Українська мелітопольська черешня

Українська мелітопольська черешня

/ Ідеї & тренди / П'ятниця, 14 лютого 2025 17:46

Географічні зазначення відіграють важливу роль у світовій економіці, забезпечуючи захист автентичних продуктів та сприяючи розвитку місцевого виробництва. У країнах Європейського Союзу практика реєстрації географічних брендів існує вже досить давно і використання таких назв, як «шампанське», «фета», «коньяк» чи «пармезан» суворо контролюється як на загальноєвропейському рівні, так і на рівні законодавств окремих країн-учасниць. Україна лише нещодавно приєдналась до цієї ініціативи, проте вже має чимало зареєстрованих брендів, що отримали статус унікальних місцевих виробів.

Підписавши у 2014 році економічну частину Угоди про асоціацію з ЄС, наша країна розпочала рух до синхронізації свого ринку з європейським реєстром географічних зазначень та традиційних продуктів. З полиць магазинів поступово зникли знайомі нашому оку назви сирів, ковбас і алкогольних напоїв, а на їхнє місце прийшло більш скромне маркування «ігристе вино», «бренді», чи «фіта». І хоча нові правила додали головного болю вітчизняним виробникам, в той же час вони відкрили і нові можливості, адже українські бренди отримали право офіційно бути визнаними як унікальний місцевий продукт та виходити на нові ринки.

На сьогодні в нас вже зареєстровані десятки найменувань, що знайомі кожному українцю: «Гуцульська овеча бриндзя», «Карпатський мед», «Херсонський кавун», «Мелітопольська черешня». Завдяки патентуванню виробники отримують ексклюзивне право використовувати ці назви, а покупці можуть бути впевнені в автентичності продукту.

2melit 1

Особливе місце серед географічних зазначень України займає мелітопольська черешня. Це один з найвідоміших фруктових брендів, що отримав офіційний статус у 2020 році. Черешня з Мелітополя славиться своїм унікальним смаком, великими плодами, насиченим кольором та високим вмістом цукру. Вона росте в особливих кліматичних умовах Запорізької області, де поєднання теплого клімату, родючих грунтів і досвіду місцевих аграріїв забезпечує її високу якість.

Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну доля мелітопольської черешні опинилася під загрозою, адже значна частина врожаю залишилась поза контролем українських виробників. Окупанти спробували привласнити назву, зареєстрували її на своїй території та цинічно возили по виставках, позиціонуючи як «перший зареєстрований регіональний бренд». В свою чергу, українська влада одразу закликала Генеральну асамблею Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) засудити дії окупантів та застосувати механізми недопущення таких порушень на міжнародному рівні.

Ситуація з мелітопольською черешнею не є поодиноким випадком нахабної крадіжки бренду місцевого і національного значення – вина «Масандра» та «Новий Світ» опинились у «заручниках» ще з 2014 року. І в той час, як одні привласнюють результати праці кількох поколінь вітчизняних виробників, українці продовжують створювати нові унікальні продукти та відкривати їх усьому цивілізованому світу.

Антон Сударіков, студент 4-го курсу групи
ЖР-21-1-ifmc кафедри журналістики, видавничої
справи, поліграфії та редагування Інституту
філології та масових комунікацій Відкритого
міжнародного університету розвитку людини «УКРАЇНА»

 15 січня 2026
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга закликав до санкцій проти російського тіньового зернового флоту.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга закликав до санкцій проти російського тіньового зернового флоту.
15 січня 2026
 15 січня 2026
Реіндустріалізація України, як частина відновлення, безпосередньо пов'язано з національною безпекою. Щоб мати змогу військово протистояти росії потрібно бути промислово розвиненою країною. Політика розвитку виробників «Зроблено в Україні» спрямована саме на розвиток промисловості. Стратегічна мета – довести частку переробної промисловості у ВВП до 20%.
Реіндустріалізація України, як частина відновлення, безпосередньо пов'язано з національною безпекою. Щоб мати змогу військово протистояти росії потрібно бути промислово розвиненою країною. Політика розвитку виробників «Зроблено в Україні» спрямована саме на розвиток промисловості. Стратегічна мета – довести частку переробної промисловості у ВВП до ...
15 січня 2026
 15 січня 2026
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів працює над розширенням акредитацій у сфері халяль-сертифікації.
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів працює над розширенням акредитацій у сфері халяль-сертифікації.
15 січня 2026
 15 січня 2026
Горіхова галузь в Україні доволі молода – перші промислові горіхові сади у нашій країні висадили приблизно десятиріччя тому. Однак за ці роки українські горіхівники встигли посадити понад 14 тисяч промислових плантацій та чітко визначитися з найперспективнішими різновидами горіхових культур.
Горіхова галузь в Україні доволі молода – перші промислові горіхові сади у нашій країні висадили приблизно десятиріччя тому. Однак за ці роки українські горіхівники встигли посадити понад 14 тисяч промислових плантацій та чітко визначитися з найперспективнішими різновидами горіхових культур.
15 січня 2026
 15 січня 2026
Виноробня «Раковецька лоза», що на Львівщині, наразі має трохи менше одного гектара виноградників, однак планує досадити ще 2,4 га, які вже взяті в оренду.
Виноробня «Раковецька лоза», що на Львівщині, наразі має трохи менше одного гектара виноградників, однак планує досадити ще 2,4 га, які вже взяті в оренду.
15 січня 2026
 14 січня 2026
Український ринок азотних добрив ризикує увійти у весняну посівну кампанію з дефіцитом. Йдеться не про нестачу в окремих компаній, а про загальну відсутність достатнього фізичного ресурсу в країні.
Український ринок азотних добрив ризикує увійти у весняну посівну кампанію з дефіцитом. Йдеться не про нестачу в окремих компаній, а про загальну відсутність достатнього фізичного ресурсу в країні.
14 січня 2026

Please publish modules in offcanvas position.