Повільно, але впевнено — в Європу!

/ Інфраструктура ринку / Четвер, 14 серпня 2014 15:25
Олена СМІЛИК, спеціально для "АС"
 
«Підтягуємо хвости»
Європейці у понад 80 країнах уже рік як споживають курятину. На часі — молочна й м’ясна продукція, яку дуже хочуть експортувати на ринки ЄС вітчизняні виробники. Проте одного бажання тут замало. Попереду кропітка робота як самих підприємств, так і наших законодавців, аби привести все до стандартів якості та безпечності харчових продуктів у відповідність з вимогами міжнародних нормативних актів. Скажімо, на законодавчому рівні дуже важливо прийняти деякі законопроекти щодо державного контролю за безпечністю харчових продуктів та кормів, а також здоров’ям і благополуччям тварин. Це наразі є одним із основних важелів, який гальмує весь процес.

 

Уже сьогодні Україна отримала від Європейського союзу ряд зауважень, котрі стосуються саме процедур отримання права експорту вітчизняної продукції на територію ЄС. Точніше — маємо 12 зауважень щодо молока та 9 — м’яса яловичини.
 
altПерше зауваження стосується відсутності «елементу глибокої простежуваності», тобто ідентифікації та реєстрації ВРХ. І хоча вітчизняне законодавство виконання цієї процедури передбачує, проте проблем ще дуже багато. Виняток становлять тварини, які вирощуються для власного господарства і власних потреб. «На перший погляд, все логічно, — міркує заступник голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Віталій Башинський. — Однак, як буває часто на практиці, в останній момент господар вирішує забити бичка на продаж або ж продати його живою вагою. І довідка про ідентифікацію, зрозуміло, робиться в останній момент. У Європі це вважається грубим порушенням, адже там реєструються тварини з моменту їх народження, як, власне, і люди. В Україні ж ідентифікація ВРХ — обтяжливий елемент для сільського жителя, який вирощує худобу». Законопроект стосовно цього уже 4 рази подавався до Верховної Ради, проте був визнаний антиелекторатним і, відповідно, жодного разу не проголосований. Але цей момент важливо врахувати. Інакше так і далі тупцюватимемося на місці.
 
Зауваження друге — інституційна розбудова держави, проблеми сертифікації та дослідження за стандартами (збір норм і правил, які використовуються для досягнення певної мети). Це і є пакет законодавства ЄС, котрий стосується процедури сировинної підготовки, переробки, виготовлення й маркування готової харчової продукції. Такі правила повинні бути встановлені і в Україні. Зі слів Віталія Башинського, це зауваження уже враховане, і наразі законопроект знаходиться на затвердженні у Мінюсті.
 
Є, правда, і приємна новина. У зв’язку зі складною політико-економічною ситуацією, і з тим, що Україна уже підписала політичну частину Угоди про створення зони вільної торгівлі, а найближчим часом буде підписана її економічна частина, ЄЄ на 82 Асамблеї міжнародного епізоотичного бюро прийняв рішення, згідно з яким всупереч усталеним правилам Європейський союз здійснить об’єднану Місію, яка стосуватиметься молока й молочних продуктів, м’яса яловичини, свинини, страусятини та кролятини одночасно. Це безпрецедентний випадок, який жодного разу ні в одній країні не траплявся.
 
Виробники, які хочуть експортувати власну продукцію, у свою чергу, також мають пройти нелегкий шлях, допоки їм відкриються двері Європи. Передусім на них у ближчому майбутньому чекає передаудит своїх підприємств. Але одразу хочеться заспокоїти — ніяких санкцій та приписів у результаті не пред’являтимуть, а будуть надаватися лише рекомендації. І тільки після цього ті підприємства, які відповідатимуть усім вимогам єврокомісії, будуть зведені в один список та подані у Місію. Наступним кроком буде проведення уже аудиту центрального рівня аудиторами Системи контролю за якістю харчової продукції ХАСП. Пройшовши і це випробування, лише після цього Україна потрапляє до списку тих країн, яким дозволено право експорту.
 
Власне, аби українцям було легше інтегруватися у європейське законодавство, підвищити рівень усвідомлення його вимог, IFC вкотре проявляє ініціативу і запроваджує спільно з державними органами та бізнесом навчальну програму як для інспекторів, так і для спеціалістів підприємств-виробників. Окрім цього, зі слів Олени Волошиної, керівника діяльності Міжнародної фінансової корпорації в Україні, IFC робитимуть спеціальні чек-листи, необхідні для проведення інспекцій підприємств. А оскільки досвід уже є (сектор курятини через це свого часу пройшов разом із IFC), то справа матиме успіх обов’язково.
 
Та й самі виробники молочної продукції зацікавлені у швидкому вирішенні питання виходу на ринки ЄС. Як зауважує Сергій Трюфанов, керівник служби зі зв’язків з інвесторами компанії «Мілкіленд», до останнього часу ринок країн Митного союзу для них був пріоритетним, проте наразі вони зацікавлені у диверсифікації ринків.
 
altКомпанія «Данон», хоча і є провідним виробником молочної продукції у Європі, маючи підприємства в Україні, також прагне запропонувати порівняти європейцям свою продукцію, вироблену на теренах нашої країни, та у Європі, аби ті переконалися у її якості та безпечності. На цьому наголошує Сергій Мовчан, директор з питань взаємодії з державними органами і безпечністю компанії «Данон Україна». А тому активно долучається до усіх процесів, які нині відбуваються у державі, пов’язаних із виходом молочної продукції на ринок ЄС.
 
На сьогодні виявили бажання прийняти у себе комісію та експортувати в подальшому свою продукцію до ЄС близько 50 молочних підприємств і 15–17 м’ясних. Однак, як показує практика із курятиною, далеко не всі навіть при великому бажанні одразу туди потраплять. «Я думаю, що у нас по молоку-м’ясу буде прийняте таке рішення, як і по птиці, — говорить Іван Бісюк. — А саме не більше 4 молочних підприємств і стільки ж м’ясних, проінспектованих єврокомісарами. А ще протягом 4 років цей список не буде розширюватися. Це такі негласні умови. І лише після оцінки ризиків вони цю заборону знімають. Така практика усталена, і не лише відносно України».
 
Омріяний ринок ЄС
Чим же так цікавий нам європейський ринок? Перш за все тим, що там проживають люди з високою купівельною спроможністю, які, крім усього, споживають багато молочної продукції. У середньому на душу населення європейці споживають 66 кг питного молока, 16,6 кг сиру, 4 кг масла, коли в Україні, скажімо, сиру з’їдають усього близько 3 кг, навіть імпортозалежна Росія споживає більше — 6 кг. Проте не варто забувати, що і сам ЄС виробляє багато молока: в рік 152 млн т, з яких 142 млн т надходить на переробку. Торік ЄС виробив 32 млн т обробленого питного молока, 8 млн т йогуртів, 8,6 млн т сиру. Певна кількість цієї продукції експортується із ЄС — 11,2 %. Дещо Європа також імпортує: 41 тис. т масла, 75 тис. т сиру, 5 тис. т обезжиреного сухого молока. Купують переважно у Новій Зеландії, США, Швейцарії.
 
Для України є певні квоти на ввезення своєї продукції, зокрема, для молока та вершків згущених і незгущених — 8 тис. т, для сухого молока — 1,5 тис. т у рік. А от на сир немає жодних обмежень.
 
altНа сьогодні частка ринку ЄС у загальній структурі зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарською продукцією України становить 38 %. Зовнішньоторговельний обіг між Україною та ЄС, за підсумками січня-квітня поточного року, сягає $3,98 млрд. Позитивне сальдо збільшилося на 31,7 % і становить $870 млн. Найбільшими партнерами є Іспанія (15,3 %), Нідерланди (12,5 %), Італія (12,4 %), Польща (11,8), Німеччина (8,6), Великобританія (5 %), Португалія, Угорщина, Румунія — близько 4 %.
 
Експорт української продукції до країн ЄС становив за звітний період $2 млрд. Це на 3,4 % більше, ніж торік у відповідний період. «За нашими підрахунками, якщо ми будемо використовувати ті преференції, котрі маємо уже сьогодні, отримаємо додатково ринок на $700 млн, — говорить Іван Бісюк, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства. — У нас є можливість буквально найближчим часом збільшити експорт продукції до ЄС на близько $1,6 млрд».
 
За 4 місяці цього року зростання виробництва продукції сільського господарства в Україні сягає 5 %, порівняно з минулим роком. Це при тому, що і торік приріст був немалий — понад 13 %. А це дає надії сподіватися, що ми матимемо нові ринки збуту.
 
«І хоча й говориться про величезну кількість людей на планеті, які голодують, і в той же час попасти на ці ринки дуже складно, передусім через низьку купівельну спроможність населення тих країн. А загалом дуже важко входити на нові ринки, якщо немає на сьогодні загальновизнаного європейського стандарту безпеки і якості. Для цього треба перш за все врегулювати законодавчу базу», — підсумовує пан Бісюк.
 
Відбірне молоко
У разі позитивного рішення вигоду від співпраці з ЄС матимуть не всі виробники. Як відомо, близько 70 % молока виробляється в Україні в одноосібних господарствах. Із 12 млн т переробляється лише 4, решта використовується на власні потреби. Як зауважують експерти, про якусь високу якість цього молока мова йти не може. Відповідно до Євросоюзу відправлятиметься молочна продукція, вироблена з молока екстра класу, відтак, умови закупівлі переробниками молока у населення будуть переглядатися. Виникає логічне питання: а що ж буде із селянами? Адже для них це переважно єдиний дохід і засіб виживання! Іван Бісюк нагадує про державну підтримку: виплати на молодняк ВРХ, що дає можливість утримувати рівень поголів’я; діють дотації, що стосуються виплати за доїльний апарат.
 
Крім держави, на сьогодні активно долучаються у підтримці селян і самі переробники молока, надаючи холодильне обладнання в пункти прийому молока, лабораторії. Звідси випливає, що єдиним виходом у цій ситуації для домогосподарств є подальше об’єднання у кооперативи, тоді і їхня продукція буде затребуваною. У Польщі, до речі, ця система працює досить активно й успішно. У такому разі європейські вимоги до стандартів якості нашим селянам будуть не страшні, оскільки їхнє молоко все рівно купуватимуть підприємства і вироблятимуть з нього різну продукцію.контроль бур’янів

 07 лютого 2025
Українським фермерам не вдалося уникнути зниження цін на картоплю.
Українським фермерам не вдалося уникнути зниження цін на картоплю.
07 лютого 2025
 07 лютого 2025
Енергетична митниця Державної митної служби 6 лютого оформила першу митну декларацію на експорт біометану.
Енергетична митниця Державної митної служби 6 лютого оформила першу митну декларацію на експорт біометану.
07 лютого 2025
 07 лютого 2025
Міжнародна науково-технологічна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience представляє українським фермерам новий онлайн-магазин насіння передової генетики бренду Pioneer®, який зробить процес замовлення невеликих обсягів гібридів кукурудзи та соняшника більш зручним та оперативним.
Міжнародна науково-технологічна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience представляє українським фермерам новий онлайн-магазин насіння передової генетики бренду Pioneer®, який зробить процес замовлення невеликих обсягів гібридів кукурудзи та соняшника більш зручним та оперативним.
07 лютого 2025
 07 лютого 2025
На Вінниччині у поточному році сільськогосподарські підприємства планують збільшити обсяги вирощування картоплі удвічі, овочів в цілому – на 20%.
На Вінниччині у поточному році сільськогосподарські підприємства планують збільшити обсяги вирощування картоплі удвічі, овочів в цілому – на 20%.
07 лютого 2025
 07 лютого 2025
З початку поточного тижня в портах України зберігається стабільне підвищення закупівельних цін у сегменті фуражної пшениці.
З початку поточного тижня в портах України зберігається стабільне підвищення закупівельних цін у сегменті фуражної пшениці.
07 лютого 2025
 07 лютого 2025
Чому традиційні методи боротьби з АЧС не працюють? Чи допоможе вакцина захистити бізнес? Відповіді на ці питання – у виступі Миколи Бабенка, генерального директора Центру підвищення ефективності в тваринництві/СІАВ та Асоціації “М’ясної Галузі”, експерта із понад 20-річним досвідом у галузі тваринництва та антикризового менеджменту.
Чому традиційні методи боротьби з АЧС не працюють? Чи допоможе вакцина захистити бізнес? Відповіді на ці питання – у виступі Миколи Бабенка, генерального директора Центру підвищення ефективності в тваринництві/СІАВ та Асоціації “М’ясної Галузі”, експерта із понад 20-річним досвідом у галузі тваринництва та антикризового менеджменту.
07 лютого 2025

Please publish modules in offcanvas position.