Агросектор: підсумки й прогнози
/
Кермо керівника
/
Вівторок, 03 січня 2012 13:45
Ігор Петренко, спеціально для «АС»
Земля, гроші, технології - такими були основні теми, що обговорювалися на ІІІ Міжнародній конференції «Ведення агробізнесу в Україні: перспективи 2012 року». Вчені, аграрії, представники влади вели діалог і обмінювалися думками також щодо інших проблем: соціальних, кадрових, технічних.
Навколо ялинки у конгрес-холі п’ятизіркового «Прем’єр Палацу» реклама міндобрив розташовувалась поруч із батареєю йогуртів, які завіз один зі спонсорів конференції. Йогурт смакував струнким дівчатам-експертам, а науковці й фермери в елегантних костюмах віддавали перевагу каві з круасанами.
Аграрна громадськість зібралася, щоб проаналізувати здобутки 2001 року й окреслити перспективи галузі на 2012-й. Оглянути те й інше вирішили комплексно: від кон'юнктури ринків аграрної продукції й сировини - і до питань держрегулювання й технологій. Організаторами форуму виступили Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агентство AgriEvent за підтримки генерального технічного спонсора John Deere й відомих фірм: Bayer CropScience, Beiten Burkhardt, Deloitte, IMG Partners, KUHN.
Міністр обіцяє не заважати
Дійство проходило за підтримки Міністерства аграрної політики і продовольства України. Відкрив дебати профільний міністр Микола Присяжнюк.
«Така конференція дає сигнал, імпульс. Учасниками її є не тільки український бізнес і аналітики, а й міжнародні також. Вітчизняний аграрний сектор сьогодні - це потужна галузь, яка показала хороші результати і позитивну динаміку зростання валового продукту протягом 2011 року. Є багато чинників, чому так відбулося. Можна говорити про сприятливі природні й погодно-кліматичні умови. Про ентузіазм і патріотизм бізнесу. І про дефіцит на продовольчих світових ринках. Всі ці складові відіграли свою роль. Але у тому числі - й кроки влади. Певною мірою, може, вони були занадто застережливими стосовно продовольчої безпеки і внутрішніх цін. Але в цілому вони дали позитив. Які перспективи у нас на 2012-й рік? Ми бачимо, що нині з озимими. Звичайно, певні труднощі будуть. Але ми на рівні науки, освіти готуємося до тих необхідних кроків, які необхідні, щоб мінімізувати ризики погодного впливу».
У рамках аграрної реформи, яку розпочав уряд, пан Присяжнюк пообіцяв використовувати досвід аграріїв у роботі над оновленням законодавства. «Буває важко втримати баланс між бізнесом, громадськими організаціями і владою. Але це можливо. У поточному році всі ці три сторони продемонстрували, що ми налаштовані на єдине завдання: збільшення обсягів виробництва, покращення стану господарської землі і, звичайно, збільшення надходжень ресурсів для мешканців сіл. Так, сьогодні є прихильники великотоварного виробництва, фермерства, одноосібних господарств. Наше завдання - дати усім трьом формам ведення сільського господарства розвиватися вільно й конкурентно. Ми не можемо на 100% узяти сьогодні модель господарювання бразильську, китайську чи європейську. Але з цих усіх моделей варто взяти те, що нам підходить, й адаптувати під національні особливості».
Міністр вів мову про перепони, які ставлять українській продукції на ринках світу. «Боротьба за ринки збуту - складне завдання. Мене запитують, яку допомогу держава надасть, зокрема, крупнотоварному бізнесу? Йому не треба заважати. І я думаю, що ми з цим справимося».
Торкнувся пан Присяжнюк і соціальної проблематики. «Я задоволений, що Єврокомісія визначила продовольчу безпеку і життєздатність сільських територій як благо усього суспільства. Ми на рівні Єврокомісії домовилися створити спільний фонд аграрного розвитку України. Президент поставив завдання: щоб за бажаним нарощуванням виробництва ми не загубили українські села, де у нас проживає 33% населення».
Пан міністр серед аграріїв не виглядав весільним генералом. Запропонував співпрацю громадським організаціям у розробці профільних законопроектів. Та одразу ж по своїй промові пішов з конференції, пославшись на необхідність бути у парламенті на обговоренні закону про ринок землі. Яку позицію займе там міністр? Про це свідчить його репліка: «Ми не можемо змиритися з тим, що в одноосібників знаходиться 3 млн га землі, яка майже не бере участі у сільськогосподарському виробництві».
Україна - не Франція
Найгостріше наступного року стоятиме саме питання про власність на землю. Ця думка в тих чи інших варіаціях звучала і в інших доповідачів. Майже 80% українських селян проти продажу землі не лише іноземцям, а й своїм. І цю проблему агрофахівці з країн демократії, де цінують громадську думку, теж розуміють.
Президент Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса критикував депутатів Верховної Ради, які «злітали у Францію, подивилися на фермерські господарства і вирішили, що у нас можна зробити те саме, але без грошей». Як відомо, новий Земельний кодекс обмежує приватну власність однієї особи - у неї може бути максимум 100 га землі. У Франції, відповідно, в одних руках перебуває не більш ніж 125 га, в Угорщині - 300 га, у Польщі - 500 га. «Наївно припускати, що дрібні господарства, що оброблятимуть 100-300 га, матимуть можливість купити нову техніку та обладнання для оптимізації собівартості, інвестувати в інфраструктуру, самостійно виходити на експортні ринки або забезпечувати власну переробку для отримання доданої вартості», - констатував пан Ліссітса. Мовляв, при таких нормативах немає сенсу говорити про консолідацію земель та надходження інвестицій в агросектор.
У виступі очільника УКАБ прозвучав аналіз стану справ в основних напрямах сільського господарства країни протягом 2011 року й прогноз на 2012-й. «В одних позиціях ми виглядали добре, в інших - догори ногами. Позитив - рекордні урожаї: 55 млн т зернових і 12,5 млн т олійних. Виросла й урожайність, особливо по кукурудзі». З його слів, практично у всіх галузях, за винятком молочної, спостерігалася позитивна динаміка щодо збільшення виробництва в натуральних показниках. Однак, з іншого боку, було зафіксоване значне зниження рентабельності виробництва аграрної продукції (наприклад, зернових, кукурудзи, сої, цукрових буряків тощо). Ще негатив: «Витрати на виробництво зернових зросли на 10%. Доходи знизилися на 200 грн/га, а рентабельність впала на 15% у порівнянні з 2010 роком. Тож чи можна вважати цей рік вдалим?» Щодо виробництва цукрових буряків, воно «збільшилося на 32%, а його урожайність - на 24%. Радіти? Але ж ціни на буряки впали, рентабельність теж. Чи сіятимуть їх наступного року?»
Алекс Ліссітса пройшовся по тваринництву, де найболючішим у 2011 році виявився спад виробництва молока. «Забравши у молочників 2 млрд грн дотацій, їм взамін дали велику дулю, - не втримався пан Ліссітса від різкої оцінки дій уряду. – У відповідь отримали також дулю - зниження виробництва молока». Ціни на молоко, за даними УКАБ, в Україні вищі, ніж у ЄС: наші - €0,42/л, європейські - €0,27/л. При цьому цікаво, що «по сиру змін не було, і збільшилося виробництво масла».
Картину на м'ясному фронті тваринництва доповідач охарактеризував як «дещо радіснішу. Виробництво зросло незначно, але й знизився імпорт, відбувалося заміщення іноземного виробника вітчизняним. Я думаю, у найближчі 5-6 років ми повністю відмовимося від імпорту свинини. Імпортуватимемо яловичину і баранину… Хоча баранів у нас вистачає, - додав пан Ліссітса, викликавши пожвавлення у конференц-залі. - Індустріальне виробництво свинини набагато ефективніше, ніж в особистих селянських господарствах», - кинув доповідач камінь у город багатостраждального одноосібника.
«Треба орієнтувати аграрний бізнес на експорт без обмежень», - вважає президент УКАБ. За його прогнозом, подальший розвиток аграрного сектору України відбуватиметься за рахунок стабільного зростання експорту та рівня внутрішнього споживання; зменшення імпорту за рахунок заміщення внутрішнім виробництвом; збільшення привабливості аграрного сектору через зростання конкурентоспроможності, та через деякі інші позитивні чинники. Наступного року очікується недобір урожаю, насамперед озимої пшениці, у зв’язку з осінньо-зимовою посухою. А чи підвищаться ціни на продукти харчування у 2012-му? Розмірковуючи над цим, пан Ліссітса послався на світові ф’ючерси, а також на думки експертів, які передбачають зростання у другій половині 2012 року цін на зерно, олійні культури і м’ясо.
Достукатися грошима до кожного
Керівника представництва міжнародної фінансової корпорації IFCв Україні, мініатюрну на зріст Олену Волошину, було ледь видно з-за трибуни. «Обіцяю наступного разу взути туфлі з вищими підборами», - пожартувала вона. Це, власне, місія корпорації IFC: «Наша мета - піднімати компанії на новий рівень», - декларувала пані Волошина. Перелік клієнтів IFCвикликає повагу: це - відомі «Мрія Агро холдинг», «Миронівський хлібопродукт», «Глобино».
Доповідачка навела оцінку Світового банку, згідно з яким індекс продуктових цін на планеті виріс на 29% порівняно з минулим роком. «Важливо не заважати реалізації експортного потенціалу України, і втішно було почути розуміння цього з вуст міністра».
Корпорація ІFC провела дослідження: що шкодить розвитку агробізнесу в Україні? Опитувалося 260 компаній і 79 власників. 75% респондентів назвали основною проблемою обмежений доступ до фінансування. А вже потім - сезонні коливання цін, складнощі регуляторної системи та інші.
«Гривневі бонди, безумно, дорогі. Європейські бонди доступні лише дуже великим агрохолдингам, як і єврокредити. В українських банках для компаній агросектору кредити отримати вкрай складно і дорого, - демонструвала фінансовий аналітик розуміння ситуації. - Банки не вміють оцінювати сільгоспризики, й не можуть взяти заставу. Ще є вихід - залучення стратегічного інвестора, та він захоче мати контроль над підприємством. Але ЄБРР та IFC, як і раніше, - тут», - посміхнулася пані Волошина. Хоча й міжнародні фінансові мастодонти - не чаклуни.
«Питання про фінансування у гривні набило оскому. Такої можливості немає ні в ІFC, ні в ЄБРР . Нам дуже потрібна гривня, і ми над цим працюємо. А надати долар або євро дрібним виробникам, повісити на них валютні ризики - не найдалекоглядніше рішення».
В Україні є інше серйозне джерело фінансування, про що зазначила пані фінансист, - кредити компаній, що займаються постачанням насіння, засобів захисту рослин і сільгосптехніки. «Ми розробляємо кредитні продукти разом з такими компаніями, щоб достукатися до дрібного й середнього виробників». Й озвучила приклад такої ініціативи: «Ось об'єднали зусилля з постачальником засобів захисту рослин «Багером» і з «Райффазен Банком Аваль». Це дозволило першому розширити збут, а останньому - збільшити портфель фінансування».
Олена Волошина навела й інший приклад діяльності ІFC: «Крім грошей, ми пропонуємо нашим клієнтам технічну експертизу. Із «Мрія Агро холдингом» ми почали працювати торік, надавши їм два види техпідтримки. По-перше, провели аудит енергоефективності й запропонували їм рішення, які дозволяють заощаджувати мільйони доларів на рік. Крім того, оцінили можливості використання соломи для виробництва целюлози».
Керівник представництва IFC в Україні пообіцяла кредитувати тих, у кого високий рівень мотивації й менеджменту, хто відкритий для аудита й новацій. При тому банкірам «не вистачає застави, особливо у підприємств середнього розміру. Земля під час відсутності нормального ринку є заставою доволі суперечливою».
Аби цьому зарадити, на думку Олени Волошиної, банківські й аграрні кола просувають законопроект, який би дозволив використовувати боргові розписки - аналог векселів, обіцянки фермера повернути кредит грошима або продуктами. Також «разом з УКАБ ми працюємо над програмою навчання кредитних офіцерів українських банків реально оцінювати ризики сільгосппідприємств».
Дорогий сир для мух
Голова правління французького банку «Креді Агріколь» Жак Муньє дивувався: «Сир з Нової Зеландії продається в Україні дешевше, ніж український. Вітчизняні банки фінансують на третину менший обсяг виробництва валового продукту, ніж у Франції. Чому банки неохоче надають кредитування аграрному сектору?» Банкір наголосив, що ключовою тут йому бачиться теж проблема ліквідності застави.
Перспективи на 2012 рік пан Муньє змалював суворо: «Банки сьогодні перебувають у досить хисткій ситуації. У Європі усе ще літають мухи, - пожартував він. - Почався ще один виток рецесії, від якого постраждає й Україна», - демонстрував песимізм банкір. Але Жак Муньє дав і оптимістичний прогноз - курс гривні до долара найближчим часом не надто коливатиметься. Та враховуючи, що його банку вигідніше працювати саме у валюті, таку думку слід вважати дещо ангажованою. Прозвучала ще одна оптимістична нота: банкір похвалив лізинг як прекрасний інструмент взаємодії банку й клієнта.
«Розвивати фінансування сільського господарства - це питання політичної волі. Системне рішення призведе до взаємовигідного результату», - натякнув пан Муньє, вочевидь, на необхідність запускати в обіг ринок землі. Звернув увагу й на недоліки української судової системи. «Чимало клієнтів, судячись із банками, просто списують свої борги, - обурювався він. І прагматично підсумував: «Не очікуйте, що банки будуть працювати, виходячи з особистих позитивних почуттів. Для нас потрібен відкритий прозорий прибуток».
Уейн Гордон, виконавчий директор UBS - ще однієї міжнародної фінансової інституції - був лапідарнішим за колег. Відзначив перспективні прогнози для сільського господарства України навіть у період економічної кризи.
Комбайни з лазерним наведенням
Спеціаліст по GPS-системам компанії «Джон Дір» Лайл Макмілан розпочав пафосно: «Два тижні назад ми оголосили, що наш оборот становив $32 млрд, і $2,8 млрд - чистий прибуток. Ріст прибутку сягає 25%, і на 38% збільшилися наші продажі за кордоном. Сьогодні 15 співробітників працює в українському представництві, і ми плануємо збільшити їхнє число до 25 в 2012 році. Ми дуже зацікавлені в Україні, - вів далі американський фахівець. - Адже ви - друга за величиною території країна в Європі. Топографія, клімат, якість землі, схожість рослин тут подібні до тих, що є в Північній Америці. Тому вся наша техніка підходить для України».
Пан Макмілан навів порівняння: «Ферма середнього розміру в Україні обробляє 5 тис. га. Це набагато більше, ніж у Німеччині або Франції. Але в Україні дуже мало техніки - у середньому 13 одиниць на 1000 га, тоді як у Франції й Німеччині - 70-90 одиниць/1000 га. Я маю на увазі тільки трактори й комбайни, без сівалок, жниварок тощо».
Американець виявив обізнаність з нашими реаліями. «Українські аграрії мають різношерстий парк техніки: від різних виробників, різного терміну служби. Також проблемою є навички персоналу, його навченість. Сільське населення тікає у місто. Важко знайти оператора на технологічне устаткування».
Потім спеціаліст по GPS системам компанії «Джон Дір» подивився на аграрні проблеми ніби зі супутника. «До 2040 року населення Землі становитиме 9 млрд чоловік. Потрібно буде збільшити кількість харчових ресурсів. Інтенсивні культури вимагають інтенсивних технологій». Лайл Макмілан перейшов до конкретики. «В Україні, я бачу, добрива найчастіше вносяться так, що спалюють зерно. Використання високоефективних машин «Джон Дір» дозволить контролювати й мінімізувати витрати пального, добрив, насіння. У нас є машини для смугового ґрунтообробітку, завдяки яким насіння вноситься на деякій відстані від добрива, почергово. Для прецизійності внесення «Джон Дір» використовує лазер. Точність, що досягається, - 2 см, тоді як у конкурентів - 15-20 см».
Американський інженер продемонстрував на слайдах нові зразки техніки «Джон Дір» (культиватор для соєвих бобів і кукурудзи) та підсумував: «Як підвищити врожайність? Раціональне землеробство неможливо без точних машин. За допомогою комп’ютерів визначається конфігурація поля й задається траєкторія руху тракторів. Механічна частина техніки в нас доведена до досконалості. Тепер ми фокусуємося на електроніці: на точності, на інтелектуальності. Наша стратегія включає комп'ютерне керування фермою, коли керівник з головного офісу може контролювати роботу всього свого обладнання у полях».
Добрива й агрозахист
Керівник відділу маркетингу фірми «Байєр» Борис Тимофєєв, оцінюючи український ринок засобів захисту рослин, повідомив, що «у 2011 році він зріс на 30%, якщо рахувати основних постачальників. Рік був сприятливим, селяни могли вкладати кошти в якісніші препарати. Частка відомих брендів збільшувалася. Але ми, як і раніше, відстаємо від сусідів з Центральної Європи. Відповідно тренд продовжиться. Якщо брати у відсотках, зростання українського ринку препаратів захисту рослин - на першому місці у світі, далі йдуть Росія, Бразилія й Аргентина. Хоча, звісно, нам далеко до них в абсолютних показниках. Ця тенденція триватиме кілька найближчих років, поки ми технологічно не підтягнемося до провідних країн. Цей ринок в Україні розвиватиметься і надалі».
Це викликає шалену конкуренцію. «На ринку засобів захисту рослинництва сьогодні зареєстровано більше 1000 фірм. У нас постачальників більше, ніж у будь-якій країні Європи». Жвавий ринок препаратів призводить до того, що з’являється чимало «сірої» імпортної хімії, завезеної напівлегально. «Клеять на них етикетки й нашої компанії», - поскаржився пан Тимофєєв.
Втрати від нинішніх погодних умов (загибель посівів озимої пшениці, ячменю та ріпаку) експерти УКАБ оцінюють на рівні 3,792 млрд грн. В 2012-му очікуються пересіви площ кукурудзи й соняшнику, збільшаться гектари під буряками і соєю. Прогнозується зростання урожаїв кукурудзи. У зв’язку з цим «ми передбачаємо, що може виникнути деякий дефіцит на засоби захисту окремих культур», - обережно зазначив пан Тимофєєв. Передбачив він і таке. «У нас застосування гліфосату - найбільше в Європі, але рано чи пізно виникне проблема резистентності», тобто стійкого опору шкідників засобам захисту. Відповідно, вважає представник фірми «Байєр», приходитимуть нові технології й препарати.
Щодо ринку мінеральних добрив аналітик Сергій Пісоцький констатував, що більшу його частку становить аміачна селітра. «До кінця 2011 року в Україну завезеться 60-65 тис. т селітри, що в 2012 році стримає зростання цін на неї», - прогнозує пан Пісоцький. За останні роки структура ринку добрив дещо змінилася - насамперед за рахунок карбамідно-аміачної суміші. Застосування КАС виросло у 20 разів. «Якщо 2007 року його споживали в Україні 10 тис. т, то зараз - 200 тис. т». Пан Пісоцький вважає, що 2011 року ринок мінеральних добрив отримав найкрупнішого гравця. Не називаючи його на ім’я (певно, що це група Дмитра Фірташа, найбільшого власника газу - сировини для хімічних добрив - Ред.), доповідач не захотів охрестити його монополістом, натомість використовуючи евфемізм «адміністратор». Адміністратор - тобто той, хто визначає правила гри і диктує умови ринку. «У його руках - 4 підприємства з виробництва аміачної селітри, три - з виготовлення карбаміду й два випускають КАС», - зазначив доповідач.
Через вплив групи Фірташа ринок переформатовується. Але пан Пісоцький побачив у цьому й плюси: на його думку, провадиметься єдина цінова політика, агрохімпідприємства працюватимуть ритмічніше. «Адміністратор згладить коливання ринку, витіснить дрібних трейдерів, залучить нові технології». Загалом аналітик спрогнозував стабільну ситуацію на ринку агрохімії на 2012 рік, з невеликим трендом до зростання. Найбільшу ж загрозу він вбачає у державному тискові на бізнес.
Земля тривоги нашої
Голова правління корпорації «Сварог Вест Груп» Андрій Гордійчук долучився до дискусії, і теж не міг оминути земельне питання: «Україна сьогодні - ефективний конкурент багатьом виробникам у сфері сільського господарства. Аграрний сектор, що сформувався всупереч економічним негараздам, - унікальний. Й незалежно від того, скільки в кого тисяч гектарів, проблеми в нас однакові. Перші проблиски світлого майбуття у плані нарощування агроекспорту трохи потьмяніли в 2011 році. Є чималі очікування й побоювання стосовно того, як формуватиметься ринок землі в 2012-му? Важко зрозуміти, які правила гри будуть завтра. Міністр Микола Присяжнюк вселив надію - міністерство підтримує багато наших починань».
Йшлося на конференції і про кадри. Агроспільнота обговорювала новину: корпорація «Мрія Агрохолдинг» шукала у Ганновері німця, аби працював в Україні. Апекс Ліссітса прокоментував це з розумінням: «Візьміть випускника нашого аграрного вишу й спробуйте затягнути його у яку-небудь Калинівку - агрономом або ветеринаром. В Україні аграрних студентів найбільше у світі. Але з них лише 5-7% готові працювати на селі. Батько відправив сина в Київ, купив йому у столиці квартиру й напучує: сиди там, додому не вертайся. Чому? Бо нема традицій фермерства. А за кордоном є кваліфіковані кадри, що знають новітні технології. Сьогодні привезти голландського чи німецького агронома набагато дешевше, ніж перетягти у конкурента українську зірку полів».
Пан Ліссітса принагідно повідомив, що при його Асоціації у 2012 році запрацює «Школа агробізнесу УКАБ». Олена Волошина додала: «Школи створюють при собі й українські агрохолдинги, хоча вони не повинні цим займатися».
На загал міжнародна конференція «Ведення агробізнесу в Україні: перспективи 2012 року» стала зручною платформою для спілкування й налагодження ділових контактів. Участь у ній взяли більше 300 представників сільськогосподарських компаній і холдингів, державні чиновники, науковці. Оптимізм щодо врожаїв-2011 перекривався песимізмом-2012, коли мова торкалася законодавства (насамперед щодо землі), кредитування, ринків збуту, кадрів. Та проблеми годиться сприймати, як аграрії погоду - тобто з філософсько-виробничим стоїцизмом. Мао Цзе Дун колись сказав: «Наша мета ясна, але шляхи до неї - в тумані». Або краще наведемо слова одного з учасників конференції «Ведення агробізнесу в Україні: перспективи 2012 року», юриста міжнародної фірми Beiten Burkhardt Юліана Ріса: «Сьогодні багато говорилося про потенціал агросектору України. У загальному вимальовується втішна картина, але є й слабкі сторони, є моменти, над якими слід попрацювати».
Крім того, 2012-й однозначно буде Роком зеленого поля. Футбольного, так. Та все ж найпатріотичніші польові гравці визначатимуть успіх України не на стадіонах.
Ігор Петренко, спеціально для «АС» На загал міжнародна конференція «Ведення агробізнесу в Україні: перспективи 2012 року» стала зручною платформою для спілкування й налагодження ділових контактів. Участь у ній взяли більше 300 представників сільськогосподарських компаній і холдингів, державні чиновники, науковці. Оптимізм щодо врожаїв-2011 перекривався песимізмом-2012, коли мова торкалася законодавства (насамперед щодо землі), кредитування, ринків збуту, кадрів. Та проблеми годиться сприймати, як аграрії погоду - тобто з філософсько-виробничим стоїцизмом. Мао Цзе Дун колись сказав: «Наша мета ясна, але шляхи до неї - в тумані». Або краще наведемо слова одного з учасників конференції «Ведення агробізнесу в Україні: перспективи 2012 року», юриста міжнародної фірми Beiten Burkhardt Юліана Ріса: «Сьогодні багато говорилося про потенціал агросектору України. У загальному вимальовується втішна картина, але є й слабкі сторони, є моменти, над якими слід попрацювати». 27 квітня 2025
У Хмельницькій області ТОВ «Україна 2001» нещодавно ввело в експлуатацію фактично новий комплекс на 600 дійних корів, капітально реконструювавши стару ферму на прив’язному утриманні.
У Хмельницькій області ТОВ «Україна 2001» нещодавно ввело в експлуатацію фактично новий комплекс на 600 дійних корів, капітально реконструювавши стару ферму на прив’язному утриманні.
27 квітня 2025
26 квітня 2025
Миколаївська область нарощує площі під овочами, але плодові культури серйозно постраждали від заморозків.
Миколаївська область нарощує площі під овочами, але плодові культури серйозно постраждали від заморозків.
26 квітня 2025
25 квітня 2025
Господарства, що входять до складу агрохолдингу KSG Agro, розпочали весняну сівбу із застосуванням сучасних інноваційних технологій.
Господарства, що входять до складу агрохолдингу KSG Agro, розпочали весняну сівбу із застосуванням сучасних інноваційних технологій.
25 квітня 2025
25 квітня 2025
Фермер із села Виноградівка Болградського району Юрій Сюрьма реалізує тепличний проєкт завдяки підтримці міської ради. Він орендував 8 га землі через аукціон і планує вирощувати органічні овочі та ягоди.
Фермер із села Виноградівка Болградського району Юрій Сюрьма реалізує тепличний проєкт завдяки підтримці міської ради. Він орендував 8 га землі через аукціон і планує вирощувати органічні овочі та ягоди.
25 квітня 2025
25 квітня 2025
Делегація Міністерства розвитку громад та територій представила на інвестиційній конференції у Варшаві концесійний проєкт у порту Чорноморськ.
Делегація Міністерства розвитку громад та територій представила на інвестиційній конференції у Варшаві концесійний проєкт у порту Чорноморськ.
25 квітня 2025
25 квітня 2025
Станом на 25 квітня 2025 року аграрії всіх областей України засіяли 2 млн га ярих зернових та зернобобових культур. В Рівненській області почали сіяти гречку.
Станом на 25 квітня 2025 року аграрії всіх областей України засіяли 2 млн га ярих зернових та зернобобових культур. В Рівненській області почали сіяти гречку.
25 квітня 2025
