Григорій МЕРЕФ’ЯНСЬКИЙ,
Хто з аграріїв не знає трактори марки ХТЗ? Та немає, мабуть, в Україні жодного району, де б не працював який-небудь колісний чи гусеничний трудяга родом із Харкова. Харківський тракторний завод — гігантське підприємство, що більше 80 років виробляло гусеничні й колісні сільськогосподарські трактори, тягачі, бульдозери. ХТЗ — світовий бренд десь із 1958 року, відколи його машинерія почала експортуватися за кордон. Але останніми роками ходили чутки, що «не той тепер Миргород». Мовляв, Харківський тракторний потрапив у скруту… А натомість на ринку з’явилися і зваблюють фермерів численні його конкуренти: німецькі, білоруські, американські, китайські трактори...
Однак останніми місяцями відбувається поступове, але впевнене повернення ХТЗ на національний аграрний ринок. Ми спостерігали цілий парад, лінійку продукції від ПАТ «Харківський тракторний завод» на Міжнародному форумі фермерства «Агропорт-2015», де ХТЗ виступив у ролі співорганізатора й узяв участь у демонстраційних польових змаганнях агротехніки. Також ми поспілкувалися з нинішнім директором цього підприємства Владиславом Губіним.
Нові вітчизняні вироби не могли не вразити технічно свідоме серце. Один із них ХТЗ 280 Т «Квадротек» — це трактор на чотирьох резинових гусеницях, які можна міняти на колеса. Другий ХТЗ-3512 «Едісон» — невеликий тракторець з електричним двигуном… Але найбільш переконливим свідченням повернення відомого машинобудівного підприємства є навіть не ці дива на вістрі технічного прогресу, а чіткі фінансові звіти: Харківський тракторний нині показує прибутки і при тому наполегливо інвестує у розвиток сервісу й закордонної дилерської мережі.
Усе найкраще — повертається
Ми не раз чули «плачі Ярославни» з приводу занепаду машиновиробницва в Україні. «Порівняно із 1990 роком загальний рівень виробництва у галузі спав на 87%. Майже у 20 разів скоротився випуск тракторів... Скільки кваліфікованих спеціалістів були змушені «перепрофільовуватися» у двірників, різноробочих, таксистів замість того, щоб працювати за спеціальністю та приносити реальну користь своїй державі»! — пише, наприклад, видання Zik. На перший погляд воно нібито й так: у радянські часи ХТЗ випускав по 50 тисяч машин щорічно. Зараз — десь до 2 тис. Але ж не може бути ніякої «користі державі», коли ти не потрібен покупцям.
Вже закінчилися часи, коли неякісну й неконкурентну техніку директивно розподіляли не лише тисячам радянських колгоспів, а й десяткам далеких країн так званого «соцтабору». Тоді діяла монополія держави на виробництво, на зовнішню торгівлю, навіть на залізничні перевезення — і тільки за таких неприродних умов могла працювати недолуга планово-командна промисловість. Нині нема колгоспів, нема соцтабору, але є свобода торгівлі й реклами — тому й щезли ті сотні підприємств, що працювали неконкурентоспроможно, гнали неліквіди у «соціалістичну Сірію» або «соціалістичну Монголію».
Якщо фермери не хочуть брати погані вітчизняні плуги чи сівалки, а обирають імпортні — то хто винуватий, як не сам машиновиробник? А по-справжньому кваліфікуванні фахівці не пішли у двірники, а самі взялися за перепрофілювання своїх підприємств на рейки випуску справді якісної продукції. І ті, кому це вдалося, приносять користь фермерам, держбюджету і собі також. Це, наприклад, «Червона зірка», «Завод Кобзаренка», «Уманьферммаш»… А тепер от і ХТЗ.
Харківський тракторний таки справді був на межі зникнення. Підприємство після розпаду неефективної держави СРСР, яку він планово забезпечував тракторами, змушений був у нових умовах ринкового господарювання визнати себе банкрутом. Завод пішов по руках інвесторів, які, втім, розуміли його великий потенціал… Але, крім ніші на ринку, будь-якому підприємству треба мати ефективних власників і керівників.
Зрештою, завдяки інвестиціям харківського бізнесмена Олександра Ярославського завод поступово почав реанімувати виробництво і вийшов на траєкторію розвитку. Багато в чому такий ренесанс підприємства уможливило грамотне антикризове управління нового директора Владислава Губіна. ХТЗ чітко бачить своє місце на ринку, запустив одразу кілька нових найменувань продукції, цікавих покупцеві з огляду на співвідношення «ціна-якість». Завод почав працювати прибутково.
Парад різноманітних тракторів
На форумі «Агропорт-2015» ми побачили кілька машин під брендом ХТЗ. Деякі з них давно й успішно використовуються на полях України й зарубіжжя, причому доволі далекого — наприклад, в Африці. А деякі порадували новітніми рішеннями.
Наприклад, Владислав Губін з гордістю представив електротрактор «Едісон» на літієвих акумуляторах потужністю 40 к. с. Він отримав назву на честь відомого американського винахідника, а розроблений на базі стандартної моделі ХТЗ-3512. «Едісон» може безперервно працювати в транспортному режимі 8 годин, і в силовому разом з агрегатом — 4 години. Здатний перевозити причепи вагою до 2 т зі швидкістю до 40 км/год. Повна зарядка батареї триває у нього до 4 годин. Машину розроблено спільно з інженерами харківської компанії «АвтоЕнтерпрайз», яка продає електромобілі і навіть запровадила службу електротаксі. «Наше завдання — до кінця 2015 року розпочати їх серійне виробництво. Протягом двох років ми хочемо випускати лінійку електротракторів потужністю від 25 до 420 к. с.», — пообіцяв керівник Харківського тракторного заводу.
Чималий інтерес викликав і серійний «брат» електротрактора ХТЗ-3521 із традиційним дизельним двигуном потужністю лише 35 л. с. Цей «малюк» агрегатується з багатьма знаряддями вітчизняного й іноземного виробництва (розкидачами мінеральних добрив, плугами, культиваторами, причепами до 2 тонн). Машина застосовується для робіт протягом цілого року у фермерських господарствах, на тваринницьких фермах, садах і городах, у теплицях тощо. Всі ці якості трактора привернули увагу фермерів і навіть власників дрібних індивідуальних господарств.
Взагалі за останні два роки асортимент продукції ХТЗ був повністю оновлений, модернізований. Нині завод пропонує доволі широку лінійку тракторів потужністю від 35 до 250 к. с., тобто малої й середньої потужності. Це колісні й гусеничні машини, які агрегатуються із більш ніж 250 найменуваннями сільгоспмашин та знарядь.
У зв’язку із застосуванням широкозахватних знарядь зараз усе більш затребуваними стають потужніші трактори. Тут може придатися ХТЗ-17221 потужністю 180 к. с. Він має широкі можливості агрегатування зі знаряддями як вітчизняних, так і закордонних виробників. На одному з польових показів ХТЗ-17221 трактор був заправлений чистим біопаливом, і це ніяк не погіршило його прекрасні тяглові показники. Звісно, був тут присутній класичний гусеничний ХТЗ-181 на 190 к. с., модернізований «брат» добре відомого українськими аграріям Т-150.
Ще потужнішим є ХТЗ-243К, оснащений двигуном на 250 к. с. Покупцям може сподобатися його порівняно низька вартість на тлі закордонних аналогів, а також наявність розгалуженого вітчизняного сервісного обслуговування, доступність запасних частин. Перспективною новинкою, безумовно, виглядає трактор ХТЗ-280Т «Квадротек» із потужністю двигуна 280 к. с., зі змінними ходовими системами — на колісному та гусеничному ходу. Окрім високої маневреності, хороших тяглових якостей, харківський трактор відрізняється тим, що його гусеничний рушій створює мінімальний тиск на ґрунт. Єдиний аналог такого «чотирилапого» трактора — це вже відомий нам «Кейс Квадтрак». Слід зазначити, що на ХТЗ-280Т встановлена нова ходова гідротрансмісія, розроблена разом з НТУ «Харківський політехнічний інститут». Модернізована й навісна система харківських тракторів — тепер вони можуть агрегатуватися з причіпними машинами багатьох зарубіжних виробників.
Завод також налагодив серійний випуск надійних бульдозерів, що сприяло поліпшенню його фінансового стану. Зі слів Владислава Губіна, ХТЗ планує найближчим часом ще більш розширити свою тракторну лінійку. Зараз її складають переважно малі колісні фермерські трактори потужністю 25-35 к. с., а також більші трактори на 150-280 к. с. Але на заводі вже йдуть далі і збирають партію потужних тракторів на 360-420 к. с., укомплектованих двигунами Volvo.
Антикризовий маркетинг
Так, нещодавно Харківський тракторний завод уклав угоду з відомою компанією Volvo Penta щодо постачання моторів для тракторів. Це трапилося після того, як уряд Росії заборонив постачати в Україну мотори «ЯМЗ», що традиційно ставилися багато років на харківські трактори.
Volvo — відомий шведський концерн. Виробляє, крім популярних міських легковиків, також автобуси і вантажні автомобілі. До його складу входить розробник суднових моторів — компанія Penta. Зараз двигуни стають дедалі більш універсальними. Volvo Penta розробила широку лінійку дизельних і бензинових моторів потужністю від 10 до 800 к. с., які можна ставити на різноманітні машини, й до того ж, має мережу із 4000 дилерів у різних куточках світу. «Обраний нами двигун дуже екологічний, у такий спосіб ми піклуємося про довкілля», — відзначив В. Губін. Він повідомив також, що вибір Volvo зроблений ще й з тих причин, що ця шведська компанія має сильні маркетингові позиції в Африці. А ринок країн цього континенту ХТЗ розглядає як перспективний для себе.
Звісно, пострадянські проблеми у тракторобудівників виникли не лише з двигунами. Втрата ланцюжків між виробниками запчастин, падіння ринків у Росії та інших її сателітах по СНД спочатку призвело до деякої розгубленості. Однак на Харківському тракторному зрозуміли, що співпраця з країнами колишнього СРСР несе чималі ризики. Настав час пошуків, переосмислення своїх стратегічних завдань. Для цього згадали й історію підприємства. Адже тракторний завод у Харкові створювали фахівці з Німеччини. Перші моделі харківські інженери «перемальовували» з американського трактора McCormick і армійського тягача VCL. Не цуралися українці вчитися у Заходу, бо було чому. Світ великий, і в ньому є країни, технічно набагато розвиненіші, ніж Росія, на якій ми так довго зациклювалися не лише із власного бажання.
Нині Харківський тракторний почав активнішу співпрацю з постачальниками з Польщі та Туреччини, з деякими європейським партнерами. Але й не забуває про власні ресурси. Зокрема, завод останнім часом активізував спільні розробки із науковцями Харківської політехніки. Спільно вони розробили, наприклад, безступінчасту тракторну трансмісію ГОМТ-1С.
Плюс зернозбиральні комбайни
Отже, трактори ХТЗ стали кращими, надійнішими. До того ж, обслуговування вітчизняної техніки й запчастини до неї обходяться фермерам дешевше, що робить машини Харківського тракторобуду ще привабливішими. Крім того, маркетингово сильною є пропозиції ХТЗ про переобладнання, обмін і ремонт за програмою Trade-in. Не вистачає грошей на новий трактор? Дилерська компанія «Агроремсервіс» допоможе придбати нову техніку виробництва ХТЗ в обмін на стару — із доплатою різниці у вартості. Або ж модернізує трактор, що обійдеться дешевше, ніж купівля техніки «з нуля».
Ще цікава новина. Харківський тракторний завод нещодавно уклав угоду також із фінською компанією Sampo Rosenlew щодо створення спільного підприємства, яке вироблятиме зернозбиральні комбайни. Серійне їх виробництво має розпочатися вже у 2016 році. Планується, що для українського ринку будуть складати 200-250 зернозбиральних комбайнів на рік, повідомив гендиректор заводу Владислав Губін.
Змінив завод також стратегію виходу на зовнішні ринки. Серед них не тільки колишні радянські країни Молдова, Литва, Узбекистан, Білорусь, Азербайджан, Вірменія, Казахстан чи країни так званого соцтабору: Монголія, Сербія, Румунія, Болгарія. Але й також більш віддалені — Конго, Замбія, Нігерія. Нині найбільш пріоритетними напрямками для ХТЗ є Азія та Африка. Бо там великий ринок, що постійно зростає, і також існує спеціальна система кредитування фермерів за підтримки Світового Банку. До того ж, африканський та азійський ринки мають багато спільного з українським — наприклад, там не так жорстко регулюються технічні параметри і регламенти.
Отже, нині ХТЗ є одним із найбільших вітчизняних виробників експортної продукції з великою доданою вартістю. І одним із найбільших вітчизняних роботодавців. У виробничому ланцюжку виготовлення харківських тракторів беруть участь близько 300 підприємств-постачальників, а чисельність зайнятих у створенні трактора ХТЗ становить близько 90 тис. чоловік. Тракторобуд знову виходить на помітні позиції в економіці й житті держави.
Коментар
Владислав ГУБІН, генеральний директор ПАТ «Харківський тракторний завод»
— Стратегія розвитку Харківського тракторного заводу полягає в тому, що ми будемо диверсифікувати ринки збуту. Визначили свої пріоритети: будемо активніше рухатися в Африку й Азію. Починаючи з 2012 року, на всіх континентах Землі продажі тракторів падають. Тоді як в Азії вони тримаються стабільно на приблизно одному рівні, а в Африці — ростуть на 20-25% щорічно, незважаючи ні на які кризи. Там ми вже працюємо з Конго, Замбією, Алжиром.
Постановою уряду Російської Федерації уведено мораторій на ввіз в Україну моторів ЯМЗ, які раніше ставилися на наші трактори. Але ми домовилися з компанією «Вольво Пента», і вони нам тепер поставлятимуть двигуни потужністю 240-260 к. с. Однак термін поставок двигунів — 90 днів. Ми вже їх замовили, але отримаємо тільки під кінець 2015 року. А на маленькі трактори ХТЗ ми ставимо, на вибір покупця, білоруський двигун «ММЗ» або італійський «Ламборджині».
Щодо спільного з Sampo Rosenlew проекту виготовлення зернозбирального комбайна скажу так. Якщо б ми хотіли тільки перефарбувати імпортну машину у свої кольори, ми б давно це зробили. Ні, це буде комбайн із глибокою українською локалізацією: спочатку на 35%, потім протягом двох років доведемо локалізацію до 60%. Була гарна пісня у Віктора Цоя: «Чекаємо змін»! Отож. Але ми повинні їх не тільки чекати, але й самим рухатися вперед. Ми любимо нашу Україну від Харкова до Ужгорода, тож давайте разом заробляти гроші.
