Шлях до ренесансу молочарства

/ Механізація АПК / Вівторок, 24 червня 2014 13:40
altВіктор БОРЗНЕНКО, Григорій МЕРЕФА, спеціально для "АС"
Рослинництво у гармонії з тваринництвом, поступове нарощування не тільки урожайності й прибутковості, а й поголів’я ВРХ — так ідеально виглядає збалансоване сучасне аграрне господарство. Й, звісно, у нього повинна бути якісна техніка, відповідальні люди. Саме таку картину ми й побачили в одному з господарств Золотоніського району на Черкащині.

 

«Корова любить апетитну їжу, розумієте? Вона як жінка — полюбляє канхвети», — жартує Антон Лисун, заступник директора приватного агрогосподарства «Плешкані», що розташоване у Золотоніському районі Черкаської області. «Агробізнес Сьогодні» завітав сюди на Мавру Молочницю, тобто 16 травня. Вважається, що саме з цього дня корови з поля приходять задоволені, наївшись запашної трави, і приносять найсмачніше молоко. Дата підходяща: нас цікавив насамперед стан забезпечення технікою молочного тваринництва в одному з передових господарств Шевченкового краю.
 
Кобзар і точне землеробство
Підприємство пойменовано за назвою села Плешкані, де знаходиться центральна контора. А взагалі до його складу входить чотири села Золотоніського району Черкащини і два з сусіднього Драбівського. Антон Лисун — ще молодий, нема й тридцяти. Але досвідчений у справах, бо його батько й мати теж звідси, вони присвятили життя нелегкій сільськогосподарській практиці, й син змалечку привчений працювати на аграрній ниві. А 2009 року Антон закінчив Національний університет біоресурсів і природокористування у Києві, факультет механізації сільського господарства, з тих пір працює у ПСП «Плешкані» на керівних посадах.
 
alt«Вирощуємо озиму пшеницю, кукурудзу, соняшник, сою. І люцерни посіяли 580 га — на корми», — окреслює він обшири рослинництва, яким тут займаються вельми інтенсивно. Обробляє це господарство разом 10 тис. га, а крім того, має 6 тис. голів ВРХ у кількох селах. Засоби для обробітку землі різноманітні, однак усі — від найкращих виробників, мов з аграрної виставки.
 
Черкащина — Шевченків край. Усі ми пам’ятаємо ідилію, оспівану Кобзарем: «Садок вишневий коло хати…» У сьогоднішньому ж агрогосподарстві біля хати й ферми, як ми бачимо й чуємо, гудуть не тільки хрущі, а й трактори, комбайни, інші машини й агрегати. «У нас поганої техніки нема», — каже Лисун з гордістю. Підприємство має трактори John Deere, зернозбиральні комбайни Claas LEXІON. «Щодо обробітку ґрунту — як-то кажуть, не треба дурити землю. Застосовуємо рихлення й оранку — є розпушувач Salford, плуг  Kuhn Challenger. Якщо ж йдеться про тваринництво, яке наразі нас цікавило насамперед, тут теж знаряддя праці класні — є на що подивитися гарному господареві. Косарки, прес-підбирачі, кормозмішувачі найкращих європейських виробників: німецька машинерія фірми Claas, французька Kuhn, австрійська Poettinger, італійська Scalibordi.
 
«Зараз ми підходимо до системи точного землеробства — веде далі Лисун. — Будемо ставити навігацію на John Deere. Але ж вона коштує грошей чималих. Ну, але помаленьку — спершу на один трактор, тоді на другий»…
 
Гарні засоби виробництва — це ж один із головних факторів успішної бізнес-діяльності у будь-якій сфері. Наприклад, причіпна косарка Kuhn FC 302 RG — одна з найкращих, і це на Мавру Молочницю, по густій траві, стає очевидним.
 
«Корова любить канхвети»
Густа зелена трава оточує нові зеленаві корпуси молочної ферми. Доять корів у цьому господарстві теж, звісно, не вручну й не дідівськими апаратами, а агрегатами карусельного типу фірми Боуматік (Boumatic, США). «Раніше у всіх на фермах стояли «ялинки» чи «паралелі», ми перші в Україні поставили «карусель», а зараз їх вже в нашій країні десятки, — констатує Антон Лисун. — Що установка крутиться — не треба того боятися. Обладнання хороше. Молоко отримуємо екстра-класу».
 
altВажливою складовою успішного тваринництва вважається якісна годівля худоби. Дійна корова за добу з’їдає приблизно 70 кг кормів. У раціон входять сінаж, соковиті корми, фуражні зернові (овес, пшениця, ячмінь), біодобавки, вітаміни. Як змішувати все це у правильних пропорціях так, щоб кожна корова отримувала свій раціон? Матеріалізована відповідь на це питання стоїть біля входу у корівник. Це потужний кормозмішувач-роздавач Euromix 1 відомої фірми Kuhn.
 
«Хороша техніка. Чому ми купили саме цей агрегат? Бо знаємо, що виробник Kuhn в Україну вже давно зайшов: є добрий сервіс, запасні частини. Бо що робити, як раптом кормозмішувач зламається? Ми зранку робимо ним чотири заходи і ввечері стільки ж. Через це вибрали саме Kuhn. Але не знали, що це найбільший в Україні кормозмішувач за обсягом бункера — 27 куб. м. Головне, щоб ножі були нагострені».
 
Цей кормозмішувач готує засипану в місткий бункер біомасу наскільки якісно, що вона стає однорідною. Корми подрібнюються за допомогою ножів, закріплених на вертикальному шнеку, і перемішується двома одночасними потоками: вертикально й горизонтально за контурами вісімки. Автоматизована роздача пропущеного через агрегат раціону не дозволяє корові вибирати найбільш привабливі компоненти. Ферма, коров’яче поголів’я якої забезпечене науково вивіреним раціоном, отримує максимум якісного молока, а крім того, підвищується імунітет тварин проти хвороб.
 
Слід уточнити таку деталь: змішувачі Euromix 1 мають електронну систему зважування, яка забезпечує точний контроль кількості завантажених і розданих інгредієнтів харчування. Антон Лисун пояснює: «Тут на екрані ми бачимо раціон. Кидаємо по черзі силос, сінаж, комбікорми тощо, словом все, що треба згідно з таблицею, складеною зоотехніком. Запікав комп’ютер — вкинули достатньо. Далі усе перемішали протягом 5–7 хв. Корм у руку взяв, понюхав — добре приготований чи ні. Добре? Значить, можна роздавати».
 
Ферма вдоволених тварин
«Ферма — це як завод. А для тварини що треба? Вода й корми. І менше її чіпати», — переконаний Лисун. «Заводські корпуси з виробництва молока», тобто корівники, тут теж вражають: нові, чисті, просто тобі пансіонат відпочинку. Для ретельного миття корівників тут використовують агрегати Kаrcher — теж одні з найкращих у цій царині. Мабуть, тому виглядають місцеві корови й телята здоровими та задоволеними.
 
alt«Доїння чи миття — це не є основна проблема на фермі, — розповідає Лисун. — А от ще — видалення гною. Воно в нас централізоване. Тисяча корів — це 70 т гною, тут не змусиш людей працювати лопатами. Підстилаємо коровам солому, а не пісок. Потім видаляємо механізовано, й сепаратор із потужним насосом відділяє рідку фракцію гною від твердої. Тверда перегорає, потім вивозимо її на поле, економимо на добривах. Є розкидач французький марки Broshar. Вилами ви так не розкидаєте, як він. А рідку фракцію теж використовуємо — вивозимо у поле бочками німецького виробництва Flіegl та вітчизняними заводу Кобзаренка». Мінеральні добрива, як відомо, нині дорожчають, бо одна з головних складових їхньої собівартості — це російський газ. А тут органіка — що може бути краще для рослин? Та й до того ж — безкоштовно.
 
ПСП «Плешкані» хочуть придбати ще й власну цистерну-молоковоз, а не використовувати орендовану, як нині. Планів на розширення виробництва чимало. «Справляємося, розвиваємося. Є помилки — але рухаємося у напрямі нарощування поголів’я. Худобу не продаємо, телиць залишаємо. Хочемо зробити реконструкцію ще кількох комплексів на додачу до новозбудованих. Але зараз стан такий непевний політичний… Долар пішов у ріст… Аби ж то стабілізувати все. Бо обладнання замовляти — це треба чекати кілька місяців. А що тоді буде, ви знаєте? От і я теж. Але ще мій батько покійний казав: синку, ти тільки не стій на місці. Щось не виходить — йди в іншому напрямку, але рухайся».
 
alt   alt
 
… Повертаючись до Києва, на блок-посту під Переяслав-Хмельницьким ми побачили кількох автоматників Національної гвардії. Сподіваємось, після виборів й упевненості у завтрашньому дні побільшає. Але й зараз, як казала Ліна Костенко, «немає часу на поразку». Війна війною, а годувати корів треба вчасно.

 16 червня 2026
У Дністровський лиман цьогоріч планують випустити 6935 кг молоді риби вагою від 20 до 100 грамів: товстолоба – 3260 кг, сазана (коропа) – 2843 кг та білого амура – 832 кг.
У Дністровський лиман цьогоріч планують випустити 6935 кг молоді риби вагою від 20 до 100 грамів: товстолоба – 3260 кг, сазана (коропа) – 2843 кг та білого амура – 832 кг.
16 червня 2026
 16 червня 2026
Основним фактором тиску на експортні ціни залишається зниження попиту на українську кукурудзу з боку Туреччини. Водночас скорочення продажів з боку фермерів призупинило подальше падіння цін у портах.
Основним фактором тиску на експортні ціни залишається зниження попиту на українську кукурудзу з боку Туреччини. Водночас скорочення продажів з боку фермерів призупинило подальше падіння цін у портах.
16 червня 2026
 16 червня 2026
У Хмельницькій області завод «Старокостянтинівцукор» будує вакуум-кристалізатор безперервної дії, це буде перша така установка в Україні.
У Хмельницькій області завод «Старокостянтинівцукор» будує вакуум-кристалізатор безперервної дії, це буде перша така установка в Україні.
16 червня 2026
 16 червня 2026
Аграрна карта України стрімко змінюється і західні регіони дедалі голосніше заявляють про себе як про нові центри технологічного тяжіння. Уже за кілька тижнів у селі Холодновідка Львівська область прийматиме подію особливого статусу — День Поля «АГРО ЛЬВІВ» 2026, який 24-25 червня вперше пройде у цьому регіоні.
Аграрна карта України стрімко змінюється і західні регіони дедалі голосніше заявляють про себе як про нові центри технологічного тяжіння. Уже за кілька тижнів у селі Холодновідка Львівська область прийматиме подію особливого статусу — День Поля «АГРО ЛЬВІВ» 2026, який 24-25 червня вперше пройде у цьому регіоні.
16 червня 2026
 16 червня 2026
У Одеській області розпочався третій сезон експериментального вирощування бавовнику. Після перших успішних результатів аграрії та науковці оцінюють перспективи переходу від дослідних посівів до промислового виробництва культури.
У Одеській області розпочався третій сезон експериментального вирощування бавовнику. Після перших успішних результатів аграрії та науковці оцінюють перспективи переходу від дослідних посівів до промислового виробництва культури.
16 червня 2026
 16 червня 2026
Фонд державного майна України виставив на приватизацію єдиний майновий комплекс (ЄМК) державного підприємства «Дублянський спиртовий завод», розташований у Харківській області.
Фонд державного майна України виставив на приватизацію єдиний майновий комплекс (ЄМК) державного підприємства «Дублянський спиртовий завод», розташований у Харківській області.
16 червня 2026

Please publish modules in offcanvas position.