«Корова любить апетитну їжу, розумієте? Вона як жінка — полюбляє канхвети», — жартує Антон Лисун, заступник директора приватного агрогосподарства «Плешкані», що розташоване у Золотоніському районі Черкаської області. «Агробізнес Сьогодні» завітав сюди на Мавру Молочницю, тобто 16 травня. Вважається, що саме з цього дня корови з поля приходять задоволені, наївшись запашної трави, і приносять найсмачніше молоко. Дата підходяща: нас цікавив насамперед стан забезпечення технікою молочного тваринництва в одному з передових господарств Шевченкового краю.
Кобзар і точне землеробство
Підприємство пойменовано за назвою села Плешкані, де знаходиться центральна контора. А взагалі до його складу входить чотири села Золотоніського району Черкащини і два з сусіднього Драбівського. Антон Лисун — ще молодий, нема й тридцяти. Але досвідчений у справах, бо його батько й мати теж звідси, вони присвятили життя нелегкій сільськогосподарській практиці, й син змалечку привчений працювати на аграрній ниві. А 2009 року Антон закінчив Національний університет біоресурсів і природокористування у Києві, факультет механізації сільського господарства, з тих пір працює у ПСП «Плешкані» на керівних посадах.
«Вирощуємо озиму пшеницю, кукурудзу, соняшник, сою. І люцерни посіяли 580 га — на корми», — окреслює він обшири рослинництва, яким тут займаються вельми інтенсивно. Обробляє це господарство разом 10 тис. га, а крім того, має 6 тис. голів ВРХ у кількох селах. Засоби для обробітку землі різноманітні, однак усі — від найкращих виробників, мов з аграрної виставки.
Черкащина — Шевченків край. Усі ми пам’ятаємо ідилію, оспівану Кобзарем: «Садок вишневий коло хати…» У сьогоднішньому ж агрогосподарстві біля хати й ферми, як ми бачимо й чуємо, гудуть не тільки хрущі, а й трактори, комбайни, інші машини й агрегати. «У нас поганої техніки нема», — каже Лисун з гордістю. Підприємство має трактори John Deere, зернозбиральні комбайни Claas LEXІON. «Щодо обробітку ґрунту — як-то кажуть, не треба дурити землю. Застосовуємо рихлення й оранку — є розпушувач Salford, плуг Kuhn Challenger. Якщо ж йдеться про тваринництво, яке наразі нас цікавило насамперед, тут теж знаряддя праці класні — є на що подивитися гарному господареві. Косарки, прес-підбирачі, кормозмішувачі найкращих європейських виробників: німецька машинерія фірми Claas, французька Kuhn, австрійська Poettinger, італійська Scalibordi.
«Зараз ми підходимо до системи точного землеробства — веде далі Лисун. — Будемо ставити навігацію на John Deere. Але ж вона коштує грошей чималих. Ну, але помаленьку — спершу на один трактор, тоді на другий»…
Гарні засоби виробництва — це ж один із головних факторів успішної бізнес-діяльності у будь-якій сфері. Наприклад, причіпна косарка Kuhn FC 302 RG — одна з найкращих, і це на Мавру Молочницю, по густій траві, стає очевидним.
«Корова любить канхвети»
Густа зелена трава оточує нові зеленаві корпуси молочної ферми. Доять корів у цьому господарстві теж, звісно, не вручну й не дідівськими апаратами, а агрегатами карусельного типу фірми Боуматік (Boumatic, США). «Раніше у всіх на фермах стояли «ялинки» чи «паралелі», ми перші в Україні поставили «карусель», а зараз їх вже в нашій країні десятки, — констатує Антон Лисун. — Що установка крутиться — не треба того боятися. Обладнання хороше. Молоко отримуємо екстра-класу».
Важливою складовою успішного тваринництва вважається якісна годівля худоби. Дійна корова за добу з’їдає приблизно 70 кг кормів. У раціон входять сінаж, соковиті корми, фуражні зернові (овес, пшениця, ячмінь), біодобавки, вітаміни. Як змішувати все це у правильних пропорціях так, щоб кожна корова отримувала свій раціон? Матеріалізована відповідь на це питання стоїть біля входу у корівник. Це потужний кормозмішувач-роздавач Euromix 1 відомої фірми Kuhn.
«Хороша техніка. Чому ми купили саме цей агрегат? Бо знаємо, що виробник Kuhn в Україну вже давно зайшов: є добрий сервіс, запасні частини. Бо що робити, як раптом кормозмішувач зламається? Ми зранку робимо ним чотири заходи і ввечері стільки ж. Через це вибрали саме Kuhn. Але не знали, що це найбільший в Україні кормозмішувач за обсягом бункера — 27 куб. м. Головне, щоб ножі були нагострені».
Цей кормозмішувач готує засипану в місткий бункер біомасу наскільки якісно, що вона стає однорідною. Корми подрібнюються за допомогою ножів, закріплених на вертикальному шнеку, і перемішується двома одночасними потоками: вертикально й горизонтально за контурами вісімки. Автоматизована роздача пропущеного через агрегат раціону не дозволяє корові вибирати найбільш привабливі компоненти. Ферма, коров’яче поголів’я якої забезпечене науково вивіреним раціоном, отримує максимум якісного молока, а крім того, підвищується імунітет тварин проти хвороб.
Слід уточнити таку деталь: змішувачі Euromix 1 мають електронну систему зважування, яка забезпечує точний контроль кількості завантажених і розданих інгредієнтів харчування. Антон Лисун пояснює: «Тут на екрані ми бачимо раціон. Кидаємо по черзі силос, сінаж, комбікорми тощо, словом все, що треба згідно з таблицею, складеною зоотехніком. Запікав комп’ютер — вкинули достатньо. Далі усе перемішали протягом 5–7 хв. Корм у руку взяв, понюхав — добре приготований чи ні. Добре? Значить, можна роздавати».
Ферма вдоволених тварин
«Ферма — це як завод. А для тварини що треба? Вода й корми. І менше її чіпати», — переконаний Лисун. «Заводські корпуси з виробництва молока», тобто корівники, тут теж вражають: нові, чисті, просто тобі пансіонат відпочинку. Для ретельного миття корівників тут використовують агрегати Kаrcher — теж одні з найкращих у цій царині. Мабуть, тому виглядають місцеві корови й телята здоровими та задоволеними.
«Доїння чи миття — це не є основна проблема на фермі, — розповідає Лисун. — А от ще — видалення гною. Воно в нас централізоване. Тисяча корів — це 70 т гною, тут не змусиш людей працювати лопатами. Підстилаємо коровам солому, а не пісок. Потім видаляємо механізовано, й сепаратор із потужним насосом відділяє рідку фракцію гною від твердої. Тверда перегорає, потім вивозимо її на поле, економимо на добривах. Є розкидач французький марки Broshar. Вилами ви так не розкидаєте, як він. А рідку фракцію теж використовуємо — вивозимо у поле бочками німецького виробництва Flіegl та вітчизняними заводу Кобзаренка». Мінеральні добрива, як відомо, нині дорожчають, бо одна з головних складових їхньої собівартості — це російський газ. А тут органіка — що може бути краще для рослин? Та й до того ж — безкоштовно.
ПСП «Плешкані» хочуть придбати ще й власну цистерну-молоковоз, а не використовувати орендовану, як нині. Планів на розширення виробництва чимало. «Справляємося, розвиваємося. Є помилки — але рухаємося у напрямі нарощування поголів’я. Худобу не продаємо, телиць залишаємо. Хочемо зробити реконструкцію ще кількох комплексів на додачу до новозбудованих. Але зараз стан такий непевний політичний… Долар пішов у ріст… Аби ж то стабілізувати все. Бо обладнання замовляти — це треба чекати кілька місяців. А що тоді буде, ви знаєте? От і я теж. Але ще мій батько покійний казав: синку, ти тільки не стій на місці. Щось не виходить — йди в іншому напрямку, але рухайся».
… Повертаючись до Києва, на блок-посту під Переяслав-Хмельницьким ми побачили кількох автоматників Національної гвардії. Сподіваємось, після виборів й упевненості у завтрашньому дні побільшає. Але й зараз, як казала Ліна Костенко, «немає часу на поразку». Війна війною, а годувати корів треба вчасно.
