agro business 160 160

Законодавство в пошуках мейнстриму у сфері обігу ГМО-культур в Україні

Законодавство в пошуках мейнстриму у сфері обігу ГМО-культур в Україні

/ Ідеї & тренди / Понеділок, 24 липня 2023 10:24

Питання вирощування й обігу генетично модифікованих рослин завжди було гостро дискусійним і дражливим. І воно стало особливо актуальним у перспективі вже невдовзі набути повноправного членства Європейського Союзу. Що, зрозуміло, накладає жорсткі обов’язки та обмеження. Хоча в самій Європі вже дискутують про їх пом’якшення, зокрема, заради подолання викликів продовольчій безпеці через війну в Україні. А тим часом українські законодавці, наче хитромудрий Одіссей, намагаються пройти між скелями спотикання.

Ця новина пройшла майже непоміченою широким загалом. Але вона може свідчити про новий тренд щодо регулювання ГМО на теренах Євросоюзу.

Європейська комісія запропонувала переглянути свої суворі правила у цій сфері, щоб забезпечити деяке послаблення режиму обмежень для рослин, які є результатом сучасних технологій редагування генів.

 

Куди дрейфує Європа

На думку єврокомісарів, таким чином фермери забезпечать доступ до культур, що стійкі до кліматичних викликів, хвороб чи шкідників. Водночас це допоможе виробникам впровадити ресурсоощадні технології — з меншим використання добрив, пестицидів тощо. А споживачі, своєю чергою, зможуть отримати кращий доступ до їжі, з кращою харчовою цінністю або меншим умістом речовин, що спричиняють алергічні реакції тощо.

Таким чином країни — члени Євросоюзу зможуть покращити свою власну та глобальну продовольчу безпеку. Адже через війну в Україні вона вкрай гостро постала на порядку денному. Не менш важливо, що Європа перестане пасти задніх у цій перспективній царині, а опиниться знову на вістрі наукових досліджень і досягнень у сфері технологій редагування геному.

Тут є важливим визначення NGT — нових геномних технологій. Фахівці пояснюють, що це поняття містить технології редагування генів, розроблені після 2001 року, зокрема CRISPR-Cas9 (свого роду — молекулярний скальпель для зміни послідовностей ДНК). Єврокомісія, відповідно, запропонувала розділити рослини за новою геномною технікою на дві категорії.

gmo 2

І ті з них, що також можуть виникнути не лише шляхом генетичного втручання, а й природним шляхом або шляхом звичайного розведення, будуть звільнені від вимог щодо маркування ГМО. Зрозуміло, що такі NGT-культури не повинні містити генетичний матеріал інших організмів. Усі інші рослини сегмента NGT розглядатимуться як ГМО з відповідними суворими вимогами щодо оцінювання ризику, реєстрації тощо.

Але тут є ще два цікавих нюанси. По-перше, допускається використання рослин NGT, які не потрапляють до першої категорії, якщо вони відповідають критеріям стійкості відповідно до Європейського зеленого курсу. Цей документ наголошує на толерантності до посухи й інших стресових кліматичних чинників, патогенів, а також на вищій продуктивності або підвищеному вмісту поживних речовин. А по-друге, передбачається заборона робити виняток для рослин NGT, які стійкі до гербіцидів, зокрема гліфосату. Її будуть, як це і відбувається нині, регулювати відповідно до чинного європейського законодавства щодо ГМО.

 

Нормативно-правовий фундамент

Фахівці наголошують: загалом законодавство ЄС спрямоване на забезпечення розвитку сучасних біотехнологій і, зокрема ГМО, в безпечних умовах. Основоположним нормативно-правовим актом ЄС у сфері регулювання ГМО є Директива 2001/18/ЄС про навмисне вивільнення в довкілля ГМО, що набрала чинності ще 2001 року. Тоді вперше на загальноєвропейському рівні було встановлено поняття «ГМО»: «ГМО — організм, за винятком людини, у якому генетичний матеріал було змінено способом, що не є природним, шляхом спарювання і/або природної рекомбінації».

 

___________________

У разі вивільнення або розміщення на ринку ГМО проводять процедури з оцінювання ризиків як на загальноєвропейському, так і на національному рівнях, після чого ухвалюють рішення про дозвіл або заборону використання ГМО

___________________

 

Одним із ключових положень Директиви 2001/18/ЄС є встановлення принципу обережності, який зобов’язує всі країни — члени ЄС забезпечити належні заходи щодо уникнення впливу на людське здоров’я і навколишнє середовище, яке може бути здійснено у зв’язку з навмисним вивільненням ГМО. У разі вивільнення або розміщення на ринку ГМО проводять процедури з оцінювання ризиків як на загальноєвропейському, так і на національному рівнях, після чого ухвалюють рішення про дозвіл або заборону використання ГМО. Що показово: таке оцінювання ризиків проводять окремо щодо кожного конкретного випадку, а не загалом для сегмента ГМО.

Також Європейський Союз, керуючись принципом обережності, закріпив право членів відмовитися від ГМО, зокрема від тих, що дозволені на загальноєвропейському рівні. Більшість країн ЄС скористалися таким правом. Зокрема, це стосується Німеччини, у якій традиційно сильні позиції зелених, екоактивістів тощо. Відтак тут діє один із найрозвиненіших механізмів регулювання та контролю ГМО. Зазначається, що важливу роль у цьому процесі відіграють громадські об’єднання, зокрема, місцевих фермерів, які беруть активну участь у лобіюванні ініціативи щодо визнання Німеччини як території, вільної від ГМО. І комерційне вирощування ГМО в Німеччині не проводять із 2012 року, а вільний випуск ГМО — з 2013 року.

 

ЄС vs США: принципова різниця в підходах

Такі громадські ініціативи мали серйозні наслідки й у міжнародному масштабі, і фактично поставило ЄС та США на межу торговельної війни. Принаймні більше ніж десять років питання законності заборони генетично-модифікованих продуктів було одним із ключових, що заважало торгівлі між ними. Американці говорили про невиправдані бар’єри та порушення правил СОТ (Світової організації торгівлі), які розроблено для забезпечення справедливої конкуренції й недопущення протекціонізму. Європейці парирували тим, що йдеться не про захист виробників, а про споживацькі вподобання жителів Європи та їх громадянські ініціативи.

Експерти наголошують, що в основі непорозуміння лежать кардинально різні підходи до оцінювання ризику, ухвалені в Сполучених Штатах та Євросоюзі. У ЄС діє свого роду презумпція небезпечності ГМО — і згідно із законодавством відповідальним за надання доказів безпечності продукту є виробник. Більше з тим, виробники повинні надавати будь-яку інформацію, що вимагають споживачі, навіть коли вона виходить за межі можливостей сучасної науки та здорового глузду.

gmo 6

В Америці ж, навпаки, діє своєрідна презумпція безпечності. Нагадаємо, що першим генетично модифікованим харчовим продуктом, що став комерційно доступним для населення, був помідор, який вийшов на ринок США 1994 року. Відтоді регулятивні органи вважають продукт безпечним, допоки не надано аргументованих наукових доказів його шкідливості. Ба більше, виходячи з принципів рівної конкуренції, обов’язкове маркування ГМО-продуктів уважається неприпустимим, щоб не надавати неправомірні переваги виробникам традиційних продуктів. Хоча дебати й досі тривають. Прихильники маркування стверджують, що споживачі мають право знати, чи є ГМО в продуктах, які вони споживають. Противники наголошують, що обов’язкове маркування намарне підвищує ціни на продовольчі товари, бо ГМО добре контролюють і не менш безпечні або поживні, ніж продукти, виготовлені без них.

Загалом можна говорити, що американський лояльний підхід до ГМО находить фактичне визнання навіть у жорстко зарегулюваному ринковому середовищу ЄС. Наприклад, як пише Bloomberg, європейські фермери збираються купувати більше генно-модифікованих (ГМО) кормів для худоби у США та Південній Америці після того, як через вторгнення РФ виникли проблеми з постачанням кукурудзи з України. Загалом країни ЄС імпортують великі обсяги ГМО-культур, зокрема ріпак, сою та кукурудзу, для годівлі худоби.

Щоправда, є й інші приклади. Так, у Польщі з 1 січня 2023 року набув чинності закон про заборону ГМО-кормів для тварин. Згідно з документом, з 2025 року набуде чинності заборона на виробництво, реалізацію та використання в харчуванні тварин генетично модифікованих кормів і генетично модифікованих організмів, призначених для використання в кормах.

 

Вихід із сірої зони

В Україні ситуація з регулюванням ГМО специфічна: воно фактично існує, але у сірій зоні. Тобто в Україні можна вирощувати зареєстровані лінії ГМО, але жодної зареєстрованої лінії наразі немає. Поготів, за оцінюваннями експертів, у країні нелегально вирощують близько 5% ГМО-кукурудзи, 30% — ГМО-сої та 35–40% — ГМО-ріпаку. І перспектива вступу в Євросоюз потребує навести тут елементарний лад, гармонізувати своє законодавство із законодавством ЄС у сфері регулювання вирощування й обігу ГМО-продукції.

 

___________________

В Україні можна вирощувати зареєстровані лінії ГМО, але жодної зареєстрованої лінії наразі немає. Поготів, за оцінюваннями експертів, у країні нелегально вирощують близько 5% ГМО-кукурудзи, 30% — ГМО-сої та 35–40% — ГМО-ріпаку

___________________

 

Законодавчі ініціативи у цьому напрямі, втім, стали об’єктом жорсткої критики.

«Сьогодні є великий ризик того, що запропонований новий законопроєкт у парламенті від 05.08.2021 №5839 фактично дозволить вирощувати ГМО-зерно (у той час як майже у всіх країнах ЄС вирощування ГМО-зерна заборонено) та не впровадить жорсткого контролю за обігом ГМО-продукції, який є у ЄС», — зазначив Сергій Іващенко, виконавчий директор Української зернової асоціації.

Так що боротьба за пошуки мейнстриму в цій напрочуд дражливій сфері триває. Хоча в самій Європі, як ми бачимо, вона теж загострилася останнім часом.

 

Степан КОЦЬКИЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

Теги

 

 27 лютого 2024
Один із найбільших вітчизняних виробників вівсяних пластівців та продукції на зерновій основі під ТМ «Добродія», San Grano, WOWOATS запустив виробництво нової категорії готових до споживання продуктів – снеки YUMMOJI.
Один із найбільших вітчизняних виробників вівсяних пластівців та продукції на зерновій основі під ТМ «Добродія», San Grano, WOWOATS запустив виробництво нової категорії готових до споживання продуктів – снеки YUMMOJI.
27 лютого 2024
 27 лютого 2024
До Кегичівської дільниці ветеринарної медицини Красноградської районної державної лікарні ветеринарної медицини звернулася мешканка села Власівка Кегичівської громади, яка розповіла, що на її подвір’ї загинула телиця.
До Кегичівської дільниці ветеринарної медицини Красноградської районної державної лікарні ветеринарної медицини звернулася мешканка села Власівка Кегичівської громади, яка розповіла, що на її подвір’ї загинула телиця.
27 лютого 2024
 27 лютого 2024
Урядова програма часткової компенсації вартості української сільгосптехніки має попит. Її розширять на іншу вітчизняну техніку.
Урядова програма часткової компенсації вартості української сільгосптехніки має попит. Її розширять на іншу вітчизняну техніку.
27 лютого 2024
 27 лютого 2024
Міністерство аграрної політики та продовольства розробило проєкт Стратегії продовольчої безпеки України, згідно з яким має намір у середньостроковій перспективі довести потенціал виробництва вітчизняної агропродукції до 200 млн т, а зернових і олійних культур – до 150 млн т.
Міністерство аграрної політики та продовольства розробило проєкт Стратегії продовольчої безпеки України, згідно з яким має намір у середньостроковій перспективі довести потенціал виробництва вітчизняної агропродукції до 200 млн т, а зернових і олійних культур – до 150 млн т.
27 лютого 2024
 27 лютого 2024
Аналітики IGC прогнозують, що світове виробництво сухого гороху у 2023/24 маркетинговому році становитиме близько 13,9 млн тонн.
Аналітики IGC прогнозують, що світове виробництво сухого гороху у 2023/24 маркетинговому році становитиме близько 13,9 млн тонн.
27 лютого 2024
 27 лютого 2024
Із серпня минулого року Українським морським коридором та р. Дунай експортовано понад 30 млн тонн агропродукції, що становить 93% від загального обсягу її відвантажень.
Із серпня минулого року Українським морським коридором та р. Дунай експортовано понад 30 млн тонн агропродукції, що становить 93% від загального обсягу її відвантажень.
27 лютого 2024

Please publish modules in offcanvas position.