Повільно, але впевнено — в Європу!

/ Інфраструктура ринку / Четвер, 14 серпня 2014 15:25
Олена СМІЛИК, спеціально для "АС"
 
«Підтягуємо хвости»
Європейці у понад 80 країнах уже рік як споживають курятину. На часі — молочна й м’ясна продукція, яку дуже хочуть експортувати на ринки ЄС вітчизняні виробники. Проте одного бажання тут замало. Попереду кропітка робота як самих підприємств, так і наших законодавців, аби привести все до стандартів якості та безпечності харчових продуктів у відповідність з вимогами міжнародних нормативних актів. Скажімо, на законодавчому рівні дуже важливо прийняти деякі законопроекти щодо державного контролю за безпечністю харчових продуктів та кормів, а також здоров’ям і благополуччям тварин. Це наразі є одним із основних важелів, який гальмує весь процес.

 

Уже сьогодні Україна отримала від Європейського союзу ряд зауважень, котрі стосуються саме процедур отримання права експорту вітчизняної продукції на територію ЄС. Точніше — маємо 12 зауважень щодо молока та 9 — м’яса яловичини.
 
altПерше зауваження стосується відсутності «елементу глибокої простежуваності», тобто ідентифікації та реєстрації ВРХ. І хоча вітчизняне законодавство виконання цієї процедури передбачує, проте проблем ще дуже багато. Виняток становлять тварини, які вирощуються для власного господарства і власних потреб. «На перший погляд, все логічно, — міркує заступник голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Віталій Башинський. — Однак, як буває часто на практиці, в останній момент господар вирішує забити бичка на продаж або ж продати його живою вагою. І довідка про ідентифікацію, зрозуміло, робиться в останній момент. У Європі це вважається грубим порушенням, адже там реєструються тварини з моменту їх народження, як, власне, і люди. В Україні ж ідентифікація ВРХ — обтяжливий елемент для сільського жителя, який вирощує худобу». Законопроект стосовно цього уже 4 рази подавався до Верховної Ради, проте був визнаний антиелекторатним і, відповідно, жодного разу не проголосований. Але цей момент важливо врахувати. Інакше так і далі тупцюватимемося на місці.
 
Зауваження друге — інституційна розбудова держави, проблеми сертифікації та дослідження за стандартами (збір норм і правил, які використовуються для досягнення певної мети). Це і є пакет законодавства ЄС, котрий стосується процедури сировинної підготовки, переробки, виготовлення й маркування готової харчової продукції. Такі правила повинні бути встановлені і в Україні. Зі слів Віталія Башинського, це зауваження уже враховане, і наразі законопроект знаходиться на затвердженні у Мінюсті.
 
Є, правда, і приємна новина. У зв’язку зі складною політико-економічною ситуацією, і з тим, що Україна уже підписала політичну частину Угоди про створення зони вільної торгівлі, а найближчим часом буде підписана її економічна частина, ЄЄ на 82 Асамблеї міжнародного епізоотичного бюро прийняв рішення, згідно з яким всупереч усталеним правилам Європейський союз здійснить об’єднану Місію, яка стосуватиметься молока й молочних продуктів, м’яса яловичини, свинини, страусятини та кролятини одночасно. Це безпрецедентний випадок, який жодного разу ні в одній країні не траплявся.
 
Виробники, які хочуть експортувати власну продукцію, у свою чергу, також мають пройти нелегкий шлях, допоки їм відкриються двері Європи. Передусім на них у ближчому майбутньому чекає передаудит своїх підприємств. Але одразу хочеться заспокоїти — ніяких санкцій та приписів у результаті не пред’являтимуть, а будуть надаватися лише рекомендації. І тільки після цього ті підприємства, які відповідатимуть усім вимогам єврокомісії, будуть зведені в один список та подані у Місію. Наступним кроком буде проведення уже аудиту центрального рівня аудиторами Системи контролю за якістю харчової продукції ХАСП. Пройшовши і це випробування, лише після цього Україна потрапляє до списку тих країн, яким дозволено право експорту.
 
Власне, аби українцям було легше інтегруватися у європейське законодавство, підвищити рівень усвідомлення його вимог, IFC вкотре проявляє ініціативу і запроваджує спільно з державними органами та бізнесом навчальну програму як для інспекторів, так і для спеціалістів підприємств-виробників. Окрім цього, зі слів Олени Волошиної, керівника діяльності Міжнародної фінансової корпорації в Україні, IFC робитимуть спеціальні чек-листи, необхідні для проведення інспекцій підприємств. А оскільки досвід уже є (сектор курятини через це свого часу пройшов разом із IFC), то справа матиме успіх обов’язково.
 
Та й самі виробники молочної продукції зацікавлені у швидкому вирішенні питання виходу на ринки ЄС. Як зауважує Сергій Трюфанов, керівник служби зі зв’язків з інвесторами компанії «Мілкіленд», до останнього часу ринок країн Митного союзу для них був пріоритетним, проте наразі вони зацікавлені у диверсифікації ринків.
 
altКомпанія «Данон», хоча і є провідним виробником молочної продукції у Європі, маючи підприємства в Україні, також прагне запропонувати порівняти європейцям свою продукцію, вироблену на теренах нашої країни, та у Європі, аби ті переконалися у її якості та безпечності. На цьому наголошує Сергій Мовчан, директор з питань взаємодії з державними органами і безпечністю компанії «Данон Україна». А тому активно долучається до усіх процесів, які нині відбуваються у державі, пов’язаних із виходом молочної продукції на ринок ЄС.
 
На сьогодні виявили бажання прийняти у себе комісію та експортувати в подальшому свою продукцію до ЄС близько 50 молочних підприємств і 15–17 м’ясних. Однак, як показує практика із курятиною, далеко не всі навіть при великому бажанні одразу туди потраплять. «Я думаю, що у нас по молоку-м’ясу буде прийняте таке рішення, як і по птиці, — говорить Іван Бісюк. — А саме не більше 4 молочних підприємств і стільки ж м’ясних, проінспектованих єврокомісарами. А ще протягом 4 років цей список не буде розширюватися. Це такі негласні умови. І лише після оцінки ризиків вони цю заборону знімають. Така практика усталена, і не лише відносно України».
 
Омріяний ринок ЄС
Чим же так цікавий нам європейський ринок? Перш за все тим, що там проживають люди з високою купівельною спроможністю, які, крім усього, споживають багато молочної продукції. У середньому на душу населення європейці споживають 66 кг питного молока, 16,6 кг сиру, 4 кг масла, коли в Україні, скажімо, сиру з’їдають усього близько 3 кг, навіть імпортозалежна Росія споживає більше — 6 кг. Проте не варто забувати, що і сам ЄС виробляє багато молока: в рік 152 млн т, з яких 142 млн т надходить на переробку. Торік ЄС виробив 32 млн т обробленого питного молока, 8 млн т йогуртів, 8,6 млн т сиру. Певна кількість цієї продукції експортується із ЄС — 11,2 %. Дещо Європа також імпортує: 41 тис. т масла, 75 тис. т сиру, 5 тис. т обезжиреного сухого молока. Купують переважно у Новій Зеландії, США, Швейцарії.
 
Для України є певні квоти на ввезення своєї продукції, зокрема, для молока та вершків згущених і незгущених — 8 тис. т, для сухого молока — 1,5 тис. т у рік. А от на сир немає жодних обмежень.
 
altНа сьогодні частка ринку ЄС у загальній структурі зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарською продукцією України становить 38 %. Зовнішньоторговельний обіг між Україною та ЄС, за підсумками січня-квітня поточного року, сягає $3,98 млрд. Позитивне сальдо збільшилося на 31,7 % і становить $870 млн. Найбільшими партнерами є Іспанія (15,3 %), Нідерланди (12,5 %), Італія (12,4 %), Польща (11,8), Німеччина (8,6), Великобританія (5 %), Португалія, Угорщина, Румунія — близько 4 %.
 
Експорт української продукції до країн ЄС становив за звітний період $2 млрд. Це на 3,4 % більше, ніж торік у відповідний період. «За нашими підрахунками, якщо ми будемо використовувати ті преференції, котрі маємо уже сьогодні, отримаємо додатково ринок на $700 млн, — говорить Іван Бісюк, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства. — У нас є можливість буквально найближчим часом збільшити експорт продукції до ЄС на близько $1,6 млрд».
 
За 4 місяці цього року зростання виробництва продукції сільського господарства в Україні сягає 5 %, порівняно з минулим роком. Це при тому, що і торік приріст був немалий — понад 13 %. А це дає надії сподіватися, що ми матимемо нові ринки збуту.
 
«І хоча й говориться про величезну кількість людей на планеті, які голодують, і в той же час попасти на ці ринки дуже складно, передусім через низьку купівельну спроможність населення тих країн. А загалом дуже важко входити на нові ринки, якщо немає на сьогодні загальновизнаного європейського стандарту безпеки і якості. Для цього треба перш за все врегулювати законодавчу базу», — підсумовує пан Бісюк.
 
Відбірне молоко
У разі позитивного рішення вигоду від співпраці з ЄС матимуть не всі виробники. Як відомо, близько 70 % молока виробляється в Україні в одноосібних господарствах. Із 12 млн т переробляється лише 4, решта використовується на власні потреби. Як зауважують експерти, про якусь високу якість цього молока мова йти не може. Відповідно до Євросоюзу відправлятиметься молочна продукція, вироблена з молока екстра класу, відтак, умови закупівлі переробниками молока у населення будуть переглядатися. Виникає логічне питання: а що ж буде із селянами? Адже для них це переважно єдиний дохід і засіб виживання! Іван Бісюк нагадує про державну підтримку: виплати на молодняк ВРХ, що дає можливість утримувати рівень поголів’я; діють дотації, що стосуються виплати за доїльний апарат.
 
Крім держави, на сьогодні активно долучаються у підтримці селян і самі переробники молока, надаючи холодильне обладнання в пункти прийому молока, лабораторії. Звідси випливає, що єдиним виходом у цій ситуації для домогосподарств є подальше об’єднання у кооперативи, тоді і їхня продукція буде затребуваною. У Польщі, до речі, ця система працює досить активно й успішно. У такому разі європейські вимоги до стандартів якості нашим селянам будуть не страшні, оскільки їхнє молоко все рівно купуватимуть підприємства і вироблятимуть з нього різну продукцію.контроль бур’янів

 

 24 липня 2024
Експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2024 року збільшився проти минулорічних показників за відповідний період у 11847 млн дол. США на 5% і склав 12451 млн дол. США.
Експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2024 року збільшився проти минулорічних показників за відповідний період у 11847 млн дол. США на 5% і склав 12451 млн дол. США.
24 липня 2024
 24 липня 2024
За шість місяців 2024 року виробництво пива в Україні досягло 67,9 млн дал, що становить 104,2% до виробництва за аналогічний період минулого року.
За шість місяців 2024 року виробництво пива в Україні досягло 67,9 млн дал, що становить 104,2% до виробництва за аналогічний період минулого року.
24 липня 2024
 24 липня 2024
У червні 2024 року волинська компанія «Шанс Вік» офіційно презентувала власний бренд органічного чаю Travka. До того компанія 10 років займалася заготівлею та експортом дикорослих трав і ягід.
У червні 2024 року волинська компанія «Шанс Вік» офіційно презентувала власний бренд органічного чаю Travka. До того компанія 10 років займалася заготівлею та експортом дикорослих трав і ягід.
24 липня 2024
 23 липня 2024
Закупівельні ціни на ріпак в Україні протягом тижня виросли на 1000-1300 грн/т до 23000-23500 грн/т або 485-500 $/т з доставкою до портів Чорного моря на тлі стримування продажів виробниками та низької урожайності, що може скоротити експорт в новому сезоні.
Закупівельні ціни на ріпак в Україні протягом тижня виросли на 1000-1300 грн/т до 23000-23500 грн/т або 485-500 $/т з доставкою до портів Чорного моря на тлі стримування продажів виробниками та низької урожайності, що може скоротити експорт в новому сезоні.
23 липня 2024
 23 липня 2024
У податковому комітеті Верховної Ради України створено робочу групу, яка має розробити законопроєкт щодо зниження акцизів на пальне для сільгосптехніки.
У податковому комітеті Верховної Ради України створено робочу групу, яка має розробити законопроєкт щодо зниження акцизів на пальне для сільгосптехніки.
23 липня 2024
 23 липня 2024
З 24 липня 2024 року набирає чинності наказ Мінагрополітики від 15.02.2024 № 431, відповідно до якого в Україні буде діяти новий Порядок державної реєстрації потужностей.
З 24 липня 2024 року набирає чинності наказ Мінагрополітики від 15.02.2024 № 431, відповідно до якого в Україні буде діяти новий Порядок державної реєстрації потужностей.
23 липня 2024

Please publish modules in offcanvas position.