Питання охорони праці в сільському господарстві набуває дедалі більшої значущості. Якщо раніше на такі проблеми відверто заплющували очі і сам бізнес, і громадськість, то нині в галузі стрімко впроваджуються нові, цивілізовані правила гри. Згідно із ними - успішне підприємство має бути таким не лише фінансово, але й в усіх інших аспектах своєї діяльності. Передусім - в охороні праці.
Стоп! Діти
Кого не допускають до роботи із міндобривами? Це особи, молодші 18 років, вагітні жінки та матері-годувальниці. Всі люди, які працюють із добривами, обов’язково мають пройти медичне обстеження.
Зазвичай вважається, що в сільському господарстві значно менше ризиків для життя та здоров’я, у порівнянні з іншими великими галузями, такими, наприклад, як видобуток вугілля чи металургія. Ми з цим не зовсім погоджуємося, і зазначаємо, що низка обов’язкових технологічних операцій в агробізнесі містять високі ступені ризику для персоналу підприємств. Зокрема, це стосується внесення азотних добрив у ґрунт задля підживлення культурних рослин.
Поміж ефективністю та небезпекою
Останнім часом дедалі частіше використовуються рідкі азотні добрива. Це пояснюється, зокрема, кліматичними особливостями. Внесення твердих гранульованих добрив через брак вологи, на жаль, зовсім не завжди дає очікуваний ефект. Та й працевитрати в цьому випадку значно вищі у порівнянні з використанням рідких добрив. Вітчизняні аграрії вносять у грунт такі види рідких азотних добив, як безводний аміак, аміачна вода та КАС (карбамідно-аміачна суміш). Перші два види речовин можна назвати перевіреною класикою. Вони відносно дешеві та гарантовано забезпечують присутність азоту в грунті. Щоправда, робота з ними потребує особливих вимог до безпеки праці, а також наявності необхідного спец-обладнання. Найефективнішою на сьогодні є найдорожча форма внесення азотних добрив - КАС, яка найкраще засвоюється рослинами. Її неабияким плюсом є відносна безпечність для персоналу при роботі з цим добривом. Однак водночас КАС є найдорожчим та найбільш затребуваним у сезон добривом. Саме тому чимало господарств використовує достатньо ефективні та бюджетні безводний аміак та аміачну воду. Робота з ними, як ми вже казали, потребує чіткого дотримання комплексу заходів для захисту людського життя та здоров’я.
Спецодяг при внесенні:
-
бавовняний костюм із пилонепроникної тканини;
-
гумові чоботи;
-
гумові рукавички;
-
захисні окуляри;
-
гумовий фартух.
Найчастіше внесення азотних добрив через недотримання правил безпеки супроводжується такими поширеними травмами та загрозами:
- Опіки шкіри через контакт з аміачною водою;
- Отруєння організму людини, яка випадково вдихнула випари аміаку;
- Ураження людей, які заправляють/регулюють розкидачі добрив та обприскувачі;
- Механічні пошкодження внаслідок вантажних робіт з добривами.
Транспортування
Дуже часто на розкидання добрив відряджають трактори, які «не шкода», мотивуючи це тим, що надскладних завдань там вирішувати не доведеться. І все частіше застосовуються обприскувачі, які також можуть вносити рідкі добрива. Наголосимо, що кабіни цих транспортних засобів повинні максимально щільно зачинятися і не мати жодних отворів. Це ж саме стосується і машин, які транспортують хімічні препарати до поля. Особливу увагу слід звернути на кузови машин - їх поверхня має бути чистою. Її слід вкрити брезентом. Обов’язково повин-но бути обладнання для розвантажування. У кожній вантажівці слід мати 2 порошкові та 1 вуглекислотний вогнегасники. Хоча остання норма стосується передусім аміачної селітри, однак не зайве буде перестрахуватися, поширивши її на всі види потенційно небезпечних речовин. Такі ж самі вимоги діють і щодо перевезення рідких добрив. Машина, яка їх транспортує, має бути оснащена також справними манометром та рівнеміром.
Рекомендовано в одній машині перевозити лише один вид добрив. Аміачну селітру суворо заборонено перевозити разом з іншими добривами!
Перевозячи рідкі міндобрива, обов’язково слід використовувати спеціальні ємкості та позначати їх відповідними написами і маркуваннями. Переливання з одного резервуару до іншого слід здійснювати із використанням так званого газового обв’язування. Абсолютно виключені рідкі удари та стуки по кранах та вентилях. Суворо заборонено перебування водія у кабіні та проведення ремонтних робіт під час завантаження/розвантаження транспортного засобу.
Швидкість транспортування добрив не повинна перевищувати 40 км/год. Заборонено рухатися: у темну пору доби або за складних погодних умов, таких як сильний туман та ожеледиця. Суворо заборонено робити зупинки транспортного засобу на схилах та поблизу (не ближче 200 м!) населених пунктів і тваринницьких комплексів.
По завершенню транспортування на спеціально відведеному майданчику слід провести комплекс робіт із очищення. Після перевезення сухих добрив поверхні необхідно відмити водою, рідких - гарячою водою.
Внесення
Важливо: заправляти машини сухими пиловидними добривами слід винятково із підвітряного боку. Персонал при цьому обов’язково має бути у респіраторі та захисних окулярах. Під час заправляння сипких мінеральних добрив у бункери туковисівних апаратів потрібно вдягнути рукавички, захисні окуляри і протипиловий респіратор та стати з навітряного боку. Не можна допускати заправляння туковисівних апаратів не просіяними та вологими добривами.
Справність обприскувача слід перевірити перед початком роботи. Його попередньо промивають чистою водою, перевіряючи на герметичність. Заправляти рідкими міндобривами обприскувач необхідно лише за умови повної герметичності системи. Не повинно бути жодних підтікань.
Дії при аварії
Якщо трапилося ушкодження техніки для внесення хімікатів, працівники повинні:
- стати у навітряний бік на віддалі від місця витоку небезпечної речовини та вдягти засоби індивідуального захисту, передусім протигаз;
- перекрити крани та вентилі у місткості із небезпечною речовиною;
- вжити заходи для очищення ділянки, де трапилася аварія від людей, які не задіяні у ліквідації наслідків;
- за можливості - відвести технічний засіб на достатню віддаль від населеного пункту, аби мінімізувати вірогідність додаткового завдання шкоди;
- повідомити відповідальних осіб про аварію, встановивши нагляд за місткістю із небезпечною речовиною.
Кабіна агрегату не повинна мати жодних тріщин чи несправностей. На підлозі повинен бути гумовий килимок. Склоочисники мають бути справними. На техніці обов’язково повинні бути написи, які застерігають працювати лише із засобами спецзахисту.
За найменшої ж підозри про несправність обладнання роботу слід припинити! Після проходження кожної борозни потрібно вимкнути насос-дозатор, проїхати із заглибленими робочими органами 8–10 м і тільки після цього можна підіймати культиватор, аби уникнути отруєння людей парами аміаку.
Агрегат для внесення рідкого аміаку у ґрунт повинен бути обладнаний бачком із водою місткістю не менше 10 л (використовувати її для пиття, миття рук та на інші потреби заборонено).
Під час засипання сипких мінеральних добрив у банки (бункери) туковисівних апаратів потрібно вдягнути рукавички, захисні окуляри і протипиловий респіратор та стати з навітряного боку. Щоб запобігти ручному очищанню туковисівних апаратів, не можна допускати заправляння банок (бункерів) туковисівних апаратів непросіяними і вологими добривами.
У разі незначних несправностей під час роботи машин для внесення добрив потрібно зупинитися і виконати ремонтні роботи у засобах індивідуального захисту.
Роботу щодо внесення аміаку необхідно негайно припинити, якщо пошкодилися з’єднувальні шланги або витікає аміак за порушення герметичності. Працівник має стежити за показами манометра щодо тиску аміаку в посудині, перевіряти роботу запобіжного клапана, відкриваючи його вручну під час роботи посудини, стежити за станом та кріпленням рукавів до ін’єкторних трубок. У кінці кожної борозни необхідно вимкнути насос-дозатор, проїхати із заглибленими робочими органами 8–10 м і тільки після цього можна підіймати культиватор (це запобігає загазованості робочої зони механізатора парами рідкого аміаку).
Якщо робота проводиться із фосфорорганічними сполуками, то тривалість роботи з ними не повинна перевищувати 4 годин, плюс дві години на інших роботах.
