася тим, якщо в сучасній європейській країні в сільській місцевості проживає в середньому близько 3–4% населення. Нагадаю: в Україні до 1991 року в сільській місцевості мешкали близько 40% громадян. Після 1991 року в країні відбулися значні зміни. Держава суттєво зменшила підтримку тваринництва, значно скоротилися поголів’я великої рогатої худоби й обсяги переробки продукції. Відповідно, скорочується кількість сільських жителів, і всі соціальні питання, що з цим пов’язано: падає народжуваність у селах, закриваються школи, медичні та культурні заклади тощо. І школа, яка в є на території агрокомпанії, стає основою завтрашнього дня. Там навчаються діти працівників агрокомпанії і є перспективи, що вони також прийдуть на роботу до її структурних підрозділів. Тому в ТОВ АФ «Колос» активно підтримують проєкти, що стосуються школи, починаючи від стадіонів, парків, харчування дітей правильною здоровою їжею тощо.

Соціальні проєкти. Якщо господарство розташоване в певному населеному пункті, воно має опікуватися, поряд із владою, добробутом цього села, можливостями його розвитку. Наприклад, з гордістю розповім про наш серйозний проєкт, що поки що припинений на період війни. Це утримання аматорського футбольного клубу. Команда грає у вищій лізі Київської області з футболу, де конкурує з дуже гідними суперниками і там теж ми вигравали турніри, і все інше. Звичайно, утримання відповідної інфраструктури вартісне. Хоча нині триває війна, але в нашому селі футбольне поле утримається у належному стані. Коситься трава відповідно до високих стандартів, газон поливається, відбувається догляд за травою, зберігається від початку до кінця все те, що вкрай необхідне.

Інше важливе питання — аматорські колективи мистецтва і культури. Вони також підтримуються ТОВ АФ «Колос». Чому? Тому що люди, які працюють у нас, вони беруть активну участь у творчому житті і є одним ціле із аграрним підприємством.

Тому для мене саме це у великій мірі є модель сучасного сільськогосподарського підприємства, яка базується на збереженні національних традицій. Усі ці національні традиції, вони об’єднують нас, українців, у побудові завтрашнього дня.

І ще один важливий факт. ТОВ АФ «Колос» утримує чимало вітчизняних науковців, які створюють сучасні сорти, гібриди сільгоспкультур, депонують мікроорганізми на основі цих чи інших штамів, створюють пестициди та добрива. Підтримка і розвиток науки для нас також є важливим соціальним навантаженням.

Чи допомагаєте ЗСУ та ТРО?

Зрозуміло, що допомагаємо ЗСУ, ТРО, великій кількості мобілізованих працівників. ТОВ АФ «Колос» має чимало підшефних військових частин, волонтерів, які з нами працюють. Незалежно, чи це підрозділи МВС, чи то підрозділи Збройних сил України, ми працюємо з усіма.

Нині йдуть жнива… як ситуація з цінами на продукцію і пальним? Де бачите найбільш проблемні питання розвитку діяльності?

Ми в ТОВ АФ «Колос» дійшли до того моменту, що дійсно ринок формуємо за власними потребами. Тобто немає ніякого чиновника, який приїхав і сказав, що це буде коштувати за такою ціною на той чи інший вид продукції. Сучасний аграрій почав орієнтуватися у цінах. Наприклад, бачимо, якщо є попит на світовому ринку на кукурудзу, то площа кукурудзи зростає і відповідно реалізація відбувається.

 

Візиткою Вашого підприємства є садівництво, тому виникає питання: чи скуштують українці цього року яблука від ТОВ АФ «Колос»?

Так, я проїхав нещодавно ряд регіонів України, так само знаю, що у багатьох регіонів теж є проблематика з яблуками. Тому є частина втрат врожаю, але є те яблуко, яке буде в цьому році, яке буде повноцінно використано. Як для свіжого ринку, так і для переробки на яку робимо ставку, йде мова про заміну на полицях тих не зрозумілого походження соків на соки прямого віджиму. Потрібно підтримати здоров’я дітей та й дорослим отримати всі необхідні вітаміни.

Однією з важливих галузей ТОВ АФ «Колос» є виробництво органічних добрив. Чи працюють нині мікробіологічна та агрохімічна лабораторії?

Ви знаєте, у цей складний час, коли наша територія України замінована, вона піддалася ураженням, ракетними, зенітними, артилерійськими снарядами та велика кількість піднята порохових газів і тих сполук, використане озброєння всього світу і утилізація її на таких маленьких територіях. Потім у вигляді хмар, дощів, пилу тощо, воно приземляється, та нам потрібно дбати про відновлення та збереження родючості ґрунтів. І тут якраз ця тема є основою через те, що мінеральна складова добрив. Надмірно високе техногенне екологічне навантаження на кожен гектар може бути подолане тільки з активізацією мікробного процесу в грунті. Тобто мова йде про те, що маємо виробляти достатньою кількість органічних мінеральних добрів, які будуть служити основою, як і життєдіяльності, так і відповідно формування повноцінності продукту. Продовжуємо цю справу робити, депонуємо штами мікроорганізмів, управляємо різними процесами. Відпрацьовуємо короткі механізми збереження речовин, які можуть бути в органіки.

Які напрямки та сегменти діяльності ВАША компанія вважає найбільш перспективними сьогодні?

Найбільш перспективним питанням стратегії розвитку держави Україна є продовольча безпека. Бачимо, що сьогодні оборонна безпека і продовольча безпека, вони стоять на рівні. Коли почалася повномасштабна війна, позакривалися великі торговельні мережі, не було заведення тих чи інших продуктів. Почали працювати невеликі підприємства, які стали виробляти і заповнювати цю нішу пусту, яка з’являлася по ряду регіонів. Тому це говорить про те, що ми здатні в цьому тяжкому світі, здатні виживати за рахунок власних продукції. Тобто це те, чому нас навчають сьогодні наші європейські партнери. Практично ми це все знали, але що не робили. Це можливість розвитку малого середнього бізнесу. Коли твоя сировина перетворюється в Україні в добриво, і відповідно відбувається накопичення, є позитивний баланс і ми всі можемо за це порадити. Тому це дуже перспективне питання. Воно створює не якусь там незрозумілу ілюзію, а створюється повсякденний життєвий досвід. Скільки чого мати, скільки чого потрібно, як з кимось поділитися, як створити так, щоб і в сусіда було. І це масштабується, через війни наступних тисячоліть. Тому єдиним виходом це, можна сказати, уніфікація, це систематизація управління рослинності та тваринності, і можливості бути повноцінним гравцем світового ринку.

 

Катерина Нілова, студентка СумДУ

 04 жовтня 2025
Інституту експертизи сортів рослин України другий рік проводить випробування сортів бавовнику, які надають різні компанії, зокрема й іноземні.
Інституту експертизи сортів рослин України другий рік проводить випробування сортів бавовнику, які надають різні компанії, зокрема й іноземні.
04 жовтня 2025
 03 жовтня 2025
Фермери Сергій та Дмитро Синенки з Чернігівщини запустили власну олійню. За перші 5 місяців роботи їм вдалося виготовити понад 35 тонн соняшникової олії вищого ґатунку. Наразі господарство планує вихід на обсяги близько 10 тонн щомісяця. У перспективі – розливний цех і запуск виробництва рижієвої олії. Рижій брати вирощують самостійно.
Фермери Сергій та Дмитро Синенки з Чернігівщини запустили власну олійню. За перші 5 місяців роботи їм вдалося виготовити понад 35 тонн соняшникової олії вищого ґатунку. Наразі господарство планує вихід на обсяги близько 10 тонн щомісяця. У перспективі – розливний цех і запуск виробництва рижієвої олії. Рижій брати вирощують самостійно.
03 жовтня 2025
 03 жовтня 2025
Вступ до ЄС означає більш жорсткі вимоги до української продукції, а поспішна імплементація всіх норм може призвести до закриття значної частини малого та середнього агробізнесу.
Вступ до ЄС означає більш жорсткі вимоги до української продукції, а поспішна імплементація всіх норм може призвести до закриття значної частини малого та середнього агробізнесу.
03 жовтня 2025
 03 жовтня 2025
Станом на 3 жовтня українські аграрії намолотили 31 548,8 тис. тонн зернових та зернобобових культур на площі 7 213,8 тис. га. Обмолочено 65% площ, засіяних цими культурами.
Станом на 3 жовтня українські аграрії намолотили 31 548,8 тис. тонн зернових та зернобобових культур на площі 7 213,8 тис. га. Обмолочено 65% площ, засіяних цими культурами.
03 жовтня 2025
 03 жовтня 2025
За прогнозом аналітиків наступного тижня, 06-12 жовтня 2025 року, закупівельні ціни на живець свиней в Україні не зміняться. Ціни залишаються на рівні 97-98 грн/кг вже шостий тиждень поспіль.
За прогнозом аналітиків наступного тижня, 06-12 жовтня 2025 року, закупівельні ціни на живець свиней в Україні не зміняться. Ціни залишаються на рівні 97-98 грн/кг вже шостий тиждень поспіль.
03 жовтня 2025
 03 жовтня 2025
2 жовтня 2025 року в межах 44-ї сесії Європейської комісії з питань сільського господарства в Будапешті в Угорщині, Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО) відзначила трьох молодих фермерів-новаторів за їхні видатні досягнення, по одному в кожній з трьох категорій: інновації в агропродовольчих системах, розбудова громади та інклюзивність і розширення прав і можливостей.
2 жовтня 2025 року в межах 44-ї сесії Європейської комісії з питань сільського господарства в Будапешті в Угорщині, Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО) відзначила трьох молодих фермерів-новаторів за їхні видатні досягнення, по одному в кожній з трьох категорій: інновації в агропродовольчих системах, розбудова ...
03 жовтня 2025

Please publish modules in offcanvas position.