Садівникам, особливо без досвіду, під час закладання садів слід звернути увагу на деякі елементи технології, недотримання яких впливатиме на продуктивність насаджень протягом усього часу їхньої експлуатації:
1. У садах із площинним формуванням крони не висаджують слаборослих і сортів типу «спур» на карликовій підщепі М9 — за такої сортопідщепної комбінації дерева ростуть слабо, і урожайність їх низька. Формувати крону на карликових підщепах краще в комбінації із середньо- та сильнорослими скороплідними сортами.
2. У садах із високощільним розміщенням дерев основним обмежувальним фактором є освітлення крони. У яблуні для отримання плодів нормальних розмірів, характерних для певного сорту, потрібно мати в кроні освітленість 50% повного денного освітлення, а для плодів з інтенсивним забарвленням — 70%. У глибині крони понад 1,5 м недостатньо світла для утворення високоякісних плодів. Оптимальна ширина плодової стіни для яблуні — до 1,5 м, груші — 1,2 м. За такої ширини крони дерево отримує найкращу освітленість та максимальну заповненість обростаючою плодовою деревиною. Крони добре освітлюються, якщо ширина міжрядь перевищує висоту плодової стіни не менше як в 1,2–1,5 разів, а відстань між плодовими стінами (світловий коридор) становить не менше половини висоти плодової стіни.
3. Міжряддя засівають багаторічними травами тільки в тому випадку, якщо є гарантоване зрошення.
4. Необхідно враховувати імунологічні особливості сортів. В одному кварталі саду висаджувати сорти, що характеризуються однаковим рівнем стійкості до грибкових захворювань.
5. Дотримуватися просторової ізоляції між молодими насадженнями та старими садами. Особливу небезпеку становлять розпайовані в свій час колгоспні сади, які можуть стати постійним джерелом інфекційних хвороб та розсадником шкідників. Не можна випускати з виду і лісозахисні насадження, породи дерев яких мають багато спільних із плодовими культурами шкідників та хвороб.
Правильний вибір сортів
Важлива передумова отримання високоякісного прибуткового саду — закладка саду саджанцями імунних та з високою стійкістю до грибкових захворювань сортів. Обсяги застосування засобів захисту рослин у таких садах на 40–50% менший, ніж зі звичайними сортами.
Найбільш шкодочинні хвороби зерняткових — парша та борошниста роса, тому і система захисту садів найбільш спрямована саме проти них. Сорти, не стійкі до грибкових захворювань, потребують за сезон до 15–20 обробок отрутохімікатами, в той же час для резистентних достатньо 5–7.
У разі вибору сортів слід враховувати:
- По силі росту, пагонотворчій здатності, скороплідності, сумісності зі слаборослими підщепами сорти повинні бути придатні для застосування технологій сучасного інтенсивного садівництва.
- Попри дані деяких дослідників, що гени резистентності негативно впливають на смакові якості плодів, багато сортів яблуні та груші української селекції практично не уражуються паршею, плямистостями листя, бактеріозами, борошнистою росою та мають добрі смакові якості.
- Є дуже гарні сорти зарубіжної селекції, але не у всіх грунтово-кліматичних зонах вони ведуть себе однаково. Деякі з них ефективно реалізують свій біологічний потенціал, а інші втрачають в урожайності, нестабільно плодоносять, втрачають стійкість до шкідників і хвороб.
- Сорт повинен відповідати кліматичним стандартам регіону. Під час вибору сортового складу бажано врахувати досвід садівників у вашій місцевості, проконсультуватися у спеціалістів із науково-дослідних установ.
Імунні сорти є основою органічного садівництва
У плодоносних садах у весняний період визначальними факторами для нормальної вегетації і формування високого і якісного врожаю є ліквідація негативних наслідків погодних умов зимового часу та недопущення пошкодження плодових дерев шкідниками та ураження збудниками хвороб.
За довготривалих сильних морозів, а ще більше за різких коливань температури (відлига-морози), особливо в пізньозимовий період, у плодових дерев підмерзають плодові бруньки і гілочки, деревина та кора річних приростів, скелетні та напівскелетні гілки, штамби та стовбури. Догляд за ними залежить від рівня пошкоджень. Навіть сильно підмерзлі дерева, але з неушкодженим морозами камбієм здатні відновитися, якщо забезпечити їх належним доглядом.
- Правильно провести обрізування пошкоджених морозом дерев. Час його залежить від ступеня підмерзання. За незначного підмерзання обрізування виконують до початку вегетації. У випадку сильного підмерзання деревини по всій кроні дерева обрізають, коли буде видно, де на гілках розпустились бруньки. В цей період помітні ознаки загибелі частин дерева (усихання, сильні ушкодження кори), які потрібно видалити.
- Якщо на підмерзлих деревах багато квіткових бруньок, то, щоб зменшити витрату поживних речовин, значну частину їх видаляють.
- Після безсніжних зим із високими мінусовими температурами необхідно передусім дослідити стан кореневої системи. У випадку підмерзання коренів дерева сильно обрізають, навіть за незначного підмерзання надземної частини. Такий захід дозволяє ослабленій кореневій системі більш повно живити дерево і сприяє швидкому її відновленню.
- Незалежно від ступеня підмерзання дерев жирові пагони не видаляють, а використовують протягом кількох років для відновлення крони (з метою заміни окремих гілок та створення обростаючої деревини).
- Ранньою весною треба провести підживлення нітратними азотними добривами, а коли розвинуться листки — 3–4 рази протягом вегетації обприскують розчином сечовини. За сповільненого росту пагонів поточного року варто виконати позакореневе підживлення фосфорно-калійними добривами і ще одне кореневе азотними. Щоб дерева могли сповна використовувати поживні речовини, швидко відновлювати ушкоджені частини крони, необхідно забезпечувати достатню кількість вологи в ґрунті впродовж усього вегетаційного періоду.
Контролюємо шкідників та хвороби
Сотні видів шкідливих комах, кліщів та збудників грибних, бактеріальних і вірусних хвороб, яких виявлено в садах України, послаблюють життєдіяльність плодових насаджень протягом вегетації. Без належного захисту саду від їхньої дії втрачається до 50% врожаю, а більше половини плодів — нетоварної якості.
Для успішної боротьби зі шкідниками та хворобами саду потрібно:
- Знати, як вони розвиваються, зимують, коли виходять зі стану спокою, у якій фазі розвитку шкодо чинні, і яких ушкоджень завдають.
- Дотримуватися агротехніки: регулярний обробіток ґрунту порушує умови життя і руйнує місця зимівлі шкідників та хвороб. Належний догляд за насадженнями підвищує їх стійкість до ураження шкідливими організмами, ослаблені рослини частіше піддаються ураженню вірусними хворобами. Боротьбі з поширенням багатьох шкідників та хвороб сприяє вчасне обрізування і спалювання сухих, відмерлих та хворих гілок, видалення і знищення зимових гнізд шкідників та муміфікованих плодів, побілка штамбів (після очищення) з додаванням у розчин мідного купоросу.
- Враховувати, що стадії розвитку шкідників і хвороб відповідають певним фенофазам у розвитку рослин. Розвиток шкідників та збудників хвороб залежить від установлення певних середньодобових температур та суми ефективних температур, від кліматичних умов року. Тому термін обприскувань не можна прив’язувати до конкретних календарних строків — щороку вони будуть різні.
- Будувати систему захисту саду зерняткових порід навколо захисту від плодожерки та парші. Найбільш вразливі стадії у їхньому розвитку співпадають у часі з вразливими періодами в розвитку решти основних шкідників та збудників хвороб.
Якісно і вчасно проведені весняні обприскування дерев від шкідників та хвороб дозволяють значно зменшити фітосанітарну напругу у другій половині вегетації. Ці заходи з хімічного захисту саду охоплюють період від фази розпускання бруньок до формування зав’язі.
- До розпускання бруньок — обприскування мінеральною олією Препарат 30В — проти зимуючих фаз шкідників (у тому числі і в фазі яйця).
- Фаза «Зелений конус» — Актара + Хорус або Актара + Блу Бордо.
- Фаза початок «обусоблення бутонів» — Актара або Децис-Профі + Купроксат + Топаз.
- Фаза «рожевий бутон» — Енжіо + Стробі або Хорус.
- Кінець цвітіння — Каліпсо + Скор.
- Через 5–6 днів після установлення суми ефективних температур 230 °C для яблуні чи 360 °C для груші або згідно з даними установлених феромонних пасток — Люфокс + Флінт.
- Формування зав’язі — Кораген + Тіовіт Джет + Дитан М-45, або Рімон + Скор + Топаз.
Після відродження гусениць плодожерки другого покоління застосовують інсектициди: Проклейм, Матч, Конфідор Максі, а проти хвороб — Купроксат, Медян Екстра, Блу Бордо, Топсин М.
Проти хвороб під час зберігання за місяць до збору врожаю обприскують дерева фунгіцидами Топсин М або Світч.
Володимир ВОВЧУК, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"