Аналізатор рослин у кишені аграрія

/ Механізація АПК / Вівторок, 23 серпня 2016 16:00
Микола КВІТКО, Григорій МЕРЕФ’ЯНСЬКИЙ
спеціально для "АС"
Агроном нині має безліч можливостей для аналізу стану посівів, окрім традиційного візуального огляду. Наприклад, йому може стати у пригоді портативний флюорометр. Це прилад, що за здатністю рослини відбивати сонячні промені визначає вміст у ній азоту чи фосфору, а на базі подальшого біохімічного аналізу — ступінь росту й зрілості культури. Цей пристрій допоможе спрогнозувати і терміни збирання тієї чи іншої культури.

 

Після рясних травневих дощів рослини добре йдуть у ріст. Оглядаючи сходи, досвідчений і грамотний агроном може визначати, наприклад, недостатність підживлення рослин міндобривами за кольором, формою й величиною листків. Пожовтіння рослин означає брак азоту. Дефіцит фосфору дає перевагу фіолетовій або пурпуровій частині спектру тощо. Але може також дістати з кишені портативний прилад і конкретно переконатися у тому, чи справедливі ті або інші здогадки.

Нині чи не кожен аграрій має не лише смартфон або айфон із доступом до Інтернету, а й таку важливу річ, як флюорометр. На чому побудований принцип його застосування?

Флуориметрія — високочутливий метод кількісного аналізу речовин. Він давно й широко застосовується у медицині й фармакології, а тепер уже набув поширення й у сучасному сільському господарстві. Це точні методи — ті, які засновані на дослідженні фізіологічних процесів у рослинах, і серед них — метод флуориметрії, в основі якого лежить вимірювання флуоресценції хлорофілу.

Рослини здійснюють фотосинтез, головним фактором якого є зелений лист рослини. Листя містять хлорофіл — зелений пігмент, що має здатність, звісно ж, поглинати світло. На інтенсивність фотосинтезу впливає інтенсивність освітлення, температура, водний режим рослини і його живлення, концентрація солі натрію у ґрунті, кисню й вуглекислого газу у повітрі та деякі інші фактори навколишнього середовища. Поглинаючи світлову енергію, хлорофіл витрачає її на фотосинтез, переводячи її в тепло й випромінюючи у вигляді флуоресценції. Отже, аналізуючи флуоресценцію хлорофілу за допомогою флюорометра, можна отримати інформацію про інтенсивність фотосинтезу й здоров’я рослин. Поглинання світла, скажімо, ділянкою кукурудзи залежить від кольору і яскравості листя, ну а ці параметри змінюються залежно від біохімічного складу рослини. Таким чином, за здатністю рослини відбивати сонячні промені флюорометр визначає вміст азоту чи фосфору, а на базі біохімічного аналізу — ступінь росту й зрілості культури.

Оцінюючи такі дані від приладу, агроном здатний якомога точніше зрозуміти, наскільки ефективно було застосовано ті або інші препарати, як розвиваються рослини, і на базі цього спрогнозувати терміни збирання врожаю.

Хто виготовляє флуорометри? Наприклад, на нашому ринку є прилад Quantus виробництва американської компанії Promega. Він — високочутливий, здатний розпізнавати низькі концентрації речовин, з якими запрограмований працювати. Дані, зібрані портативним пристроєм Quantus, можна передати на комп’ютер і переформатувати у зручну таблицю Mіcrosoft Excel. Флуорометр Quantus оснащений зручним дисплеєм, інтуїтивно зрозумілий в управлінні. Також виробляє портативні флюорометри компанія ADC BіoScіentіfіc (Велика Британія). Кишеньковий прилад для виміру інтенсивності фотосинтезу рослин пропонує приладобудівна фірма Ears (Нідерланди). Чутливість його гарантує точність визначення даних у широкому діапазоні концентрацій речовин.

Варто зазначити що не всі флюорометри придатні для застосування у полі — деякі провадять аналіз у лабораторних умовах. Польові прилади, звісно, коштують дорожче. Наприклад, у комплектації для автономної роботи випускаються флюорометри NeoFox, які можуть виконувати польові виміри без використання додаткового живлення й ноутбука із програмним забезпеченням. Вони обладнані вологозахищеним корпусом, зручним дисплеєм і прості у використанні. Такі флюорометри дозволяють агрономам швидко приймати рішення, вчасно вносити корекцію для оптимізації підживлення рослин.

 31 січня 2026
Залежно від агрокліматичних зон у найближчі десятиріччя кліматичні зміни матимуть як позитивні, так і негативні наслідки для українських аграріїв.
Залежно від агрокліматичних зон у найближчі десятиріччя кліматичні зміни матимуть як позитивні, так і негативні наслідки для українських аграріїв.
31 січня 2026
 30 січня 2026
Уряд України ухвалив рішення про включення індустріального парку «Буковина 1» (Чернівецька обл.) до Реєстру індустріальних (промислових) парків. Це перший об'єкт, який отримав офіційний статус у 2026 році.
Уряд України ухвалив рішення про включення індустріального парку «Буковина 1» (Чернівецька обл.) до Реєстру індустріальних (промислових) парків. Це перший об'єкт, який отримав офіційний статус у 2026 році.
30 січня 2026
 30 січня 2026
Закупівельні ціни на живець свиней в Україні наступного тижня, 2-8 лютого 2026 року, зростуть до 69-70 грн/кг.
Закупівельні ціни на живець свиней в Україні наступного тижня, 2-8 лютого 2026 року, зростуть до 69-70 грн/кг.
30 січня 2026
 30 січня 2026
Із 1 лютого філія «Центр транспортної логістики» АТ «Укрзалізниця» надаватиме зерновози у використання на загальних підставах, тобто без аукціонів в ЕТС «Прозорро.Продажі».
Із 1 лютого філія «Центр транспортної логістики» АТ «Укрзалізниця» надаватиме зерновози у використання на загальних підставах, тобто без аукціонів в ЕТС «Прозорро.Продажі».
30 січня 2026
 30 січня 2026
Стабільно високий попит на тепличні огірки в Україні та суттєве скорочення пропозиції даної продукції стимулюють її подорожчання.
Стабільно високий попит на тепличні огірки в Україні та суттєве скорочення пропозиції даної продукції стимулюють її подорожчання.
30 січня 2026
 30 січня 2026
В Україні поточного року прогнозується понад 5 млн га посівних площ під озимі культури. З них близько 4,8 млн га буде виділено під озиму пшеницю і це менше, ніж торік, але цього обсягу, навіть за складного року, буде достатньо для продовольчої безпеки та експорту.
В Україні поточного року прогнозується понад 5 млн га посівних площ під озимі культури. З них близько 4,8 млн га буде виділено під озиму пшеницю і це менше, ніж торік, але цього обсягу, навіть за складного року, буде достатньо для продовольчої безпеки та експорту.
30 січня 2026

Please publish modules in offcanvas position.