Про це розповідає завідувач лабораторії біотехнології Інституту картоплярства НААН, кандидат сільськогосподарських наук Оксана Сідакова.
? Оксано Владиславівно, дайте, будь ласка, загальну характеристику топінамбуру
– Топінамбур також відомий як земляна груша, – це багаторічна трав’яниста рослина родини айстрових, що утворює їстівні бульби. Вирощується заради цих бульб, які мають солодкуватий, злегка горіховий смак.
Топінамбур відомий як овочева рослина вже не одну тисячу років. Стебло опушене короткими ворсинками, міцне і пряме, досягає у висоту від 40 до 300 см. Це морозо- й засухостійка рослина. Він добре росте в умовах помірного клімату і високих температур. Сходи витримують весняні приморозки до -4– -5оС, дорослі рослини - осінні морози до -4– -8оС. До того ж, якщо земля не промерзла, бульби можна вживати свіжими з жовтня до травня. Топінамбур – рослина багатоцільового використання. На відміну від інших культур, використовується як надземна, так і підземна частина рослини.
? Чому і коли вирішили вирощувати саме цю культуру?
– Рішення виникло в зв’язку зі зростаючим попитом на екологічно чисті продукти харчування. Топінамбур є однією з небагатьох культур, що відповідають цим вимогам. Враховуючи, що екологічний стан України погіршений Чорнобильською катастрофою, ця сировина надзвичайно актуальна і сьогодні.
По-перше, існує можливість отримання рентабельних врожаїв без застосування мінеральних добрив; по-друге – відсутність шкідників та невелика кількість хвороб дозволяє уникнути використання пестицидів.
Крім того, топінамбур відрізняється унікальним хімічним складом та за своєю харчовою цінністю, за необхідності, здатний замінити картоплю. Має високий вміст інуліну (11–17 %), який є корисним для діабетиків, бульби багаті на вітаміни та біологічно активні речовини. Важлива особливість – збалансованість мікро- і макроелементного складу.
? Яка технологія вирощування, особливості боротьби з бур’янами, хворобами тощо
– Топінамбур легкий у вирощуванні: він не примхливий до ґрунтових умов (не придатними для його вирощування є лише кислі ґрунти, солонці та солончаки), не вибагливий до вологи і світла, не потребує обробки пестицидами, оскільки стійкий до багатьох захворювань та не боїться жодних шкідників.
Проте для отримання гарного врожаю потребує дотримання певних технологій вирощування та проведення заходів боротьби з бур’янами і хворобами.
Добре росте на пухких, родючих ґрунтах, з нейтральною кислотністю.
Найкращими попередниками при закладенні багаторічних плантацій є багаторічні і однорічні бобові трави. Не слід розміщувати топінамбур після соняшника, коренеплодів та інших культур, що вражаються склеротимією (білою гниллю).
Під топінамбур проводять зяблеву оранку на глибину 23 – 25 см, весною, як тільки стане можливо, зяб боронують. Перед посадкою поле культивують.
При закладенні плантацій вносять по 30 – 40 т/га гною чи інших органічних добрив і по 60 – 90 кг/га д.в. NPK. Саджають земляну грушу зазвичай весною. До посадки приступають рано, одночасно з посівом ранніх ярих культур. Основний спосіб садіння широкорядний з міжряддями 60 – 70 см залежно від умов норма висадки коливається від 6-7 до 20 ц/га. Бульби викопують з ґрунту перед самою посадкою. Посадку найчастіше проводять картоплесаджалками, а на невеликих площах – вручну в борозни. Глибина загортання 8–12 см.
До появи сходів проводять боронування для знищення бур’янів. Після появи сходів, за необхідності, проріджують рослини та проводять підгортання.
Топінамбур можна збирати як восени, так і навесні. Восени збирають бульби частково, основну масу залишають у ґрунті до весни.
Топінамбур, як правило, досить стійкий до хвороб. Найчастіше зустрічаються грибні захворювання, такі як сіра гниль, фузаріоз. Для профілактики хвороб важливо дотримуватися сівозміни, використовувати здорові бульби для посадки та не допускати перезволоження ґрунту.
? А як і де використовують цю культуру на практиці?
– Топінамбур багатий на біологічно-активні речовини, має унікальний хімічний склад і тому він сам і продукти та напівфабрикати, виготовлені з нього, мають радіопротекторні та імуномодилюючі дії.
Широко застосовується в Україні як у харчовій, так і в інших галузях. Його бульби використовують для приготування різноманітних страв, а також у фармацевтиці та як біопаливо.
Містить багато пектинових речовин, що дозволяє широко використовувати для приготування желе, мармеладу, джемів дитячого та дієтичного харчування, а також у лікуванні променевих поразок.
Українськими вченими опрацьовано принципові технології виробництва фруктози, інуліну, спирту як палива для двигунів внутрішнього згорання тощо. Широке застосування знаходить топінамбур в косметології, фармакології, медицині.
Бульби можна вживати в їжу у сирому, вареному, смаженому, тушкованому вигляді, а також готувати з них супи, пюре, салати та інші страви.
З висушених бульб готують кавовий напій. З нього можна отримати цукровий сироп.
Топінамбур має низький глікемічний індекс, а бульби багаті на інулін, що робить його корисним для людей з цукровим діабетом. Топінамбур використовують у виробництві ліків для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту та обміну речовин. В народній медицині листя використовують для лікування опіків, подагри, псоріазу та остеохондрозу.
Діапазон екологічного та промислового використання досить широкий, що приносить як екологічний, так і економічний ефект. За допомогою вирощування топінамбуру можна вирішувати фітосанітарні проблеми поглинання газів, що виділяються, створювати екологічно замкнуті виробництва, проводити рекультивацію техногенно-порушених територій і одночасно отримувати біологічно чисту продукцію.
Загалом топінамбур є перспективною культурою для використання в Україні, оскільки має широкий спектр застосування та може приносити користь як для харчування, так і для економіки та екології.
Олександр Вертіль
